Постанова № 32220764, 02.07.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р.Справа № 923/487/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Т.А. Величко

суддів: Л.І. Бандури (на підставі розпорядження заст. голови суду П.Ф. Мацюри №442 від 27.06.2013р.), Бойко Л.І.

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Дегтярьов О.О.;

від відповідачів - не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк"

на рішення господарського суду Херсонської області від 15.05.2013р.

у справі № 923/487/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк"

до відповідачів:

1) Відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області

2) Головного Управління державної казначейської служби України в Херсонській області

про стягнення 228377 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Комерційний банк "Інвестбанк" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовними вимогами до відділу ДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області про стягнення з ГУДКС України в Херсонській області на рахунок коштів державного бюджету України, передбачених для виплати ГУДКС України в Херсонській області, на користь ПАТ "Комерційний банк "Інвестбанк" суму спричиненої ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області шкоди у розмірі 228377 грн. та судового збору у сумі 4567,54грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що бездіяльність посадових осіб ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області, а саме: не витребування автобуса пасажирського марки NEOPLAN 117 у осіб, у яких зазначене майно перебувало на зберіганні до винесення ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області постанови від 15.06.2012р. та не передача вказаного майна власнику, як того вимагає ЗУ „Про виконавче провадження", призвело до розукомплектування невідомими особами складових частин автобусу, та як слід, до неможливості використання автобусу відповідно до призначення (як транспортний засіб). За документами автобус передавався органом ДВС банку як стягувачу за вартістю 228377грн., в той час як реальна ринкова вартість автобусу в результаті його пошкодження складає 47680,36грн.

Незаконне припинення виконавчого провадження з боку ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області (що підтверджено постановою від 21.08.2012р. по справі №1570/4202/2012 Одеського окружного адміністративного суду) призвело до того, що вказаний автобус перестав знаходитися на відповідальному збереженні будь-яких осіб, що призвело до розукомплектування автобусу, і в результаті чого неможливо задовольнити вимоги банку до Кормашева В.В. ні шляхом продажу автобусу, ні шляхом прийняття його банком у власність в рахунок боргу Кормашева В.В.

Відповідачі позовні вимоги не визнали з підстав, вказаних у відзивах.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.05.2013р. (суддя Немченко Л.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судове рішення мотивоване недоведеністю та необґрунтованістю належними доказами позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 57,59 ЗУ „Про виконавче провадження" зберігач майна несе відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна. Позивачем не доведена вина виконавчої служби в незабезпеченні належного зберігання автобуса та не вчинення дій щодо своєчасного його повернення стягувачу.

Суд погодився з доводами відповідача-2 в питанні визначення особи, яка має право відшкодовувати збитки та джерела такого відшкодування.

За умови доведеності, шкода повинна відшкодовуватися за рахунок коштів державної виконавчої служби, тобто, за рахунок бюджету, передбаченого для цього органу.

В апеляційній скарзі, не погодившись з висновками суду, ПАТ "Комерційний банк "Інвестбанк" просить скасувати рішення господарського суду від 15.05.2013р., прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи скаржника ґрунтуються на тому, що при винесені оскаржуваного рішення господарський суд не застосував норми матеріального права - ч.2 ст.1166 ЦК України, ст. ст.1173, 1174 ЦК України, що привело до неправильного вирішення справи.

В запереченнях на апеляційну скаргу Головне Управління державної казначейської служби України в Херсонській області просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Комерційний банк "Інвестбанк" - без задоволення.

Органи державної казначейської служби України ніяким чином прав та свобод позивача не порушували. Позивач не звертався до господарського суду із скаргою на дії (бездіяльність) ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області в порядку, визначеному законодавством стосовно оскарження дій державного виконавця.

Відшкодування матеріальної шкоди, завданої позивачу, повинно здійснюватися на загальних підставах, згідно ст.1166 ЦК України винними особами, а не за рахунок держави. Органи ДВС є розпорядниками бюджетних коштів (ст. 22 БК України), реєстраційні та спеціальні реєстраційні рахунки якого відкриті в Управлінні ДВС України у Скадовському районі Херсонської області.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутнього в засіданні представника позивача, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи і це встановлено господарським судом, між ПАТ "Комерційний банк "Інвестбанк" та Кормашевим В.В. було укладено 06.06.2008р. кредитний договір №14-08, за умовами якого позичальник зобов'язався у порядку і строки, передбачені договором повернути суму кредиту - 35000дол США.

В зв'язку із невиконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, банк звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., яким було вчинено виконавчий напис №4397 від 11.08.2010р.

В порядку примусового виконання у ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області перебував виконавчий напис №4397 про звернення стягнення на автобус пасажирський марки NEOPLAN 117, 1996р. випуску, реєстраційний №ВН6820АС, що належить боржнику - Кормашеву В.В., (м. Одеса, вул.Армійська,12/1 кв.50).

Виконавче провадження відкрито згідно постанови від 20.04.2011р.

В ході проведеного виконавчого провадження описано та арештовано майно - автобус NEOPLAN 117, який знаходився за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 35 «ж» (територія ТОВ „Компанія „Югтранс").

16.06.2011р. державним виконавцем ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області передано вказаний автобус на зберігання Тереху Андрію Анатолійовичу (юрист ТОВ „Компанія „Югтранс").

В подальшому, автобус NEOPLAN 117 був переданий реалізацію спеціалізованій торговельній організації - філії №22 ПП „Нива- В.Ш.".

07.12.2011р. аукціон з реалізації арештованого рухомого майна боржника не відбувся в зв'язку із відсутністю купівельного попиту.

Передача арештованого майна боржника на реалізацію здійснювалася за ціною 228377грн. без ПДВ.

08.12.2011 року державним виконавцем, відповідно до вимог ст. 5, 62 ЗУ "Про виконавче провадження", п.5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дії здійснено уцінку рухомого майна боржника на 20% від початкової вартості майна, про що винесено відповідний акт.

15.02.2012 року аукціон з реалізації арештованого рухомого майна боржника також не відбувся, у зв'язку із відсутністю купівельного попиту.

20.02.2012 року державним виконавцем знову здійснено уцінку рухомого майна боржника на 49% від початкової вартості майна, про що сторони були повідомлені.

28.04.2012 р. були проведенні чергові прилюдні торги по реалізації вказаного автобусу. Переможцем торгів визначена фізична особа Мацейко О.С., ціна продажу - 117500 грн.

Оскільки переможець торгів не перерахував кошти за придбане майно протягом 7 банківських днів з дня затвердження протоколу, у відповідності до п. 8.2 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом МЮУ за №42/5 від 15.07.1999р., аукціон вважається таким, що не відбувся.

15.06.2012р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.3 ч.1 ст.47 ЗУ „Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що стягувачем не подано повідомлення про залишення переданого майна за собою.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №1570/4202/2012 від 21.08.2012р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012р., визнано протиправною та скасовано постанову ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області від 15.06.2012р. про повернення ПАТ "Комерційний банк "Інвестбанк" виконавчого напису №4397 від 11.08.2010р.

04.01.2013р. державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, направлено за вих. №67-20/209 стягувачеві пропозицію про залишення за собою непроданого майна.

В межах поновленого провадження до ПАТ "Комерційний банк "Інвестбанк" надійшла пропозиція ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області про залишення банком за собою непроданого майна в рахунок погашення боргу Кормашева В.В.

При огляді автобусу 15.02.2012р. представниками банку виявлено, що автобус розібрали, з нього знято основні агрегати, що дозволяли здійснювати експлуатацію автобусу для перевезень - Звіт про незалежну оцінку від 26.03.2013р. станом на 15.02.2013р. У зв'язку із зникненням складових частин автобусу та непридатності його до експлуатації вартість автобусу знизилася до 47680,36грн.

У зв'язку із непридатністю автобусу для експлуатації, ПАТ "Комерційний банк "Інвестбанк" не прийняв зазначений автобус в рахунок погашення боргу Кормашева В.В.

Вважаючи, що свою придатність до експлуатації автобус втратив з вини ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області, банк пред'явив позовні вимоги про відшкодування збитків, які складають експертну оцінку автобусу при виставлені на відкритих торгах за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виплати ГУДКС України в Херсонській області.

Як вважає позивач, бездіяльність посадових осіб ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області, а саме, не витребування автобуса пасажирського марки NEOPLAN 117 у осіб у яких це майно перебувало на збереженні, до винесення ВДВС постанови від 25.06.2012р. та не передача вказаного майна власнику, як того вимагає ЗУ „Про виконавче провадження", призвело до розукомплектування невідомими особами складових частин автобусу, та як слід, до неможливості використання автобусу відповідно до призначення (як транспортний засіб).

Винесення ВДВС постанови від 15.062012р. про повернення виконавчого документа стягувачеві призвело до припинення між органами ДВС та зберігачем правовідносин щодо відповідального зберігання майна та вилучення невідомими особами складових частин автобусу, та як слід, до неможливості залишення банком, як стягувачем, автобусу за собою в рахунок погашення боргу Кормашева В.В., з наступним продажем третій особі, оскільки автобус неможливо використовувати відповідно до призначення (як транспортний засіб). Враховуючи те, що за документами автобус передався ДВС банку як стягувачу за вартістю 228377грн., банк був би вимушений, якщо б прийняв його у власність, погасити заборгованість боржника в сумі 228377грн., тоді як реальна ринкова вартість автобусу із врахуванням його пошкодження, становить в даний час 47680,36грн.

Позивач із врахуванням вказаних доводів, вважає, що сума 228377грн є збитками банку у вигляді реальних доходів, які банк отримав би, якщо б ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області передав банку вказаний автобус у червні 2012р. відповідно до вимог закону, і передача цього майна за вартістю 228337грн. відповідала б вимогам ч.9 ст. 62 ЗУ „Про виконавче провадження".

