Постанова № 32213748, 02.07.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р. Справа № 923/530/13Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.,

Суддів Мацюри П.Ф., Михайлов М.В..

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - паспорт серії НОМЕР_1, виданий Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області 15.01.1998 р.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Будмеханізація"

на рішення господарського суду Херсонської області від 21.05.2013р.

по справі № 923/530/13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Будмеханізація"

про стягнення 15600,11грн.

Встановив:

В квітні 2013 року Фізична особа - підприємць ОСОБА_1 (Далі - ФОП ОСОБА_1.) звернувся до господарського суду Херсонської області із позовом до Публічного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Будмеханізація" (Далі - Товариство) про стягнення 15600,11 грн..

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ФОП ОСОБА_1 зазначає, що заборгованість в сумі 15441,46 грн. виникла у Товариства, внаслідок неналежного виконання останнім умов договору підряду від 28.12.2010р..

Відповідач позовні вимоги визнає частково в сумі 941 грн. 46 коп., зазначаючи, що решта суми боргу була сплачена згідно платіжних доручень від 21.08.2012р. на суму 6500 грн., від 01.04.2013р. на суму 5000 грн., та від 12.09.2012р. на суму 3000,00 грн..

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21 травня 2013 року, винесеним суддею Немченко Л.М., позовні вимоги задоволені частково.

Суд стягнув з Товариства заборгованість в сумі 9941 грн. 46 коп., 3% річних в сумі 102 грн. 19 коп. та 1101 грн. 12 коп. судового збору.

Мотивуючи дане рішення, господарський суд посилаючись на положення статтей 525, 526 ЦК України, зазначив, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не погоджуючись із даним рішенням, Товариство звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить рішення частково скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме в сумі 6941,46 грн..

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що він частково розрахувався із позивачем за надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями від 21.08.2012р. на суму 6500 грн., від 01.04.2013р. на суму 5000 грн., та від 12.09.2012р. на суму 3000,00 грн..

Однак, як вказує скаржник, судом першої інстанції не було взято до уваги платіжне доручення від 12.09.2012р., відповідно до якого Товариство перерахувало на рахунок позивача грошові кошти в сумі 3000,00 грн..

Відповідач у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, хоча про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 28 грудня 2010 року між сторонами укладено договір підряду, згідно якого позивач зобов'язався виконати, а відповідач прийняти та оплатити у відповідності до п. 6.1, загальнобудівельні, монтажні, оздоблювальні та інші роботи, в процесі будівництва багатосекційного житлового будинку по вул. І. Кулика, 2-а черга будівництва. (а.с. 6-7)

Позивач виконав підрядні роботи на загальну суму 63655,01 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт за вересень 2011р. на суму 60688 грн. та 2977 грн. 01 коп.. (а.с.10-12)

Відповідно до п. 1.2 договору сторони домовились, що сума даного договору на момент його підписання остаточно не визначена та буде встановлена у відповідності з фактично виконаними об'ємами робіт відповідно до програмного комплексу "Смета" по розцінкам на день виконання робіт.

Згідно з п. 5.1 договору оплата виконаних робіт проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника за наданням рахунку останнього, протягом 10 банківських днів.

Позивач листом від 07.12.2012р. надіслав відповідачу рахунок для оплати виконаних робіт за договором.

Відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати робіт, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 21441 грн. 46 коп., що підтверджено актом звірки погодженим сторонами за період з 01.09.2011р. по 16.05.2012р. (а.с. 9)

У відповідності до ст. 837 ЦК України одна сторона (підрядчик) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як встановлено місцевим господарським судом та матеріалами справи, Відповідач в порушення умов договору, свої зобов'язання щодо своєчасної оплати виконаних робіт виконав частково, сплативши 11500 грн., що підтверджено платіжними дорученнями №994 від 21.08.2012р., №308 від 01.04.2013р., внаслідок чого у Товариства виникла заборгованість в сумі 9941грн. 46 коп..

Що стосується посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги платіжне доручення від 12.09.2012р., відповідно до якого Товариство перерахувало на рахунок позивача грошові кошти в сумі 3000,00 грн., то з цього приводу судова колегія зазначає, що дане платіжне доручення не може бути належним доказом перерахування грошових коштів саме за договором підряду від 28 грудня 2010 року, оскільки при дослідженні даного документу встановлено, що грошові кошти в сумі 3000,00грн. були перераховані Товариством на рахунок ФОП ОСОБА_1 згідно договору №26 від 03.09.2012 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 158 грн. 65 коп.

Товариство ніяких відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення.

Керуючись ст.ст. 99; 101-105 ГПК України, суд -

Постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Будмеханізація" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 21.05.2013р. по справі № 923/530/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 04.07.2013р.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя М.В. Михайлов