Постанова № 32223962, 02.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року справа № 5021/1460/12

Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Глос О.І.,розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановувід 01.04.2013Харківський апеляційного господарського судуу справі господарського суду Сумської області № 5021/1460/12за позовомСумського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській областідо1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль" 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 3. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 4. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 5. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 6. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 7. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 8. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 9. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_10треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача1. Міністерство інфраструктури України 2. Кременчуцьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління Південної залізниціпровизнання договорів недійсними та виселення,за участю представників: позивача - не з'явилисьвідповідачів -не з'явилисьтретьої особи 1-Наумець Р.С.третьої особи 2- Генеральної прокуратури -не з'явились Романов Р.О.ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 15.01.2013 у справі №5021/1460/12 (колегія суддів у складі головуючого судді Лугової Н.П., суддів Левченко П.І., Котельницької В.Л.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Ільїн О.В., Россолов В.В.), позовні вимоги Сумського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль", Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_10, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерства інфраструктури України та Кременчуцького будівельно-монтажного експлуатаційного управління Південної залізниці, про визнання недійсними договорів оренди, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль" з фізичними особами підприємцями, а саме: договір оренди магазину від 20.05.2006 № 20, укладений з ОСОБА_5; договір оренди магазину від 16.09.2008 № 3, укладений з ОСОБА_5; договір оренди складу-магазину від 01.01.2005 б/н, укладений з ОСОБА_4; договір оренди приміщення магазину від 01.10.2004 б/н, укладений з ОСОБА_10, а також виселення фізичних осіб підприємців з приміщень Роменського державного комерційно-виробничого підприємства робітничого постачання Південної залізниці, а саме: ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з приміщення магазину № 3, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 559,9 м2, у т.ч. підвал площею 310,3 м2; ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з приміщення промтоварного складу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 391,5 м2, у т.ч.: склад 119,2 м2., склад 71,8 м2., підвальні приміщення 200,5 м2.; ОСОБА_10 з приміщення магазину № 12, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 87,3 м2, задоволені частково. Виселено фізичних осіб - підприємців із вказаних приміщень. В іншій частині позову відмовлено.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 з рішенням та постановою у справі не згодна, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 15, ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 1, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, ст. ст. 35, 84 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник зазначає, що позивачем не доведено ні його право власності на нерухоме майно, ані порушення цього права відповідачами - фізичними особами підприємцями.

Відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

Представники позивача, відповідачів та третьої особи-2 не скористались своїми процесуальними правами на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого були належним чином повідомлені ухвалою Вищого господарського суду України від 18.06.2013.

Від скаржника на адресу Вищого господарського суду України надійшла телеграма від 01.07.2013 з клопотанням про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю його прибуття в судове засідання 02.07.2013 через збіг особистих обставин, втім, зазначене клопотання не підтверджене будь-якими документами, що позбавляє колегію суддів можливості оцінити викладені в телеграмі обставини на предмет їх поважності. Крім того, в ухвалі від 18.06.2013 суд касаційної інстанції зазначив, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду касаційної скарги. За таких обставин, клопотання про відкладення розгляду справи відхиляється.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників Генеральної прокуратури України та Міністерства інфраструктури України, перевіривши доводи касаційної скарги, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 02.01.2003 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль" (орендар) укладено договір № 253 оренди державного майна, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Роменського державного комерційно - виробничого підприємства робітничого постачання Південної залізниці, склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 31.10.2002, вартість якого становить 151778 грн. ( п.1.1 договору); орендар не має права здавати орендоване майно, а також частково, в піднайом або суборенду іншим організаціям, підприємствам, установам та приватним особам (п. 6.6. договору); договір діє з 02.01.2003 до 02.01.2004 (п.10.1 договору).

В подальшому, строк дії договору сторонами неодноразово продовжувався, зокрема, листами від 03.10.2006 та № 09/3847 від 22.11.2006 сторони погодили термін його дії до 02.01.2009.

