Рішення № 32215089, 05.07.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № Провадження №1019/2951/12 22-ц/780/2703/13 Головуючий у І інстанції Потоцький В.В.Категорія56Доповідач у 2 інстанціїГолуб С.А. 05.07.2013 ______________

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого Голуб С.А.,

суддів Таргоній Д.О., Приходька К.П.

при секретарі Бобку О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення діяльності підприємства та здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИЛА:

08 листопада 2012 року позивач пред»явила в суді позов до ОСОБА_4 посилаючись на те, що вона є засновником Приватного підприємства «Прилукихімснаб». 03 вересня 2012 року вона призначила директором підприємства ОСОБА_4, передавши останньому всі фінансово-господарські документи та печатку підприємства. 06.09.2012 року відповідач зник з місця свого проживання. Оскільки відповідач не повернув позивачу усі фінансово-господарські документи і печатку, ОСОБА_3 не може здійснювати свою господарську діяльність.

Просила суд припинити діяльність Приватного підприємства «Прилукихімснаб» та ліквідувати Приватне підприємство «Прилукихімснаб» ( код ЄДРПОУ - 31360133), як юридичну особу; зобов»язати державного реєстратора виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області провести державну реєстрацію припинення Приватного підприємства «Прилукихімснаб» як юридичної особи без довідки державної податкової інспекції № 222-ОПП, відповідних довідок пенсійного фонду, фондів соціального страхування, архівної установи, довідки центру зайнятості, установчих документів, ліквідаційного балансу, акту ліквідаційної комісії та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення Приватного підприємства

2

«Прилукихімснаб», як юридичної особи не пізніше наступного робочого дня з дати надходження рішення.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, Державна податкова інспекція у

Печерському районі м.Києва Державної податкової служби оскаржила його в

апеляційному порядку з підстав неправильного застосування норм

матеріального та процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає про те, що ПП «Прилукихімснаб» перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби. На час припинення діяльності вказаного підприємства у останнього існувала податкова заборгованість перед бюджетом у розмірі 17725,1 грн., що виключало можливість припинення діяльності підприємства. Крім того, апелянт наголошує на тому, що будь-яких дій щодо розшуку відповідача з метою повернення документів та печатки ОСОБА_3 не вчиняла, а тому її позов був безпідставним.

Апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Статуту Приватного підприємства «Прилукихімснаб» засновником підприємства є ОСОБА_3. Наказом № 5 від 03 вересня 2012 року вона призначила на посаду директора підприємства ОСОБА_4 і передала йому всі фінансово-господарські та установчі документи підприємства і печатку підприємства. 06 вересня 2012 року ОСОБА_4 зник з місця свого мешкання і документи та печатку підприємства позивачу не повернув.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в наслідок відсутності у позивача фінансово-господарських, установчих документів та печатки підприємства, вона не може здійснювати господарську діяльність, а також ліквідувати підприємство, що, на думку суду, є достатньою підставою для задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції не знаходить за можливе погодитися з висновками місцевого суду. Суд згідно зі ст. 4 ЦПІК України захищає права та інтереси фізичних й юридичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Вирішуючи питання про прийнятність апеляційної скарги та межі апеляційного розгляду, суд апеляційної інстанції зважує на те, що підставами позову визначені втрата установчих, фінансово-господарських документів та печатки підприємства, що робить неможливим здійснення підприємницької діяльності позивачем і, в свою чергу, тягне за собою неможливість звітування

з

перед податковими та іншими органами. Саме цими обставинами позивач обґрунтовувала необхідність припинення діяльності підприємства без довідок податкової служби та інших органів, подання яких встановлено законом . Встановлення цих обставин судом стосується прав держави України та її інтересів щодо доходів бюджету, коли контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) згідно з ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" здійснює відповідна державна податкова інспекція.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК України, ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначені підстави для ухвалення рішення судом про ліквідацію юридичної особи за позовом учасника (засновника) такої юридичної особи. Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 36 і ч.

