Рішення № 32223435, 04.07.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/489/13- ц

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Батрин О.В.,

при секретарі Пономаренко А.О.

за участю представника відповідача Ганчак Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про стягнення страхової виплати, -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулася з позовом до ТзДВ «СТзДВ «Глобус» про стягнення страхової виплати, мотивуючи тим, що їй на праві власності належить автомобіль Mazda 6, номерний знак НОМЕР_1. 8 грудня 2009 року між нею та відповідачем укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу «Авто-Каско» № АКВ/2-001093. 25 лютого 2010 року співробітниками УБОЗ УМВС України в Рівненській області в зв'язку з порушенням кримінальної справи відносно чоловіка позивача було вилучено застрахований автомобіль та 12 квітня 2010 року поміщено на штрафмайданчик ВДАІ м. Рівне. 19 жовтня 2010 року, прибувши на штрафмайданчик позивач виявила пошкодження свого автомобіля, в зв'язку з чим негайно повідомила по телефону страхову компанія, а 20 жовтня 2010 року з відповідною заявою звернулась до страховика та просила здійснити їй страхову виплату. Оскільки відповідач не виконав свого зобов'язання щодо здійснення страхової виплати позивачу до даного часу, то позивач звернулась з цим позовом до суду та просила суд стягнути з відповідача на її користь 20 191 грн. страхової виплати, 1 383 грн. 08 коп. пені за прострочення її виплати, 3% річних в розмірі 1 136 грн. 78 коп., 2 818 грн. 98 коп. в якості процентів за користування чужими коштами.

В судовому засіданні представники позивача змінили позовні вимоги та просили суд ухвали рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 20 191 грн. страхової виплати, 1 383 грн. 08 коп. пені за прострочення її виплати, 3% річних в розмірі 1 136 грн. 78 коп., інфляційні в розмірі 1 150 грн. 89 коп. (а.с. 90-91).

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача процентів за користування чужими коштами ухвалою суду від 1 березня 2013 року залишені без розгляду (а.с.100).

Згодом ні позивач, ні її представники до судового засідання не з'явились, надали заяву про розгляд справи в їх відсутність (а.с. 198).

Тому, суд розглянув справу у відсутність позивача та її представників, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Представник відповідача ТзДВ «СТзДВ «Глобус» в судовому засідання позовні вимоги не визнала, мотивуючи тим, що позивач не має права на отримання страхової виплати, сокільки нею не дотримано порядок повідомлення страховика про випадок, що має ознаки страхового, не надано всіх необхідних документів для прийняття рішення страховиком про здійснення страхової виплати. Окрім того, представник позивача зазначила, що при оцінці розміру страхової виплати позивачем не було враховано додатковий відсоток зносу автомобіля, який відповідно до умов договору становить 15%. Що стосується позовних вимог про стягнення 3% річних, пені та інфляційних, то представник відповідача просила суд відмовити в їх задоволенні, оскільки їх стягнення не передбачене умовами договору і позивач не має права на отримання страхової виплати в зв'язку з порушенням умов договору страхування.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

8 грудня 2009 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ТзДВ «СТзДВ «Глобус» укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу «Авто-Каско» № АКВ/2-001093, предметом якого було страхування автомобіля Mazda 6, номерний знак НОМЕР_1, що належить позивачу на праві власності (а.с. 6-14).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

25 лютого 2010 року працівниками УБОЗ УМВС України в Рівненській області під час проведення огляду у м. Костопіль на території гаражного сектору Костопільського РВУ МВС України в Рівненській області вилучено автомобіль Mazda 6, номерний знак НОМЕР_1, який 12 квітня 2010 року переміщено на штрафний майданчик ВДАІ м. Рівне (а.с. 22).

Відповідно до протоколу огляду від 25 лютого 2010 року, тобто на час вилучення автомобіля, пошкоджень автомобіля Mazda 6, номерний знак НОМЕР_1 не виявлено (а.с. 81).

Однак, 19 жовтня 2010 року, прибувши на штрафмайданчик, позивач виявила пошкодження свого автомобіля, в зв'язку з чим негайно повідомила по телефону страхову компанію, а 20 жовтня 2010 року з відповідною заявою звернулась до страховика та просила здійснити їй страхову виплату (а.с. 15).