Після закінчення строку дії зазначеного договору Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль" про повернення цілісного майнового комплексу. Рішенням господарського суду Сумської області від 01.02.2010 у справі № 5/261-09, що набрало законної сили, задоволено позовні вимоги про повернення цілісного майнового комплексу Роменського державного комерційно-виробничого підприємства робітничого постачання Південної залізниці Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Сумській області. На виконання вказаного рішення у справі № 5/261-09 господарським судом 13.02.2010 видано відповідний наказ.

Втім, як свідчить повідомлення №02-16-7 від 03.12.2012 відділу ДВС Роменського міськрайонного управління юстиції про хід проведення виконавчих дій, рішення господарського суду Сумської області від 01.02.2010 у справі № 5/261-09 відносно передачі цілісного майнового комплексу Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Сумській області виконано не було.

30.12.2011 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області спільно з Сумською транспортною прокуратурою проведено перевірку стану використання нерухомого державного майна Роменського державного комерційно-виробничого підприємства робітничого постачання Південної залізниці після припинення дії договору оренди від 02.01.2003, про що складено акт перевірки, затверджений 09.01.2012, яким встановлено, що нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу використовуються фізичними особами-підприємцями, а саме:

- магазин № 3 (одноповерхова цегляна будівля з підвалом), що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа приміщень будівлі складає 559,9 м2 (в тому числі підвал площею 310,3 м2). Приміщення магазину використовуються під розміщення магазину по торгівлі будівельними матеріалами "ІНФОРМАЦІЯ_1" Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на підставі договорів оренди від 20.05.2006 № 20 та від 16.09.2008 № 3, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль";

- промтоварний склад (одноповерхова цегляна будівля з підвалом), розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 391,5 м2, у т.ч.: склад 119,2 м2, склад 71,8 м2, підвальні приміщення 200,5 м2. Будівля складу використовується під розміщення складу - магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" по торгівлі продовольчими товарами оптом і в роздріб Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 на підставі договору оренди від 01.01.2005, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4;

- магазин № 12 (одноповерхова цегляна будівля), розташований за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 87,3 м2 . Приміщення магазину використовується під розміщення магазину продовольчих товарів Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 на підставі договору оренди від 01.10.2004, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль".

Обставини укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль" та фізичними особами-підприємцями вищевказаних договорів оренди, перешкоджали виконанню рішення господарського суду Сумської області від 01.02.2010 у справі № 5/261-09 щодо передачі цілісного майнового комплексу Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Сумській області, що і стало підставою для звернення Сумського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними договорів оренди від 20.05.2006 № 20, від 16.09.2008 № 3, від 01.01.2005 б/н та від 01.10.2004 б/н, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вказані договори не відповідають вимогам ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо досягнення між сторонами згоди з усіх істотних умов, а отже у відповідності до приписів ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України є такими, що неукладені.

Водночас, господарські суди дійшли однакових висновків щодо підставності позовних вимог в частині виселення відповідачів зі спірних приміщень, зазначивши, що у зв'язку з неукладеністю вказаних вище договорів оренди, а також доведення позивачем факту безпідставного знаходження відповідачів у спірних приміщеннях, які відповідно до рішення господарського суду Сумської області від 01.02.2010 у справі № 5/261-09 мають бути повернені Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Сумській області, задоволення позовних вимог в цій частині є обґрунтованим.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій законними і обґрунтованими, а доводи касаційної скарги непереконливими, враховуючи таке.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України та статті 180 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Нормою ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

При цьому, як встановлено судами і вбачається зі змісту договорів оренди від 20.05.2006 № 20 та від 16.09.2008 № 3, укладених між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль", а також договору оренди від 01.01.2005 б/н, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль", зазначені договори не містять визначення строку на який вони укладені, визначення об'єкта оренди (його склад, вартість з урахуванням індексації), порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення, страхування орендарем взятого ним в оренду майна, обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна та розмір орендної плати і порядок її перерахування.