8 ст. 38 зазначеного закону таке рішення суду є початком процедури ліквідації, яка не пов'язана з банкрутством, в ході якої і проводиться позапланова виїзна перевірка . Водночас скасування державної реєстрації юридичної особи віднесене

за ст. 239 ГК України до адміністративно-господарських санкцій, і яке за позовом органу державної влади, органу місцевого самоврядування застосовується відповідно до ст. 247 ГК України судом. Звідси, суд першої інстанції ухвалив рішення в цій справі в порушення ч. 2 ст. 16 ЦК України зі способом, який не передбачений законом для захисту прав позивача.

До того ж , з протоколу попереднього судового засідання вбачається, що судом першої інстанції в попередньому судовому засіданні не досліджувалися баланс підприємства, звіт про фінансові результати, а так само судом не з'ясовувалися обставини щодо обсягу правоздатності цієї юридичної особи відповідно до ст. 91 ЦК України і ст. 57 ГК України та предмет діяльності, для здійснення якої вона створювалася, строків, протягом яких не здійснювалася будь-яка діяльність, наявність боргів та майна, достатнього для задоволення вимог кредиторів. Тим самим судом першої інстанції зроблені висновки про обставини за відсутності допустимих і достатніх доказів, якими такі обставини можуть підтверджуватися, а також ухвалене рішення на неповно з'ясованих обставинах, що відносяться до підстав заявлених вимог, чим порушені ст. ст. 212, 213 ЦПК України.

Крім цього, за ст. ст. 2, 80 ЦК України ПП «Прилукихімснаб», як юридична особа, є суб'єктом прав, а не об'єктом, і рішення суду в цій справі вирішує питання про його правосуб'єктність (право-, діє- та деліктоздатність), як таку, та висновки суду у цій справі про доходи юридичної особи та її господарську діяльність впливають на права і обов'язки держави в особі Печерської ДПІ у м.Києві, щодо визначення податкового боргу (недоїмки), примусового його погашення за рахунок наявного майна юридичної особи, що переходить у розпорядження засновників, та визнання такого боргу безнадійним відносно сторін у справі, у зв'язку з чим суд першої інстанції мав у попередньому судовому засіданні вирішити питання згідно зі ст. ст. 35, 36, 130 ЦПК України про залучення цих осіб до участі в справі. Проте, як вбачається з матеріалів справи, суд вирішив позов у попередньому судовому засіданні взагалі не повідомивши відповідача про заявлений до нього позов, дату, час та місце судового засідання, за відсутності також позивача і таке питання не обговорювалося судом першої інстанцій, що потягло ухвалення в цій справі судового рішення, якими вирішенні питання про права і обов'язки осіб, які участі в справі не приймали.

Крім того, судом не були виконані вимоги ч.З ст. 122 ЦПК України, не зроблений запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача. Оскільки у розпорядженні суду не було жодної достовірної інформації щодо місця проживання відповідача, крім зазначеної позивачем у позові адреси, на думку судової колегії, суд розглянув справу з порушенням правил підсудності. Позивач до свого позову не подавала ні копій паспорту відповідача із зазначенням місця проживання, ні укладеного з ним контракту із зазначенням його офіційних даних, ні будь яких інших документів, які б підтверджували наявність такої особи і її місце проживання

Звідси, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції в порушення принципу змагальності цивільного процесу за ст. 10 ЦПК України достатньою мірою не зберіг об'єктивність та неупередженість під час розгляду цієї справи, не сприяючи всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, не провів належним чином підготовку справи до розгляду за ст. 130 ЦПК України, через що право осіб, які не приймали участі в справі, на справедливий судовий розгляд не може вважатися забезпеченим, а рішення такого суду - законним і обґрунтованим. При цьому такі порушення закону, на переконання колегії суддів, допущені внаслідок недотримання судом першої інстанції розумності строків розгляду справи згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод через занадто великий поспіх у розв'язані спору.

Таким чином, судом першої інстанції допущені такі порушення цивільно-процесуального закону, що потягли неправильне розв'язання спору і призвели до ухвалення незаконного рішення суду.

Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у випадку порушення або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи наведене, судова колегія прийшла до висновку, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби задовольнити.

Рішення Переяслав- Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення діяльності підприємства та здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення діяльності підприємства та здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів .

Судді: Голуб С.А.

Приходько К.П.

Таргоній Д.О.