Відповідач 29 червня 2011 року відмовив позивачу у здійсненні страхової виплати, оскільки остання не дотрималась вимог договору страхування, передбачених пп. 7.1.9, п. 5.2.1, п. 5.2.4, п. 6.1.1 договору (а.с. 56), тобто позивачем не було надано страховику висновок відповідних державних органів та установ про причини настання страхового випадку та характер збитків, не було сповіщено страховика про настання події, що має ознаки страхової, та не було повідомлено страховика про зміну страхового ризику у встановлений термін.

Строк подання документів відповідно до пп. 7.1, 7.2 складає 15 днів з дня настання випадку, що має ознаки страхового.

Утім, з таким висновком суд не погоджується, виходячи з наступного.

Позивач повідомила страховика по телефону про пошкоджений автомобіль вчасно, про що свідчить лист страховика від 8 лютого 2013 року, відповідно до якого чоловіком позивача 19 жовтня 2010 року о 10 год. 25 хв. було повідомлено про настання події, що має ознаки страхового випадку з застрахованим автомобілем, яке було зареєстроване в № 10GL-3174 в Автоматизованій системі управління «Глобус-Парус-Врегулювання» (а.с. 95).

Разом з тим, доводи відповідача про те, що позивач не виконала умови договору страхування - не надала заяву про здійснення страхової виплати, спростовується тим, що оскільки така заява позивачем була подана 21 жовтня 2010 року (а.с. 99).

Однак, доказів того, позивач подала всі, необхідні документи для вирішення питання про визнання події страховою та здійснення страхової виплати сторонами суду не надано.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» з урахуванням змісту ст. 979 ЦК та ст. 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку (п. 5 ч. 1 ст. 989, п. 5 ч. 1 ст. 991 ЦК України) може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у тому разі, якщо воно позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком. При цьому суди також повинні мати на увазі, що порушення страхувальником визначеного договором страхування строку подання документів, що стосуються страхового випадку, не є порушенням визначеного договором строку повідомлення про настання страхового випадку.

Тому, відмова страховика у здійсненні страхової виплати позивачу в зв'язку з порушенням строків подання документів є неправомірною.

Водночас, слід зазначити, що страховик в порушення пп. 5.6.2 п. 5 договору страхування не виконав взяті на себе зобов'язання, не вжив заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування, протягом 2-робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку.

Окрім того, відповідач в порушення пп. 6.1.2, 6.1.4, 6.1.8 п. 6 не забезпечив прибуття свого представника на місце події з метою огляду пошкодженого транспортного засобу та фіксації місця події.

В ході судового розгляду справи встановлено, що постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30 березня 2011 року встановлено, що автомобіль ОСОБА_2 не причетний до злочину, у якому обвинувачують її чоловіка, в зв'язку з чим вирішено передати автомобіль на відповідальне збереження ОСОБА_2 (а.с. 20-21).

Відповідно до листа від 24 березня 2011 року прокуратурою Рівненської області проведено перевірку за скаргою ОСОБА_2 з приводу неправомірних дій працівників УБОЗ УМВС України в Рівненській області. Проте, встановити осіб, причетних до пошкодження автомобіля Mazda 6, номерний знак НОМЕР_1 не представилось можливим (а.с. 22).

Вказані документи за своєю природою і є висновками відповідних державних органів та установ про причини настання страхового випадку та характер збитків відповідно до п. 7.1.5 договору страхування.

А тому з урахуванням наведеного та п. 19 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» відмова страховика у здійсненні страхової виплати позивачу в зв'язку з порушення строків подання документів є неправомірною.

Відповідно до висновку № 7 від 13 квітня 2011 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mazda 6, номерний знак НОМЕР_1 становить 20 191 грн. (а.с. 23-55).

З даних, вказаного висновку вбачається, що оцінювачем при вирішенні питання про розмір завданого матеріального збитку, враховувався коефіцієнт зносу автомобіля 0,4% (а.с. 33).

Проте, відповідно до п. 3.8 договору страхування сторони домовилися, що для розрахунку суми страхового відшкодування у випадку пошкодження застрахованого транспортного засобу встановлюються наступні норми додаткового зносу транспортного засобу та додаткового обладнання за кожний рік експлуатації застрахованого транспортного засобу. Для автомобіля з 3-річним строком експлуатації (яким є автомобіль позивача) такий додатковий строк зносу становить 15%, про що неодноразово наголошувала представник відповідача в судовому засіданні та в письмових запереченнях.

