Постанова № 32213907, 02.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р. Справа № 914/1033/13-г

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі Гуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» вих. №14/2-1189 від 01.06.2013 року (вх. №05-05/1173/13 від 18.06.2013 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.05.2013 року

у справі №914/1033/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Львівгаз», м. Львів

про стягнення 714684,29 грн.

За участю представників:

від позивача: Станішевський І.С., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: Панас Ю.А., представник (довіреність в матеріалах справи);

від третьої особи: не з'явився (належно повідомлений).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.05.2013 року у цій справі (суддя Пазичев В.М.) позов задоволено частково, стягнено з Комунального підприємства «Дргобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради (надалі КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі ПАТ НАК «Нафтогаз України») 25461,97 грн. інфляційних втрат, 133538,70 грн. 3% річних, 111136,72 грн. пені та 14294 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішення місцевого господарського суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку в частині зменшення судом розміру пені в порядку ст.83 ГПК України з 555683,62 грн. до 111136,72 грн.. Зокрема, апелянт зазначає, що відповідачем не надано доказів існування виняткових для застосування ст.83 ГПК України обставин, а тому, суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір нарахованої пені. Також скаржник вважає, що місцевий господарський суд повинен був врахувати не лише негативні наслідки, які настануть у відповідача, а і негативні наслідки, спричинені ПАТ НАК «Нафтогаз України», оскільки останній є державним підприємством, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Відповідач заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, посилаючись на судову практику просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Третя особа явки повноваженого представника не забезпечила, відзиву на апеляційну скаргу не надала, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

30 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством по газифікації та газопостачанню «Львівгаз» (надалі ПАТ по газифікації та газопостачанню «Львівгаз») (Постачальник) та КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №ТЕ10Н (надалі Договір купівлі-продажу), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити Покупцеві імпортований природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2. цього договору.

Відповідно до п.4.1 Договору перша оплата у розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

1 листопада 2011 року між Постачальником (ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз») та Споживачем (КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР) укладено Додаткову угоду №4 до Договору купівлі-продажу, відповідно до якої сторони виклали п.4.1 Договору купівлі-продажу у наступній редакції: «перша оплата у розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу».

Відповідно до п.7.2.1 Договору купівлі-продажу (з врахування Додаткової угоди №4 від 01.11.2011 року до Договору купівлі-продажу) у разі порушення Покупцем умов п.4.1 цього Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який розраховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Додатковою угодою №1 від 17.01.2012 року до Договору купівлі-продажу назву договору змінено на «Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом» (надалі Договір постачання) та викладено в новій редакції умови цього Договору.

Зокрема, відповідно до п.4.6 Договору постачання оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу потягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до Договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.6.2.2 Договору постачання у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Додатковою угодою №2 від 10.08.2012 року до Договору постачання сторони погодились припинити дію Договору постачання в частині постачання природного газу з 01.09.2012 року.

Протягом листопада 2011 року-квітня 2012 року ПАТ по газифікації та газопостачанню «Львівгаз» виконано взяті на себе зобов'язання щодо поставки КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР природного газу, що стверджується наявними у справі Актами приймання-передачі природного газу: №1 від 30.11.2011 року (2026003 м. куб.); №2 від 31.12.2011 року (2110140 м. куб.); №1 від 21.01.2012 року (2731286 м. куб.); №2 від 29.02.2012 року (3296790 м. куб.); №3 від 31.03.2012 року (1742021 м. куб.); №4 від 30.04.2012 року (689653 м. куб.).

Відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу виконав не своєчасно, що не заперечується сторонами по справі.

14 листопада 2012 року між ПАТ по газифікації та газопостачанню «Львівгаз» (Первісний кредитор) та ПАТ НАК «Нафтогаз України» (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №14/7011/12, відповідно до п.1.1 якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника Первісного кредитора КП «Дрогобичтеплоенерго» за договором на постачання природного газу №ТЕ10Н від 30.09.2011 року у сумі 5373363,37 грн. Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п.1.1 Договору, до Нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором (п.1.2 Договору).

На виконання п.2.1.1 Договору про відступлення права вимоги 16.11.2012 року ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» передало, а ПАТ НАК «Нафтогаз України» прийняло наступні документи: Договір поставки природного газу №ТЕ10Н від 30.09.2011 року; Акти приймання-передачі газу: №1 від 30.11.2011 року, №2 від 31.12.2011 року, №1 від 31.01.2012 року, №2 від 29.02.2012 року, №3 від 31.03.2012 року, №4 від 30.04.2012 року; документи, що підтверджують боржником проведення розрахунків: оборотна сальдова відомість по Договору №ТЕ10Н, банківські виписки до договору №ТЕ10Н, реєстри погашення заборгованості по пільгах та субсидіях; акт звіряння розрахунків до Договору №ТЕ10Н станом на 29.10.2012 року; витяг про місцезнаходження Первісного кредитора; витяг про місцезнаходження боржника; копія довіреності Начальника філії, що стверджується Актом приймання-передачі документів від 16.11.2012 року.

Згідно повідомлення про відступлення права вимоги від 16.11.2012 року №06-11339/1-8, яке надіслане ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» та 16.11.2012 року отримане КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР Первісний кредитор повідомив боржника про відступлення ПАТ НАК «Нафтогаз України» (Новому кредитору) права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням по Договору на постачання природного газу від 30.09.2011 року №ТЕ10Н на суму 5373363,37 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи, позивач звернувся із позовом про стягнення з відповідача 25461,97 грн. інфляційних втрат, 555683,62 грн. пені та 133538,70 грн. 3% річних, що відповідає умовам Договору про відступлення права вимоги.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Поняття неустойки визначено у статті 549 ЦК України. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, зазначена вище норма передає право суду зменшити розмір неустойки за виняткових обставин.

Статтями 233 ГК України та 551 ЦК України передбачено, що не лише майнові інтереси сторін є визначальними критеріями для зменшення розміру неустойки.

Враховуючи, що в даному випадку склалися обставини, за яких у позивача зачіпаються тільки майнові інтереси (про що він стверджує у апеляційній скарзі), а у відповідача майнові та інші інтереси (можливість постачання теплової енергії населенню та організаціям, визнання заборгованості та її ліквідування на момент звернення до суду із позовом тощо), судом першої інстанції зроблено правильний висновок про винятковість вказаних обставин та про зменшення розміру пені до 20%, до 111136,72 грн., на основі доданих відповідачем місцевому господарському суду доказів в підтвердження об'єктивності причин несвоєчасного виконання договірних зобов'язань з оплати за газ: відповідно до п.1.1 Договору купівлі-продажу природного газу №ТЕ10Н від 30.09.2011 року використання відповідачем природного газу здійснюється виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання; виписки з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 28.11.2005 року №194, яка засвідчує, що станом на 28.11.2005 року відповідач включений до зазначеного реєстру; довідкою від 27.03.2013 року №504; довідкою про стан претензійно-позовної роботи станом на 01.03.2013 року від 27.03.2012 року №01/506; розшифровкою дебіторської заборгованості по КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР станом на 01.03.2013 року;Договором про розстрочення (відстрочення) грошових вимог зобов'язань (податкового боргу) від 28.04.2012 року, укладеного між Дрогобицькою ОДПІ та КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР про розстрочення сплати податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 769959,09 грн. строком з 28.04.2012 року по 10.12.2012 року; заявою відповідача про визнання позовних вимог у повному обсязі від 15.05.2013 року.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що рішення місцевого господарського суду від 15.05.2013 року у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 15.05.2013 року у справі №914/1033/13-г без змін.

2. Судові витрати за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 04.07.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.