Рішення № 32219234, 02.07.2013, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 0527/8101/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Нейло В. В.

при секретарі Арбузовій Ю.В.

за участю:

позивачки -

представника позивачки ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

представника відповідачки ОСОБА_3

третьої особи -

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5, про визнання договору дарування квартири недійсним та визнання недійсним договору про внесення змін в договір дарування квартири, -

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2012 року до Костянтинівського міськрайонного суду звернулася ОСОБА_4 з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним та визнання недійсним договору про внесення змін в договір дарування квартири. Свої вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_8 в м.Костянтинівка Донецької області помер її батько ОСОБА_6, який до своєї смерті проживав за адресою АДРЕСА_3 Коли вона звернулася для оформлення спадщини у вигляді вищезазначеної квартири, що належала батькові, в Костянтинівському БТІ їй стало відомо про існування договору дарування вказаної квартири та договору про внесення змін в договір дарування квартири, згідно якого батько подарував квартиру своїй дружині - відповідачці по справі ОСОБА_2 Позивач вважає цей договір дарування квартири № 661 від 26.06.2012 року та договір про внесення змін в договір дарування квартири № 666 від 27.06.2012 року недійсними.

Батько позивачки був хворий, але мав можливість пересуватися за допомогою милиців, руки його були здорові, інакше він не мав би можливості користуватися милицями, читав та бачив за допомогою окулярів, вільно говорив. 26 та 27 червня 2012 року з ним знаходилася дочка позивачки - ОСОБА_7, яка знаходилась з ним з травня 2012 року до самої смерті.

В договорі № 666 від 27.06.2012 року вказано, що правочин посвідчений за місцем мешкання батька позивачки - ОСОБА_6 Однак у ці дні ніхто за місцем мешкання ОСОБА_6 не з'являвся, ні нотаріус, ні його дружина ОСОБА_2, ні її двоюрідна сестра ОСОБА_8 До нотаріуса ОСОБА_6 ніхто не доставляв. Повноважень на право підписувати від його ім'я які-небудь цивільно-правові договори він нікому не надавав. Таким чином, приватним нотаріусом порушено волевиявлення ОСОБА_6 на вчинення цього правочинну.

Відповідачка ОСОБА_2 19 грудня 2012 року надала до суду заперечення на позов, в якому зазначила, що вважає позовні вимоги незаконними, необґрунтованими, а обставини, викладені в позовній заяві, неправдивими і такими, що не відповідають дійсності. Також зазначила, що 09 червня 1993 року між відповідачкою по справі і ОСОБА_6 було укладено шлюб. 19 років вони прожили разом, увесь час піклуючись один про одного. Мешкали в АДРЕСА_3 В 2008 році до відповідачки звернулася її онука ОСОБА_9 і попросила, щоб ОСОБА_2 зареєструвалася у квартирі онуки по АДРЕСА_4 щоб їй сплачувати комунальні послуги на пільгових умовах, оскільки ОСОБА_2 є ветераном війни - учасником війни. Її чоловік ОСОБА_6 не заперечував проти її перереєстрації, оскільки фактично вони продовжували жити разом. Від шлюбу сумісних дітей вони не мали. У ОСОБА_6 було 10 дітей від попереднього шлюбу. На 2012 рік в живих залишалося 7 дітей. Його діти не підтримували з ним ніяких відносин, що дуже його ображало. Приблизно 10 років тому в клініці в м. Донецьк ОСОБА_6 було зроблено операцію на очах. З того часу його ліве око бачило 15 %, а праве око було практично закрито. За два роки до смерті ОСОБА_6 став скаржитися на ноги, погано ходив, а після перенесеного серцевого нападу в травні 2012 року зовсім не міг ходити і руки у нього вже не працювали. До самої його смерті відповідачка ОСОБА_2 доглядала та годувала чоловіка, сам він себе не обслуговував, не їв, не ходив, і ніякими милицями ніколи не користувався. За лікарською допомогою вони зверталися у виключних випадках, оскільки ОСОБА_6 був віруючою людиною, його віра забороняла йому хреститися, звертатися до лікарів та інше.

Коли в травні 2012 року ОСОБА_6 стало погано, відповідачка ОСОБА_2 розшукала йогу онуку ОСОБА_7 та попросила викликати швидку допомогу і доглянути за ним, поки відповідачка з'їздить на дачу за продуктами харчування. ОСОБА_7 погодилася, прийшла до них, викликала швидку допомогу, окрім того тиждень робила йому уколи, які призначив лікар після серцевого нападу. Після проведеного лікування вона більше до них не приходила, однак позивач неправдиво вказує в позові, що з травня 2012 року ОСОБА_7 піклувалася про діда і 26 та 27 червня 2012 року також знаходилася біля нього.

Стан здоров*я ОСОБА_6 не покращився і в червня він сказав відповідачці ОСОБА_2, що прийняв рішення подарувати їй квартиру, оскільки після його смерті діти виженуть її на вулицю. На прохання чоловіка вона запросила додому приватного нотаріуса ОСОБА_5, нотаріальна контора якої територіально розташована недалеко від їх місця проживання. Нотаріус прийшла до них додому, в квартирі були тільки ОСОБА_6 та ОСОБА_2 Після чого ОСОБА_5 попросила відповідачку ОСОБА_2 вийти з кімнати, щоб поговорити з ОСОБА_6 на одинці. Тобто нотаріус у відповідності зі ст.ст. 43-44 Закону України "Про нотаріат" та з главою 6 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" установлювала волевиявлення ОСОБА_6, встановлювала чи розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки. Приходила вона декілька разів. 26 червня 2012 року її чоловік ОСОБА_6 подарував відповідачці ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 яка належала йому на праві приватної власності - на підставі договору міни квартири. Договір дарування квартири за реєстраційним № 661 був посвідчений приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5 В Преамбулі зазначеного договору була допущена технічна помилка: замість прізвища "ОСОБА_5" надруковано "ОСОБА_5", тому 27 червня 2012 року нотаріусом був посвідчений договір про внесення змін до договору дарування квартири від 26 червня 2012 року, реєстраційний № 661, а саме були внесені зміни до Преамбули зазначеного договору, де прізвище відповідачки записано вірно "ОСОБА_5". Цей договір про внесення змін, реєстраційний № 666, є невід'ємною частиною договору дарування квартири. У зв'язку з хворобою рук та вадами зору ОСОБА_6 за його дорученням, у його та нотаріуса присутності, тексти договорів підписувалися ОСОБА_8 на підставі ст. 45 Закону України "Про нотаріат" і згідно з п. 6 глави 3, п. 5 глави 9 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України". Особу ОСОБА_8 нотаріусом було встановлено, дієздатність її перевірено. Про причини, з яких ОСОБА_6 не мав змоги особисто підписати документи, зазначено у тексті договорів та в посвідчувальному написі.

У відповідності з п. 6 глави 9 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" нотаріус особисто читала текст договорів ОСОБА_6, про що на документі зроблена відповідна відмітка. На підставі п.2, п.3 глави 1 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" вищезазначені договори через вади зору та похилий вік ОСОБА_6, який ІНФОРМАЦІЯ_9, були посвідчені за місцем його проживання, про що на документах є відповідні відмітки. Нотаріус діяла в межах свого нотаріального округу у відповідності до ст.ст. 34, 41, 43, 45, 13-1 Закону України "Про нотаріат" і згідно "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженому наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року.

Крім того, перед складанням договору дарування, ОСОБА_6 надавав відповідачці ОСОБА_2 довіреність на отримання необхідних для цього документів в БТІ, що свідчить про його свідоме бажання подарувати квартиру ОСОБА_2 Довіреність посвідчувалась нотаріусом ОСОБА_5 також у них вдома. Цей факт підтверджує запис в журналі "Обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій поза приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса" за 2012 рік.

ІНФОРМАЦІЯ_8 в м. Костянтинівка Донецької області від ішемічної хвороби серця чоловік відповідачки - ОСОБА_6 помер. Його похованням займалася відповідачка та декілька його дітей.

Вважала, що жодної законної підстави для задоволення позову ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійним не має, тому просила відмовити в задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_5 також 19 грудня 2012 року надала своє письмове заперечення на позов, в якому зазначила, що діяла у відповідності із Законом України "Про нотаріат" та згідно "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України". Вказавши, що 26 червня 2012 року за реєстровим № 661 нею був посвідчений договір дарування квартири АДРЕСА_3 та посвідчений договір про внесення змін до цього договору 27 червня 2012 року за реєстровим № 666.

У червні 2012 року до неї звернулася відповідачка ОСОБА_2 за консультацією з питання укладення договору дарування квартири між нею та її чоловіком ОСОБА_6 Вона надала консультацію по суті поставлених нотаріусу запитань та роз'яснила порядок та умови укладення договору відчуження. Власник квартири ОСОБА_6 через вади зору та слабкість рук самостійно не мав можливості підписати нотаріальні документи. Для здійснення повноважень при зборі документів, необхідних для укладення договору, ОСОБА_6 надав довіреність своїй дружині - відповідачці ОСОБА_2 на представництво його інтересів, посвідчену ОСОБА_5 20 червня 2012 року за реєстровим № 633. Відповідно до ст. 43 Закону України "Про нотаріат" при вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчинення нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії.

26 червня 2012 року за місцем проживання відчужувала з 09.10 до 09.40 вона встановила особу дарувальника ОСОБА_6, його дієздатність та волевиявлення, виявила його намір стосовно дарування квартири саме відповідачці ОСОБА_2, роз'яснила правові наслідки такого відчуження. Договір дарування квартири було укладено між сторонами 26 червня 2012 року за участі сторін та за дорученням дарувальника ОСОБА_6 договір підписаний у присутності сторін та нотаріуса сусідкою - ОСОБА_8, про що у тексті договору та посвідчувальному написі є передбачені законодавством відмітки.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та у його письмовій промові. Так він пояснив, що приватним нотаріусом ОСОБА_5 при посвідченні оспорюваних договорів було порушено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ст. 49 Закону України «Про нотаріат», не додала до справи про угоду документи, на підставі яких було здійснено правочин, особа яка підписала замість ОСОБА_6, а саме ОСОБА_8, не мала відповідної довіреності на це від ОСОБА_6, при укладенні угоди текст читався на українській мові у той час як ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розуміють російську мову і не було при цьому залучено перекладача. Окрім того він посилається на свідчення свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, які свідчили, що ОСОБА_6 бачив, пересувався, розмовляв, їв та пив самостійно. А також посилався на свідчення свідка ОСОБА_8, яка пояснила що ОСОБА_6 не просив її підписувати за нього документи, він їй не казав за довіреність, яку б вона начебто підписала від його імені, ОСОБА_5 в квартирі ОСОБА_6 сказала їй розписатися в деяких документах за ОСОБА_6 Згідно висновку експерта № 230 від 07.06.2013 р., у амбулаторній карті ОСОБА_6 міститься лише запис лікаря, що свідчить про огляд пацієнта вдома 13.06.2013 р., який не містить об'єктивних даних огляду і обстеження, що не дозволяє експертній комісії дати оцінку стану здоров*я ОСОБА_6, а тому представник позивача ОСОБА_1 вважає, що доводи відповідача, її представника і третьої особи про те, що під час укладання договорів ОСОБА_6 мав хворобу очей, ніг, рук, у зв'язку з чим певні дії за нього та від його ім'я здійснювала інша особа, є безпідставними. Сам ОСОБА_6 не звертався до нотаріуса з проханням здійснити нотаріальні дії відповідно до належної йому квартири, не давав повноваження відповідачці та ОСОБА_8 посвідчувати від його ім'я нотаріальні дії та угоди. Вважає, що в порушення ч. 1 та ч. 3 ст. 203 ЦК України було грубо порушено волевиявлення ОСОБА_6, тому просив визнати договору дарування квартири та договір про внесення змін до договору дарування недійсними.

Позивачка ОСОБА_4 02 липня 2013 року в судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність. Раніше в судовому засіданні вона пояснила суду, що ОСОБА_6 є її рідним батьком. У ОСОБА_6 десять дітей та тринадцять онуків. Після підписання договору дарування він прожив чотири місяця. Він був лежачим хворим, але його руки діяли, він міг сам підписувати документи. Як тільки ОСОБА_6 помер, відповідачка по справі одразу поміняла замок у квартирі. Онука ОСОБА_6- ОСОБА_7 доглядала її батька, викликала лікаря у червні місяці. Також вона придбала інвалідну коляску, милиці, робила йому уколи. З 1993 року батько з відповідачкою мешкали у селі Новоєленівка. Там його вдарила кобила і він потратив у лікарню Про це вони дізналися від сторонньої людини. Вони його навідували у лікарні, привозили їжу, а відповідачка лише іноді навідувалась. Три останні роки батько з відповідачкою мешкали у місті у квартирі батька. З березня 2012 року у батька були проблеми з руховим апаратом, він не міг сам пересуватися. Останній час ОСОБА_4 знаходилась з онуками, а її донька доглядала батька кожний день, готувала йому їжу, мила його, робила уколи. Також у батька були проблеми з зором, йому робили операцію, замінювали кришталики в очах. Йому прописали окуляри з великими лінзами. Зір у нього був не дуже хороший, але з руками було все в порядку, ложку він міг тримати. ЇЇ батько був віруючим чоловіком, мав багато дітей, до лікарів ніколи не звертався. ОСОБА_8, яка підписувала договір дарування від імені батька є двоюрідна сестра відповідачки по справі. Вона вважає, що якщо б батько хотів він би сам підписав договір.

Відповідачка по справі ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 заперечували проти задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у запереченні на позовну заяву. Окрім того відповідачка ОСОБА_2 пояснила, що з ОСОБА_6 вони мешкали з 1990 року, а у 1993 році зареєстрували шлюб та проживали у селі Новоєленівка. А останні три роки проживали в м. Костянтинівка, у червні місяці 2012 року у нього почали дуже боліти ноги. Якось вночі він пішов на кухню попити води та впав там. ОСОБА_2 не могла його підняти, так як ОСОБА_6 був дуже статним чоловіком. Вранці вона вийшла на вулицю та попросила допомоги у людей. Їй допомогли перенести ОСОБА_6 у його кімнату. Прийшла його онука ОСОБА_7, вона віддала їй ключа від квартири, щоб вона викликала лікаря, а сама поїхала у село. Лікарі поставили йому діагноз - інсульт, руки та ноги були паралізовані. З того часу ОСОБА_6 більше не пересувався, постійно лежав, не міг підвестись. Його онука ходила його навідувала, голила, так як сам ОСОБА_6 не міг цього зробити. Спочатку поїли його з чайника, а потім з пляшки з соломинкою. Він не міг сам себе обслуговувати. Скаржився на серце, руки та ноги. На прохання чоловіка вона запросила нотаріуса додому. Коли нотаріус розмовляв з її чоловіком, вона знаходилась на кухні. Також ОСОБА_6 дав їй доручення збирати документи, які були потрібні для угоди. Нотаріус приходила до ОСОБА_6 кілька разів питала, чи він не передумав дарувати квартиру. Укладання угоди здійснювалось в квартирі у кімнаті, де знаходився ОСОБА_6, він лежав на дивані. ОСОБА_2 запросила ОСОБА_8, також у кімнаті була присутня і вона сама. Нотаріус вголос зачитала договір та спитала у ОСОБА_6 чи згоден він подарувати квартиру своїй дружині. На що ОСОБА_6 відповів згодою, а ОСОБА_8 підписала договір.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання 02 липня 2013 року не з'явилася, надала заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність, підтримала своє заперечення на позов та просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Раніше в судовому засіданні вона пояснила, що була запрошена ОСОБА_2 на прохання ОСОБА_6 Зазвичай коли нотаріуса кличуть додому, він перевіряє дієздатність особи. Коли ОСОБА_5 прийшла перший раз переговорити з ОСОБА_6, він лежав на дивані прямо, намагалися дати йому лист та ручку, але у нього не виходило щось написати, прізвище виходило не чітко, не міг сам прочитати договір. Тому було прийнято рішення запросити рукоприкладника. Це була повинна бути людина, яку б він знав та довіряв. ОСОБА_6 завжди лежав на правому боку, його неможливо було перевернути, посадити. Рукоприкладник запрошується тільки якщо сторона не в змозі сама написати та прочитати договір. Вона зачитувала договір на тій мові, яку розумів ОСОБА_6 За допомогою огляду та питань вона зрозуміла, що ОСОБА_6 не зможе сам підписати договір.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та допитавши свідків по справі, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_8 за місцем свого постійного проживання в АДРЕСА_3 від ішемічної хвороби серця помер ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть копією довідки про причину смерті, довідкою про склад сім'ї (а.с.5-6,8).

Позивачка по справі ОСОБА_4 є дочкою померлого ОСОБА_6, що підтверджується копіями свідоцтв про народження та про укладення шлюбу (а.с.13-14).

Відповідачка по справі ОСОБА_2 09 липня 1993 року уклала шлюб із ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.48).

Під час його життя на праві приватної власності ОСОБА_2 належала квартира АДРЕСА_3 на підставі договору міни квартири, посвідченого державним нотаріусом Костянтинівської державної нотаріальної контори Донецької області Ковальськой-Костенко Е.А. 21.11.1994 р., реєстровий № 2-4442, право власності зареєстроване в Костянтинівському міському бюро технічної інвентаризації 02.12.1994 року, реєстраційний номер майна 36955443, номер запису 18042 в книзі 71 (а.с.49).

20 червня 2012 року приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5 було посвідчено довіреність, якою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уповноважив ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, представляти його інтереси в усіх без винятку центральних та місцевих органах виконавчої влади, місцевого самоврядування, в усіх підприємствах, установах та організаціях, незалежно від підпорядкування, форм власності та належності, в тому числі в Бюро технічної інвентаризації, органах нотаріату, архітектури, у відповідних житлово-експлуатаційних органах та організаціях, відповідному територіальному підрозділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб; і інших, не обумовлених в цій довіреності, органах та організаціях, перед юридичними та фізичними особами; подавати від його імені усі необхідні заяви та документи в належні установи та організації, а також одержувати усі необхідні документи, здійснювати розрахунки, сплачувати необхідні збори, мито, інші платежі, в тому числі і такі, що визнані обов'язковими; узгоджувати від його імені всі питання, які можуть виникнути в процесі реалізації довіреності за цим договором, а також виконати всі інші дії, пов'язані з цією довіреністю (а.с.89).

В зазначеній довіреності є відмітки про те, що: у зв'язку з вадами зору та через слабкість рук ОСОБА_6 і за його дорученням довіреність підписана ОСОБА_8 у присутності нотаріуса; текст довіреності до підписання прочитаний нотаріусом уголос і схвалений ОСОБА_6; особу ОСОБА_6встановлено, його дієздатність перевірено; особу ОСОБА_8 встановлено, її дієздатність перевірено. Окрім того зазначено, що довіреність через похилий вік та вади зору ОСОБА_6 посвідчена за місцем його проживання за адресою АДРЕСА_3 (а.с. 89).

Згідно договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5 за реєстраційним № 661 (а.с.49-50), 26 червня 2012 року ОСОБА_6 подарував відповідачці ОСОБА_2 вищезазначену квартиру АДРЕСА_3.

В Преамбулі зазначеного договору була допущена технічна помилка: замість прізвища "ОСОБА_5" надруковано "ОСОБА_5", тому 27 червня 2012 року нотаріусом був посвідчений договір про внесення змін до договору дарування квартири від 26 червня 2012 року, реєстраційний № 661, а саме були внесені зміни до Преамбули зазначеного договору, де прізвище відповідачки записано вірно "ОСОБА_5". Цей договір про внесення змін, реєстраційний № 666, є невід'ємною частиною договору дарування квартири (а.с.7,51-52).

Згідно копії витягу КП «Костянтинівське БТІ Костянтинівської міської ради» від 12.07.2012 року (а.с.53) було зареєстровано право власності на зазначену квартиру за відповідачкою ОСОБА_2

В зазначених договорах є відмітки про те, що: договір підписано в присутності нотаріуса; у зв'язку з хворобою рук та вадами зору ОСОБА_6 за його дорученням, у його та нотаріуса присутності, текст договору підписано ОСОБА_8; особи сторін встановлено, їх дієздатність, а також належність ОСОБА_6 відчужуваної квартири, перевірено; особу ОСОБА_8, яка підписала договір, встановлена, дієздатність її перевірено. Окрім того зазначено, що текст договору, у зв'язку з вадами зору ОСОБА_6, до його підписання прочитаний уголос нотаріусом та через вади зору та похилий вік ОСОБА_6 цей договір посвідчений за місцем його проживання за адресою АДРЕСА_3 (а.с. 49-зворот, 7-зворот).

В судовому засіданні судом було оглянуто та досліджено Журнал приватного нотаріуса Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5 «Обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій поза приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса» за 2012 рік, записи в якому підтверджують, що вищезазначені правочини вчинялися вдома у ОСОБА_6

Згідно Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до ч.1 першої ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3 та 6 ст.203 ЦК України. Тобто, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з вимогами ст.ст. 10 та 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Крім того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачка ОСОБА_4 просить визнати договір дарування квартири недійсним, а також договір про внесення змін до договору дарування квартири, посилаючись на те, що порушено волевиявлення її батька ОСОБА_6, який як вона вважає за станом здоров*я мав можливість самостійно пересуватися, підписувати документи та читати їх, та ніколи не висказував свій намір подарувати квартиру своїй дружині ОСОБА_2, окрім того 26 та 27 червня 2012 року, коли були укладені ці договори, з ОСОБА_6 знаходилась її дочка ОСОБА_7 і ніякий нотаріус до нього додому не приходив. Тобто вона вважає, що договір був укладений без волевиявлення ОСОБА_6, за домовленістю між відповідачкою ОСОБА_2, нотаріусом та рукоприкладником ОСОБА_8, яка замість ОСОБА_6 без його довіреності на те, підписала договір дарування та договір про внесення змін у договір дарування.

З метою з'ясування чи мало факт порушення волевиявлення ОСОБА_6 при укладенні договору дарування квартири та договору про внесення змін до договору, в судовому засіданні суд допитав свідків по справі, які були заявлені сторонами.

Так, свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона онука ОСОБА_6 його дружина ОСОБА_2 ні з ким з дітей діда не спілкувалась, постійно сварилась. Коли в червні 2012 року дід захворів вона привезла йому інвалідну коляску та милиці, щоб він міг пересуватись по квартирі. Вона викликала лікаря, йому призначили ліки, вона робила йому серцеві стимулюючі уколи, робила массажи, годувала його, голила. Він постійно був голодний, тому що ОСОБА_2 забирала у нього гроші. Вона обов'язково знала б якщо дід збирався дарувати квартиру ОСОБА_2 В червні він самостійно пересувався на милицях, у нього була сила в руках, він вірив, що буде жити. Він міг їсти сам, але інколи просто не хотів. Міг сам перевертатися на дивані, намагався сам встати з ліжка. Їй дід не повідомляв про свій намір подарувати квартиру ОСОБА_2 Коли її дід помер, вона збиралась забрати інвалідну коляску та милиці, але у квартирі вже були поміняні замки, а ОСОБА_2 пояснила, що ця квартира належить їй. Саме тоді їм стало відомо, що ОСОБА_2 подарував відповідачці квартиру.

Натомість, свідок ОСОБА_8 пояснила, що знає ОСОБА_2 та ОСОБА_6 Вона була присутня при здійсненні нотаріальної дії, а саме вона була запрошена в якості рукоприкладника для підписання договору дарування. Вона мешкає по АДРЕСА_5 Раніше ОСОБА_6 частіше заходив до неї у гості, вони спілкувались. Їй відомо, що ОСОБА_6 хворів, не міг сам пересуватись, погано бачив. Її запрошували у квартиру ОСОБА_6 два рази. В присутності ОСОБА_2, її та ОСОБА_6 нотаріус в слух зачитала договір, спитала згоду на підписання договору ОСОБА_13 замість нього, на що він дав свою згоду. Він кілька раз намагався щось написати, але не зміг, тому доручив підписання договору їй. Тиск на ОСОБА_6 ніхто не вчиняв. Його кілька раз питали, він відповідав що це його власне бажання подарувати квартиру ОСОБА_2 Вона його питала, чому він не залишить квартиру дітям, на що він відповідав що своїм дітям він не потрібен. Вона ніколи не бачила, щоб діти до нього приходили. Милиці та інвалідну коляску в квартирі вона не бачила. Нотаріальна дія проходила в спальні біля ліжка, де знаходився ОСОБА_6 Вона бачила, що в квартиру ОСОБА_6 приходив лікар. Онуку ОСОБА_6 вона бачила коли помер ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що ОСОБА_6 доводився їй свекром. Відносини у них були нормальні. Їй відомо, що ОСОБА_6 робили операцію на очах. Він все бачив, ходив в окулярах, дивився телевізор, читав "Біблію", самостійно пересувався. З приводу його хвороби їй нічого не відомо. Зазвичай ОСОБА_6 приїздив до них сам. Вона його бачила приблизно рік тому. Він постійно сам приїздив до своїх дітей. Декілька раз її чоловік приїздив до ОСОБА_6, але вдома нікого не було.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона знала ОСОБА_6, вона мешкає у сусідньому будинку. Бачила, що ОСОБА_6 часто ходив до свого сина та онуків. Їй відомо, що коли ОСОБА_6 захворів, його онука ОСОБА_7 навідувала його. Коли онука була у ОСОБА_6, вона теж навідувала його, розмовляла з ним на духовні теми, так як він був віруючою людиною, бачила, що він дивиться телевізор. Ніяких змін в його поведінці вона не помітила. Коли вона знаходилась у квартирі, то відповідачку ОСОБА_2 вона не бачила. Їй відомо від онуки, що вона викликала лікаря. Також вона бачила, що в квартирі знаходилась інвалідна коляска сірого кольору, за допомогою якої ОСОБА_6 пересувався по квартирі. Їй відомо, що онука ОСОБА_7 деякий час мешкала в цій квартирі. Коли ОСОБА_11 знаходилась в квартирі, ОСОБА_6 не спав, вона розмовляла з ним, бачив він погано, руки у нього були діючі. Коляска знаходилась в залі, милиці знаходились біля ліжка.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що знає ОСОБА_2 приблизно з 1974 року, а ОСОБА_6 з 1991 року. Всі справи він довіряв ОСОБА_2, відносини у них були дуже гарні. Їй відомо, що ОСОБА_6 давно мав намір подарувати квартиру ОСОБА_2 Вона нікого з дітей ОСОБА_6 ніколи не бачила, хоча він розповідав їй про них. ОСОБА_14 відомо, що ОСОБА_6 погано бачив на одне око, йому робили операцію. Коли в червні у ОСОБА_6 стався інсульт, ОСОБА_14 приїхала до них у місто та сказала, щоб ОСОБА_2 одразу подзвонила його дітям. Доглядала ОСОБА_6 відповідачка, годувала його з ложки, пив він за допомогою соломинки. Уколи йому робила його онука ОСОБА_7. Онука його збиралась забирати до себе, але він не погодився. ОСОБА_2 постійно мешкала у цій квартирі з ОСОБА_6, а зареєстрована була у своїй онуки. ОСОБА_14 дуже часто була у цій квартирі, коли захворів ОСОБА_6, та бачила, що він постійно знаходився в спальні, постійно лежав, не міг навіть сидіти, тому що постійно падав на бік. Коли ОСОБА_6 помер, вона також була присутня в цій квартирі та радила подзвонити його дітям, щоб вони прийняли участь в організації поховання.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що відповідачка ОСОБА_2 - її мати. Вона в місті Костянтинівка буває рідко, так як працює в іншому місті. Її матір ОСОБА_2 з ОСОБА_6 мешкали разом приблизно двадцять років. Коли він був живий, вони вирішили, що мати зареєструється в квартирі своєї онуки, щоб менше сплачувати за комунальні послуги. Відносини у них були нормальні, але у ОСОБА_6 був дуже важкий характер. Останні два роки він скаржився на зір. Вона приїздила в місто Костянтинівка в травні 2012 року, у нього вже були проблеми із здоров'ям. Дітей ОСОБА_6 за двадцять років ОСОБА_15 ніколи не бачила. Про те що ОСОБА_6 збирався подарувати квартиру її матері вона знала давно. ОСОБА_2 не хотіла їхати жити до міста, але ОСОБА_6 наполіг. Він говорив, що він нікому не потрібен та подарує квартиру ОСОБА_2 Свідок ОСОБА_15 поїхала з міста в червні 2012 року. Похованням ОСОБА_6 займалась її мати ОСОБА_2, допомагала їй ОСОБА_14

Свідок ОСОБА_16 пояснила, що сім'ю ОСОБА_2 вона знає, так як робила ремонт у їх квартирі, після цього вони почали спілкуватись. Вона більше спілкувалась більше з ОСОБА_2, а ОСОБА_6 був сам по собі. Свята вони не святкували, оскільки ОСОБА_6 був віруючою людиною. При ній ОСОБА_6 ніколи ні на що не скаржився, зазвичай він знаходився у себе в кімнаті. В червні місяці ОСОБА_6 захворів, вона бувала у їх квартирі в той період два рази. Бачила милиці в квартирі, але не бачила щоб ОСОБА_6 пересувався за допомогою них. Він постійно лежав, самостійно не їв, його годувала ОСОБА_2 Коли ОСОБА_6 помер, вона хотіла прийти на похорон, але онука ОСОБА_6 її не пустила.

Свідок ОСОБА_17 пояснила, що вона дружить з відповідачкою по справі ОСОБА_2 з 1996 року. Їй відомо, що ОСОБА_2 мешкала з ОСОБА_6 Вона була у їх квартирі, ОСОБА_6 постійно знаходився у спальні, вона до нього не заходила. До травня 2012 р. ОСОБА_17 постійно зустрічалась з ОСОБА_2 в магазині. Якось ОСОБА_2 повідомила їй, що ОСОБА_6 захворів, а ОСОБА_2 збирала якісь довідки. Їй невідомо, що ОСОБА_6 помер.

Що стосується свідчень вказаних свідків, то вони зі свого розсуду свідчать про стан здоров*я померлого ОСОБА_6 до його смерті, є протилежними одне одному та не можуть бути доказами недійсності правочину.

Судом в судове засідання було запрошено для допиту в якості свідка ОСОБА_18, яка є лікарем загальної практики сімейної медицини та дільничним лікарем на дільниці № 18 амбулаторія № 1, та саме її викликали до ОСОБА_6 в червні 2012 року.

Так свідок ОСОБА_18 пояснила, що вона працює лікарем загальної практики сімейної медицини та дільничним лікарем. В червні 2012 року вона приходила за викликом додому до ОСОБА_6 по АДРЕСА_6. Викликала її онука ОСОБА_6 - ОСОБА_7. У ОСОБА_6 були скарги на слабкість ніг. Інших скарг не було. Після огляду нею був поставлений діагноз - ішемічна хвороба серця та атеросклероз. В квартирі на момент її присутності була ОСОБА_7 - онука ОСОБА_6, в квартирі було чисто, дід був доглянутий. Повторно її не викликали. Цей виклик був зафіксований в журналі викликів. В ньому вказується дані хворого, адреса, причина виклику, час виклику, діагноз та лікування. Також данні дублюються у реєстратора в окремому журналі. У її присутності ОСОБА_6 поїли з поїльника, він підтримував його рукою. Скарг на проблеми з руками та на зір у ОСОБА_6 не було. Також вона рекомендувала звернутися до невропатолога. Вона спілкувалась з ОСОБА_6, він відповідав їй повільно. Милиці та інвалідну коляску вона не бачила.

Згідно наданої суду медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, лікар ОСОБА_18 відвідала ОСОБА_6 13 червня 2012 року, нею у картці зроблено запис, що були скарги на виражену загальну слабкість, відсутність апетиту, самостійно не пересувається, прийом їжі проблемний, стан тяжкий, дихання слабке та інше. Був встановлений діагноз ішемічна хвороба серця, що підтверджується копією карти (а.с.12).

З метою з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних познань в галузі медицини, відповідно до ст.143 ЦПК України, для вирішення питання про стан здоров'я ОСОБА_6 було призначено комісійну судово-медичну (посмертну) експертизу для вирішення питання. На розгляд експертів було поставлено питання - чи міг ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, враховуючи його вік та стан здоров'я, самостійно підписати 26.06.2012 року, договір дарування квартири АДРЕСА_3 (а.с.110-111).

Згідно висновку експерту № 230 від 07 червня 2013 року, у представленій амбулаторній карті на ім'я ОСОБА_6 є єдиний щоденниковий запис лікаря, що свідчить про огляд пацієнта вдома 13.06.2012 р. Текст викладеного щоденникового запису не містить об'єктивних даних огляду і обстеження, що не дозволяє експертній комісії дати оцінку стану здоров*я ОСОБА_6 Окрім цього, труп ОСОБА_6 померлого 16.10.2012 р. не був направлений ні на патолоанатомічне дослідження, ні на судового-медичну експертизу у зв*язку з чим не встановлена істинна причина смерті. Вищевикладені факти не дають основи для науково-обгрунтованого виводу відносно спроможності ОСОБА_6 з урахуванням його віку і стану здоров*я, самостійно підписувати 26.06.2012 р. договір дарування квартири АДРЕСА_3 (а.с.124-126).

Інші медичні документи ОСОБА_6 в архівах медичних закладів м. Костянтинівка відсутні (а.с.117, 120).

Суд не погоджується з твердженням представника позивача ОСОБА_1, що вищевказаний висновок експерта № 230 від 07 червня 2013 року підтверджує безпідставність доводів позивачки, її представника та третьої сторони, оскільки не підтверджує наявність у ОСОБА_6 на момент укладення договорів вад зору, рук та ніг, та його неспроможність самостійно підписувати угоди. Суд вважає що вказаний висновок взагалі не дозволяє дати оцінку стану здоров*я ОСОБА_6, він не підтверджує та не спростовує жодних доводів сторін щодо стану здоров*я ОСОБА_6 на момент укладення договорів.

Щодо його посилання у промові на свідчення свідка ОСОБА_10, яка начебто бачила що ОСОБА_6 читав у окулярах та пересувався за допомогою милиць та коляски по квартирі, та незадовго до її відвідування самостійно ходив на вулицю, за ним доглядала та прибирала онука ОСОБА_7, суд не може погодитися, оскільки це суперечить її свідченням в судовому засіданні, згідно її пояснень ОСОБА_6 зазвичай приїздив сам до них, вона до ОСОБА_6 коли він хворів не приїздила, кілька разів приїздив її чоловік, але вдома нікого не було.

Окрім того суд не приймає до уваги посилання представника позивача ОСОБА_1 на свідчення свідка ОСОБА_11, яка начебто 13 червня 2012 року відвідувала як лікар-терапевт ОСОБА_6, який сидів на ліжку, самостійно тримав чашку 300 г з рідиною, самостійно підіймав чашку та ніяких скарг на хворобу рук, ніг та очей не висловлював, та нею було встановлено діагноз ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосиндром. Суд прийшов до такого висновку, оскільки прізвище лікаря-терапевта, який відвідував ОСОБА_6, - ОСОБА_18 та свідок ОСОБА_11 таких свідчень в судовому засіданні не давала.

Посилання представника позивача щодо пояснень свідка ОСОБА_8 також не відповідає дійсності, оскільки вона поясняла в судовому засіданні, що запрошувалася двічі для підписання документів до квартири ОСОБА_6

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про нотаріат» правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, Закону України «Про нотаріат», інші законодавчі акти України. Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/6 затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Відповідно до ст. 41 «Про нотаріат», нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, чи приміщенні органів місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями.

Відповідно до п. 3 глави 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо нотаріальна дія вчинюється поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса, у посвідчувальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій зазначається місце вчинення нотаріальної дії (вдома, у лікарні, за місцем знаходження юридичної особи тощо) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями.

Згідно п. 5 та п. 6 розділу 1 глави 9 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо фізична особа внаслідок фізичної вади, хвороби або іншої причини не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа, яка визначається зазначеною фізичною особою. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не мала змоги підписати документ, зазначається у тексті документа та в посвідчу вальному написі. Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено. Якщо фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, має вади зору і внаслідок цього не має змоги прочитати документ, нотаріус прочитує їй текст документа, про що на документі робиться відповідна відмітка.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про нотаріат», при вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчинення нотаріальної дії.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що підстав для визнання недійсними договору дарування квартири та договору про внесення змін до договору дарування квартири немає, так як позивачкою та її представником не доведено, що при їх укладенні були порушені вимоги, передбачені ст. 203 ЦК України, не доведено, що під час укладання цих договорів ОСОБА_6 за станом здоров*я міг підписувати їх самостійно та не доведено, що нотаріусом ОСОБА_5 при посвідченні вказаних документів було порушено Закон України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, та тим більше, що вона разом з відповідачкою ОСОБА_2 і рукоприкладником ОСОБА_8 вчинили правочини за домовленістю між собою і проти волевиявленням дарувальника ОСОБА_6, а тому в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю вимог.

Керуючись ст. 202-205, 207, 209, 215, 720 України, ст.ст.43-45 Закону України "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.ст.10, 11, 59, 60,88, 143, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5, про визнання договору дарування квартири недійсним та визнання недійсним договору про внесення змін в договір дарування квартири, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 02 липня 2013 року.

Особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду 05 липня 2013 року.

Суддя: