Ухвала суду № 32224816, 05.07.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4758/13 Справа № 185/1644/13 Головуючий у 1 й інстанції - Врона А.О. Доповідач - Ткаченко І.Ю. Категорія 26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді : Ткаченко І.Ю.,

Суддів: Рудь В.В., Повєткіна В.В.,

При секретарі: Філіпповій К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Павлоградського міськрйонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, стягнуто на його користь з відповідача 5 500 грн. на відшкодування моральної шкоди (а.с. 39-40).

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити (а.с. 43-47).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що ОСОБА_2 тривалий час знаходився у трудових відносинах з підприємствами, правонаступниками яких є відповідач працюючи на підземних роботах в умовах дії несприятливих виробничих факторів та був звільнений у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я. За час роботи в шкідливих умовах на виробництві позивач отримав професійні захворювання: радикулопатія шийна С6,С7,С8 і попереково-крижова L5,S1 часто рецедивуючий перебіг з вираженими (3 ст.) статико-динамічними порушеннями стійким больовим і м'язовим синдромами, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу з гіпотрофією м'язів плечового поясу (ПФС другого ступеню) остеартрозу, в поєднані з пері артозами ліктьових (Пфдругого ст.) і колінних (ПФ другого ст.) суглобів. Вегетативно-сенсорна полі невропатія верхніх кінцівок з вазомоторн-трофічними порушеннями на кистях. Нейросенсорна приглухуватість першого ступеню (з легким зниженням слуху).

За висновком МСЕК від 01 листопада 2012 року позивачу встановлено первинно 55% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності. (а.с. 14,15).

Задовольняючи позовні вимоги частково і стягуючи з відповідача 5500гр. на відшкодування моральної шкоди, суд правильно керувався ст.. 1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України і виходив із того, що внаслідок втрати професійної працездатності позивач, постійно відчуває наслідки професійних захворювань, та вимушений постійно лікуватися, у зв'язку з чим йому спричинена моральна шкода з вини відповідача, який не створив безпечних умов праці.

Доводи відповідача про те, що позивач пропустив строк позовної давності встановлений ст.. 233 КЗпП України - протирічать п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України, тому не можуть бути взяті до уваги.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідальність за моральну шкоду повинен нести Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", - протирічать абзацу 9 пункту 5 Рішення № 20рп/2008 Конституційного Суду України (справа про страхові виплати), відповідно до абзацу 9 пункту 5 вказаного Рішення саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст..1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого органу (роботодавця).

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не спростовують правильність висновків суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: