Ухвала суду № 32220605, 04.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"04" липня 2013 р.Справа № 5017/1532/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІПРОДУКТ"

про стягнення 22974,57грн.

Суддя Гут С.Ф.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Мілошевич А.С., на підставі довіреності від 19.06.13р;

Від Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: розглядається в порядку ст.121-2 ГПК України

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.08.2012р. по справі №5017/1532/2012 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІПРОДУКТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ" суму основного боргу у розмірі 21148,62грн., пеню у розмірі 1435,61грн., 3%річних у розмірі 282,25грн., індекс інфляції у розмірі 43,04грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1604,94грн., в решті позову відмовлено.

27.08.12р. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 06.08.2012р. було видано відповідний наказ, в порядку ст. 116 ГПК України.

19.06.2013р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІПРОДУКТ" надійшла скарга(вх.№2-215/13 від 19.06.2013р.), в порядку ст.121-2 ГПК України, згідно якої просить суд відновити ТОВ"ЮНІПРОДУКТ" строк на подання до господарського суду Одеської області скарги на дії Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції; зупинити дію постанови Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 21.05.2013р. про арешт коштів ТОВ"ЮНІПРОДУКТ" до розгляду цієї скарги по суті; визнати неправомірними дії Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції з прийняття постанови про арешт коштів ТОВ"ЮНІПРОДУКТ" від 21.05.2013р.; визнати недійсною постанову державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Ахремової Т.Ю. про арешт коштів ТОВ"ЮНІПРОДУКТ" від 21.05.2013р.

В обґрунтування скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІПРОДУКТ" посилається на те, що 18.09.2012р. ТОВ "КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ" звернулось із заявою до Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження. 20.09.2012р. старшим державним виконавцем Другого Суворовського ВДВС Одеського міського управління юстиції Франчук М.А. було відкрито виконавче провадження по виконання наказу №5017/1532/2012, про що прийнято постанову №В-6/960 від 20.09.2012р. В подальшому вказане виконавче провадження було об'єднано із іншим виконавчим провадженням (відкритим на виконання наказу Господарського суду Одеської області від 05.02.2013р. по справі №5017/2903/2012) у зведене виконавче провадження (номер зведеного виконавчого провадження - 37098973). 21.05.2013р. державним виконавцем Другого Суворовського ВДВС Одеського міського управління юстиції Ахремовою Т.Ю. було прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на грошові кошти ТОВ "ЮНІПРОДУКТ" у розмірі 82707,87грн. на рахунки ТОВ "ЮНІПРОДУКТ", відкриті у ПАТ "МАРФІН БАНК". Так заявник вважає дії Другого Суворовського ВДВС Одеського міського управління юстиції з прийняття постанови від 21.05.2013р. про арешт коштів ТОВ "ЮНІПРОДУКТ" - неправомірними та просить суд визнати недійсною постанову державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Ахремової Т.Ю. про арешт коштів ТОВ"ЮНІПРОДУКТ" від 21.05.2013р., оскільки постанова про арешт коштів, як захід примусового виконання рішення, була прийнята за умов неповідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, чим позбавлено його права на самостійне виконання рішення. Так постанова про накладення арешту була винесена саме як захід примусового виконання рішення, а не заходу забезпечення його виконання, оскільки: а)у разі винесення постанови про накладення арешту як заходу забезпечення виконання рішення, дата її винесення має співпадати із датою відкриття виконавчого провадження (вимога одночасності цих процесуальних дій встановлена ч.2 ст. 25 Закону), в іншому випадку - арешт може бути застосований лише як захід примусового виконання рішення. Однак, постанова про відкриття провадження була прийнята 20.09.2012р., а постанова про арешт коштів -21.05.2013р.; б) у мотивувальній частині постанови про накладення арешту зазначено, що ця постанова приймається у зв'язку із тим, що у наданий строк для самостійного виконання рішення воно не було виконано боржником. Проте, за тих фактичних обставин, що склались, державний виконавець Другого Суворовського ВДВС Одеського міського управління юстиції не мав права приступати до примусового виконання рішення, у зв'язку з тим, що в порушення норм Закону, державним виконавцем Другого Суворовського ВДВС Одеського міського управління юстиції копія постанови про відкриття виконавчого провадження ТОВ "ЮНІПРОДУКТ" не направлялась. Про існування цього виконавчого провадження боржник дізнався лише від працівників ПАТ "МАРФІН БАНК", оскільки на виконання до цього банку державним виконавцем було направлено постанову про арешт коштів. У матеріалах виконавчого провадження по виконанню наказу №5017/1532/2012 (з якими представник ТОВ "ЮНІПРОДУКТ" ознайомився 10 червня 2013р.) відсутні будь-які докази отримання ТОВ "ЮНІПРОДУКТ" копії постанови про відкриття провадження, та відсутні докази їх направлення. Супровідний лист від 28.09.2012р. №В-6/96026777, наявний в матеріалах виконавчого провадження, не є належним доказом відправлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику, оскільки: а) згідно ч. 1 ст. 31 Закону, постанова про відкриття виконавчого провадження має направлятися рекомендованим листом із повідомленням про вручення, через що належним доказом направлення має бути фіскальний поштовий чек; б) супровідний лист датований 28.09.2012р., в той час як строк для самостійного виконання рішення згідно постанови про відкриття провадження було визначено до 27.09.2012р. Внаслідок вищевказаних дій Другого Суворовського ВДВС Одеського міського управління юстиції, ТОВ "ЮНІПРОДУКТ" був позбавлений можливості самостійно виконати рішення, без настання несприятливих наслідків, передбачених Законом для боржника на стадії примусового виконання рішення, в тому числі - арешту коштів, що також підтверджується правовою позицією щодо неправомірності накладення арешту на кошти боржника у разі неотримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження підтверджується також і судовою практикою, зокрема - міститься у рішенні Вищого Господарського суду України від 09.10.2012р. по справі №5023/993/12, постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012р. по справі № 1570/4115/2012, постанові Сумського окружного адміністративного суду України від 19.02.2013р. по справі №2а-1870/9419/12, постанові Київського окружного адміністративного суду України від 28.05.2013р. по справі №826/5658/13-а, постанові Харківського апеляційного адміністративного суду України від 16.07.2012р. по справі №5023/993/12 тощо.

Крім того в обґрунтування скарги зазначає про те, що постанова про накладення арешту була прийнята при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження, відкриття якого оформлене неналежним чином, оскільки як вбачається з тексту постанови про накладення арешту, вона була прийнята з метою примусового виконання зведеного виконавчого провадження №37098973. Відповідно до п.3.8.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р., виконання зведеного виконавчого провадження розпочинається постановою про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виноситься постанова, копія якої зберігається у зведеному виконавчому провадженні. Однак, фактично постанова про відкриття виконавчого провадження та постанова про накладення арешту містяться у матеріалах виконавчого провадження, відкритого на виконання наказу №5017/1532/2012, у якому відсутня постанова про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Отже, постанова про накладення арешту на кошти ТОВ "ЮНІПРОДУКТ" була прийнята на виконання неіснуючого виконавчого провадження, що не відповідає вимогам Закону та є неприпустимим. Крім того грошова сума, на яку був накладений арешт коштів спірною постановою, є необґрунтованою, оскільки спірною постановою про арешт коштів був накладений арешт на грошові кошти у розмірі 82707,98грн., яка складається з суми боргу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій (100,00грн.). Однак, у матеріалах виконавчого провадження відсутні докази понесення державним виконавцем витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 100,00грн., крім того у постанові про накладення арешту не зазначається, які саме витрати були понесені, та чим це підтверджується.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.06.2013р. було прийнято скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІПРОДУКТ" (вх.№2-215/13 від 19.06.2013р.)в порядку ст.121-2 ГПК України по справі №5017/1532/2012 - до розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ" в судове засідання не з'явився, письмові міркування стосовно скарги не надав.