Договір оренди від 01.10.2004 б/н, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль", також не містить складу та вартості об'єкта оренди з урахуванням індексації, порядок використання амортизаційних відрахування, відновлення орендованого майна та умови його повернення, умов страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що спірні договори оренди не відповідають вимогам ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо досягнення між сторонами згоди з усіх істотних умов, а отже у відповідності до приписів ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України є такими, що неукладені, в зв'язку з чим позовні вимоги щодо визнання їх недійсними не підлягають задоволенню, оскільки недійсними можуть бути визнані лише укладені договори.

Щодо позовних вимог в частині виселення фізичних осіб-підприємців зі спірних приміщень цілісного майнового комплексу Роменського державного комерційно-виробничого підприємства робітничого постачання Південної залізниці колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Разом з тим, рішення господарського суду Сумської області від 01.02.2010 у справі №5/261-09, що набрало законної сили, про повернення Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Сумській області цілісного майнового комплексу Роменського державного комерційно-виробничого підприємства робітничого постачання Південної залізниці не виконане через перебування фізичних осіб підприємців і здійснення ними підприємницької діяльності в спірних приміщеннях, які входять до складу цілісного майнового комплексу, що підтверджується актом від 30.12.2011, затвердженим Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області 09.01.2012, перевірки стану використання нерухомого державного майна Роменського державного комерційно-виробничого підприємства робітничого постачання Південної залізниці, проведеної спільно з Сумською транспортною прокуратурою, а також свідоцтвами про сплату єдиного податку, виданими Роменською МДПІ усім фізичним особам-підприємцям, з яких вбачається, що місцем здійснення підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі є АДРЕСА_2 (щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_10) та АДРЕСА_1 (щодо всіх інших підприємців - відповідачів у справі).

Відповідно до ч. 3 ст. 326 Цивільного кодексу України управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Нормами ст. ст. 387, 391 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 цього ж Кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, враховуючи відсутність будь-яких правових підстав для користування фізичними особами-підприємцями спірним майном, а також наявність невиконаного наказу, виданого на виконання рішення господарського суду Сумської області від 01.02.2010 у справі № 5/261-09 щодо повернення цілісного майнового комплексу Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Сумській області, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими.

Посилання скаржника на те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області не являється власником спірних приміщень, а тому не може бути позивачем у даній справі, відхиляються колегією суддів, оскільки Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області у спірних правовідносинах виконує функції орендодавця державного майна і є уповноваженим органом управління цим майном.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно зі ст. ст. 3, 4 цього Закону об'єктами управління державної власності, зокрема, є державне майно, передане в оренду, лізинг, концесію, а суб'єктами управління об'єктами державної власності, зокрема, є Фонд державного майна України.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва є орендодавцем, зокрема, цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю.

При цьому, надання майна в оренду є однією з форм розпорядження майном, як складової частини права власності, передавати майно в оренду та приймати участь у орендних правовідносинах, має право власник, або особа, у якої майно перебуває за подібних правових підстав, або особа, наділена власником відповідними повноваженнями в орендних правовідносинах, а відтак, враховуючи прийняте за участю власника майна судове рішення від 01.02.2010 у справі № 5/261-09, яким було встановлено факт припинення договору оренди державного майна від 02.01.2003 №253 та зобов'язано повернути спірний майновий комплекс саме Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Сумській області як його орендодавцю, колегія суддів вважає наведені скаржником доводи безпідставними.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності правових підстав для визнання спірних договорів недійсними як таких, що є неукладеними, та законністю і обґрунтованістю позовних вимог в частині виселення відповідачів у справі з приміщень цілісного майнового комплексу державного підприємства та вважає, що доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені судами обставини і досліджені докази, що згідно з приписами ст. ст. 1115, 1117 ГПК України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустились порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі господарського суду Сумської області № 5021/1460/12 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Глос