Рішення № 32224138, 14.06.2013, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 712/17701/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2013 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Зарева Н.І.,

при секретарі судового засідання - Голод С.О.,

за участю:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Несух Л.М., представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства Вищого навчального закладу «Київський славістичний університет» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати та суми середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні в загальному розмірі 19 334,25 грн., а також зустрічну позовну заяву про повернення матеріальних цінностей, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Закритого акціонерного товариства Вищого навчального закладу «Київський славістичний університет» (далі - ЗАТ «ВНЗ «Київський славістичний університет») про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати та належних до сплати сум при звільненні, суми середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні, а також моральну шкоду в загальному розмірі 20 629,00 грн.

Позовні вимоги мотивував тим, що з 01.09.2010 року по 30.06.2012 року він працював у ЗАТ «ВНЗ «Київський славістичний університет» на посаді завідувача кафедри економіки. Разом з тим, 30.06.2012 року, позивача було звільнено з роботи у зв'язку із завершенням трудового контракту, однак, як вказує позивач, заробітна плата за червень місяць йому була виплачена не в повному розмірі, а саме не доплачено 615 грн., та не виплачено компенсацію за дні невикористаної відпустки науково-педагогічного працівника, яка складала 6353,20 грн. Крім того, зазначив, що діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яка проявляється в тому, що позивач змушений був позичати кошти, що завдало йому моральних страждань та погіршило відносини між членами сім'ї, у зв'язку з чим він просив стягнути з відповідача 7000,00 грн. моральної шкоди.

До початку розгляду справи по суті позивач подав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, зазначивши, що просить суд стягнути з ЗАТ «ВНЗ «Київський славістичний університет» заборгованість по виплаті заробітної плати та належних до сплати сум при звільненні, суми середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні, а також суму моральної шкоди в загальному розмірі 28 690,25 грн.

Представник відповідача подав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а розрахунки, проведені ним, не відповідають дійсності, оскільки визначені без обов'язкових відрахувань, які підлягають утриманню з належних до сплати сум, а саме: утримання із заробітної плати єдиного внеску до пенсійного фонду, та утримання із заробітної плати податку на доходи, чим зависив розмір суми компенсації за невикористані відпустки, яка згідно розрахунку відповідача складає 3997,20 грн. Додав, що позивачем не взято до уваги, що невиплачена сума заробітної плати за червень місяць - надбавка до заробітної плати, яка не виплачувалась у червні місяці професорсько-викладацькому та адміністративно-господарському персоналу. Також, зазначив, що належні до сплати позивачу суми вже перераховані на картковий рахунок позивача, на підтвердження чого представник надав суду довідку головного бухгалтера ЗАТ «ВНЗ «Київський славістичний університет» Бондаренко Н.Д. Додав, що вимога позивача про стягнення моральної шкоди є також необґрунтованою, оскільки позивачем не зазначено та не надано суду будь-яких доказів на підтвердження понесеної моральної шкоди, та не обґрунтовано розміру завданої йому моральної шкоди. У зв'язку з вище наведеним просив суд у задоволенні позову відмовити.

Крім того, представник відповідача подав суду зустрічну позовну заяву, в якій просив суд зобов'язати позивача повернути в бібліотеку Закарпатської філії ЗАТ «ВНЗ «Київський славістичний університет» статистичний щорічник «Закарпаття 2010» у встановленому законом порядку або відшкодувати його вартість в десятикратному розмірі, який складає 1800,00 грн. Заявлені позовні вимоги мотивував тим, що при звільненні позивачем не був оформлений обхідний лист та не було повернуто в бібліотеку відповідача статистичний щорічник «Закарпаття 2010».

У судовому засіданні позивач відмовився від позовної вимоги про стягнення моральної шкоди та погодився з розрахунками відповідача щодо розміру компенсації днів невикористаної відпустки науково-педагогічного працівника. Визнав, що станом на 13.12.2012 року йому виплачено вказану компенсацію в розмірі 3997,20 грн., з врахуванням чого просив суд стягнути з ЗАТ «ВНЗ «Київський славістичний університет» заборгованість по виплаті заробітної плати та середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні у загальному розмірі 19 334,25 грн. Крім того, позивач визнав зустрічну позовну вимогу про повернення у встановленому законом порядку статистичного щорічника «Закарпаття 2010», проти задоволення зустрічної позовної заяви не заперечив.

Представник ЗАТ «ВНЗ «Київський славістичний університет» у ході судового розгляду позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях, просив суд відмовити у задоволенні первісного позову та задоволити зустрічну позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

15.07.2010 року наказом Київського славістичного університету № 537 ОСОБА_1 прийнято на посаду старшого викладача кафедри економіки Закарпатської філії КСУ за строковим трудовим договором з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року з окладом 2200,00 грн. на місяць.

Наказом № 716 від 25.09.2010 року позивача, кандидата економічних наук, старшого викладача кафедри економіки Закарпатської філії КСУ, переведено на посаду завідувача кафедри економіки на 0,7 ставки за контрактом з 01.09.2010 року до 30.06.2011 року з окладом 2500,00 грн. на місяць.

Наказом № 315 від 25.06.2011 року з ОСОБА_1, доцентом кафедри економіки Закарпатської філії КСУ, продовжено термін контракту з 01.07.2011 року до 30.06.2012 року.

Контрактом з науково-педагогічним працівником Київського славістичного університету від 01.07.2011 року ОСОБА_1 призначено на посаду завідувача кафедри економіки, доцента ЗФ КСУ, на строк з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, з окладом в розмірі 2700,00 грн. на місяць.

Відповідно до довідки ВНЗ "Київський славістичний університет" за вих. № 85/01 від 05.06.2013 року, а також контракту з науково-педагогічним працівником Київського славістичного університету від 01.07.2011 року, штатного розпису Закарпатської філії Київського славістичного університету на 2011-2012 навчальний рік, загальна місячна заробітна плата ОСОБА_1 складала 2700,00 грн., з яких: 1485,00 грн. - 0,55 ставки доцента кафедри економіки, 600,00 грн. - доплата за завідування кафедрою економіки, 615,00 грн. - персональна надбавка.

21.03.2012 року наказом Київського славістичного університету № 71/1 про внесення змін у порядок оплати праці, у зв'язку із зменшенням кількості студентів та фінансових надходжень, професорсько-викладацькому та адміністративно-господарському персоналу університету знято персональні надбавки у розмірі 615,00 грн.

30.06.2012 року наказом Київського славістичного університету від 06.07.2012 року № 312 ОСОБА_1 звільнено з роботи, з посади доцента кафедри економіки, за закінченням строку дії трудового контракту.

Повний розрахунок при звільненні з позивачем проведений не був, що визнається та не заперечується обома сторонами, зокрема позивачу при звільненні не виплачено компенсацію за дні невикористаної відпустки у розмірі 3997,20 грн., що визнається сторонами, а також 615,00 грн. персональної надбавки професорсько-викладацького персоналу університету, яку позивач просить стягнути з відповідача та проти виплати якої заперечує відповідач.

ОСОБА_1, вбачаючи порушення своїх прав, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з заявою про видачу судового наказу стосовно стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, однак у його видачі позивачу було відмовлено, так як вбачався спір про право, у зв'язку з чим позивач 27.09.2012 року звернувся до суду в порядку позовного провадження.

У період з 21.08.2012 року по 13.12.2012 року, позивачу було перераховано частинами суму компенсації за дні невикористаної відпустки у загальному розмірі 3997,20 грн., що підтверджується довідкою про виплачену ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку № 99 від 17.04.2013 року, наявною в матеріалах справи, повністю визнано та не заперечено сторонами.

Крім того, судом встановлено, що згідно формуляра читача, ОСОБА_1 не повернув до бібліотеки Закарпатській філії ЗАТ «ВНЗ «Київський славістичний університет» книгу - статистичний щорічник «Закарпаття 2010». Дана обставина сторонами також повністю визнана та не заперечена.

Оцінивши докази, зібрані та досліджені у ході судового розгляду справи, у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату. Право на своєчасне отримання заробітної плати в повному обсязі, захищається законом.

Статтею 103 Кодексу законів про працю України регламентовано, що власник або уповноважений ним орган при зміні діючих умов оплати праці або запровадженні нових умов оплати праці в бік погіршення повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Відповідно до довідки ВНЗ Київського славістичного університету за вих. № 85/01 від 05.06.2013 року, контракту з науково-педагогічним працівником Київського славістичного університету від 01.07.2011 року, штатного розпису Закарпатської філії Київського славістичного університету на 2011-2012 навчальний рік, загальна місячна заробітна плата ОСОБА_1 складала 2700,00 грн., з яких: 1485,00 грн. - 0,55 ставки доцента кафедри економіки, 600,00 грн. - доплата за завідування кафедрою економіки, 615,00 грн. - персональна надбавка.

Згідно наказу Київського славістичного університету № 71/1 від 21.03.2012 року про внесення змін у порядок оплати праці, у зв'язку із зменшенням кількості студентів та фінансових надходжень, відповідачем знято персональні надбавки у розмірі 615,00 грн. професорсько-викладацькому та адміністративно-господарському персоналу університету.

