Рішення № 32220704, 02.07.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Справа № 925/748/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю представників: позивача: не з'явився, відповідача: не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СЛОБОДА КО"

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 13 430 грн. 51 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 13 430 грн. 51 коп., зокрема 11 458 грн. 11 коп. боргу за поставлений товар відповідно до договору купівлі - продажу № 68/12 від 25.04.2012 по видатковій накладній № 1193 від 25.04.2012, а також 1 636 грн. 20 коп. пені, 336 грн. 20 коп. три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Представники сторін у засідання суду не з'явилися, не повідомили суду причин їх нез'явлення, не подали заяв чи клопотань.

Відповідач не надав суду письмовий відзив на позов, не направив свого представника у судове засідання.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, з огляду на таке.

Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення сторін про дату і час розгляду справи, ухвали суду надсилались відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси відповідача, вказані у позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (надісланому позивачем на вимогу суду), надіслання ухвал суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України. До суду 04.06.2012 та 26.06.2013 року повернулись повідомлення про вручення ухвал суду від 18.05.2013 та від 19.06.2013, що були направлені відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві. Відповідно до пункту. 20.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"). Тому вказане є підтвердженням належного надсилання відповідачу копій всіх ухвал суду. В процесі розгляду даної справи суд приходить до висновку, що вона може бути розглянута за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності відзиву на позов. Неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив таке.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "СЛОБОДА КО" (Продавець за договором, позивач у справі) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець за договором, відповідач у справі) укладено договір № 68/12 від 25.04.2012, далі - Договір, за умовами п.п. 1.1. та 1.2. якого предметом даного договору є придбання покупцем у продавця на умовах зазначених далі безалкогольні напої ТМ "Добрава" та "Слобідська" (в подальшому товар), продавець здійснює поставку, а покупець приймає і оплачує партію товару в асортименті, кількості і цінах, зазначених в товарно-транспортних накладних, які являються невід'ємною частиною цього договору.

Умовами Договору, зокрема, визначено:

- одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент), зазначаються в накладних на поставку товару шляхом її збільшення на суму чергової погодженої сторонами партії товару - пункт 2.1.;

- покупець зобов'язаний розрахуватись за партію товару на умовах відстрочення платежу не більше 15 (п'ятнадцяти) банківських днів від дати отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця або іншими способами, не забороненими чинним законодавством України - пункт 2.2;

- покупець за несвоєчасну оплату, згідно п. 2.2. цього договору сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка діє в період, за який нараховується пеня - пункт 5.2.;

- цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012 року - пункт 7.1.;

- за цим договором строк нарахування пені та позовної давності щодо неї встановлюються та складають три роки - пункт 7.2.

На виконання умов Договору позивачем 25.04.2012 року було здійснено поставку товару - безалкогольних напоїв на суму 21180 грн., відповідно до видаткової накладної № 1193 від 25.04.2012, товарно-транспортної накладної № Р1193 та додатку до товарно-транспортної накладної № 1193, завірені копії яких додані до позовної заяви.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленого Товару виконав лише частково, перерахувавши позивачу кошти в сумі 9 721 грн. 89 коп. несплачений залишок заборгованості відповідача складає 11 458 грн. 11 коп.

Позивачем складено акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2012 року та направлено відповідачу разом із претензією № 279 від 02.08.2012 року, проте відповідач підписаний акт не повернув, позивачем повторно складений акт звірки взаємних розрахунків за період 25.04.2012-13.05.2013, який теж залишений без відповіді.

У зв'язку з наявністю простроченої заборгованості відповідача за поставлений Товар позивач заявив вимогу про стягнення цієї суми боргу та нарахував 1 636 грн. 20 коп. пені і 336 грн. 20 коп. три проценти річних за невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по Договору поставки.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Договір № 68/12 від 25.04.2012, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, за своєю правовою природою є господарським договором поставки.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств, він містить всі істотні умови для договорів даного виду.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписом частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається і відповідачем не спростовано, що позивач поставив відповідачу 25.04.2012 року, а останній отримав по видатковій накладній № 1193 від 25.04.2012, товарно-транспортній накладній № Р1193 та додатку до товарно-транспортної накладної № 1193 Товар - безалкогольні напої на загальну суму 21 180 грн. Товар прийнятий відповідачем особисто, оскільки на вказаних накладних міститься особистий підпис відповідача та вони скріплені печаткою приватного підприємця, їх оригінали оглянуті судом у судовому засіданні 03.06.2013.

