Постанова № 32220682, 03.07.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.07.2013 р. справа №25/5014/1129/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів при секретаріМанжур В.В. Будко Н.В., Москальової І.В., Пеленовій О.О. за участю представників сторін: від позивача: від відповідачів: від третьої особи (скаржника): від органу виконання: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гануленко Г.В. - за довіреністю 1) не з'явився 2) не з'явився не з'явився не з'явився ОСОБА_1, смт.Станично- Луганське, Луганської області на ухвалу господарського судуЛуганської області від28.05.2013р. (на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області) у справі№ 25/5014/1129/2012 (суддя Іноземцева Л.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства «БТА Банк», м.Київ до з а участю третьої особи1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Авто», смт.Станично-Луганське 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Транс-Сервіс», м.Луганськ ОСОБА_1, смт.Станично-Луганське, Луганської області про звернення стягнення на предмет іпотеки, В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.11.2012р. позовні вимоги публічного акціонерного товариства «БТА Банк» задоволені: звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 10.12.2007р., реєстраційний номер 2990, а саме: нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м.Луганськ, вул.Таллінська, буд.62, які належать на праві власності 1-му відповідачу ТОВ «Сервіс-Авто», яке знаходиться за адресою: вул.Октябрська, буд.8, смт.Станично-Луганське, Луганської області, ідентифікаційний код: 32481580, та 2-му відповідачу ТОВ «ВКФ «Транс-Сервіс», яке знаходиться за адресою: вул.Таллінська, буд.62, м.Луганськ, ідентифікаційний код 34386861, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, визначеної на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, в рахунок часткового задоволення вимог за договором про відкриття кредитної лінії № 004 від 10.12.2007, що станом на 07.07.2012 становлять 5936608грн. 63коп. у тому числі:

- заборгованість за кредитом - 430000,00 доларів США, що за курсом НБУ становить 3436775грн. 01коп.;

- прострочена заборгованість зі сплати процентів - 251857,08 доларів США, що за курсом НБУ становить 2012967грн. 71коп.;

- пеня - 351401грн. 76коп.;

- 3% річних - 135464грн. 15коп.

На виконання судового рішення 02.01.2013р. були видані відповідні судові накази.

Луганське відділення публічного акціонерного товариства «БТА Банк» звернулось до господарського суду Луганської області зі скаргою № 49 від 14.02.2013р. про визнання недійсною та скасування постанови старшого державного виконавця ВПВР УДВС Головного управління юстиції у Луганській області Кукуянцевої Ю.Ю. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого провадження) ВП № 36503895 від 11.02.2013р.; зобов'язання підрозділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області прийняти на виконання та винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області № 25/5014/1129/2012 від 02.01.2013р. про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.05.2013р. скаргу Публічного акціонерного товариства "БТА Банк" в особі Луганського відділення ПАТ "БТА Банк" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області задоволено частково:

- визнано недійсною постанову ВП № 36503895 від 11.02.2013р. Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про відмову у відкритті виконавчого провадження за наказом від 02.01.2013 № 25/5014/1129/2012 господарського суду Луганської області;

- відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області зобов'язано здійснити виконавчі дії щодо виконання наказу від 02.01.2013 № 25/5014/1129/2012 господарського суду Луганської області про звернення стягнення на предмет іпотеки;

- вимоги Публічного акціонерного товариства "БТА Банк" про скасування постанови старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Луганській області про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) ВП № 36503895 від 11.02.2013 відхилені.

Задовольняючи частково вимоги скаржника, суд першої інстанції дійшов висновку, що державним виконавцем неправомірно винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Вимоги скаржника щодо скасування постанови старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Луганській області про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) ВП № 36503895 від 11.02.2013 місцевий господарський суд відхилив без посилань на будь-які норми права.

Не погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, ОСОБА_1, смт.Станично-Луганське, Луганської області звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 28.05.2013р. у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ «БТА Банк» в задоволенні скарги на дії органу Державної виконавчої служби.

Скаржник вважає, що оспорювана ухвала підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального права.

Представник публічного акціонерного товариства «БТА Банк» у судовому засіданні заперечив проти апеляційних вимог скаржника та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

Представники товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Авто», товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Транс-Сервіс» та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області у судове засідання не з'явилися, причину неявки до суду не повідомили, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою та неявка їх представників у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з приписами статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно приписів ст.124 Конституції України та ст.115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який, згідно положень Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом та підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Як вбачається з матеріалів справи, постановами старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції від 10.01.2013р. (ВП № 35950844, ВП №35951434) у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказів № 25/5014/1129/2012, виданих господарським судом Луганської області 02.01.2012р., було відмовлено на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалами господарського суду Луганської області від 31.01.2013р. в мотивувальній та резолютивній частини рішення від 20.11.2012р. були виправлені допущені описки щодо зазначення розміру часток майна та було вирішено видати на виконання судового рішення інші судові накази щодо стягнення з відповідачів судового збору на користь позивача.

Судовий наказ щодо звернення стягнення на предмет іпотеки повторно був пред'явлений стягувачем для виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції, який постановою від 11.02.2013р. (ВП № 36503895) на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» відмовив в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження. При цьому, державний виконавець зазначив, що у виконавчому документі необхідно вказати одного боржника.

Не погодившись з постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції, публічне акціонерне товариство «БТА Банк» звернулось до господарського суду, який, як зазначалось вище, частково задовольнив вимоги скаржника.

За результатами апеляційного перегляду матеріалів справи колегія суддів виходить з наступного:

За судовим рішенням у даній справі вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 10.12.2007р., реєстраційний номер 2990, а саме: нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м.Луганськ, вул.Таллінська, буд.62, які належать на праві власності ТОВ «Сервіс-Авто» та ТОВ «ВКФ «Транс-Сервіс».

31.01.2013р. господарський суд Луганської області виніс ухвали про виправлення допущених описок.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2013р. ухвалу місцевого господарського суду від 31.01.2013р. щодо зазначення розміру часток майна, на яке звернуто стягнення, скасовано.

В статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначені обов'язки і права державних виконавців. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч.1 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. В частині 8 вказаної статті визначено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Як встановлено судом першої інстанції, скасована апеляційною інстанцією ухвала від 31.01.2013р. про виправлення описки в рішення не оцінювалась державним виконавцем при прийнятті постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження і не вплинула на прийняття виконавчого документа до виконання.

Вимоги до виконавчого документа, за яких він може бути прийнятий до виконання, визначені в статті 18 Закону України «Про виконавче провадження». В частині 2 вказаної статті зазначено, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Проте, вказана норма або будь-яка інша норма Закону України «Про виконавче провадження» не дає права державному виконавцю відмовляти у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу у разі його відповідності вимогам, встановленим в ч.1 ст.18 вказаного Закону. Такої підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, як необхідність визначення у виконавчому документі одного боржника, стаття 26 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає.

Отже, державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції дійшов помилкового висновку про наявність підстав, визначених в ст.26 вищевказаного Закону, для відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу № 25/5014/1129/2012, виданого господарським судом Луганської області 02.01.2013р. щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

В пункті 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про визнання недійсною постанови старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Луганській області від 11.02.2013р. ВП № 36503895 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) та зобов'язання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області здійснити виконавчі дії щодо виконання наказу від 02.01.2013р. № 25/5014/1129/2012 господарського суду Луганської області про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилання скаржника на те, що місцевим господарським судом в оспорюваній не вказаний порядок та строк її оскарження, не зазначено дату підписання повного тексту ухвали, судовою колегією не приймаються до уваги, з огляду на наступне:

Порядок та строки оскарження ухвал господарського суду визначені в ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

В пункті 25 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» передбачено, що ухвала господарського суду, оскільки інше не встановлено законом, набирає законної сили в день її винесення.

Господарським процесуальним кодексом України не встановлено інших правил набрання чинності ухвалами, а тому не визначення місцевим господарським судом порядку та строку її оскарження, дати набрання оспорюваною ухвалою чинності не є підставою для її скасування чи зміни.

На підставі викладеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1, смт.Станично-Луганське, Луганської області задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Луганської області від 28.05.2013р. скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, смт.Станично-Луганське, Луганської області - залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Луганської області від 28.05.2013р. у справі № 25/5014/1129/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий В.В.Манжур

Судді Н.В.Будко

І.В.Москальова

Надруковано 8 прим.:

1 - позивачу

2 - відповідачам

1 - третій особі (скаржнику)

1 - ВПВР

1 - до справи

1 - ГСЛО

1 - ДАГС