Постанова № 32227423, 27.06.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 червня 2013 р. № 820/3860/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

при секретарі судового засідання Тарасюк Ю.М.,

за участю представників сторін:

позивача - Настенко М.О.,

відповідача - Засопіна М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хорс-Брок" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо винесення податкового повідомлення - рішення з податку на додану вартість від 25.05.2012 року №0003971503;

- визнати недійсним (нечинним) повністю з моменту прийняття та скасувати податкове повідомлення - рішення з податку на додану вартість від 25.05.2012 року №0003971503, винесене Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Хорс-Брок" донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 119110,00 грн. - за основним платежем, за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган протиправно та безпідставно зазначив на порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Хорс-Брок" п.183.10 ст. 183 Податкового кодексу України, проте, позивач, вказаних порушень законодавства не допускав, а тому, вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення таким, що суперечить ч. 3 ст. 2 КАС України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де вказав, що податковим органом правомірно було зафіксовано порушення чинного податкового законодавства України, а отже, і винесене на підставі висновків перевірки, податкове повідомлення - рішення є законним, просив у позові відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне:

Фахівцями податкового органу було проведено невиїзну документальну перевірку з питання визначення податкового зобов'язання з ПДВ за травень - червень 2011 року.

Результати перевірки були оформлені актом №562/15-207/35587084 від 20.02.2012 року (т. 1 а.с. 17-21), яким зафіксовано порушення п.183.10 ст. 183 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України від 07.07.2011 року №3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України", опубліковані 05.08.2011 року) та занижено податкове зобов'язання за травень - червень 2011 року на 119110,0 грн..

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки Відповідачем складені податкові повідомлення - рішення: №0001921503 від 01.03.2012 року(т. 1 а.с. 22).

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки та винесеними податковими повідомленнями - рішеннями, скористався правом адміністративного оскарження, та подав до скарги до ДПС у Харківській області та ДПС України (т. 1 а.с. 24-29, 34-39).

Рішенням ДПС регіонального рівня податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі міста Харкова від 01.03.2012 року №0001921503 було скасовано в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафної (фінансової) санкції) у розмірі 29776,50 грн. в іншій частині вказане рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Податковим органом прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0003971503 від 25.05.2012 року )том 1 а.с.23).

Рішенням ДПС України скарги Позивача було залишено без задоволення, оскаржувані повідомлення рішення без змін (т. 1 а.с. 30-33, 40-42).

Судовим розглядом встановлено, що Позивач зареєструвався як платник податку на додану вартість 20.02.2008 року, про що отримав свідоцтво платника ПДВ №100099659.

31.03.2011 року комісія Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби рішенням №12 від 05.04.2011 року анулювала реєстрацію ТОВ "ХОРС-БРОК" як платника податку на додану вартість (а.с. 85-86).

З податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року від 05.08.2011 року №9005895917, вбачається, що Позивачем було задекларовано доходи в сумі 1561019,00 грн. (т. 1 а.с. 168-169). Обсяг оподаткування операцій досягнуто платником в квітні 2011 року.

Разом з реєстраційною заявою (т. 1 а.с. 76-84) платника податку на додану вартість від 24.05.2011 року товариством з обмеженою відповідальністю "Хорс-Брок" було надано до податкового органу акти надання послуг на загальну суму 595550,02 грн. (т. 1 а.с. 183-250, т. 2 а.с. 1-42).

01.07.2011 року Позивач отримав свідоцтво платника податку на додану вартість, про що тримав свідоцтво від 01.07.2011 року №100342951.

У відповідності до вимог п.181.1 ст. 181 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно п.183.1 ст. 183 будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

З положень п.183.10 ст. 183 вищевказаного кодексу, вбачається, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.185.1 ст. 185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

В розумінні Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п.187.1 ст. 187 ПКУ від 02.12.2010 року №2755-VI).

Відповідно до п.193.1 ст.193 Податкового кодексу України вартість поставки товарів у даному випадку оподатковується у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.

З пояснень представника Відповідача, встановлено, що Позивачем в період з травня по червень 2011 року було надано послуги на загальну суму 595550,02 грн., з яких 20% ПДВ які підлягають сплаті до бюджету в сумі - 119111,00 грн..

Згідно п.7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Пунктом 10 підрозділу 2 розділу розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків; з 1 січня 2014 року - 17 відсотків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Позивачем порушено низку чинних приписів Податкового кодексу України, оскільки товариство в період з травня - червень 2011 року сукупно перевищило 300000 гривень від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, та не зареєструвалось як платник ПДВ у відповідності до вимог законодавства України, чим занизило податкове зобов'язання в загальній сумі 119110,0 грн..

Додатково суд зазначає, що обов'язок по сплаті податку на додану вартість виникає у платника податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій. Обсяг оподаткування операцій досягнуто платником в квітні 2011 року, отже з квітня 2011 року ТОВ "Хорс-Брок" повинно було сплачувати податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, процес реєстрації платником податку на додану вартість не припиняє та не звільняє платника податку від обов'язку сплачувати податок на додану вартість.

Суд критично відноситься до пояснень представника позивача з приводу відмови органів ДПІ проводити реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість, оскільки Позивачу відмовлялось у реєстрації його заяви форми 1-ПДВ через зазначеннями ним у цій заяві неповних даних, однак дії ДПІ з цього приводу позивачем не оскаржувались.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Статтею 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.п. 14.1.39. п.14.1 ст. 14 ПК України до грошових зобов'язань платника податків відноситься сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Поряд з цим, серед обов'язків податкових органів, як контролюючих органів, визначених Податковим Кодексом, є обов'язок ( п.54.3. ст. 54 ПК України) самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Факти заниження або завищення податкових зобов'язань відображаються в акті перевірки ( п.п.86.10 ст. 86 ПК України).

Отже, обов'язок контролюючого органу відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3. ст. 54 ПК України щодо визначення суми грошового зобов'язання за результатами перевірки виникає як в разі висновку про заниження податкового зобов'язання, так і про його завищення.

Такі саме підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень викладено в Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 985, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1440/18735.

Судовим розглядом встановлено, що фахівцями податкового органу на обліку, в якому знаходиться Позивач, проведено невиїзну документальну перевірку з питань визначення податкового зобов'язання з ПДВ за травень-червень 2011 року.

Результати перевірки були оформлені актом №562/15-207/35587084 від 20.02.2012 року (т. 1 а.с. 17-21), яким зафіксовано порушення п.183.10 ст. 183 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України від 07.07.2011 року №3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України", опубліковані 05.08.2011 року) та занижено податкове зобов'язання за травень - червень 2011 року на 119110,0 грн..

Згідно п.п.86.8. ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

А отже, за наслідками складання акту №562/15-207/35587084 від 20.02.2012 року, на думку суду, у відповідача виник обов'язок з визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та надіслання (вручення) відповідних податкових повідомлень - рішень на адресу платника податків - Позивача.

За матеріалами справи, судом вбачається, що податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0001921503 від 01.03.2012 року.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про державну службу в Україні" державна податкова адміністрація України має право скасовувати рішення інших органів державної податкової служби, а державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях. містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у містах з районним підрозділом (крім міста Києва та Севастополя) - рішення нижчестоящих державних податкових інспекцій у разі їх невідповідності актам закнодавства.

В ході розгляду скаргу Позивача, ДПІ у Харківській області встановлено, що ДПІ у Київському районі м.Харкова в податковому повідомленні-рішенні від 01.03.2012 року №0001921503 в порушення п.7 пп 10 розділу ХХ Податкового кодексу України застосувало штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25% від суми нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість за травень-червень 2011 року, а тому скасувало зазначене рішення в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ (штрафної (фінансової) санкції) у розмірі 29776,50 грн., в іншій частині - залишило без змін.

ДПІ у Київському районі м.Харкова за наслідками розгляду скарги позивача відповідно до рішення ДПС у Харківській області №2361/10/10,2-17 прийнято податкове повідомлення-рішення №0003971503 від 25.05.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 119111,00 грн., з яких за основним платежем - 119 110 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн..

Враховуючи наведене, суд знаходить позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Відповідача щодо винесення податкового повідомлення-рішення №0003971503 від 25.05.2012 року не обґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі викладено, суд знаходить позов необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Хорс-Брок" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя М.О. Лук'яненко

Повний текст постанови виготовлено 05 липня 2013 року.