Ухвала суду № 3222073, 24.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

01029 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24.02.2009№К-32279/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),  БрайкаА.І.,  ГолубєвоїГ.К.,  РибченкаА.О.,  ФедороваМ.О.

при секретарі: ПасічникТ.В.

представники сторін в судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Господарського суду Харківської області від11.07.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від12.09.2006 по справі №АС-13/88-06

за позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма«Астарта»

до                               Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

треті особи    1.Дергачівська районна державна адміністрація

                        2.Козачо-Лопанська селищна рада

про                             визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач (далі-ТОВАФ«Астарта») звернувся до суду зі позовною заявою, в якій просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від15.12.2005 №0001922310/0, винесене на підставі Акту перевірки від02.12.2005 №315/23-104/31618993, складеного за наслідками проведеної планової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2004 по 30.09.2005, де вказано, що згідно актів звірок своєчасності сплати орендної плати станом на01.05.2005 по підприємству рахується заборгованість (недоїмка) на загальну суму 29392,72грн., в т.ч. перед Козачо-Лопанською селищною радою в сумі 24656,33грн., Дергачівською міською радою - 106,18грн., Проходянською селищною радою – 4630,21грн., чим були порушені вимоги ст.2, ст.14, ст.17 Закону України «Про плату за землю».

Постановою Господарського суду Харківської області від11.07.2006, залишеною без змін Харківського апеляційного господарського суду від12.09.2006 по справі №АС-13/88-06 позовні вимоги задоволено.

При цьому судами встановлено, що ТОВАФ«Астарта» в господарській діяльності використовує орендовані землі сільськогосподарського призначення. Згідно акта звірки земель станом на 01.01.2005 ТОВАФ«Астарта» з Дергачівським районним відділом земельних ресурсів підприємство мало в користуванні всього 1487,4035га орендованих земель, в тому числі на території Дергачівської міської ради - 304,138га, на території Козачо-Лопарської селищної ради - 904,1655га, на території Проходянської сільської ради - 279,1га.

Підприємство самостійно подало до ДергачівськоїМДПІ декларацію по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності і розрахувало орендну плату за користування земельною ділянкою на території Козачо-Лопанської селищної ради за період з травня по вересень 2005року в сумі 16680,01грн., Дергачівської міської ради - 812,34грн., Проходянської селищної ради - 5439,6грн.

Крім того в акті перевірки записано, що загальна площа сільськогосподарських угідь (ріллі), що перебувала в користуванні ТОВАФ«Астарта» і підтверджена актом звірки земель Дергачівського районного відділу земельних ресурсів, станом на 01.01.2004 становила 859,958га, в т.ч. на території Дергачівської міської ради - 304,138га, Козачо-Лопанської селищної ради -278,0га, Проходянської селищної ради -277,82га. Станом на 01.10.2004 площа орендованих земель становила відповідно на території Дергачівської міської ради -330,1013га, Козачо-Лопанської селищної ради -913,76га, Проходянської селищної ради -324,81га.

Враховуючи зазначене, суди визнали, що в подальших документах та поясненнях відповідача відсутні дані про те, на підставі яких документів підприємство користується земельними ділянками, якими документами збільшувалися та зменшувалися площі ділянок на протязі 2004року та 2005року, що суперечить приписам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який встановлює, що за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до встановленого, судові рішення обґрунтовані нормами Закону України «Про плату за землю», із врахуванням того, що відповідачем надана копія договору оренди земельної ділянки, в якому позивач визначений як орендар, а орендодавцем є Дергачівська районна державна адміністрація. Предметом даного договору є земельна ділянка площею 278,0га, яка знаходиться на землях Козачо-Лопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області. В п.2.2 договору записано, що він укладається на термін5 років, починаючи з дати підписання. Але надана копія договору не містить дати підписання його сторонами, а є тільки посилання на розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації №346 від24.10.2003 «Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВАФ«Астарта». Оскільки термін дії договору, тобто і дата його укладання, є суттєвими умовами договору, тому відсутність даних про те, що сторони узгодили ці суттєві умови договору оренди, судами визнано такою, що свідчить про те, що даний договір є неукладеним.

Також судами встановлено, що між ТОВАФ«Астарта» та Козачо-Лопанською селищною радою договір оренди не укладався, а договір оренди б/н та дати є попереднім договором про наміри і був, підставою для замовлення технічної документації. Фактичне користування земельною ділянкою на території Козачо-Лопанської селищної ради розпочате з весни 2004року без правовстановлюючих документів. Про факт користування земельною ділянкою підприємством позивача без укладання договору було відомо Управлінню земельних ресурсів Дергачівського району Харківської області. Після оформлення відповідної документації підприємством був укладений договір оренди від30.12.2005 на користування земельною ділянкою площею 234,0га з земель державного резерву. За таких обставин суди дійшли висновку про те, що у відповідача не було законного права наполягати на нарахуванні орендної плати за земельну ділянку, площею 278,0га, яка знаходиться на землях Козачо-Лопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

Відповідно зазначивши, що юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному Законом України «Про плату за землю», суди дійшли висновку про те, що зазначені норми Закону не містять будь-яких вимог щодо порядку розрахунку та строків внесення орендних платежів. Крім того, подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. На думку судів, донарахування орендної плати та застосування фінансових санкцій відповідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами», не може розповсюджуватися положення вищевказаного Закону.