Другий Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, згідно наданої скаржником копії ухвали суду від 21.06.2013р. з відміткою про її отримання, письмові заперечення на скаргу не надав.

04.07.13р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІПРОДУКТ" надійшла заява (вх.№20391/13 від 04.07.2013р.)про уточнення скарги, згідно якої відмовляється від частини вимог, зазначених у скарзі, а саме: - від вимоги щодо зупинення дії постанови Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 21.05.2013р. про арешт коштів ТОВ"ЮНІПРОДУКТ" до розгляду цієї скарги по суті; - від вимоги щодо визнання неправомірними дій Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції з прийняття постанови про арешт коштів ТОВ"ЮНІПРОДУКТ" від 21.05.2013р. Так зазначає що пред'явлену вимогу щодо визнання недійсною постанову державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Ахремової Т.Ю. про арешт коштів ТОВ"ЮНІПРОДУКТ" від 21.05.2013р.-підтримує, та просить суд її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника заявника, суд встановив.

27.08.12р. господарським судом Одеської області по справі №5017/1532/2012 було видано наказ про примусове виконання рішення. в порядку ст. 116 ГПК України.

20.09.2012р. старшим державним виконавцем Другого Суворовського ВДВС Одеського міського управління юстиції Франчук М.А. було відкрито виконавче провадження по виконання наказу №5017/1532/2012, про що прийнято постанову №В-6/960 від 20.09.2012р.

21.05.2013р. державним виконавцем Другого Суворовського ВДВС Одеського міського управління юстиції Ахремовою Т.Ю. було винесено постанову ВП №37098973 про арешт коштів боржника, якою у зв'язку з тим, що у наданий строк для самостійного виконання рішення боржником не виконано, було накладено арешт на грошові кошти боржника ТОВ "ЮНІПРОДУКТ" з урахуванням виконавчого збору (10% від суми боргу) та витрат на проведення виконавчих дій(100грн.) у розмірі 82707,87грн. на рахунки ТОВ "ЮНІПРОДУКТ", відкриті у ПАТ "МАРФІН БАНК".

Не погоджуючись з постановою ВП №37098973 від 21.05.2013р. про арешт коштів боржника, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІПРОДУКТ" звернулось до суду зі скаргою та заявою про уточнення скарги, згідно яких просить суд визнати недійсною постанову державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Ахремової Т.Ю. про арешт коштів ТОВ"ЮНІПРОДУКТ" від 21.05.2013р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.19 названого закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України (п.1 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно ч.1 ст.25 вказаного закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Відповідно до ч.2 цієї статті державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч.ч.5,6 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові, постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Пунктом 1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4. ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно Постанови Пленум Вищого господарського суду України №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р., зокрема п. 9.13.передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

З урахуванням встановлених обставин справи, господарський суд визнає доводи скаржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІПРОДУКТ" про визнання недійсною постанови ВП №37098973 від 21.05.2013р. державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Ахремової Т.Ю. про арешт коштів ТОВ"ЮНІПРОДУКТ", правомірними, тому суд доходить висновку, що постанова ВП №37098973 від 21.05.2013р. державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Ахремової Т.Ю. про арешт коштів ТОВ"ЮНІПРОДУКТ", прийнята з порушенням норм чинного законодавства та повинна бути визнана недійсною, оскільки у державного виконавця були відсутні жодні правові підстави для винесення вищезазначеної постанови.

Дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представника заявника, додані до скарги докази та давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення уточненої скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІПРОДУКТ" в порядку ст. 121-2 ГПК України, щодо визнання недійсною постанову ВП №37098973 від 21.05.2013р. державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Ахремової Т.Ю. про арешт коштів ТОВ"ЮНІПРОДУКТ".

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІПРОДУКТ" в порядку ст.121-2 ГПК України - задовольнити.

2. Визнати недійсною постанову ВП №37098973 від 21.05.2013р. державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Ахремової Т.Ю. про арешт коштів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІПРОДУКТ", що містяться на рахунках, які відкриті у ПАТ "МАРФІН БАНК".

Суддя Гут С.Ф.