Рішення № 32215024, 05.07.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/16550/2012

Провадження № 2/344/1582/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.

секретаря Сивухіної Ю.Ю.,

за участю позивачки ОСОБА_1 та її представника по договору від 09.11.2012 адвоката ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 та його представника по довіреності від 18.07.2012 року ОСОБА_4, представника відповідача ТзОВ «Франківськміськбуд» по довіреності від 01.07.2013 року Гульчія Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Франківськміськбуд», Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про переведення прав та обов'язків покупця, визнання права власності, визнання незаконним рішення, визнання незаконним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, стягнення судових витрат та витрат на правову допомогу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась в суд з наведеним позовом до відповідачів, мотивуючи тим, що з відповідачем вони познайомились в кінці грудня 2009 року, а з 12.06.2010 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою та є інвалідом дитинства. З метою придбання кращого житла ближче до місця проживання своєї матері позивачка 28.03.2008 року продала свою квартиру по вулиці АДРЕСА_5 та в цей же день уклала попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна на придбання в новобудові двохкімнатної квартири по АДРЕСА_1 та оплатила гарантійний внесок в розмірі 175 000 грн. 16 вересня 2009 року позивачка уклала ще один попередній договір купівлі-продажу на придбання квартири на 11 поверсі за проектним номером АДРЕСА_1. Всього позивачкою було сплачено платежів за дві квартири на загальну суму 375 555 грн. 17.08.2011 року позивачка отримала свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1. Про те, що відповідач отримав свідоцтво право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради вона дізналась з відповіді на запит адвоката. На її вимоги про повернення майна відповідач не реагує, тому просить захисти її право шляхом переводу на неї прав та обов'язкві покупця квартири АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу квартири № Ф/Н-37 від 16.09.2009 року, що укладений між ТзОВ «Франківськміськбуд» та ОСОБА_3, оскільки вона фактично сплатила вартість квартири та є її фактичним покупцем; визнати за нею право власності на квартири АДРЕСА_1 як на майно придбане до шлюбу; у зв'язку з цим визнати незаконним рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради віл 09.09.2010 року № 503 та п. 118 Додатку № 1 до рішення в частині оформлення на ОСОБА_3, права власності на квартиру АДРЕСА_1 та визнати незаконним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.09.2010 року, що видане Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради на ім'я ОСОБА_3, на квартиру АДРЕСА_1 та стягнути відповідача ОСОБА_3 судові витрати по справі.

Позивачка та її представник в судовому засіданні вимоги позову підтримали з мотивів наведених в позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні проти вимог позову заперечили, однак не заперечили того факту, що квартира АДРЕСА_1 придбана позивачкою за власні кошти. Що стосується квартири АДРЕСА_1, то відповідач вважає право власності на вказану квартиру правомірно оформлено на нього,оскільки він є покупцем вказаної вище квартири згідно договору купівлі-продажу та сплати її вартість. Після їх знайомства з позивачкою в кінці 2008 року, відповідач дізнався, що позивачка уклала договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та хотіла б придбати квартиру поверхом вище для майбутнього об'єднання вказаних квартир в одну дворівневу квартиру. Позиваці не вистачало власних коштів на придбання квартири № 37, то батьки відповідача погодились надати їй такі кошти, оскільки вони та відповідач довіряли позивачці, планували одруження. Після здачі будинку в експлуатацію, вони разом з позивачкою написали заяви про надання дозволів на оформлення документів на право власності на квартири, позивачка на квартиру № 33, а він на квартиру № 37, заперечень з даного приводу у позивачки тоді не виникало. Право власності на квартири АДРЕСА_1 набуте ними вже під час шлюбу, отже воно є спільною сумісною власністю подружжя. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в судовому засіданні вимоги позову що стосується визнання незаконним рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради віл 09.09.2010 року № 503 та п. 118 Додатку № 1 до рішення в частині оформлення на ОСОБА_3, права власності на квартиру АДРЕСА_1 заперечила, оскільки у Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради не було підстав не оформлювати право власності на квартиру АДРЕСА_1 на відповідача ОСОБА_3, оскільки ним було надано всі необхідні для цього документи.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Франківськміськбуд» в судовому засіданні чіткої позиції щодо позовних вимог не висловив, надав суду письмові пояснення директора ТОВ «Франківськміськбуд» ОСОБА_10, згідно яких між ТОВ «Франківськміськбуд» та ОСОБА_11 були виключно правовідносини з приводу набуття останньою двох квартири в житловому будинку по АДРЕСА_1. 28 березня 2008 року між ТОВ «Франківськміськбуд» та позивачкою було укладено договір купівлі-продажу квартири № 33 за ціною 207 555 грн. Також, 16 вересня 2009 року між позивачкою та ТОВ «Франківськміськбуд» було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири по проектному номеру 27 «Б» (в подальшому присвоєно № 37) за ціною 168 000 грн. Згідно прибуткових касових ордерів ОСОБА_11 внесла в касу ТОВ «Франківськміськбуд» 375 555 грн., тобто вартість обох квартир. ОСОБА_11 разом із свої чоловіком ОСОБА_3 звернулись до ТОВ «Франківськміськбуд» із проханням переоформити документи на одну із квартир (№37) на ОСОБА_3 Оригінал попереднього договору купівлі-продажу квартири № 37 ОСОБА_11 та ТОВ «Франківськміськбуд» знищили, а натомість між ТОВ «Франківськміськбуд» та ОСОБА_3 16.09.2009 року («заднім числом») було укладено договір купівлі-продажу квартири № 37.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, відповідача ОСОБА_3 та його представника, представників інших відповідачів, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

12 червня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 зареєстровано шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено запис за № 733 (а.с.10).

28 березня 2008 року, позивачка, згідно договору купівлі-продажу продає свою квартиру АДРЕСА_6, що в м. Івано-Франківську ОСОБА_12 Пунктом 14 даного договору закріплено, що квартира № 34 належить Продавцю (ОСОБА_11) на праві особистої приватної власності. Пунктом 5 договору визначено, що продаж вчинено за 175 000 грн., які Покупець (ОСОБА_12 зобов'язується сплатити Продавцю (ОСОБА_11) протягом 28.03.2008 року. Про проведення повного розрахунку за даним договором буде свідчити нотаріально засвідчена заява Продавця (а.с.11).

Того ж дня, 28 березня 2008 року, ОСОБА_11 укладає з ТОВ «Франківськміськбуд» попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме - квартири на 10 поверсі за проектним номером 29 «А» в будинку за проектним номером АДРЕСА_1. Ціна квартири визначена у п. 2.4 та становить 207 555 грн. (а.с.14-15).

28 березня 2008 року позивачка внесла в касу ТОВ «Франківськміськбуд» гарантійний внесок в сумі 175 000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 310 (а.с.20).

Вказана сума співпадає із сумою, яку позивачка отримала від ОСОБА_12 згідно договору купівлі-продажу квартири від 28 березня 2008 року.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 78 від 02 квітня 2008 року, позивачка внесла в касу ТОВ «Франківськміськбуд» 76 729 грн. 37 коп. гарантійного внеску (а.с.20).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 145 від 19 червня 2008 року, позивачка внесла в касу ТОВ «Франківськміськбуд» 5000 грн. гарантійного внеску (а.с.21 зв.).

Загальна сума гарантійних внесків за березень, квітень, червень 2008 року становить 256 729 грн. 37 коп., що перевищує вартість квартири згідно попереднього договору купівлі-продажу від 28 березня 2008 року.

Вказаним вище підтверджується твердження позивачки про те, що між нею та відповідачем ТОВ «Франківськміськбуд» існувала домовленість про купівлю позивачкою ще однієї квартири поверхом вище.

Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений, а кошти згідно квитанцій були оплачені позивачкою ще до знайомства з ОСОБА_3

16 вересня 2009 року між позивачкою та відповідачем ТОВ «Франківськміськбуд» було укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме - квартири на 11 мансардному поверсі за проектним номером 29 «Б» в будинку за проектним номером АДРЕСА_1. Ціна квартири визначена у п. 2.4 та становить 168 000 грн. (а.с.16-17).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 427 від 29 вересня 2009 року, позивачка внесла в касу ТОВ «Франківськміськбуд» 8000 грн. гарантійного внеску (а.с.21 зв.).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 433 від 16 жовтня 2009 року, позивачка внесла в касу ТОВ «Франківськміськбуд» 16 700 грн. гарантійного внеску (а.с.20).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 463 від 03 грудня 2009 року, позивачка внесла в касу ТОВ «Франківськміськбуд» 11 000 грн. гарантійного внеску (а.с.20).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 466 від 08 грудня 2009 року, позивачка внесла в касу ТОВ «Франківськміськбуд» 9 000 грн. гарантійного внеску (а.с.21 зв.).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 524 від 04 березня 2010 року, позивачка внесла в касу ТОВ «Франківськміськбуд» 73 825 грн. 63 коп. гарантійного внеску (а.с.21 зв.).

Вказаний договір було укладено та гарантійні внески було внесено позивачкою ще до реєстрації шлюбу з відповідачем ОСОБА_3

Згідно листа директора ТзОВ «Франківськміськбуд», який адресований тільки ОСОБА_11, квартири, які згідно попередніх договорів мали проектні номера 29 «А» та 29 «Б» отримали номера 33 та 37 відповідно (а.с.18).

У зв'язку з виконанням позивачкою своїх зобов'язань за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна від 28 березня 2008 року, між позивачкою та відповідачем ТОВ «Франківськміськбуд» було укладено основний договір купівлі-продажу № Ф/Н-33, квартири № 33 на десятому поверсі в будинку номер АДРЕСА_1 (а.с.38-40). Факт виконання сторонами своїх зобов'язань одна перед одною підтверджується Актом прийому-передачі приміщення від 04 серпня 2010 року (а.с.41).

Незважаючи на те, що всі гарантійні внески згідно квитанцій до прибуткових касових вносились позивачкою, попередній договір купівлі-продажу від 16.09.2009 року укладений між позивачкою та відповідачем ТОВ «Франківськміськбуд», основний договір купівлі-продажу № Ф/Н-37 від 16 вересня 2009 року квартири № 37 на одинадцятому мансардному поверсі в будинку номер АДРЕСА_1 (а.с.26-28), було укладено між відповідачем ОСОБА_3 та відповідачем ТОВ «Франківськміськбуд». 05 серпня 2010 року сторони підписали Акт прийому-передачі приміщення (а.с.29).

Представник відповідача ТОВ «Франківськміськбуд» в своїх поясненнях вказував, що позивачка дала згоду на те, щоб основний договір купівлі-продажу № Ф/Н-37 був укладений саме з її чоловіком та відповідачем по справі ОСОБА_3, а не з нею. Однак, такі твердження представника відповідача ТОВ «Франківськміськбуд» є голослівними, оскільки ніяких доказів цього суду не надано. Крім того, представник відповідача ТОВ «Франківськміськбуд» суду пояснив, що зі слів директора, попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16 вересня 2009 року був знищений сторонами, однак, в матеріалах справи міститься копія такого договору.

09 вересня 2010 року Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради своїм рішенням № 503 вирішив оформити право власності фізичних та юридичних осіб, згідно із додатками (а.с.30).

В Додатку №1 до рішення МВК міської ради в п. 118 міститься прізвище ОСОБА_3, форма власності приватна, об'єкт нерухомого майна - квартира АДРЕСА_1 (а.с.32), а в п. 114 цього ж Додатку міститься прізвище ОСОБА_11, форма власності приватна, об'єкт нерухомого майна - квартира АДРЕСА_1 (а.с.35).

На підставі рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 09.09.2010 року № 503, ОСОБА_11, 28.09.2010 року отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме: квартиру двохкімнатну АДРЕСА_1, форма власності - приватна, частка 1/1.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме: квартиру двохкімнатну АДРЕСА_1, форма власності - приватна, частка 1/1, ОСОБА_3 отримав також на підставі рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 09.09.2010 року № 503, але вже 29.09.2010 року.

Отже, зареєстрували своє право власності на вказані вище квартири ОСОБА_11 та ОСОБА_3, вже перебуваючи у зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (частина друга статті 386 ЦК).

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 60 Сімейного кодексу України (надалі СК України), майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

В той же час, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Зібраними по справі докази підтверджується факт того, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 хоч і було набуто позивачкою вже під час шлюбу з відповідачем ОСОБА_3, однак, за кошти, які належали їй особисто та були оплачені позивачкою ще навіть до знайомства з ОСОБА_3, ще до кінця 2008 року. Тому, за позивачкою слід визнати право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1.

Що стосується вимоги позивачки про перевід на неї прав та обов'язків покупця квартири АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу квартири № Ф/Н-37 від 16.09.2009 року, що укладений між ТзОВ «Франківськміськбуд» та ОСОБА_3, то суд приходить до переконання, що така вимога підлягає задоволенню, оскільки позивачкою було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири № 37, нею вносились всі гарантійні внески, що підтверджується копіями квитанцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання відповідача ОСОБА_13 та його представника на те, що саме відповідач ОСОБА_3 та його батьки надавали позивачці кошти для придбання квартири № 37 нічим не підтверджені та є голослівними. Також в судовому засіданні не підтверджені доказами пояснення представника відповідача ТОВ «Франківськміськбуд» про те, що позивачка сама надала згоду на оформлення основного договору купівлі-продажу квартири № 37 саме за відповідачем ОСОБА_3

З урахуванням вищенаведеного слід перевести на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительку АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, права та обов'язки покупця квартири АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу квартири № Ф/Н-37 від 16.09.2009 року, що укладений між ТзОВ «Франківськміськбуд» та ОСОБА_3 та визнати за нею право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1.

Що стосується вимог позивачки про визнання незаконним рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради віл 09.09.2010 року № 503 та п. 118 Додатку № 1 до рішення в частині оформлення на ОСОБА_3 та визнання незаконним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.09.2010 року, що видане Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради на ім'я ОСОБА_3, то суд вважає, що такі вимоги є похідними від вимог про визнання права власності та перевід прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу. Оскільки вказані вимоги судом задоволені, судом визнано право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за позивачко, то підлягають задоволенню також похідні вимоги про визнання незаконним рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради віл 09.09.2010 року № 503 та п. 118 Додатку № 1 до рішення в частині оформлення на ОСОБА_3 та визнання незаконним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.09.2010 року, що видане Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради на ім'я ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачка в своїх поясненнях уточнила, що вона просить стягунути всі судові витрати тільки з відповідача ОСОБА_3, тому з відповідача ОСОБА_3 також слід стягнути на користь позивачки понесені нею судові витрати.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивачки є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 57, 60 Сімейного кодексу України, ст. ст. 16, 21, 334, 368, 386, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 27, 60, 88 ЦПК України керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Франківськміськбуд», Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про переведення прав та обов'язків покупця, визнання права власності, визнання незаконним рішення, визнання незаконним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, стягнення судових витрат та витрат на правову допомогу задовольнити.

Перевести на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительку АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, права та обов'язки покупця квартири АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу квартири № Ф/Н-37 від 16.09.2009 року, що укладений між ТзОВ «Франківськміськбуд» та ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителькою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителькою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Визнати незаконним рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради віл 09.09.2010 року № 503 та п. 118 Додатку № 1 до рішення в частині оформлення на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_4 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Визнати незаконним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.09.2010 року, що видане Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_4 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 3433 грн. 60 коп. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 05 липня 2013 року

Суддя Бабій О.М.