Відповідно до зазначеного, суди також звертають увагу, що по Козачо-Лопанській селищній раді станом на 01.05.2005 у ТОВАФ«Астарта» рахується заборгованість по орендній платі в сумі 24656,33грн. Але, як вказано в довідці Козачо-Лопанської селищної ради від11.04.2006, заборгованість в сумі 24656,33грн. виникла у зв'язку з нарахуванням орендної плати за період з 24.10.2003. по 31.03.2005 (в сумі 31877,32грн.) і частковою сплатою (в сумі 7221грн.) у серпні 2004року, березня та квітні 2005року. Тобто, у період, коли у відповідача не існувало повноважень контролювати порядок нарахування та сплати орендної плати.

Не погодившись із постановою Господарського суду Харківської області від11.07.2006 та ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від12.09.2006 по справі №АС-13/88-06, ДергачівськаМДПІ (далі–МДПІ), подала касаційну скаргу на зазначені судові рішення, які просить скасувати та відмовити в позові, обґрунтовуючи тим, що за орендовану площу позивач орендну плату у повному обсязі не сплачував, і даний факт встановлений судом та не спростований підприємством. Також скаржник вважає, що судами не вірно надана юридична оцінка тому факту, що відповідно до акту звірки ТОВАФ«Астарта» із Козачо-Лопанською селищною радою станом на 04.05.2005 позивач має заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 24656,33грн., але даному факту судом не була дана належна правова оцінка.

Посилаючись на ст.14 Закону України «Про плату за землю, якою передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, скаржник звертає увагу суду на те, що подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій, і цим також обґрунтовує правомірність своїх дій.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому посилаючись на норми Закону України «Про плату за землю» просить касаційну скаргу залишити без змін, а судові рішення без змін.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та заперечення на неї , колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як визначено ст.13 Закону України від06 №2 «Про плату за землю», - підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки. Статтею 15 вказаного Закону встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно враховуючи підстави виникнення спірних правовідносин, необхідно зазначити, що ТОВАФ«Астарта» в господарській діяльності використовує орендовані землі сільськогосподарського призначення. Згідно акта звірки земель станом на 01.01.2005 ТОВАФ«Астарта» з Дергачівським районним відділом земельних ресурсів підприємство мало в користуванні всього 1487,4035га орендованих земель, в тому числі на території Дергачівської міської ради - 304,138га, на території Козачо-Лопарської селищної ради - 904,1655га, на території Проходянської сільської ради - 279,1га.

Отже оскільки судами встановлено, що декларацією по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності позивачем розраховано орендну плату за користування земельною ділянкою на території Козачо-Лопанської селищної ради за період з травня по вересень 2005року в сумі 16680,01грн., Дергачівської міської ради - 812,34грн., Проходянської селищної ради - 5439,6грн., та враховуючи, що, що між ТОВАФ«Астарта» та Козачо-Лопанською селищною радою договір оренди не укладався, а договір оренди б/н та дати є попереднім договором про наміри, за таких обставин суд касаційної інстанції визнав, що суди дійшли правомірного висновку про те, що у відповідача не було законного права наполягати на нарахуванні орендної плати за земельну ділянку, площею 278,0га, яка знаходиться на землях Козачо-Лопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

Крім того необхідно врахувати, що застосування норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами», які передбачають донарахування податкових зобов'язань та застосування фінансових санкцій, до даного спору не підлягає застосуванню, за відсутності податкового зобов'язання. А тому помилкове визнання судами положень Закону України «Про плату за землю» спеціальними по відношенню до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» на вирішення спору по суті не впливає.

З огляду на наведені норми Законів, та беручи встановлене судами, необхідно звернути увагу на помилковість міркувань скаржника, оскільки касаційна скарга висновків судів не спростовує, так як в даному випадку у відповідача були відсутні підстави нараховувати штрафні санкції, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення від15.12.2005 №0001922310/0 судами обґрунтовано визнане таким, що невідповідає нормам чинного законодавства України. Отже, при прийнятті судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права та підставно задовольнили позов. Відповідно постанова Господарського суду Харківської області від11.07.2006 та ухвала Харківського апеляційного господарського суду від12.09.2006 по справі №АС-13/88-06 не підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Харківської області від11.07.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від12.09.2006 по справі №АС-13/88-06 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

Головуючий                                                            О.В.Карась

Судді                                                                         А.І.Брайко

                                                                                  Г.К.Голубєва

                                                                                  А.О.Рибченко

                                                                                  М.О.Федоров