Однак, у ході судового розгляду справи достовірно встановлено, що відповідачем не дотримано встановленого законом порядку зміни умов оплати праці, а саме, не попереджено позивача у встановленому законом порядку про погіршення умов оплати праці шляхом зняття персональної надбавки у розмірі 615,00 грн. Наказ з приводу зняття вказаної надбавки не доведено до відома позивача у встановленийий двохмісячний строк. Дана обставина відповідачем визнана та не заперечена.

На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що відповідачем порушено встановлений порядок змін умов оплати праці, а тому заробітна плата за червень місяць 2012 року повинна була бути виплачена позивачу в розмірі, передбаченому контрактом та штатним розписом, а саме, 2700,00 гривень, тобто з врахуванням 615,00 гривень персональної надбавки, яка відповідачем виплачена не була, на підставі чого, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 615,00 грн. невиплаченої заборгованості по заробітній платі є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення суми середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні суд прийшов до наступних висновків.

Статтею 116 КЗпП України регламентовано, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" встановлено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Судом достовірно встановлено, що всупереч ст. 116 КЗпП України повний розрахунок при звільненні з позивачем проведений не був, а саме йому при звільненні не виплачено 3997,20 грн. компенсації за дні невикористаної відпустки, яка була повністю виплачена позивачу тільки 13.12.2012 року, а також 615,00 грн. персональної надбавки професорсько-викладацького персоналу університету, які також, за висновком суду, зробленим вище, належало виплатити позивачу.

На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що вимога позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні є законною та обґрунтованою, однак враховуючи обставини справи, а саме: наявність спору про належні до сплати суми при звільненні, розмір заборгованості на день постановлення рішення, період затримки у виплаті належних до сплати сум, суд вважає, що з ЗАТ «ВНЗ «Київський славістичний університет» на користь ОСОБА_1 слід стягнути середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні за період з 30.06.2012 року (день звільнення) по 14.06.2013 року (день постановлення рішення по справі), у розмірі 14 511,03 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот одинадцять грн. 03 коп.).

Щодо зустрічної позовної вимоги відповідача, виходячи з вимог ч. 1 ст. 61 ЦПК України, якою передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, суд приходить до висновку, що вона є обґрунтованою та підлягає задоволенню, у зв'язку з чим, ОСОБА_1 слід зобов'язати повернути ЗАТ «ВНЗ «Київський славістичний університет» статистичний щорічник «Закарпаття 2010» у встановленому законом порядку.

Крім того, на підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якою встановлено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, з відповідача, ЗАТ «ВНЗ «Київський славістичний університет», слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять грн. 40 коп.).

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, якою встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, з відповідача за зустрічним позовом, ОСОБА_1, на користь позивача за зустрічним позовом, ЗАТ «ВНЗ «Київський славістичний університет», слід стягнути 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять грн. 40 коп.) сплаченого судового збору.

У відповідності до ст. 218 ЦПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Керуючись ст. 34 Закону України "Про оплату праці", ст. 43 Конституції України ст.ст. 103, 116, 117, 233, 238 КЗпП України, ст.ст. 3-11, 15, 57-61, 84, 88, 169, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства Вищого навчального закладу «Київський славістичний університет» (юридична адреса: м. Київ, Печерський р-н, вул. Анрі Барбюса, буд. № 9, фактична адреса: м. Київ, вул. Мате Залки, буд. № 10 г, ЄДРПОУ 24376833) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код суду невідомий) 15 126,03 грн. (п'ятнадцять тисяч сто двадцять шість грн. 03 коп.), в тому числі:

- 14 511,03 грн. - середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку при звільненні, за період з 01.07.2012 року по 14.06.2013 року;

- 615,00 грн. - заборгованість по виплаті заробітної плати.

3. Стягнути з закритого акціонерного товариства Вищого навчального закладу «Київський славістичний університет» (юридична адреса: м. Київ, Печерський р-н, вул. Анрі Барбюса, буд. № 9, фактична адреса: м. Київ, вул. Мате Залки, буд. № 10 г, ЄДРПОУ 24376833) в дохід держави суму судового збору в розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять грн. 40 коп.).

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Зустрічний позов задоволити.

6. Зобов'язати ОСОБА_1 повернути Закарпатській філії закритого акціонерного товариства Вищого навчального закладу «Київський славістичний університет» статистичний щорічник «Закарпаття 2010» у встановленому законом порядку.

7. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код суду невідомий) на користь закритого акціонерного товариства Вищого навчального закладу «Київський славістичний університет» (юридична адреса: м. Київ, Печерський р-н, вул. Анрі Барбюса, буд. № 9, фактична адреса: м. Київ, вул. Мате Залки, буд. № 10 г, ЄДРПОУ 24376833) 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять грн. 40 коп.) на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.І.Зарева