Відповідач оплатив в касу підприємства кошти в загальній сумі 9721 грн. 89 коп., що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів № 1033 від 02.07.2012; № 1092 від 09.07.2012; № 1242 від 30.07.2012; № 1474 від 31.08.2012; № 1674 від 01.10.2012; № 1779 від 16.10.2012; № 1997 від 19.11.2012; № 2105 від 05.12.2012; № 566 від 16.04.2013. Залишок боргу відповідача складає 11 485 грн. 11 коп.

Суд вважає доведеними твердження позивача про те, що позивачем здійснювалася поставка безалкогольних напоїв відповідно до договору № 68/12 від 25.04.2012, виходячи із умов Договору, зокрема пункту 3.16., вказаних у видатковій та товарно-транспортній накладних найменувань товару, посилань відповідача у касових ордерах на цей Договір. Таким чином, зазначення у видатковій накладній № 1193 договору № 41/11 від 23.03.2011 є опечаткою і не приймається судом до уваги.

Відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань щодо оплати отриманого Товару в установлений в Договорі строк.

Виходячи із дати отримання Товару та враховуючи умову пункту 2.2. Договору і фактичні банківські дні в цей період, суд погоджується з доводами позивача, що відповідач повинна була розрахуватися з позивачем не пізніше 21.05.2012, однак, за поставлений товар вона не розрахувалася до вказаної дати, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 11 458 грн. 11 коп. боргу підлягає задоволенню.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, яка відповідно до статті 546 ЦК України є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.

За приписом частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2. Договору сторони передбачили обов'язок відповідача (як Покупця) за несвоєчасну оплату товару сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. При цьому в пункті 7.2. вказали, що за цим Договором строк нарахування пені та позовної давності щодо неї встановлюються та складають три роки. Однак, позивач нарахував пеню майже за рік, не врахувавши положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором). Оскільки інше Договором не встановлено, а вказане в частині шостій статті 232 ГК України не є позовною давністю і повинно застосовуватися судом без заяви сторони, тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає до часткового задоволення в сумі 864 грн. 05 коп. за прострочення оплати в період із 22.05.2012 по 21.11.2012 відповідно до розрахунку: 11 458,11 х 184 дні х 15 : 366:100.

Вимога позивача про стягнення трьох процентів річних також підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 ЦК України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача три проценти річних в сумі 336 грн. 20 коп. за прострочення виконання грошового зобов'язання в період з 22.05.2012 по 13.05.2013.

Однак, позивач при виконанні розрахунку трьох процентів річних не врахував, що 2012 рік має 366 днів і застосування при розрахунку іншої цифри є безпідставним, тому, перевіривши виконаний позивачем розрахунок трьох процентів річних, суд приходить до висновку, що з відповідача належить стягнути на користь позивача три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в період з 22.05.2012 по 13.05.2013 в сумі 335 грн. 63 коп., виходячи із розрахунку:

11458,11 х 224 дні (22.05.2012-31.12.2012) х 3 : 366 :100 = 210,38;

11458,11 х 133 дні (01.01.2013 -13.05.2013) х 3 : 365: 100 = 125,25.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 1621 грн. 51 коп.

З огляду на викладене, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (20000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СЛОБОДА КО" (08042, Київська область, Макарівський район, с. Червона слобода, вул.. Заводська, буд. 1, ідентифікаційний код 30641031) - 11 458 грн. 11 коп. (одинадцять тисяч чотириста п'ятдесят вісім гривень 11 копійок) боргу, 864 грн. 05 коп. (вісімсот шістдесят чотири гривні 05 копійок) пені, 335 грн. 63 коп. (триста тридцять п'ять гривень 63 копійки) три проценти річних, 1 621 грн. 51 коп. (одну тисячу шістсот двадцять одну гривню 51 копійку) судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.07.2013.

Суддя А.Д. Пащенко