Постанова № 32226659, 23.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 р. справа № 804/4048/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу до ОСОБА_2 про стягнення коштів, незаконно отриманих як допомога по безробіттю, -

в с т а н о в и в:

23 жовтня 2012 року Тернівський районний центр зайнятості м. Кривого Рогу (далі - Тернівський РЦЗ м. Кривого Рогу) на виконання своїх владних повноважень звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив стягнути з громадянки ОСОБА_2 кошти, отримані незаконним шляхом, в сумі 9 596 грн. 49 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що у період з 10.10.2008 р. по 15.10.2009 р. ОСОБА_2 перебувала на обліку в центрі зайнятості, та отримувала допомогу по безробіттю. Проте, при проведенні обміну інформацією з Державною податковою адміністрацією позивачем було встановлено, що відповідачка на момент реєстрації в центрі зайнятості була зареєстрована як фізична особа-підприємець, а саме, з 23.05.1995 р. З огляду на це, посилаючись на норми абз. «б» ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 17.02.2007 р. № 219, позивач зазначив про неправомірність отримання ОСОБА_2 коштів, виплачених їй як допомога по безробіттю в сумі 9 596 грн. 49 коп., внаслідок чого зазначені кошти підлягають поверненню. Враховуючи, що в добровільному порядку відповідач не повертає кошти, незаконно отримані нею як допомога по безробіттю, Тернівський РЦЗ м. Кривого Рогу звернувся до суду із даним адміністративним позовом з метою стягнення зазначених коштів в примусовому порядку (а.с. 1-3).

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 21.11.2012 р. за даним позовом відкрито провадження у справі, та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні (а.с. 18).

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29.01.2013 р., відповідно до ч. 1 ст. 22 Кодексу адміністративного судочинства України, дану справу передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (а.с. 34).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 р. справу № 804/4048/13-а прийнято до провадження судді Чорної В.В., та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2013 р. (а.с. 37).

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Філіпчук О.О. позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2, повідомлена належним чином про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 40), в судове засідання 23.04.2013 р. не з'явилась, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталась. Разом з тим, у письмових запереченнях від 29.01.2013 р. вона позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що всі документи щодо припинення реєстрації її як фізичної особи-підприємця були передані нею до Тернівського районного виконкому м. Кривого Рогу у 2000-2001 роках, у зв'язку з чим вона була впевнена про зняття її з обліку як фізичної особи-підприємця в усіх державних органах. У зв'язку з цим, при реєстрації в Тернівському РЦЗ м. Кривого Рогу вона не повідомила інспектора про реєстрацію її фізичною особою-підприємцем, а відповідних документів працівником позивача витребувано не було. Про перебування її на обліку в якості фізичної особи-підприємця їй стало відомо лише після припинення Тернівським РЦЗ м. Кривого Рогу у липні 2009 року виплати допомоги по безробіттю у зв'язку з надходженням відповідної інформації від органу державної податкової служби, після чого ОСОБА_2 було відновлено свідоцтво про реєстрацію фізичною особою-підприємцем, та ініційовано проведення податкової перевірки з метою припинення підприємницької діяльності, що потребувало певного часу (а.с. 30).

За викладених обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд розглядає справу з урахуванням законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин (на час реєстрації ОСОБА_2 в органах Центру зайнятості, та зняття її з обліку).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

10.10.2008 р. ОСОБА_2 звернулася до Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу із заявою про надання їй статусу безробітної та виплати допомоги по безробіттю. За формою даної заяви, ОСОБА_2 зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугу років, про що поставила свій підпис (а.с. 5).

Частинами 1, 3, 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ в редакції, яка діяла на час звернення відповідачки із зазначеною заявою, передбачено, що застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Згідно п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 р., зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.12.2000 р. за № 915/5136 (далі - Порядок № 307) в редакції, яка діяла на час звернення відповідачки із заявою про надання їй статусу безробітної, застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу:

- до 2 років - 50 відсотків;

- від 2 до 6 років - 55 відсотків;

- від 6 до 10 років - 60 відсотків;

- понад 10 років - 70 відсотків.

Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру:

- перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

- протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

- надалі - 70 відсотків.

Наказом Тернівського РЦЗ м. Кривого Рогу від 10.10.2008 р. № НТ 081010 ОСОБА_2 з 10.10.2008 р. надано статус безробітної, та відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. 2.1 Порядку № 307, призначено виплату допомоги по безробіттю на період з 10.10.2008 р. по 04.10.2009 р. у розмірі 70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: 100 відсотків - 90 календарних днів, 80 відсотків - 90 календарних днів, 70 відсотків -180 календарних днів (а.с. 6).

Абзацем 4 п.п. 2 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 р. (далі - Порядок № 219) передбачено, що громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку у разі невідвідування центру зайнятості особою, якій надаються консультаційні послуги з працевлаштування, протягом більш як 90 календарних днів.

Наказом Тернівського РЦЗ м. Кривого Рогу № 091019 від 16.10.2009 р. ОСОБА_2 було знято з обліку у зв'язку з невідвідуванням центру зайнятості більше 30-ти календарних днів без поважних причин (а.с. 6).

Водночас, при проведенні обміну інформацією з Державною податковою адміністрацією та реєстраційною палатою відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. № 60/62, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», службовими особами Тернівського РЦЗ м. Кривого Рогу встановлено, що при зверненні із заявою щодо отримання статусу безробітної ОСОБА_2 не повідомила про її реєстрацію фізичною особою-підприємцем з 23.05.1995 р.

Так, згідно свідоцтва серії НОМЕР_2, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 23.05.1995 р. (а.с. 31).

Згідно довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 18.05.2009 р. до реєстру включено відомості про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2 на підставі судового рішення, що не пов'язано з її банкрутством (а.с. 10).

Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 р. № 803-XII, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Водночас, відповідно до п. «б» ч. 3 ст. 1 зазначеного Закону, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, у тому числі, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Отже, право на допомогу по безробіттю мають незайняті громадяни, визнані в установленому порядку безробітними.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 12 Порядку № 219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Згідно форми заяви про надання статусу безробітного, громадяни попереджаються, що в разі отримання допомоги незаконним шляхом і відмови від добровільного повернення отриманих сум, служба зайнятості має право стягнути цю суму в судовому порядку.

Згідно абз. 15 ч. 1 п. 20 Порядку № 219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

Відповідно до п. 6.14 Порядку № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з нього стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

25.02.2010 р. Тернівським РЦЗ м. Кривого Рогу видано наказ № НТ100225 від 25.02.2010 р. про повернення у встановленому порядку відповідно до п. 6.14 Порядку № 307 коштів в сумі 9 596 грн. 49 коп., незаконно отриманих ОСОБА_2 як допомога по безробіттю, за період з 10.10.2008 р. по 16.10.2009 р. (а.с. 12).

Листом Тернівського РЦЗ м. Кривого Рогу від 25.02.2010 р. № 155 ОСОБА_2 було повідомлено про необхідність повернення коштів, виплачених їй як допомога по безробіттю в сумі 9 596 грн. 49 коп., та попереджено про звернення до суду у разі неповернення зазначеної суми в добровільному порядку (а.с. 13). Вказаний лист, згідно поштового повідомлення про вручення кореспонденції, 01.03.2010 р. отримано особисто відповідачкою (а.с. 14).

З огляду на вищевикладені обставини, враховуючи, що станом на час розгляду справи кошти, незаконно отримані ОСОБА_2 як допомога по безробіттю в розмірі 9 596 грн. 49 коп. відповідачкою не повернуті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.

При цьому, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено обставини, викладені ОСОБА_2 у письмових запереченнях на позовну заяву, зокрема, щодо отримання нею нового свідоцтва про державну реєстрацію фізичною особою-підприємцем та проведення органом державної податкової служби за її заявою про припинення підприємницької діяльності позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 р. по 25.11.2009 р. (а.с. 10, 31, 32).

Водночас, з матеріалів справи також вбачається, що підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 була припинена тільки 18.12.2009 р. (а.с. 11), а тому необізнаність відповідачки щодо перебування її після 2000-2001 років у статусі фізичної особи-підприємця не є підставою для звільнення від обов'язку повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 9 596 грн. 49 коп.

При цьому, при вирішенні питання щодо додержання позивачем строків звернення до суду щодо стягнення з відповідача коштів, незаконно отриманих як допомога по безробіттю, суд виходить з норми ч. 4 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідно до якої, строки давності у разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим законом та законом України «Про зайнятість населення», а також інших видів заборгованості перед Фондом, не застосовуються.

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст. ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу (р/р 37171001012632 в ГУДКСУ Дніпропетровської області, ОКПО 37665132, МФО 805012) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 9 596 грн. 49 коп. (дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто шість гривень сорок дев'ять копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Чорна