Рішення № 32223148, 26.06.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 219/1722/12 Провадження № 22-ц/772/893/2013Головуючий в суді першої інстанції:Щерба Н.Л.Категорія: 27 Доповідач: Сопрун В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Сопруна В.В.,

суддів: Матківської М.В., Шемети Т.М,

при секретарі: Сніжко О.А.

за участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» - Рой Володимира Леонідовича, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про звернення стягнення та виселення

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 на рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 20 грудня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом, мотивуючи його тим, що відповідно до укладеного договору № VIPWGA 00001380 від 18 травня 2007 року ОСОБА_5 18 травня 2007 року отримала кредит у розмірі 11 125, доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16 травня 2017 року.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 21 лютого 2012 року має заборгованість - 14 522,12 доларів США, що за курсом 7, 9 складає 116 031 грн. 73 коп.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачі 18 травня 2007 року уклали договір іпотеки № VIPWGA 00001380.

На підставі вищевикладеного позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на квартиру, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки, з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, а також просив виселити відповідачів зі зняттям їх з реєстраційного обліку у органі МВС України.

Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 20 грудня 2012 року позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VIPWGA 00001380 від 18 травня 2007 року, в розмірі 14522, 12 доларів США, що за курсом 7, 9 складає 116 031 гривню 73 копійки, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру загальною площею 65, 40 кв. м., житловою площею 41, 80 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки за початковою ціною 63 125 гривень 00 копійок для його подальшої реалізації ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з укладенням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах підприємствах, організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселено ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_8 з вищевказаної квартири, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Піщанського РВ УМВС України у Вінницькій області. Вирішено питання про сплату судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7 подав до апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 грудня 2012 року та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Колегія суддів, заслухавши осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, прийшла до висновку, що остання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішенням, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 взяла на себе зобов'язання передбачені договором, прийняла умову належним чином використати та повернути ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредитні кошти у строки зазначені в кредитному договорі, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом, в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором. В зв'язку з невиконанням боржником свого зобов'язання, іпотекодержатель (ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») набув правових підстав щодо задоволення своїх вимог за договором кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Однак, погодитись з таким висновком районного суду повністю не можна, оскільки він не в повній мірі відповідає обставинам справи.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5 розгляд справ за позовами, що виникають при укладенні, забезпеченні, виконанні та припиненні кредитних договорів, а також при визнанні їх недійсними, повинен здійснюватись у точній відповідності із законом та в установлені для цього строки.

При вирішенні таких спорів суди мають виходити з положень статей 41, 42, 99 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 04.XI.1950), а також враховувати, що кредитні відносини врегульовано, зокрема, главами 52, 53, 71 Цивільного кодексу України, законами України: від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку»; від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного договору № VIPWGA 00001380 від 18 травня 2007 року ОСОБА_5 18 травня 2007 року отримала кредит у розмірі 11 125, доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16 травня 2017 року.

Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно було здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками, заборгованості за комісією, а також інші витрати.

У порушення договору ОСОБА_5 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, що призвело до збитків позивача, що мають вираз у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_5 станом на 21 лютого 2012 року має заборгованість - 14 522,12 доларів США, що за курсом 7, 9 складає 116 031 грн. 73 коп.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачі 18 травня 2007 року уклали договір іпотеки № VIPWGA 00001380. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 надали в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру, загальною площею 65, 40 кв.м., житловою площею 41, 80 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки складає 63 125 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи апеляційної скарги про те, що не витребувавши свідоцтво про право власності відповідачів на предмет іпотеки, суд першої інстанції прийняв незаконне рішення, спростовуються, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.

Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість.

Як вбачається з матеріалів справи, в п. 35.3 договору іпотеки квартири № VIPWGA 00001380 було зазначено, що майно належить іпотекодавцям на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 26.07.1996 року, видане Піщанським управлінням економіки районної державної адміністрації.

Тому необхідності у витребуванні даного свідоцтва не було.

Колегія суддів погоджується з доводами про те, що оскільки в оригіналі кредитного договору № VIPWGA 00001380 від 18 травня 2007 року та договору іпотеки, посвідченим державним нотаріусом Піщанської державної нотаріальної контори, відсутній власноручний підпис ОСОБА_2 то і в задоволенні позовних вимог в частині до ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Відповідно до висновку експерта № 140-П від 25.05.2013 року підпис на сторінці 41 в графі № 7 навпроти прізвища ОСОБА_2 в реєстрі № 2 для реєстрації нотаріальних дій Піщанської державної нотаріальної контори на 2007 рік, підпис навпроти прізвища ОСОБА_2, в кредитному договорі № VIPWGA 00001380 від 18.05.2007 року, що наданий гр. ОСОБА_2, підпис в графі «Іпотекодавець ОСОБА_2О.» в договорі іпотеки квартири від 18.05.2007, який наданий Піщанською державною нотаріальною конторою, виконані не гр. ОСОБА_2, а іншою особою.

Саме тому апеляційний суд приходить до висновку, що позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в частині вимог щодо ОСОБА_2 є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи предметом іпотеки є квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачам на праві власності.

Оскільки позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в частині вимог щодо ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, то і вимоги про звернення стягнення на частку квартири, що є предметом іпотеки, належну ОСОБА_2, задоволенню не підлягають.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, що свідчить про незаконність рішення в частині вимог щодо ОСОБА_2, а тому відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7, задовольнити частково.

Рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 20 грудня 2012 року в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 скасувати, та в цій частині ухвалити нове рішення, яким в позові публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про звернення стягнення та виселення - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: підпис Сопрун В.В.

Судді: підписи Матківська М.В.

Шемета Т.М.

З оригіналом вірно: Сопрун В.В.