Ухвала суду № 3221922, 26.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                       К-12454/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 лютого 2009 року                                                                                                  м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –  Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г.,

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.02.2005 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.10.2005 року по справі № 2-15/3783-2005 за позовом ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. С.М.Кірова» до ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді  Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.02.2005 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.10.2005 року, позовні вимоги ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. С.М.Кірова» до ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень – задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 02.11.2005 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою від 06.12.2005 року на підставі розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України направив її до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.06.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим просить скасувати судові рішення та постановити нове – про відмову в задоволені позову посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.  

Касаційну скаргу необхідно відхилити, а судові рішення залишити без змін з огляду на наступне.

На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що в липні-серпні 2004 року відповідач направив на адресу позивача для підписання акт перевірки своєчасності сплати до бюджету збору за спеціальне використання водних ресурсів за період з 01.04.2001 по 01.01.2004; акт перевірки з питання своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань по комунальному податку; акт перевірки з питання своєчасності сплати до бюджету збору за геологічні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за період з 01.04.2001р. по 01.01.2004р., а також акт перевірки своєчасності сплати до бюджету земельного податку за період з 30.08.2001р. по 06.06.2002р. за №15/3.

На підставі зазначених актів відповідачем 05.08.2004 року були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0018321503/0 (реєстраційний номер №22764/10/15-3) про  нарахування  штрафних  санкцій  у  розмірі   50%  від  суми несвоєчасно сплаченого до бюджету податку на землю в сумі 13060, 70 грн.;

- №0018341503/0 (р.н. №22767/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету збору за геологічні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в сумі 67,81 грн.;

- №0018341503/0 (р.н. №22768/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету збору за геологічні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в сумі 41,57 грн.;

 - №0018331503/0 (р.н. №22769/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету збору за спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення в сумі 332,66 грн.;

- №0018331503/0 (р.н. №22770/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі   10%  від  суми несвоєчасно сплаченого до бюджету збору за спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення в сумі 221,02 грн.;

- №0018521503/0 (р.н. №22771/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету комунального податку в сумі 40,89 грн.;

- №0018521503/0 (р.н. №22772/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету комунального податку в сумі 35,43 грн.;

- №0018521503/0 (р.н. №22765/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету земельного податку в сумі 1484,35 грн.;

- №0018521503/0 (р.н. №22766/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету земельного податку в сумі 8343,38 грн.

Рішенням начальника ДПІ у м. Сімферополі в Автономній Республіці Крим №25303/10/25-0 від 06.09.2004 року за наслідками розгляду скарги ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. С.М.Кірова», вона була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

07.09.2004 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0018321503/1 (р.н. №25865/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету земельного податку в сумі 8343,38 грн.;

- №0018521503/1 (р.н. №25866/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету земельного податку в сумі 1484,35 грн.;

- №0018521503/1 (р.н. №25867/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 50% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету земельного податку в сумі 13060,70 грн.;

- №0018341503/1 (р.н. №25868/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету збору за геологічні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в сумі 41,57 грн.;

- №0018341503/1 (р.н. №25869/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету збору за геологічні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в сумі 67,81 грн.;

- №0018521503/1 (р.н. №25870/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету комунального податку в сумі 35,43 грн.;

- №0018521503/1 (р.н. №25871/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету комунального податку в сумі 40,89 грн.;

- №0018331503/1 (р.н. №25873/10/15-3) про  нарахування штрафних санкцій у розмірі 20%  від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету збору за спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення в сумі 332,66 грн.;

- №0018331503/1 (р.н. №25882/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету збору за спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення в сумі 221,02 грн.

За наслідками апеляційного оскарження зазначених повідомлень-рішень до ДПА в Автономній Республіці Крим, остання своїм рішенням №2227/10/25007 від 11.11.2004 року скарга позивача були скасовані податкові повідомлення-рішення від 05.08.2004 за №0018521503/0 (р.н. №22765/10/15-3) в частині застосування штрафних санкцій в сумі 1202,99 грн. (1484,35грн. – 281,36грн.) та за №0018521503/0 (р.н. №22766/10/15-3) в частині застосування штрафних санкцій в сумі 1566,28 грн. (8343,38грн. – 6777,10грн.). Решта податкових повідомлень залишена без змін.

15.11.2004 року відповідач виніс податкові повідомлення-рішення:

- №0018321503/2 (р.н. №31030/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету земельного податку в сумі 6777,10 грн.;

- №0018521503/2 (р.н. №31029/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету земельного податку в сумі 281,36 грн.;

- №0018521503/2 (р.н. №31031/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 50% від суми своєчасно сплаченого до бюджету земельного податку в сумі 13060,70 грн.;

- №0018341503/2 (р.н. №31027/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету збору за геологічні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в сумі 41,57 грн.;

- №0018341503/2 (р.н. №31028/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету збору за геологічні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в сумі 67,81 грн.;

- №0018521503/2 (р.н. №31024/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету комунального податку в сумі 35,43 грн.;

- №0018521503/2 (р.н. №31048/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету комунального податку в сумі 40,89 грн.;

- №0018331503/2 (р.н. №31026/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету збору за спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення в сумі 332,66 грн.;

- №0018331503/2 (р.н. №31025/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету збору за спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення в сумі 221,02 грн.

За наслідками розгляду скарги на зазначені повідомлення-рішення рішенням ДПА України №11686/6/25-1215 від 24.12.2004 року скарга ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. С.М.Кірова» залишена без задоволення.

27.12.2004 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0018321503/3 (р.н. №563/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 20%) від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету земельного податку в сумі 6777,10 грн.;

- №0018521503/3 (р.н. №562/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету земельного податку в сумі 281,36 грн.;

- №0018521503/3 (р.н. №564/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 50% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету земельного податку в сумі 13060,70 грн.;

- №0018341503/3 (р.н. №569/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету збору за геологічні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в сумі 41,57 грн.;

- №0018341503/3 (р.н. №570/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету збору за геологічні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в сумі 67,81 грн.;

- №0018521503/3 (р.н. №565/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету комунального податку в сумі 35,43 грн.;

- №0018521503/3 (р.н. №566/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету комунального податку в сумі 40,89 грн.;

- №0018331503/3 (р.н. №568/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету збору за спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення в сумі 332,66 грн.;

- №0018331503/3 (р.н. №567/10/15-3) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого до бюджету збору за спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення в сумі 221,02 грн.

Не погоджуючись з останніми повідомленнями-рішеннями ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. С.М.Кірова» звернулося до суду із позовом про визнання їх недійсними.

На підставі встановлених фактичних обставин, які підтверджені належними доказами, що містяться в матеріалах справи, суд першої інстанції, з яким погодилась колегія апеляційного суду дійшов обґрунтованого висновку, що під час проведення перевірки своєчасності сплати до бюджету збору за спеціальне використання водних ресурсів за період з 01.04.2001 по 01.01.2004, перевірки з питання своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань по комунальному податку, перевірки з питання своєчасності сплати до бюджету збору за геологічні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за період з 01.04.2001р. по 01.01.2004р., а також перевірки своєчасності сплати до бюджету земельного податку за період з 30.08.2001р. по 06.06.2002р.  податковий орган діяв у спосіб, який не передбачений законами України та з порушенням вимог порядку проведення перевірок суб’єктів господарювання та оформлення результатів таких перевірок.

Так, статтею 19 Конституції України передбачається обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями, закріпленими в ст.ст. 8, 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХII від 04.12.1990р., державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції пов’язані із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Указом Президента України «Про деякі заходи по врегулюванню підприємницької діяльності» №817/98 від 23.07.1998р., органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності (далі – контролюючі органи), проводять планові та позапланові виїзні перевірки.

Складені відповідачем акти перевірки (акт перевірки своєчасності сплати до бюджету збору за спеціальне використання водних ресурсів за період з 01.04.2001 по 01.01.2004; акт перевірки з питання своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань по комунальному податку; акт перевірки з питання своєчасності сплати до бюджету збору за геологічні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за період з 01.04.2001р. по 01.01.2004р., а також акт перевірки своєчасності сплати до бюджету земельного податку за період з 30.08.2001р. по 06.06.2002р. за №15/3), не містять визначення типу перевірок, які проводились.

В порушення вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок про дотримання податкового і валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності – юридичними особами, їх філіалами, відділеннями, іншими відособленими підрозділами, затверджений Наказом ДПА України №429 від 16.09.2002р., яким передбачається обов’язок контролюючого органу зазначати у вступній частині акту документальної перевірки, зокрема, інформацію про наявність журналу реєстрації перевірок підприємства та вчинення в ньому запису про проведення перевірки, акти відповідача не містять таких даних, крім того, у журналі реєстрації перевірок ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. С. М. Кірова» відсутні відмітки ДПІ щодо проведення перевірок своєчасності сплати до бюджету збору за спеціальне використання водних курсів за період з 01.04.2001 по 01.01.2004, своєчасності сплати до бюджету погоджених податкових зобов’язань по комунальному податку, своєчасності сплати до бюджету збору за геологічні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за період з 01.04.2001 по 01.01.2004, своєчасності сплати до бюджету земельного податку у 2004.

В рішенні ДПІ у м. Сімферополі №25303/10/25-0 від 06.09.2004 про результати розгляду скарги позивача зазначається, що податковим органом були проведені камеральні перевірки.

Камеральною, згідно із визначенням, наведеним в п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами» №2181-Ш від 20.12.2000р., вважається перевірка, що проводиться контролюючими органами винятково на підставі даних, вказаних в податкових деклараціях.

При цьому, сам відповідач вказує на те, що відносно ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. С.М.Кірова» ним були проведені перевірки своєчасності сплати платником узгоджених податкових зобов’язань, а не камеральні перевірки, що, в свою чергу, виключає можливість застосування до спірних правовідносин нормативної бази, яка регулює питання проведення документальних перевірок.

Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що така форма діяльності органів Державної податкової служби України, як перевірка своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання до бюджету, не передбачена діючим законодавством та суперечить вимогам Указу Президента України «Про деякі заходи по врегулюванню підприємницької діяльності» №817/98 від 23.07.1998р.

До того ж, в порушення вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок про дотримання податкового і валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності – юридичними особами, їх філіалами, відділеннями, іншими відособленими підрозділами, затверджений Наказом ДПА України №429 від 16.09.2002р. акти перевірки не містять інформації щодо дати і періоду проведення перевірки, а також про підстави для проведення перевірки.

Згідно із вимогами зазначеного Порядку, акт перевірки складається в двох екземплярах і підписується посадовцями контролюючого органу і посадовцями підприємства. Один екземпляр акту передається уповноваженій особі підприємства, про що на останній сторінці акту робиться відмітка.

При відмові посадовця підприємства від підпису, про це робиться відповідний запис в акті, після чого він направляється поштою.

При цьому складається акт відмови від підпису.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом 3 робочих днів з моменту підписання акту документальної перевірки (складання акту відмови від підпису).

В порушення цих приписів, акти, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення не підписані представниками позивача та не містить відміток про відмову від підпису. У матеріалах справи також відсутні акти відмови від підпису.

Відсутність в актах перевірок дат і строків їх проведення унеможливлює встановлення факту додержання 3-денного строку на винесення податкових повідомлень-рішень.

Отже, встановлення факту порушення позивачем граничних термінів сплати податків і зборів здійснено відповідачем у спосіб, не передбачений законодавством України.

Також слід зазначити, що Наказом ДПА України №253 від 21.06.2001р. затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, згідно із п.3.2 якого, структурний підрозділ такого податкового органу, що здійснює розрахунок сум податкового зобов’язання, складає повідомлення за формою «Р» за наслідками документальних і камеральних перевірок.

В порушення зазначеної норми, оскаржувані податкові повідомлення-рішення були складені відповідачем за формою «Ш».

Щодо встановлених відповідачем фактів порушень позивачем податкового законодавства, судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

У податкові періоди з 01.04.2001р. по 01.01.2004р. ДПІ у м. Сімферополі двічі проводила комплексні планові документальні перевірки ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. С. М. Кірова», за результатами яких були складені акт №791/23-2 від 30.05.2002р. та акт №199/23-8/819/05528562 від 19.08.2003р. При цьому, порушень позивачем відносно сплати податку на землю, комунального податку, збору за спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення і збору за геологічні роботи, що проводилися за рахунок державного бюджету, податковим органом не виявлені.

Згідно з вимогами п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000р., платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього Закону, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у наступних розмірах: при затримці до 30 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу, при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, – у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

19.07.2001 року у відповідності з вимогами пункту 18.1. статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000р. між ДПІ у місті Сімферополі Автономній Республіці Крим та позивачем був укладений договір про розстрочку №76, предметом якого є розстрочка податкового боргу на загальну суму 85832,05 грн.

Підпункт 18.1.2 пункту 18.1. статті 18 цього Закону визначав, що розстрочці за бажанням платника податків підлягає податковий борг, який виник у період з 1 січня 2000 до 1 січня 2001 та не був сплачений на день набрання чинності даної статті, тобто станом на 21.02.2001р..

За умовами договору № 76 від 19.07.2001 року розстрочка податкового боргу надана під відсотки, розраховані за період, що починається з дати укладання договору та який закінчується останньою датою погашення розстроченого податкового боргу, виходячи з дисконтної ставки Національного банку України, що діє на момент чергової сплати розстроченого платежу із серпня 2001р. по січень 2005р..

За цим договором ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім.. С. М. Кірова» взяло на себе обов’язок забезпечити своєчасну сплату розстроченої суми податкового боргу, нараховувати, але не сплачувати відсотки за користування розстрочкою та списати її у момент остаточного погашення розстроченого податкового боргу.

Від дня дострокового розірвання договору платник зобов’язаний сплатити невнесену суму розстроченого податкового боргу, суму нарахованих на нього відсотків і суму відсотків, що були нараховані на фактично сплачену розстрочену суму.

Зазначеним договором були, зокрема розстрочені суми податкового боргу з податку на землю, по комунальному податку, збору за геологічні роботи та збору за спеціальне використовування водних ресурсів.

В акті перевірки своєчасності сплати до бюджету земельного податку, податковий орган зазначає про порушення позивачем термінів сплати розстроченої суми податкового зобов’язання з земельного податку у третьому та четвертому кварталах 2001 року.

Разом з тим, судами було встановлено, що позивач протягом третього кварталу 2001 року перерахував в рахунок погашення частини розстроченої суми податкового боргу 4130,57 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №518 від 06.08.2001р. на суму 400 грн.; №528 від 07.08.2001р. на суму 400 грн.; №538 від 10.08.2001р. на суму 3330,57 грн.

Протягом четвертого кварталу позивач сплачував розстрочені суми податкового боргу платіжними дорученнями: №845 від 28.11.2001р. на суму 970 грн.; №849 від 29.11.2001р. на суму 630 грн.; №852 від 30.11.2001р. на суму 1456 грн.; №880 від 11.12.2001р. на суму 1000 грн.; №892 від 12.12.2001р. на суму 74 грн.

В Акті перевірки з питання своєчасності сплати до бюджету злагоджених податкових зобов’язань по комунальному податку відповідач зазначає про порушення товариством термінів сплати розстроченої суми податкового зобов’язання з комунального податку за перший та другий квартали 2002 року.

За умовами договору № 76 від 19.07.2001 року розстрочені суми податкового боргу по комунальному податку сплачуються рівними частинами у підсумку за квартал у сумі 77,47 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом першого і другого кварталів 2002 року перерахував необхідну суму в рахунок погашення частини розстроченої суми податкового боргу платіжними дорученнями №246 від 12.03.2002 на суму 77,47 грн. за перший квартал та №515 від 06.06.2002 на суму 77,47 грн. за другий квартал.

В Акті перевірки з питання своєчасності переліку до бюджету збору за геологічні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за період з 01.04.2001р. по 01.01.2004р. податковий орган зазначив про порушення позивачем термінів сплати розстроченої суми податкового зобов’язання по збору за геологічні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за четвертий квартал 2001 року, перший та другий квартали 2002 року.

За умовами договору № 76 від 19.07.2001 року розстрочені суми податкового боргу по збору за геологічні роботи, виконані за рахунок державного бюджету сплачуються рівними частинами у підсумку за квартал у сумі 101,57 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом четвертого кварталу 2001 року, першого та другого кварталів 2002 року перерахував необхідну суму в рахунок погашення частини розстроченої суми податкового боргу платіжними дорученнями №671 від 01.10.2001р. на суму 101,57 грн. за четвертий квартал 200р., №265 від 14.03.2002р. на суму 101,57 грн. за перший квартал 2002р., №513  від 06.06.2002р. на суму 101,57 грн. за другий квартал 2002р.

В Акті перевірки своєчасності сплати до бюджету збору за спеціальне використовування водних ресурсів за період з 01.04.2001р. по 01.01.2004р. відповідач зазначає про порушення товариством термінів сплати розстроченої суми податкового зобов’язання по збору за спеціальне використання водних ресурсів місцевого призначення за треті, четвертий квартали 2001 року, за 2002 рік та за перший квартал 2003року.

За умовами договору № 76 від 19.07.2001 року розстрочені суми податкового боргу по збору за спеціальне використання водних ресурсів місцевого призначення сплачуються рівними частинами у підсумку за квартал у сумі 408,96 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач протягом періоду з третього кварталу 2001 по перший квартал 2003 року своєчасно перераховував передбачені договором № 76 від 19.07.2001 року суми в рахунок погашення частини розстроченої суми податкового боргу платіжними дорученнями №514 від 02.08.2001р. на суму 408,96 грн. за третій квартал 2001р., №675 від 01.10.2001р. на суму 408,96 грн. за четвертий квартал 2001р., №188 від 22.02.2002р. на суму 408,96 грн. за перший1 квартал 2002р., №516 від 06.06.2002р. на суму 408,96 грн. за 2 квартал 2002р., №684 від 23.08.2002р. на суму 408,96 грн. за третій квартал 2002р., №10 від 09.01.2003р. на суму 408,96 грн. за четвертий квартал 2002р., №178 від 24.03.2003р. на суму 408,96 грн. за перший квартал 2003р.

Вказівка в зазначених Актах перевірки на те, що термін погашення податкових зобов’язань відносно розстрочки по вказаним податкам і зборам за 2001 рік наступає 20.11.2001р. є необґрунтованим, оскільки Договір про розстрочку зазначає квартал, в якому повинна бути погашена частина заборгованості, а не конкретне число місяця.

Податковий орган не виносячи рішення про дострокове розірвання договору розстрочки податкового боргу №76 від 19.07.2001, не скасувавши рішення про розстрочку та не пред’являючи до сплати невнесених сум податкового боргу та відсотків, зазначив про порушення позивачем строків сплати розстрочки податкових зобов’язань та застосував положення підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З огляду на зазначене, висновок судів попередніх інстанцій щодо недоведеності відповідачем факту порушення товариством податкового законодавства відповідає вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин та встановленим по справі обставинам і не спростовується доводами касаційної скарги.

Посилання відповідача на порушено норми процесуального права при покладенні на ДПІ судових витрат при їх розподілі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки згідно з вимогами, закріпленими в ст.49 ГПК України (в редакції на момент постановлення рішення судом першої інстанції), стороні, на користь якої прийнято рішення, відшкодовуються судові витрати, до яких статтею 44 ГПК України віднесено і витрати на інформаційно-техничне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 220-1, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити, а рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.02.2005 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.10.2005 року – залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Маринчак Н.Є.________Нечитайло О.М.________Пилипчук Н.Г.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар:                                      Е.А. Рустам’ян