Оскільки відповідно до умов ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, то суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача страхової суми в розмірі 17 162 грн. 35 коп., яка розрахована із суми вартості матеріального збитку, визначеного висновком № 7 від 13 квітня 2011 року в розмірі 20 191 грн. за вирахуванням додаткового коефіцієнту зносу автомобіля в розмірі 15%, який становить 3 028 грн. 65 коп.

Разом з тим, відповідно до п. 8.6 договору страхування сторони домовились, що при усуненні пошкоджень транспортного засобу страхувальника на умовах п. 1.12.2 (який визначили сторони) страховик виплачує страхове відшкодування в порядку передбаченому договором, а саме: першу частину страхового відшкодування, що складає 70%. Другу частину страхового відшкодування, що складає 30% страховик виплачує після надання йому акту виконаних робіт між страхувальником та СТО в порядку, визначеному страховиком.

З урахуванням наведеного, того, що позивачем надано суду не всі докази у підтвердження виконаних ремонтних робіт автомобіля та які і увійшли до визначення розміру завданого матеріального збитку у даних висновку № 7 від 13 квітня 2011 року, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача 70% страхової суми, визначеної з розміру 17 162 грн. 35 коп., що становить 12 013 грн. 64 коп.

При цьому, судом роз'яснюється позивачу її право, що після надання нею всіх необхідних документів страховику у підтвердження здійсненого ремонту, вона вправі вимагати від страховика стягнення 30% страхової виплати в розмірі, що становить 5 148 грн. 71 коп.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних, то вказані вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Пункт 8.12 договору передбачає, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування шляхом сплати пені в розмірі 0,01% простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше ніж подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла в період, за який нарахована пеня.

Відповідно до ч. 2 п. 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» положення статті 625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних зобов'язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК України).

Відповідно до п. 8.8 договору страхування при надходженні письмової заяви від страхувальника про виплату страхового відшкодування (страхову виплату), протягом 15-ти робочих днів після одержання всіх необхідних документів страховик приймає рішення про виплату відмову у виплаті страхового відшкодування, яке оформляється страховим актом.

Так, судом встановлено, що позивач подала саму заяву до відповідача про здійснення страхової виплату 21 жовтня 2010 року (а.с. 99).

Інші документи для підтвердження випадку таким, що має ознаки страхового, позивачем були отримані набагато пізніше. Так, розмір завданої матеріальної шкоди визначався висновком 13 квітня 2011 року (а.с. 23-55), постанова Здолбунівського районного суду Рівненської області ухвалена 30 березня 2011 року про передачу автомобіля на відповідальне збереження ОСОБА_2 (а.с. 20-21), листом від 24 березня 2011 року прокуратурою Рівненської області проведено перевірку за скаргою ОСОБА_2 з приводу неправомірних дій працівників УБОЗ УМВС України в Рівненській області (а.с. 22).

Враховуючи те, що позивачем не надано доказів вчасного подання всіх документів страховику для прийняття рішення про здійснення їй страхової виплати (зокрема, і зазначених вище), то і відсутнє прострочення страховика у здійсненні позивачу страхової виплати.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення ТзДВ «СТзДВ «Глобус» на користь ОСОБА_2 страхову виплату в розмірі 12 013 грн. 64 коп.

З врахуванням наведеного та положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 127 грн. 30 коп. - 50,35% пропорційно сумі задоволених позовних вимог (із загальної суми в розмірі 23 861 грн. 75 коп. (страхове відшкодування в розмірі 20 191 грн. + 1 383 грн. 08 коп. пені + 3% річних в розмірі 1 136 грн. 78 коп. + інфляційні в розмірі 1 150 грн. 89 коп.), суд дійшов висновку про стягнення 12 013 грн. 64 коп.).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 979, 988, 625, 526 ЦК України, ст. 16 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 88 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про стягнення страхової виплати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (код ЄДРПОУ 20448234) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) страхову виплату в розмірі 12 013 грн. 64 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 127 грн. 30 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Батрин О.В.