Господарський суд приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, не погодившись з доводами позивача, послався на таке:

- відповідно до акту опису та арешту рухомого майна боржника від 16.06.2011р. - автобуса пасажирського марки NEOPLAN 117, 1996р. випуску, що належить Кормашеву В.В., відповідальною особою за зберігання є Терех А.А.;

- під час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.06.2012р. арешт з майна не був знятий, так як відповідно до наслідків завершення виконавчого провадження, визначених ст. 50 ЗУ „Про виконавче провадження", повернення виконавчого документу без виконання на підставі п.3ч.1 ст.47 ЗУ „Про виконавче провадження" не передбачає зняття арешту, скасування інших заходів примусового виконання рішення. Вказане майно залишилося на збереженні у Терех А.А. відповідно до акту опису і арешту майна від 16.06.2011р.;

- зберігач майна, а не відділ ДВС несе відповідальність відповідно до ст. ст. 57,59 ЗУ „Про виконавче провадження" за розтрату, відчуження, приховування чи підміну майна;

- позивачем не доведена вина виконавчої служби в незабезпеченні належного зберігання автобуса та в невчиненні дій щодо своєчасного його повернення стягувачу ,тобто, не доведено наявність вини відповідача-1 у спричиненні позивачу збитків.

З обґрунтованістю висновків суду погодитися можна.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, в тому числі щодо відшкодування кредиторів або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому слід відрізнити обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань, що випливає з договору (ст. 623 ЦК України) від позадоговірної шкоди, тобто, від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (гл.82 ЦК України).

У ст. 1173 ЦК України містяться правила відшкодування шкоди, завданої органами влади або місцевого самоврядування, в яких реалізується їхня деліктоздатність.

Суб'єктами відповідальності за ст. 1173 ЦК України є органи державної влади або місцевого самоврядування. Вказана стаття є спеціальною, оскільки передбачає певні особливості, а саме: наявність владно-адміністративного, тобто, обов'язкового, одностороннього характеру дій органів державної влади, місцевого самоврядування; завдання шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю зазначених суб'єктів; настанні відповідальності незалежно від вини цих органів.

Така шкода відшкодовується за рахунок державного бюджету.

Для настання відповідальності, передбаченої ст. 1173 ЦК України, необхідно, щоб посадова або службова особа завдала шкоди при здійсненні своїх повноважень, обсяг яких встановлюється правовими актами. Відповідно до змісту ст. 1173 ЦК України, обов'язок відшкодувати завдану шкоду перед потерпілими покладається не на посадову або службову особу, незаконними рішеннями, діями або бездіяльносттю якої завдано шкоди, а на орган державної влади, або орган місцевого самоврядування. Тобто, має місце відповідальність органів державної влади або місцевого самоврядування без вини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до господарського суду із скаргою на дії (бездіяльність) ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області в порядку, визначеному законодавством стосовно оскарження дій державного виконавця.

Ст. 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особами немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Господарський суд дійшов правильного висновку, що арештоване майно залишалося на зберіганні у Тереха А.А. відповідно до акту опису і арешту майна від 16.06.2011р, а тому саме зберігач майна, а не відділ ДВС несе відповідальність згідно ст. ст. 57, 59 ЗУ „Про виконавче провадження" за розтрату, відчуження, приховування або підміну описаного майна.

Відповідальність за вказані дії передбачено також ст. 388 КК України.

Також підставно господарський суд вказав на недоведеність позивачем вини виконавчої служби у незабезпеченні належного зберігання автобусу та невчиненні дій щодо своєчасного повернення автобуса стягувачу.

Таким чином, відшкодування матеріальної шкоди, завданої позивачу, повинно здійснюватися на загальних підставах винними особами, а не за рахунок держави.

У разі доведеності завданої шкоди органом державної виконавчої служби, ця шкода повинна відшкодовуватися за рахунок бюджету, передбаченого для цього органу, а не за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виплати Головному управлінню Казначейства.

Органи державної казначейської служби України ніяким чином прав та свобод позивача не порушували, а тому відсутні підстави для покладання відповідальності в даному випадку на Головне Управління Державної казначейської служби України в Херсонській області.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 стосується практики розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження, і до даного випадку застосовуватися не може.

Позивачем не доведена вина виконавчої служби у спричиненні йому збитків із-за неналежного зберігання автобусу зберігачем майна, яким є Терех А.А.

Твердження скаржника про порушення господарським судом норм матеріального права (незастосування відповідних норм права) не відповідає матеріалам справи, зводиться до тлумачення норм права на свою користь та не спростовує викладених в судовому рішенні мотивованих висновків про відмову в задоволенні позову.

Рішення суду відповідає законодавству та встановленим судом обставинам справи і підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для зміни чи скасування рішення господарського суду, в матеріалах справи і доводах скарги відсутні.

Керуючись ст. ст.99, 101, 103-105 ГПК України,

суд постановив:

Рішення господарського суду Херсонської області від 15.05.2013р. по справі № 923/487/13 - залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк" - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст складено та підписано 04.07.2013р.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Судді: Л.І. Бандура

Л.І. Бойко