Ухвала суду № 3221561, 29.05.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

        ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                                             У XВ А Л А

                   іменем   України

29 травня 2008 року          №К- 31367/06                               м.Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого – судді:      Бутенка В.І. суддів:                            Лиски Т.О.                               Панченка О.І.                               Сороки М.О.

                              Штульмана І.В. при секретарі:                 Сторчоус Н.А. за участю

розглянувши в касаційній інстанції у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства «Науково-дослідне господарство «Комунар» до Державної податкової інспекції (далі-ДПІ) в Сімферопольському районі Автономної Республіки (далі-АР) Крим  про визнання не чинним податкового повідомлення – рішення, за касаційною скаргою ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2006 року,-

   встановила:

         В листопаді 2006 року Державне підприємство «Науково-дослідне господарство «Комунар» звернулося до суду із позовом про визнання не чинним податкового повідомлення - рішення №0001852301/0 від 13.10.2005р. (т.1 а.с.65) про застосування штрафних санкцій за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по фіксованому сільськогосподарському податку в сумі 46276грн. Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Державне підприємство «Навчально-дослідне господарство «Комунар» Кримського Державного агротехнологічного університету» -  зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа, рішенням Сімферопольської райдержадміністрації 26.04.1994р. та узято на податковий облік в Сімферопольській МДПІ.

         13.10.2005р. на підставі акту перевірки № 114\23-02\00487172 від 07.10.2005р. відносно нього Сімферопольською МДПІ винесене податкове повідомлення-рішення №0001852301/0 про застосування штрафних санкцій в сумі 46276грн. за затримку на 301 календарний день граничного строку оплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 92552грн.

        Постановою господарського суду АР Крим від 14.06.2006р. у справі № 2-25/168-2006А відмовлено у задоволенні позовних вимог.

      Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.08.2006р. рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.

        Визнано не чинним податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної ДПІ №0001852301/0   від 13.10.2005р.

        Стягнути з Державного бюджету України  на користь Державного підприємства «Навчально-дослідне господарство «Комунар» державне мито в сумі 85грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції,ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим подала касаційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлене судом рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.12.2007р. касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

         Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

         Як вбачається із матеріалів справи, Сімферопольською МДПІ було проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства державним підприємством «Навчально-дослідне господарство «Комунар» за період роботи з 01.01.2004 року до 30.12.2004 року. По результатах перевірки був складений акт №114/23-02/00487172 від 07.10.2005 року.

Перевіркою було встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасності сплати фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 46276,00 грн.

На підставі акту перевірки податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001852301/0 від 13.10.2005 року про застосування штрафних санкцій в сумі 46276,00 грн. за затримку на 301 календарний день граничного строку оплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 92552,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що, по-перше, підлягає списанню тільки податковий борг, що виник внаслідок обставин непереборної сили, тоді як штрафні санкції нараховані позивачу за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, які він вже сплатив, і вони не є податковим боргом; по-друге, оскільки до прийняття рішення про списання податковий борг продовжує бути, суми, які сплачуються для погашення податкових зобов'язань за інші періоди, повинні зараховуватись на погашення податкового боргу, який виник раніше.

Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що згідно з абзацом 3 підпункту 17.1.7пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій, застосованих до позивача на підставі податкового повідомлення-рішення №0001852301/0 від 13.10.2005 року, у період з 30.09.2003 року до 15.12.2004року сума штрафних санкцій складає 46276,00 грн. При цьому відповідно до даних особового рахунку платника податку у позивача недоїмка по сплаті фіксованого сільськогосподарського податку станом на 31.12.2004 року відсутня.

       У матеріалах справи містяться рішення Сімферопольської міжрайонної Державної податкової інспекції №224/24-0 від 16.12.2004 року про списання безнадійного податкового боргу, який виник станом на 03.04.2004 року у зв’язку з форс-мажорними обставинами, а саме фіксованого сільськогосподарського податку на суму 56027,00 грн.

       Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податковий борг (недоїмка) – податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

          Згідно з підпунктом 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 цього Закону підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

       За таких обставин, судова колегія погоджується с висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки податковий борг позивача було списано, тому безпідставним є застосування податковою інспекцією до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату фіксованого сільськогосподарського податку у сумі 46276,00 грн.

      Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальної дії.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, оскільки воно грунтуються на діючих нормах матеріального права, прийняте з врахуванням фактичних обставин справи,  доводи касаційної скарги їх не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом  вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

                          ухвалила:

      Касаційну скаргуДПІ в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим– залишити без задоволення.

    Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2006 року– залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст.236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Судді: