Рішення № 32220137, 02.07.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.07.2013 Справа № 901/1632/13За позовом Приватного акціонерного товариства «Славянський-Юг»

до Публічного акціонерного товариства «Криммолоко»

про стягнення 71 829,89 грн.

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Від позивача Шуравін О.Ю., представник, довіреність від 13.11.2012; Блінков А.В., представник, довіреність від 17.01.2012

Від відповідача не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство «Славянський-Юг» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Криммолоко» про стягнення 71 829,89 грн., у тому числі

64 821,61 грн. заборгованості, 2 844,65 грн. інфляційних втрат та 4 163,63 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов Договору поставки № 52-3с\ф від 12.05.2010, що виразилось в неоплаті поставленого відповідачу товару та обґрунтовані посиланням на статтю 193 Господарського кодексу України та статті 525, 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2013 порушено провадження у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

В судовому засіданні 02.07.2013 представники позивача, на виконання вимог ухвали суду від 20.06.2013 надали суду акт звірки взаєморозрахунків та докази надсилання акту на адресу відповідача.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи систематичну неявку представника відповідача у судові засідання та відсутність документів, що підтверджують неможливість його прибуття в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.05.2010 між позивачем (постачальник за Договором) та відповідачем (покупець за Договором) укладений Договір поставки № 52-3с\ф (далі за текстом - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався поставляти в обумовлені договором строки продукцію, що виробляється ЗАТ «Пологовський маслоекстракційний завод», а також іншу продукцію (товар), а покупець - прийняти товар та оплачувати постачальнику його вартість (а.с. 25-26).

Кількість та асортимент товару, ціна одиниці товару, а також вартість партії товару визначається сторонами в витратних накладних на поставку партії товару, які є невід'ємною частиною договору. З боку покупця витратні накладні підписуються особами, що уповноважені покупцем відповідними довіреностями. На витратних накладних також ставиться відтиск відповідного штампу або печатки покупця про прийом останнім товару (його партії).

Ціна за одиницю товару, зазначена в підписаній з боку покупця витратній накладній, є погодженою сторонами та прийнятою покупцем (пункт 2.1 Договору).

Відповідно до пункту 2.2 Договору загальна сума договору складається із сукупності сум, зазначених в підписаних сторонами витратних накладних на поставку партії товару.

Оплата товару (його партії) здійснюється покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або на готівковий рахунок шляхом внесення грошових коштів в касу платника (пункт 6.1 Договору).

Згідно з пунктом 6.2 Договору покупець здійснює оплату поставленої йому партії товару протягом 30 календарних днів з дати поставки партії товару.

Оплата за партію товару вважається проведеною з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (пункт 6.3 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010 включно (пункт 10.1 Договору).

Дія договору щорічно автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, у разі якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону в письмовій формі про свій намір змінити або припинити дію договору за 30 календарних днів до дня його закінчення (пункт 10.2 Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив на адресу відповідача товар, про що свідчать накладні № 6371 від 07.09.2010 на суму 9 964,00 грн.; № 6405 від 08.09.2010 на суму 8 788,98 грн.; № 6715 від 17.09.2010 на суму 8 443,24 грн.; № 6876 від 24.09.2010 на суму

8 345,11 грн.; № С-00007716 від 27.10.2010 на суму 4 922,88 грн.; № 7925 від 03.11.2010 на суму 5 022,00 грн.; № 8116 від 10.11.2010 на суму 5 054,00 грн.; № 306 від 19.01.2011 на суму 4 639,70 грн.; № 3668 від 20.07.2011 на суму 8 577,79 грн.; № 4455 від 07.09.2011 на суму

2 650,49 грн.; № 4652 від 21.09.2011 на суму 2 432,10 грн. (а.с. 35-46).

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписами його представника на накладних, а також відтиском печатки підприємства.

За твердженням позивача, вартість отриманого товару оплачена відповідачем частково, у зв'язку з чим за ним створилась заборгованість в сумі 64 821,61 грн.

Наведене стало підставою для звернення Приватного акціонерного товариства «Славянський-Юг» до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.

Правові наслідки невиконання зобов'язань за договором поставки регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Проте, в порушення умов Договору, покупець не виконав свої зобов'язання за договором та не сплатив вартість отриманого товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні згідно зі статтею 510 Цивільного кодексу України, є боржник і кредитор.

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи положення пункту 6.2 Договору покупець взяв на себе зобов'язання щодо оплати кожної поставленої партії товару протягом 30 днів з дати поставки.

Проте, взяти на себе обов'язки відповідачем не виконані.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості в сумі 64 821,61 грн. відповідачем суду не надано, заперечень щодо розміру суми боргу, від відповідача також не надходило.

Враховуючі викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з Публічного акціонерного товариства «Криммолоко» заборгованості за поставлений товар в сумі 64 821,61 грн.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 4 163,63 грн. 3% річних, а також

2 844,65 грн. інфляційних втрат.

Суд вважає зазначені вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем 3% річних нараховувались ним на суму боргу, що виникла за кожною поставкою (а.с. 31-33).

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок, який складений вірно, у зв'язку з чим вимоги про стягнення 4 163,63 грн. 3% річних суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 2 844,65 грн. інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»).

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватись виходячи з індексу інфляції за кожен місяць прострочення.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, інфляційні втрати нараховані ним на заборгованість за кожним місяцем поставки окремо (а.с. 28-30).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позивачем невірно розрахований сукупний індекс інфляції за період заборгованості, що призвело до необґрунтованого збільшення розміру інфляційних втрат.

З огляду на викладене суд самостійно провів розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період, відповідно до якого стягненню підлягає 2 785,76 грн. інфляційних втрат.

Оплату судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні 02.07.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 05.07.2013.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криммолоко»

(вул. Севастопольська, 35, м. Сімферополь, 95013, ЄДРПОУ 00450693) на користь Приватного акціонерного товариства «Славянський-ЮГ» (вул. І. Голубця, 1, м. Севастополь, 99003, ЄДРПОУ 30503942) 64 821,61 грн. заборгованості, 4 163,63 грн. 3% річних, 2 785,76 грн. інфляційних втрат та 1 719,09 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині позовних вимог про стягнення 58,89 грн. інфляційних втрат відмовити.

Суддя А.Ю. Пукас