РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" червня 2013 р. Справа №918/52/13
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Демидюк О.О.
судді Бригинець Л.М. ,
судді Савченко Г.І.
при секретарі Головченко Д.М.
за участю представників сторін:
позивача - ліквідатор Прокопчук О.М. (паспорт СР 642077)
відповідача - Кухарьов А.А. (довіреність№1638 від 15.06.2012 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Закритого акціонерного товариства Монтажне управління №12 "Електропівденмонтаж" на рішення господарського суду Рівненської області від 01.04.2013 року у справі №918/52/13
Позивач: Закрите акціонерне товариство Монтажне управління №12 "Електропівденмонтаж"
Відповідач: Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електростанція" Державного підприємства національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння
Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Рівненської області №918/52/13 від 01.04.2013 року (суддя Гудзенко Я.О.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства Монтажне управління №12 "Електропівденмонтаж". Стягнуто з закритого акціонерного товариства монтажного управління №12 "Електропідвенмонтаж" в Доход державного бюджету України 1 147 грн. 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду Рівненської області мотивоване тим, що позивачем не було надано суду доказів у підтвердження набуття майна на законних підставах, правоустановлюючих документів на нього як і доказів встановлення позивачем кранів у приміщення відповідача.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариство Монтажне управління №12 "Електропівденмонтаж" оскаржило його в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі позивач просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з посиланням на обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №918/52/13 від 24.04.2013 року прийнято до провадження апеляційну скаргу позивача Закритого акціонерного товариства Монтажне управління №12 "Електропівденмонтаж" на рішення господарського суду Рівненської області від 01.04.2013 року у справі №918/52/13.
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №918/52/13 від 05.06.2013 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Бригинець Л.М., внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, колегію суддів визначено у cкладі головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Огороднік К.М., суддя Коломис В.В..
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №918/52/13 від 05.06.2013 року розгляд апеляційної скарги колегією суддів відкладався для можливості подання відзивів на апеляційну скаргу.
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №918/52/13 від 19.06.2013 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Огородніка К.М., та відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, колегію суддів визначено у cкладі головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Бригинець Л.М., суддя Савченко Г.І.
Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Управлінням пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких Фонд та Управління просять суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відокремленим підрозділом "Рівненська атомна електростанція" Державного підприємства національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" подано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить суд залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду неодноразово заслухала присутніх представників сторін, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзиви на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 жовтня 2001 року між ВП "Рівненська атомна електростанція" ДП НАЕК "Енергоатом" та ЗАТ МУ №12 "Електропівденмонтаж" було укладено договір оренди будівель і споруд №2099.
Постановою господарського суду Рівненської області від 19.03.2010 року №19/55 ЗАТ монтажне управління №12 "Електропівденмонтаж" визнано банкрутом. Постановою від 19.03.2010 року ліквідатором ЗАТ МУ №12 "Електропівденмонтаж" призначено арбітражного керуючого Прокопчука Олега Михайловича.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 18.11.2010 року у справі №18/173 розірвано договір оренди від 29.10.2001 року №2099 та ЗАТ МУ №12 "Електропівденмонтаж" зобов'язано передати ВП "Рівненська атомна електростанція" ДП НАЕК "Енергоатом" за актом приймання-передачі нерухоме майно.
За усними поясненнями арбітражного керуючого в судових засіданнях та з підстав, наведених у позовній заяві, відповідачем було частково повернуто майно позивача, яке знаходилось в орендованих позивачем приміщеннях відповідача.
Відповідно до службової записки від 26.07.2011 року №014/401 та листа від 26.07.2011 року №014/8024 ліквідатора повідомлено про дозвіл ЗАТ МУ №12 "Електропівденмонтаж" на вивезення з території бази електромонтажних робіт залишків товарно-матеріальних цінностей, які на праві власності належать ЗАТ МУ №12 "Електропівденмонтаж" у терміни згідно з графіком, погодженим з ВП "Рівненська атомна електростанція" ДП НАЕК "Енергоатом".
Як зазначено в позовній заяві та за твердженнями арбітражного керуючого відповідач мав намір придбати частину рухомого майна позивача, яке залишилось в приміщенні виробничого корпусу ВП "Рівненська атомна електростанція" ДП НАЕК "Енергоатом", для чого ліквідатором було замовлено оцінку майна та вчинено дії по виготовленню технічної документації на кран мостовий підвісний керований з підлоги Q-2,0 m, зав. №1490 та кран мостовий підвісний керований з підлоги Q-2,0 m, зав. №1511 (далі-кран-балки).
Листом від 22.07.2011 року №22-07/11 арбітражний керуючий звернувся до відповідача з проханням надати офіційну відповідь щодо наявності у останнього господарського інтересу на придбання кранів-балок з двотавровими балками, оскільки їх демонтаж спричинить знецінення цього майна та дозвіл на вивезення залишків іншого майна позивача.
У відповідь на звернення, відповідач посилаючись на норми Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 року №2289-VI повідомив, що не має потреби і наміру в придбанні кран-балок з двотавровими балками.
Водночас листом від 21.05.2012 року №014/5882 відповідач повідомив, що на базі електромонтажних робіт, що була орендована позивачем, залишків товарно-матеріальних цінностей, які належать на праві власності ЗАТ МУ №12 "Електропівденмонтаж" не має.
За таких обставин позивач, посилаючись на ст. ст. 317, 321, 387, 391, 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) звернувся з позовом до суду про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
В обґрунтування вимог позивач посилається на висновок про вартість крану балки із заводським №89606, висновок про вартість майна (шаф), технічні звіти №№ 423-10, 424-10 про повний технічний огляд кранів-балок із заводськими номерами 1490, 1511 та паспорти про основні технічні дані та характеристики кранів-балок із заводськими номерами 1490, 1511 (а.с. 24-45).
Судом неодноразово розгляд справи відкладався для надання сторонам часу та можливості проведення переговорів щодо мирного врегулювання спору, однак сторони не дійшли згоди щодо врегулювання спору мирним шляхом.
Натомість сторонами підписано акт про обстеження вантажопідіймальних кранів-балок в будівлі виробничого корпусу №1 від 19.03.2013 року №174/244, який долучено до матеріалів справи.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 01.04.2013 року відмовлено в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства Монтажне управління №12 "Електропівденмонтаж".
При винесенні оскаржуваного рішення, місцевим господарським судом зазначено наступне.
Предметом спору у справі є витребування з чужого незаконного володіння ВП "Рівненська атомна електростанція" ДП НАЕК "Енергоатом": кранів мостових підвісних керованих з підлоги Q-2,0 m, завдські №№ 1490, №1511, шаф секційних в кількості 15 штук і визнання за ЗАТ МУ №12 "Електропівденмонтаж" права власності на вищезазначене майно.
Згідно ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За приписами ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачено право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Матеріали справи містять довідку позивача від 03.12.2012 року №327, з якої вбачається, що станом на 03.12.2012 року на балансі ЗАТ МУ №12 "Електропівденмонтаж" обліковується майно, право власності на яке позивач просить визнати за ним і майно знаходиться у виробничому приміщенні ВП "Рівненська атомна електростанція" ДП НАЕК "Енергоатом". Крім того позивачем до матеріалів справи додано акт про ліквідаційну масу ЗАТ МУ №12 "Електропівденмонтаж" станом на 01.05.2010 року. (а.с. 47-68)
Однак, місцевим господарським судом не прийнято в якості належного доказу довідку позивача у підтвердження права власності на вказане вище майно, оскільки довідки підприємства (інформація) не є належними доказами в розумінні положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".
Відповідно до п.5.1 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" від 27.04.2000 року №92 (далі-Наказ) до групи основних засобів, зокрема, входять машини та обладнання, транспортні засоби, інші основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, необоротні матеріальні активи.
Пунктом 4 Наказу дано визначення основних засобів - це матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством/установою.
Пунктом 7 Наказу регламентовано, що придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.
Оскільки позивачем не надано суду балансу підприємства за 2012 рік, актів переміщення основних засобів чи інших документів з яких можна було б встановити чи перебувають на балансі підприємства два крани мостових підвісних керованих з підлоги Q-2,0 m, зав. №№ 1490, 1511 та шафи секційні в кількості 15 штук, - місцевий господарський суд подану позивачем довідку у підтвердження знаходження на балансі ЗАТ МУ №12 "Електропівденмонтаж" вищезазначеного майна не прийняв.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що перебування майна на балансі юридичної особи не може бути доказом належності їй майна на праві власності, оскільки баланс є формою ведення бухгалтерського обліку, а не правовстановлюючим документом.
Інвентарні номери майна, які вказані у висновку про вартість майна та інвентарні номери майна, які вказані в паспортах кранів - не співпадають. Тобто, за цими документами ідентифікувати майно неможливо.
Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі - Положення), визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до п.2.5 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
Пунктом 2.7 Положення визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Пунктом 1 ст.115 ЦК України визначено, що господарське товариство є власником:
1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;
2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;
3) одержаних доходів;
4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.
Згідно ст.139 ГК України майном юридичної особи визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
Пунктами 2,3 ст.139 ГК України визначено, що залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.
В матеріалах справи міститься оригінал акту про обстеження вантажопідіймальних кранів-балок в будівлі виробничого корпусу №1 відповідача від 19.03.2013 року №174/244 підписаний уповноваженими представниками сторін, зокрема представниками відповідача та ліквідатором Прокопчуком О.М.
У зазначеному акті міститься інформація про обстеження будівлі виробничого корпусу №1 та встановлення факту наявності на території відповідача двох вантажопідіймальних кранів (Q-2,0 m, зав. №№ 1490, 1511).
За результатами огляду кранів сторонами було встановлено наступне: будівельні конструкції: колони, ферми, нижня частина підкранового шляху є невід`ємною частиною металоконструкцій даної будівлі, на які змонтовані плити перекриття і відносяться до опорних частин металоконструкцій будівлі. У разі демонтажу нижньої частини металоконструкцій (монорельсу) буде порушено цілісність будівлі, що може призвести до руйнування каркасу будівлі.
Представник відповідача в судовому засіданні посилаючись на ст.ст. 23, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначив про неможливість відокремлення двох вантажопідіймальних кранів (Q-2,0 m, зав. №№ 1490, 1511) від виробничої будівлі, в якій вони знаходяться.
Частиною 2 ст. 27 Закону "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди.
Однак, позивачем не було надано суду доказів у підтвердження набуття майна на законних підставах, правоустановлюючих документів на нього як і доказів встановлення позивачем кранів у приміщення відповідача.
Відповідно до п. 4.17.1 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 р. № 132 установлення вантажопідіймальних кранів і машин у спорудах, на естакадах, відкритих майданчиках та інших постійних місцях експлуатації має визначатися проектною документацією.
Вказаної проектної документації позивачем суду також не надано.
Крім того, судом встановлено, що на складові частини кранів, механізми також існують паспорти, як то паспорт електроталі, талі, електротельфера, тельфера. Однак, таких паспортів позивачем суду також не надано у підтвердження права власності на вказане майно.
Заявляючи позовні вимоги, позивач зобов'язаний подати відповідні докази, які б свідчили про правомірність його вимог. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувшись з вимогами про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння не надав господарському суду жодних правовстановлювальних документів на майно та доказів у підтвердження встановлення кранів та розміщення шаф саме позивачем у приміщення відповідача.
З такими висновками місцевого господарського суду не може погодитись колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду.
Спірне майно було виявлено в ході ліквідаційної процедури та включено ліквідатором до ліквідаційної маси підприємства-банкрута. Довідка про перебування майна на балансі ґрунтується на ліквідаційній масі підприємства банкрута. Баланс банкрута, в частині визначення його активів, в свою чергу формувався на підставі акту про ліквідаційну масу, відповідно ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку, редакція чинна до 19.01.2013 року.
Так, згідно довідки №327 від 03.12.2012 року на балансі позивача, що свідчить про належність останньому спірного майна, рахується кран балки та шафи секційні.
Окрім того, відповідач є кредитором підприємства-банкрута. При цьому, ВП "Рівненська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" не оскаржило акт про ліквідаційну масу ЗАТ МУ-12 "ЕПМ" в якому рахується/обліковуються шафи секційні та крани мостові підвісні керовані з підлоги Q-2,0 m, зав. №1490,1511, що є предметом спору.
Також, до позовної заяви позивачем було додано протокол засідання комітету кредиторів №11, в якому брав участь представник відповідача, де вирішувалось питання (питання перше порядку денного) повернення майна.
Окрім того, копії паспортів були додані в додатках до позовної заяви (технічний звіт №423-10, паспорт крана мостового підвісного керованого з підлоги Q-2,0 m, зав. №1490, технічний звіт №424-10, паспорт крана мостового підвісного керованого з підлоги Q-2,0 m, зав. №1511) Клопотанням від 27.03.2013 року позивач повторно надав суду копії паспортів та технічних звітів.
Судова колегія звертає увагу на те, що згідно листа ТОВ "ОК Україна-Захід" №11/04-13 від 11.04.2013 року, під час проведення незалежної грошової оцінки експертом помилково було зазначено у висновку про вартість майна заводський номер 89606 - кран-балки Q=2т.. Окрім того, зазначено, що ідентифікація об'єктів оцінки проводилась оцінювачем шляхом огляду кранів в кількості 2 штук за їх місцезнаходженням, виробничий корпус за адресою: Промислова зона, м.Кузнецовськ, та даних бухгалтерського обліку банкрута (ЗЛТ МУ - 12 "Електропівденмонтаж")
Даний лист приймається до уваги колегією суддів, оскільки з матеріалів справи вбачається неможливість подання вказаного листа при розгляді справи по суті господарським судом першої інстанції.
Господарським судом першої інстанції не взято до уваги: пояснення ліквідатора ЗАТ МУ-12 "ЕПМ" Прокопчука О. М. до акту №174/244, та письмові пояснення по справі №918/52/13 від 27 березня 2013 року. Зазначеними поясненнями позивач ідентифікував предмет спору (кран-балки), та обґрунтував, що крани мостові підвісні керовані з підлоги (Q-2,0 m, зав. №№ 1490, 1511) можливо демонтувати без завдання шкоди конструкції споруди.
Позовні вимоги позивача також містили прохання визнати за ним право власності на шафи секційні - 15 штук та витребування даних шаф.
В рішенні суду відсутнє будь яке обґрунтування щодо шаф секційних.
Відповідачем не надано доказів належності йому на праві власності спірного майна.
Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, довідку №327 від 03.12.2012 року, акт про ліквідаційну масу ЗАТ МУ-12 "ЕПМ", технічний звіт №423-10, паспорт крана мостового підвісного керованого з підлоги Q-2,0 m, зав. №1490, технічний звіт №424-10, паспорт крана мостового підвісного керованого з підлоги Q-2,0 m, зав. №1511, лист ТОВ "ОК Україна-Захід" №11/04-13 від 11.04.2013 року, пояснення ліквідатора ЗАТ МУ-12 "ЕПМ" Прокопчука О. М. до акту №174/244, договори оренди, бухгалтерську довідку, акт про ліквідаційну масу, паспорти та технічні звіти кранів балок, листи де фігурує спірне майно, висновки про вартість майна, протокол засідання комітету кредиторів колегія суддів прийшла до висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог Закритого акціонерного товариства Монтажне управління №12 "Електропівденмонтаж" в повному обсязі.
Також місцевим господарським судом помилково було стягнуто із закритого акціонерного товариства монтажного управління №12 "Електропідвенмонтаж" в Доход державного бюджету України 1 147 грн. 00 коп. судового збору з огляду на таке.
Пунктом 2.2.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 21.02.13 року №7 (далі -Постанова) визначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Тобто, позовна заява мала лише майновий характер.
Згідно п.2 ч.1 ст.55 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається: у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребовується.
В матеріалах справи міститься висновок про вартість майна, на яке позивач просить визнати право власності, з якого вбачається, що вартість майна становить 55 575 грн. (а.с. 24).
А тому, колегія суддів прийшла до висновку про вірність обрахунку судового збору сплаченого позивачем при поданні позовної заяви та при поданні апеляційної скарги.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції не дослідив в повній мірі всі обставини справи, та не надав їм належної правової оцінки, дійшов хибних висновків щодо прав та обов'язків сторін, й ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому, наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з її задоволенням на підставі ст.49 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", Рівненський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу позивача Закритого акціонерного товариства Монтажне управління №12 "Електропівденмонтаж" на рішення господарського суду Рівненської області від 01.04.2013 року у справі №918/52/13 - задовольнити.
2. Рішення господарського суду Рівненської області від 01.04.2013 року у справі №918/52/13 - скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким:
"1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати за закритим акціонерним товариством монтажного управління №12 "Електропідвенмонтаж" (34400, промзона, м. Кузнецовськ, Рівненська область, код ЄДРПОУ 04723250) право власності на кран мостовий підвісний керований з підлоги Q-2,0 m, зав. №1490 та кран мостовий підвісний керований з підлоги Q-2,0 m, зав. №1511.
3. Визнати за закритим акціонерним товариством монтажного управління №12 "Електропідвенмонтаж" (34400, промзона, м. Кузнецовськ, Рівненська область, код ЄДРПОУ 04723250) право власності на шафи секційні - 15 штук.
4. Витребувати з чужого незаконного володіння ВП "Рівненська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом":
- кран мостовий підвісний керований з підлоги Q-2,0 m, зав. №1490;
- кран мостовий підвісний керований з підлоги Q-2,0 m, зав. №1511;
- шафи секційні - 15 штук.
5. Стягнути з Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електростанція" Державного підприємства національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, м.Кузнецовськ, Рівненська область) на користь закритого акціонерного товариства монтажного управління №12 "Електропідвенмонтаж" (34400, промзона, м. Кузнецовськ, Рівненська область, код ЄДРПОУ 04723250) 1720 грн. 50 коп. судового збору за подання позовної заяви."
4. Стягнути з Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електростанція" Державного підприємства національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, м.Кузнецовськ, Рівненська область) на користь закритого акціонерного товариства монтажного управління №12 "Електропідвенмонтаж" (34400, промзона, м. Кузнецовськ, Рівненська область, код ЄДРПОУ 04723250) 860 грн. 25 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Видачу наказів доручити господарському суду Рівненської області.
6. Справу №918/52/13 повернути до господарського суду Рівненської області.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Демидюк О.О.
Суддя Бригинець Л.М.
Суддя Савченко Г.І.
Судове рішення № 32213769, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 20.06.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 918/52/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: