Рішення № 32216303, 31.05.2013, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4184/13-цРІШЕННЯ

Іменем України

"31" травня 2013 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Тимченко Л.М.

при секретарі Міщенко С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Енерговугілля» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за порушення строків її виплати та про стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (надалі позивач) 17 травня 2013 року звернулася до суду із позовом до ЗАТ «Енерговугілля» (надалі Відповідач) про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за порушення строків її виплати та про стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з березня 2005 року по червень 2009 року працювала в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничо-шахтного обладнання Олександрійської філії ЗАТ «Енерговугілля». За період роботи заробітна плата виплачувалась не регулярно, внаслідок чого виникла заборгованість за період з з березня 2005 року по червень 2009 року в сумі 19 710 грн. 59 коп. Після звільнення розрахунок не був проведений, що порушує її законні права. Заборгованість по заробітній платі за вказаний період підтверджується довідкою №1-21 від 01.03.2013 року. Згідно порядку проведення компенсації громадянам втрати частки доходів в зв'язку з порушенням строку їх виплати, розрахована компенсація за період з березня 2005 року по червень 2009року складає 4 841 грн. 19 коп., а всього 30 451 грн. 78 коп. Виходячи з того, що заборгованість по заробітній платі не виплачується протягом довгого часу, моральну шкоду оцінює в 5 000 грн.

В судове засідання позивач не з'явився в заяві до суду просить розглянути справу без її участі, на своїх позовних вимогах наполягає.

Представник ЗАТ «Енерговугілля» в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в письмовій заяві до суду просить суд розглянути справу за відсутності представника.

Дослідивши докази у сукупності з іншими матеріалами справи, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Правовідносини сторін врегулюванні ст. ст. 21, 24, 34 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 21, 115-117, 232-235, 237-1, 239 КЗпП України, за змістом яких заробітна плата виплачується працівникам підприємства регулярно, але не рідше двох разів на місяць. У випадку порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутись до суду із позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яких строків.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Cтаттею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені відповідно статтею 16 ЦК України.

За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За змістом ст. 116 КЗпП України у випадку звільнення працівника, виплата всіх сум, що належить йому від підприємства провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі не виплати звини власника, або уповноваженого ним органу звільненому працівникові сум у строки зазначені в ст. 116 КЗпП України підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки розрахунку, по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що позивач з березня 2005 року по червень 2009 року працювала в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничо-шахтного бладнання Олександрійської філії ЗАТ «Енерговугілля». За період роботи заробітна плата виплачувалась не регулярно, внаслідок чого виникла заборгованість за період з з березня 2005 року по червень 2009 року в сумі 19 710 грн. 59 коп. Після звільнення розрахунок не був проведений, що порушує її законні права. Заборгованість по заробітній платі за вказаний період підтверджується довідкою №1-21 від 01.03.2013 року.

Згідно порядку проведення компенсації громадянам втрати частки доходів в зв'язку з порушенням строку їх виплати, розрахована компенсація за період з березня 2005 року по червень 2009 року складає 4 841 грн. 19 коп.

Суд дійшов висновку, що несвоєчасна виплата заробітної плати є порушенням трудового законодавства і є порушенням прав позивача.

Всебічно з'ясувавши причини і умови, що призвели до порушення прав позивача суд вважає, що порушене право підлягає захисту і на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по заробітній платі за період з березня 2005 року по червень 2009 року, що складає 19 710 грн. 59 коп., та підтверджується довідкою виданою Олександрійською філією ЗАТ «Енерговугілля» № 1-21 від 01.03.2013 року та суму 4 841 грн. 19 коп. компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, а всього 30 451 грн. 78 коп. На користь позивача суд вважає необхідним стягнути з відповідача саме вказану суму 30 451 грн. 78 коп.

За змістом ст. 237-1 КЗпП України моральна шкода працівнику відшкодовується власником або уповноваженим ним органом у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд приймає до уваги рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року, який визначив, що при вирішенні трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого починається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатись про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталась затримка виплат всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Заявлені позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 5 900 грн. не підлягають задоволенню, оскільки позивач не надала до суду переконливих, достовірних доказів, що порушення її прав призвели до втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Крім того, позивач не звернулася своєчасно після звільнення її з роботи до суду за захистом своїх прав, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Оскільки позивача було звільнено від сплати державного мита, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судові витрати.

Суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення всієї суми заборгованості по заробітній платі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 22 ЦК України, ст.ст. 1, 7, 22, 24, 32 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 3-5, 21, 22, 115-117, 232-234, 237-1 - 241-1 КЗпП України, ст.ст. 3-11,15, 57- 60, 88, 212-215, 367 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Енерговугілля» (р/р 260043444, МФО 300056, АКБ «Легбанк» м. Київ, код 32515954) на користь ОСОБА_1 суму 19 710 (дев'ятнадцять тисяч сімсот десять) грн. 59 коп. заборгованості по заробітні платі (без утримань) за період з березня 2005 року по червень 2009 року та компенсації за несвоєчасну її виплату в сумі 4 841 (чотири тисячі вісімсот сорок одна) грн. 19 коп., а всього 24 551 (двадцять чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 78 коп.

В задоволені решти позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Енерговугілля» на користь держави державне мито в сумі 229 грн. 40 коп.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в повній сумі 30 451 грн. 78 коп. - піддати негайному виконанню.

Копію рішення направити позивачу та ЗАТ «Енерговугілля».

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 10 днів після проголошення рішення або протягом цього ж строку з часу отримання копії рішення.

Суддя Олександрійського

міськрайонного суду Л.Тимченко