Постанова № 32226222, 27.06.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2013 р. 14 год. 50 хв.Справа № 821/2249/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Мірошніченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2013 р. № 0001892203 про застосування фінансових санкцій в сумі 6 800,00 грн. за продаж пива особі, яка не досягла 18 років.

В судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги, пояснила, що працівниками міліції в її кафе було складено протокол про продаж ОСОБА_3 (особою, яка не працює в кафе) пива неповнолітньому ОСОБА_4 Ця обставина в подальшому знайшла своє відображення в акті перевірки ДПІ у м. Херсоні, на підставі якого прийнято спірне рішення.

Позивач вказує, що обставини, викладені в протоколі міліції та акті податкового органу, не відповідають дійсності. В них зазначено, що продаж пива було зроблено ОСОБА_3, яка працювала барменом в кафе, але вона не була працівником кафе і тому не мала права продавати пиво. Адміністративною комісією було винесено постанову, якою на гр. ОСОБА_3 згідно ч. 2 ст. 156 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу розмірі 510,00 грн. за порушення правил торгівлі пивом. ОСОБА_3 подала скаргу до прокуратури. Прокуратурою внесено подання про скасування постанови і адміністративна комісія виконала приписи подання прокурора та скасувала названу постанову.

Крім того, позивач посилається на те, що відповідно до даних, які містяться в протоколі, ОСОБА_4 станом на момент перевірки є 18 років, інші дані в протоколі щодо його віку відсутні.

Представник відповідача проти позову заперечував, в його задоволенні просив відмовити, вважає, що факт порушення зафіксований належним чином, а дії податкового органу щодо прийняття спірного рішення та саме рішення повністю відповідають приписам законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта ДПІ у м. Херсоні від 11.04.2013 р. № 271/21/22/22/НОМЕР_2, в основу якого покладено матеріали перевірки, проведеної співробітниками ВКМСД Комсомольського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області 1 березня 2013 р. в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та належить ФОП ОСОБА_1

За змістом матеріалів перевірки правоохоронних органів (протоколу ХН № 573610 від 01.03.2013 р. № 573610, пояснень, відібраних співробітниками міліції у ОСОБА_4 і ОСОБА_3), та акта № 271, складеного податковим органом, в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" було встановлено продаж алкогольного напою, а саме пива "Львівське 1715" ємкістю 0,5 літра, вартістю 8,00 грн., неповнолітньому гр. ОСОБА_4

Посилання позивача на відсутність в протоколі даних щодо віку ОСОБА_4 спростовуються самим протоколом та поясненнями, відібраними у ОСОБА_4

В протоколі зазначено, що продаж пива здійснено саме неповнолітньому громадянину, а з пояснень ОСОБА_4 вбачається, що протокол було складено співробітниками міліції вже після з'ясування його віку.

Суд критично оцінює пояснення позивача в судовому засіданні щодо ОСОБА_3 - особи, яка здійснила такий продаж та обставин продажу, оскільки ці пояснення є непослідовними, надаючи їх, позивач суперечить сама собі.

Так, спочатку позивач стверджувала, що спірна операція здійснена сторонньою особою, яка не працює в кафе; ОСОБА_3 це клієнт кафе, вона є знайомою дівчини, яка працює барменом в кафе, і оскільки у бармена було багато роботи, то ОСОБА_3 допомогла їй. Позивач в судовому засіданні зазначила, що саме ОСОБА_3 надала пиво ОСОБА_4, а чек та здачі віддала бармен. Потім позивач пояснила, що ОСОБА_3 декілька днів перебувала в кафе на стажуванні з метою подальшого можливого працевлаштування. Позивач хотіла визначитись, чи підходить вона для такої роботи.

В той же час, згідно з поясненнями ОСОБА_4 пиво він придбав саме у бармена кафе, а відповідно до пояснень ОСОБА_3, вона працювала барменом в кафе близько двох тижнів, пиво та чек йому віддала саме вона.

Суд звертає увагу, що проти самого факту продажу пива ОСОБА_4 позивач не заперечувала та підтвердила його.

За таких обставин суд вважає факт продажу пива "Львівське 1715" неповнолітній особі в кафе позивача доведеним.

Що стосується питання чи перебувала в трудових стосунках ОСОБА_3 з позивачкою і чи впливає це на її відповідальність за порушення п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" суд зазначає, що суб'єкт господарювання не може перекладати відповідальність щодо порушення законодавства в його торгівельному закладі на інших осіб з метою її уникнення взагалі тільки з тих причин, що продаж спиртного неповнолітньому здійснено не працівником цього закладу. Суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний організувати свою діяльність в його торгівельному закладі у такий спосіб, щоб унеможливити реалізацію заборонених предметів неповнолітнім. Незабезпечення дотримання вимог законодавства в його торгівельному закладі по реалізації його товарів є підставою для притягнення до відповідальності.

Відповідальність суб'єктів господарювання за продаж пива (крім безалкогольного) особам, які не досягли 18 років, прямо передбачена законом. Законом не обумовлюється така відповідальність тією обставиною, особисто зроблено продаж фізичною особою-підприємцем, його найманим працівником-продавцем або іншою особою, що здійснює реалізацію алкогольних напоїв суб'єкта господарювання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481/95-ВР) забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

За змістом ст. 17 Закону № 481/95-ВР у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800 гривень.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. № 790 (далі - Порядок).

За приписами пункту 5 зазначеного Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Суд вважає, що оскаржуване рішення повністю відповідає наведеним приписам законодавства.

Скасування постанови адміністративної комісії від 15.03.2013 р. № 10/61 про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення не спростовує факту продажу пива неповнолітньому в кафе, що належить позивачу. Факт продажу визнано самим позивачем, а посилання на скасування постанови про притягнення до відповідальності ОСОБА_3 не є обставиною, яка звільняє позивача від відповідальності.

За змістом ст. 42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність. Ризиковий характер підприємницької діяльності передбачає економічну самостійність підприємця і тісно пов'язану з цим відповідальність за результати своєї діяльності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що підстави для скасування спірного рішення відсутні, а тому відмовляє в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд,

постановив:

В задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2013 р. № 0001892203 - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 червня 2013 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.4