Ухвала суду № 32227705, 27.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" червня 2013 р. м. Київ К/9991/37718/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси до Виробничо-комерційного підприємства "ГАББА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості та за позовом Виробничо-комерційного підприємства "ГАББА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси, Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Запоріжжя про визнання неправомірними дій та скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Державна податкова інспекція у Суворовському районі міста Одеси (далі - ДПІ у Суворовському районі м. Одеси) звернулась до суду з позовом до Виробничо-комерційного підприємства "ГАББА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ВКП «ГАББА» у вигляді ТОВ) в якому просить стягнути заборгованість.

Виробничо-комерційне підприємство "ГАББА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ВКП «ГАББА» у вигляді ТОВ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси (далі - ДПІ у Суворовському районі м. Одеси) та Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Запоріжжя (далі - ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя) в якому просить визнати неправомірними дій та скасувати рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2010 року позов ДПІ у Суворовському районі м. Одеси задоволено частково. Стягнуто з ВКП «ГАББА» у вигляді ТОВ суму заборгованості по штрафним санкціям у розмірі 1947, 00 грн. по рішенню №0000502370 від 25.02.2009 року та 368,32 грн. по рішенню №0000512370 від 25.02.2009 року. В решті позову відмовлено. Позов ВКП «ГАББА» у вигляді ТОВ до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, ДПІ у Заводському районі М.Запоріжжя задоволено частково. Скасовано рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №0000502370 від 25.02.2009 року в частині нарахування штрафних санкцій на суму 9180, 00 грн. В решті позову відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2010 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Суворовському районі м. Одеси подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2011 року у справі за позовом ДПІ у Суворовському районі м. Одеси до ВКП «ГАББА» у вигляді ТОВ та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача та скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2011 року у справі за позовом ВКП «ГАББА» у вигляді ТОВ до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя 10.02.2009 року було здійснено перевірку господарської одиниці - залу гральних автоматів, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глазунова, 1, що належить ВКП "ГАББА" у вигляді ТОВ, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. За наслідками перевірки складено акт перевірки №0015/08/25/23/26531077 від 10.02.2009 року.

В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.п.1, 4, 8, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що перевірка була проведена з дотриманням Законодавства України.

Крім того, під час проведення перевірки встановлено, що в гральному залі знаходились 12 гральних автоматів та 4 гральних стовпчика «Містер Твістер», кожний з яких має по 4 гральні місця та які не були переведені у "фіскальний режим, не внесені у відповідний реєстр РРО та не обладнані спеціальними пристроями. Разом з тим, під час цієї перевірки встановлений лише один випадок проведення розрахункової операції через один гральний автомат через купюроприймач без роздрукування розрахункового документу на суму 20, 00 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що оскільки під час проведення перевірки був встановлений лише один факт проведення розрахункової операції через один гральний автомат на суму 20,00 грн. то у податкового органа не було підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на всі 28 гральних автоматів, що знаходились під час проведення перевірки в гральному залі. Правомірним було застосування штрафних (фінансових) санкцій лише відносно 1 грального автомата, факт проведення розрахунків через який, був встановлений під час проведення перевірки.

Щодо порушення ВКП «ГАББА» у вигляді ТОВ п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не проведення через РРО розрахункової операції на суму 20, 00 грн. та застосування в цій частині штрафних санкцій в розмірі 100, 00 грн. на підставі положень п.1 ст.17 цього ж Закону, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що дії перевіряючи осіб та оскаржене рішення у цій частині є законними, оскільки підтверджуються даними акту перевірки №0015/08/25/23/26531077 від 10.02.2009 року, який підписаний посадовою особою позивача із зазначенням здійснення саме цього правопорушення без будь-яких зауважень.

Щодо порушення ВКП «ГАББА» у вигляді ТОВ п.13 ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме на місці проведення розрахунків виявлена сума готівкових коштів в розмірі 520, 00 грн., суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що перевіряючими було правомірно застосовано ст. 22 Закону, а саме сума штрафу у розмірі 1150, 00 грн. відповідає чинному законодавству (сума невідповідності 230 , 00грн. х 5).

Щодо порушення ВКП «ГАББА» у вигляді ТОВ яке виявилось у відсутності цінника на надання кредиту вартістю 0,10 грн., суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що податковим органом правомірно застосувало ст. 23 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - у розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян за кожен цінник 17, 00 грн.

Щодо порушення ВКП «ГАББА» у вигляді ТОВ п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме незабезпечення цілісності пломби РРО, перевіряючими згідно п.2. ст.12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що податковим органом правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 340, 00 грн.

Щодо вимог позивача про скасування рішення від 25.02.2009 року №0000512370 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 368,32 грн., у зв'язку з порушенням позивачем ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Відповідно ст. 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності, в тому числі з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Згідно до ч.2 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» під гральним бізнесом законодавець визначає діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведення лотерей (крім державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.

Пунктом 4 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» визначено, що торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути видано на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл).

Гральний автомат - це автомат з одним гральним полем для проведення одночасно виключно однієї гри.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що гральні автомати можуть бути об'єднані в єдиний грально-розважальний комплекс. При цьому гральний автомат, що входить в даний комплекс, може мати всі основні блоки грального автомату, або окремі його складові можуть бути загальними для всього комплексу. В процесі гри на гральному автоматі, що входить до грального комплексу, ситуація, яка виникає під час гри у одного гравця, не залежить від ситуацій, що виникають у інших гравців, кожний гральний автомат повністю автономний в реалізації випадкового випадання результату гри після зробленої ставки.

Таким чином, суб'єкт господарської діяльності повинен придбати торгові патенти на кожний гральний автомат, що входить до складу грально-розважального комплексу лише у випадку, якщо устаткування кожного з гральних місць грального автомата підпадає під наведені поняття грального автомата.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що гральний автомат «Містер-Твістер» складається з чотирьох незалежних друг від друга гральних полів, результат гравця не залежить від ситуації, яка склалась у іншого гравця, а отже в даному випадку торговий патент на здійснення операції з надання послуг у сфері грального бізнесу потрібен для використання кожного грального місця, тобто 4 патенти на кожен автомат, а висновок відповідача в акті перевірки з цього приводу є вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №0000502370 від 25.02.2009 року підлягає скасуванню в частині нарахування штрафних санкцій на суму 9180, 00 грн.

Щодо позову ДПІ у Суворовському районі м. Одеси про стягнення заборгованості слід зазначити наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення ДПІ у Суворовському районі м .Одеси №0000502370 від 25.02.2009 року та №0000512370 від 25.02.2009 року ВКП «ГАББА» у вигляді ТОВ отримала 25.02.2009 року.

Відповідно до положень п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позов ДПІ у Суворовському районі м. Одеси про стягнення сум заборгованості по штрафним санкціям за рішеннями №0000512370 від 25.02.2009 року та №0000502370 від 25.02.2009 року підлягає задоволенню в частині стягнення з ВКП «ГАББА» у вигляді ТОВ заборгованості в сумі 1947, 00 грн. та в сумі 368,32 грн. відповідно.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог ДПІ у Суворовському районі м. Одеси та ВКП «ГАББА» у вигляді ТОВ.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров