увійти
УКР
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
У Х В А Л А
"10" червня 2013 р. Справа № Б8/134-12
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № Б8/134-12
за заявою приватного підприємства «РЕАЛІЯ ПЛЮС», ідентифікаційний код юридичної особи: 37219204, місцезнаходження: 02088, м. Київ, вул. Березнева, буд. 34 (Кредитор),
до боржника, - приватного сільськогосподарського підприємства «РОСАВА», ідентифікаційний код юридичної особи: 33201738, місцезнаходження: 09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Жовтнева, буд. 50,
про банкрутство,
учасники провадження у справі про банкрутство:
розпорядник майна Боржника: арбітражний керуючий Мальцева А.В., яка діє на підставі ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № 600619, виданої Міністерством юстиції України 23 січня 2012 року та ухвали господарського суду Київської області від 24 грудня 2012 року у справі № Б8/134-12;
Заявник 2 - товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СОМ», ідентифікаційний код: 35960845, місцезнаходження: 19424, Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район, с. Сахнівка, вул. Леніна, буд. 212 (Заявник 2);
Заявник 3 - Білоцерківське районне заготівельно-виробниче підприємство «Хутровик» Київського обласного товариства кролівників і звірівників-любителів, ідентифікаційний код: 00443594, місцезнаходження: Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Б.Хмельницького, буд. 2-Б (Заявник 3);
Заявник 4 - товариство з обмеженою відповідальністю «Агротекс-Хім», ідентифікаційний код: 34262545, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 6/8 (Заявник 4);
Заявник 5 - товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаський науковий виробничий центр по біологічному захисту рослин», ідентифікаційний код: 00717867, місцезнаходження: 19601,Черкаська область, Черкаський район, с. Геронимівка, вул. Геронимівська, буд. 3 (Заявник 5);
Заявник 6 - товариство з обмеженою відповідальністю «Родень-М», ідентифікаційний код: 14196320, місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 299, кв. 132; поштова адреса (згідно заяви): 18035, м. Черкаси, вул. Володарського, 15 (Заявник 6);
Заявник 7 - товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ХХІ», ідентифікаційний код: 34438102, місцезнаходження: 35431, Рівненька обл., Гощанський р-н, с. Бабин, вул. Заводська, 1; адреса для листування (згідно заяви): 33018, м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 62 А (Заявник 7);
Заявник 8 - товариство з обмеженою відповідальністю «Русава-К», ідентифікаційний код: 33451012, місцезнаходження: 09200, Київська область, м. Кагарлик, вул. Фрунзе, буд. 92 (Заявник 8);
Заявник 9 - Український державний концерн по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу «Украгротехсервіс», ідентифікаційний код: 14278466, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16 (Заявник 9);
Заявник 10 - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Теличко Володимир Васильович, ідентифікаційний код: 2254316499, місце проживання: 09622, Київська обл., Рокитнянський район, с. Телешівка, вул. Шевченка, буд. 67 (Заявник 10);
Заявник 11 - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Теличко Віталій Володимирович, ідентифікаційний код: 3245914973, місце проживання: 09622, Київська обл., Рокитнянський район, с. Телешівка, вул. Шевченка, буд. 67 (Заявник 11);
Заявник 12 - закрите акціонерне товариство «МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ», ідентифікаційний код: 31925477, місцезнаходження: 01023, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16 (Заявник 12);
Заявник 13 - фізична особа-підприємець Агафонов Олег Юрійович, ідентифікаційний код: 3013914359, місце проживання: 01024, м. Київ, пров. Чекістів, буд. 4, кв. 17; поштова адреса (згідно заяви): 01024, м. Київ, а/с 88 (Заявник 13);
Заявник 14 - громадянин України Бортник Володимир Федорович, паспорт серії СН № 437707, виданий Печерським РУГУ МВС України в м. Києві 25 лютого 1997 року, ідентифікаційний код: 1792315656, місце проживання 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28-а, кв. 147 (Заявник 14),
за участю представників учасників провадження:
від Заявника 2: Грубник Д.Л., яка діє на підставі довіреності б/н від 01 червня 2012 року;
від Заявника 3: Миханів В.Р., який діє на підставі довіреності б/н від 17 січня 2013 року;
від Заявника 5: Зарудьна Д.В., яка діє на підставі довіреності № 79 від 02 квітня 2013 року;
від Заявника 13: Агафонов С.Ю., який діє на підставі довіреності б/н від 01 січня 2013 року;
від Кредитора /ініціюючого кредитора, Боржника, Заявників 4, 6- 13, 14, розпорядник майна Боржника: не з'явились, -
В С Т А Н О В И В:
в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/134-12 за заявою приватного підприємства «РЕАЛІЯ ПЛЮС» (ідентифікаційний код: 37219204, місцезнаходження: 02088, м. Київ, вул. Березнева, буд. 34) (Кредитор/ініціюючий кредитор) про банкрутство боржника - приватного сільськогосподарського підприємства «РОСАВА» (ідентифікаційний код: 33201738, місцезнаходження: 09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Жовтнева, буд. 50) (Боржник), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 10 грудня 2012 року, якою розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 24 грудня 2012 року; зобов'язано учасників провадження надати низку документальних доказів у справі; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; вирішено інші процедурні питання у справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24 грудня 2012 року визнано безспірні грошові вимоги приватного підприємства «РЕАЛІЯ ПЛЮС»; введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено арбітражного керуючого Мальцеву А.В. розпорядником майна Боржника; зобов'язано Кредитора здійснити публікацію оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника, про що надати суду відповідні докази; зобов'язано розпорядника майна Боржника разом із посадовими особами Боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги та повідомити їх про результати розгляду заяв, повідомити кредиторів Боржника про місце та час попереднього засідання у справі, місце та час розгляду вимог кредиторів Боржника; призначено справу до розгляду в попередньому засіданні на 18 березня 2013 року; призначено на 24 червня 2013 року засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство; вирішено інші процедурні питання у справі.
28 січня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СОМ» (ідентифікаційний код: 35960845, місцезнаходження: 19424, Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район, с. Сахнівка, вул. Леніна, буд. 212) (Заявник 2) надійшла заява б/№ від 25 січня 2013 року (вх. № 1521 від 28 січня 2013 року) про визнання конкурсним кредитором з доданими документами, яка ухвалою господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року призначена до розгляду у судовому засіданні на 10 червня 2013 року.
30 січня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Білоцерківського районного заготівельно-виробничого підприємства «Хутровик» Київського обласного товариства кролівників і звірівників-любителів (ідентифікаційний код: 00443594, місцезнаходження: Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Б.Хмельницького, буд. 2-Б) (Заявник 3) надійшла заява б/№ від 30 січня 2013 року (вх. № 1736 від 30 січня 2013 року) про кредиторські вимоги з доданими документами, яка ухвалою господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року призначена до розгляду у судовому засіданні на 10 червня 2013 року.
22 лютого 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський науковий виробничий центр по біологічному захисту рослин» (ідентифікаційний код: 00717867, місцезнаходження: 19601,Черкаська область, Черкаський район, с. Геронимівка, вул. Геронимівська, буд. 3) (Заявник 5) надійшла заява № 41 від 20 лютого 2013 року (вх. № 3343 від 22 лютого 2013 року) про визнання кредитором у справі № Б8/134-12 з доданими документами, яка ухвалою господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року призначена до розгляду у судовому засіданні на 10 червня 2013 року.
15 березня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ХХІ» (ідентифікаційний код: 34438102, місцезнаходження: 35431, Рівненька обл., Гощанський р-н, с. Бабин, вул. Заводська, буд. 1; адреса для листування (згідно заяви): 33018, м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 62 А) (Заявник 7) надійшла заява № Аі- 248-03-13 від 11 березня 2013 року (вх. № 4646 від 15 березня 2013 року) про визнання кредитором з доданими документами, яка ухвалою господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року призначена до розгляду у судовому засіданні на 10 червня 2013 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18 березня 2013 року продовжено строки, встановлені абз.абз. 4-6 п. 11 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на три місяці; відкладено попереднє засідання у справі на 22 квітня 2013 року; вирішено інші процедурні питання у справі.
29 березня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Кредитора надійшло клопотання № 28/03-1 від 28 березня 2013 року (вх. № 8498 від 29 березня 2013 року) про долучення доказів з доданим примірником газети «Голос України» № 51-52 (5551-5552) від 19 березня 2013 року.
01 квітня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу «Украгротехсервіс» (ідентифікаційний код: 14278466, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16) (Заявник 9) надійшла заява № 07-1/34 від 22 березня 2013 року (вх. № 8538 від 01 квітня 2013 року) про грошові вимоги до боржника з доданими документами, яка ухвалою господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року призначена до розгляду у судовому засіданні на 10 червня 2013 року.
15 квітня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Теличка Володимира Васильовича (ідентифікаційний код: 2254316499, місце проживання: 09622, Київська обл., Рокитнянський район, с. Телешівка, вул. Шевченка, буд. 67) (Заявник 10) надійшла заява б/№ від 09 квітня 2013 року (вх. № 9545 від 15 квітня 2013 року) про визнання конкурсним кредитором з доданими документами, яка ухвалою господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року призначена до розгляду у судовому засіданні на 10 червня 2013 року.
15 квітня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Теличка Віталія Володимировича (ідентифікаційний код: 3245914973, місце проживання: 09622, Київська обл., Рокитнянський район, с. Телешівка, вул. Шевченка, буд. 67) (Заявник 11) надійшла заява б/№ від 09 квітня 2013 року (вх. № 9546 від 15 квітня 2013 року) про визнання конкурсним кредитором з доданими документами, яка ухвалою господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року призначена до розгляду у судовому засіданні на 10 червня 2013 року.
18 квітня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від фізичної особи-підприємця Агафонова Олега Юрійовича (ідентифікаційний код: 3013914359, місце проживання: 01024, м. Київ, пров. Чекістів, буд. 4, кв. 17; поштова адреса (згідно заяви): 01024, м. Київ, а/с 88) (Заявник 13) надійшла заява № 18-4/13 від 18 квітня 2013 року (вх. № 10224 від 18 квітня 2013 року) про визнання кредитором з доданими документами, яка ухвалою господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року призначена до розгляду у судовому засіданні на 10 червня 2013 року.
Провадження у справі № Б8/134-12 перебуває в судовій процедурі розпорядження майном Боржника, в якій на 10 червня 2013 року призначені судові засідання для розгляду заяв заявників з вимогами до Боржника.
В судові засідання 10 червня 2013 року для розгляду вище перелічених заяв Заявників 2, 3, 5, 7, 9-11, 13 з вимогами до Боржника, з'явились представники Заявників 2, 3, 5, 13, які надали свої пояснення у справі; інші учасники провадження у справі в судові засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Детально дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників провадження, присутніх у судових засіданнях, призначених для розгляду заяв з вимогами до Боржника Заявників 2, 3, 5, 7, 9-11, 13, судом встановлено наступне.
Згідно п. 1? розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в ред. Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, що набрала чинності з 19 січня 2013 року, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Провадження у цій справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 10 грудня 2012 року, відповідно, до набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство та у відповідності до п. 1? розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в ред., що набрала чинності з 19 січня 2013 року), під час розгляду справи підлягають застосовуванню положення Закону про банкрутство, що діяв станом на дату порушення провадження у справі (ост. зміни від 04 листопада 2012 року).
Відповідно до ч. 2 ст. 4? Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом: «Закон про банкрутство»), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч.ч. 1-3 п.п. 2.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 (надалі за текстом: «Рекомендації»), у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди мають виходити з такого. Згідно зі статтею 4? ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.
Згідно ч. 15 ст. 11 Закону про банкрутство, після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті судової влади України всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; скликати збори кредиторів; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.
Згідно ч. 3 ст. 14 Закону про банкрутство, боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.
Частиною 48 Постанови № 15 встановлено, що відповідно до частини третьої статті 14 Закону боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна письмово повідомляє заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до п.п. 8.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року (надалі за текстом: «Рекомендації»), боржник разом з розпорядником майна розглядає копії заяв кредиторів, які надійшли на їх адресу. Боржник може визнати вимоги повністю, частково або відхилити. Якщо вимоги боржником визнаються повністю, то вони включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Завдання розпорядника майна полягає в перевірці обґрунтованості визнання боржником грошових вимог. Розпоряднику майна не надано право самостійно включати до реєстру вимоги кредиторів, за виключенням випадків, коли керівник боржника ухиляється від розгляду вимог кредиторів або взагалі відсутній і місцезнаходження його невідоме. Про наслідки розгляду заяв розпорядник майна письмово повідомляє заявників та господарський суд. Якщо боржник не визнає вимоги кредитора або визнає частково, він зобов'язаний письмово обґрунтувати свої заперечення з посиланням на відповідні докази і норми закону, та подати ці докази і заперечення до господарського суду.
Відповідно до п.п. 8.10. Рекомендацій, вимоги кредиторів до боржника, щодо визнання яких розпорядником майна чи іншими кредиторами подані заперечення, розглядаються господарським судом з викликом боржника, кредитора, вимоги якого оспорюються та інших кредиторів, що заявили заперечення стосовно цих вимог. Якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково.
Частиною 1 п. 29 Постанови № 15 передбачено, що згідно з частиною шостою статті 14 Закону вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За змістом цієї норми до реєстру мають включатися визнані вимоги всіх конкурсних кредиторів, у тому числі безспірні вимоги кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство.
Як встановлено судом, публікація оголошення про порушення провадження у цій справі про банкрутство здійснена в газеті «Голос України» № 51-52 (5551-5552) від 19 березня 2013 року.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що заяви Заявників 2, 3, 5, 7, 9-11, 13 подані до господарського суду Київської області в строк, визначений Законом про банкрутство.
Представники Боржника, розпорядник майна Боржника в судові засідання не з'явились, заперечення стосовно вимог Заявників 2, 3, 5, 7, 9-11, 13 суду не надали.
Враховуючи вище викладене, при розгляді заяв Заявників 2, 3, 5, 7, 9-11, 13 з вимогами до Боржника, суд виходить з наявних матеріалів справи, які вважає достатніми для прийняття рішення по суті.
Визначення терміну «кредитор» надається в ст. 1 Закону про банкрутство, згідно якої, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Отже, грошові вимоги, що заявляються до боржника, мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до Рекомендацій, зокрема, п.п. 3.1.1., кредиторами у справі про банкрутство можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи, які мають у встановленому порядку підтверджені відповідними доказами грошові вимоги до боржника, вимоги щодо виплати заробітної плати, а також щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 4? Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Розглядаючи вимоги Заявника 2, суд дійшов наступних висновків.
В заяві б/№ від 25 січня 2013 року (вх. № 1521 від 28 січня 2013 року) про визнання конкурсним кредитором Заявник 2 просить визнати його конкурсним кредитором з грошовими вимогами до Боржника в сумі 689 945,96 грн. Свої вимоги Заявник 2 обґрунтовує наявністю несплаченої заборгованості Боржника перед Заявником 2 в сумі 689 945,96 грн. по договору № 96 від 01 вересня 2010 року про надання послуг по збиранню цукрового буряка, що підтверджена рішенням господарського суду Київської області від 16 липня 2012 року у справі № 19/036-12. Як зазначає Заявник 2, держаним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції Родіною Т.В. було здійснено стягнення з Боржника на користь Заявника 2 грошових коштів в сумі 480,17 грн.
В ході дослідження заявлених вимог Заявника 2, на підставі поданих Заявником 2 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, та наявних матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Для підтвердження заявлених вимог до Банкрута, Заявником 2 долучено до своєї заяви копії: рішення господарського суду Київської області від 16 липня 2012 року у справі № 19/036-12, яким позовні вимоги Заявника 2 до Боржника задоволено частково, вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника 2, 610 187,50 грн. - боргу, 38 418,82 грн. - витрат від інфляції, 28 282,04 грн. - річних, 13 537,77 грн. - витрат по сплаті судового збору; наказу господарського суду Київської області від 31 липня 2012 року у справі № 19/036-12, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 16 липня 2012 року, яке набрало законної сили 31 липня 2012 року; постанови про зупинення виконавчого провадження від 25 грудня 2012 року у виконавчому провадженні ВП № 33780666 про виконання наказу господарського суду Київської області від 31 липня 2012 року у справі № 19/036-12 про стягнення з Боржника на користь Заявника 2 боргу в розмірі 690 426,10 грн.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують оплату Боржником заборгованості перед Заявником 2 в сумі 689 945,96 грн.
Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судом встановлено, що за подання до господарського суду Київської області заяви б/№ від 25 січня 2013 року (вх. № 1521 від 28 січня 2013 року) про визнання конкурсним кредитором Заявником 2 сплачено судовий збір в сумі 1 147,00 грн., що підтверджено квитанцією № 8601 дата здійснення операції 17 січня 2013 року.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до абз. 1 п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 31, п.п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, у першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії. У четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.
На підставі викладеного, з врахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що вимоги Заявника 2 є обґрунтованими та визнаються судом у повному обсязі в сумі 689 945,96 грн., що підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів та складаються з 609 707,33 грн. боргу, 38 418,82 грн. - витрат від інфляції, 28 282,04 грн. - річних, 13 537,77 грн. - витрат по сплаті судового збору; витрати на оплату судового збору в справі № Б8/134-12 в сумі 1 147,00 грн., що підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів.
Розглядаючи вимоги Заявника 3, суд дійшов наступних висновків.
В заяві б/№ від 30 січня 2013 року (вх. № 1736 від 30 січня 2013 року) про кредиторські вимоги Заявник 3 просить: 1) прийняти дану заяву до розгляду в межах справи про банкрутство Боржника; 2) визнати Заявника 3 конкурсним кредитором Боржника; 3) визнати грошові вимоги Заявника 3 до Боржника у сумі 106 289,50 грн.; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 3 в ході провадження справи про банкрутство 106 289,50 грн.; 5) повідомити Заявника 3 про час та дату розгляду цієї заяви. Свої вимоги Заявник 3 обґрунтовує наявністю несплаченої заборгованості Боржника перед Заявником 3 в сумі 106 289,50 грн., що підтверджена рішенням та наказом господарського суду Київської області у справі № 21/092-11 від 19 вересня 2011 року про стягнення з Боржника на користь Заявника 3, 106 289,50 грн.
В ході дослідження заявлених вимог Заявника 3, на підставі поданих Заявником 3 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, та наявних матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.
Вимоги Заявника 3 в сумі 106 289,50 грн. підтверджені долученими до заяви б/№ від 30 січня 2013 року про кредиторські вимоги копіями рішення господарського суду Київської області від 22 серпня 2011 року у справі № 21/092-11, згідно якого позовні вимоги Заявника 3 до Боржника задоволені, вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника 3, 84 002,77 грн. вартості недопоставленого товару, 21 000,69 грн. штрафу, 1 050,04 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; наказу господарського суду Київської області від 19 вересня 2011 року у справі № 21/092-11, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 22 серпня 2011 року у справі № 21/092-11, яке набрало законної сили 05 вересня 2011 року; постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 29646662 від 04 листопада 2011 року про виконання наказу господарського суду Київської області від 19 вересня 2011 року у справі № 21/092-11 про стягнення з Боржника на користь Заявника 3, 106 289,50 грн.; постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 29646662 від 25 грудня 2012 року про виконання наказу господарського суду Київської області від 19 вересня 2011 року у справі № 21/092-11 про стягнення з Боржника на користь Заявника 3, 106 289,50 грн.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують оплату Боржником заборгованості перед Заявником 3 в сумі 106 289,50 грн.
Окрім того, судом встановлено, що за подання до господарського суду Київської області заяви б/№ від 30 січня 2013 року про кредиторські вимоги Заявником 3 сплачено судовий збір в сумі 1 147,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 1921 від 25 січня 2013 року.
Відповідно п.п. 6 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
На підставі викладеного, з врахуванням положень ст.ст. 35, 49 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що вимоги Заявника 3 є обґрунтованими та визнаються судом у повному обсязі в сумі 106 289,50 грн., що складаються з 84 002,77 грн. вартості недопоставленого товару, які підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів, 21 000,69 грн. штрафу, які підлягають задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів, 1 050,04 грн. державного мита, що підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів, та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів; витрати на оплату судового збору в справі № Б8/134-12 в сумі 1 147,00 грн., що підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів.
Розглядаючи вимоги Заявника 5, суд дійшов наступних висновків.
В заяві № 41 від 20 лютого 2013 року (вх. № 3343 від 22 лютого 2013 року) про визнання кредитором у справі № Б8/134-12 Заявник 5 просить: визнати його кредитором Боржника, признавши його вимоги на суму 162 648,65 грн. Свої вимоги Заявник 5 обґрунтовує тим, що 10 листопада 2011 року господарським судом Київської області у справі № 26/154-11 за позовом ЗАТ НВЦ «Черкасибіозахист» (з 07 жовтня 2011 року ТОВ НВЦ «Черкасибіозахист», протокол № 1 від 07 квітня 2011 року, № 1 від 30 вересня 2011 року. ТОВ «Черкасибіозахист» є правонаступником ЗАТ НВЦ «Черкасибіозахист», що підтверджується статутом) до Боржника було винесено рішення про стягнення з останнього боргу в сумі 138 230,00 грн., суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів - 17 549,96 грн., три проценти річних від простроченої суми 5 646,55 грн., а також державне мито в сумі 1 614,27 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу 236,00 грн., а всього 163 276,78 грн. Як зазначає Заявник 5, після відкриття виконавчого провадження відділом ДВС Кагарлицького РУЮ частково було стягнуто борг з Боржника на загальну суму 628,13 грн.
В ході дослідження заявлених вимог Заявника 5, на підставі поданих Заявником 5 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, та наявних матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин» припинило діяльність шляхом реорганізації через перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин» та затверджено скорочену назву товариства: ТОВ НВЦ «Черкасибіозахист», що підтверджено протоколом № 1 загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства НВЦ «Черкасибіозахист» від 07 квітня 2011 року, статутом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин» (нова редакція), затвердженого загальними зборами засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин» протокол № 7 від 19 вересня 2012 року, протоколом № 1 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин» від 30 вересня 2011 року.
Для підтвердження заявлених вимог до Банкрута, Заявником 5 долучено до своєї заяви копії: рішення господарського суду Київської області від 10 листопада 2011 року у справі № 26/154-11, відповідно до якого позов Закритого акціонерного товариства «Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин» до Боржника задоволено, вирішено стягнути з Боржника на користь Закритого акціонерного товариства «Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин» 138 230,00 грн. основного боргу, 17 549,96 грн. інфляційної складової боргу, 5 646,55 грн. 3% річних, 1 614,27 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; наказу господарського суду Київської області від 28 листопада 2011 року у справі № 26/154-11, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 10 листопада 2011 року у справі № 26/154-11, яке набрало законної сили 28 листопада 2011 року; постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 30878471 від 26 січня 2012 року про виконання наказу господарського суду Київської області від 28 листопада 2011 року у справі № 26/154-11 про стягнення з Боржника на користь Заявника 5 боргу на суму 163 276,78 грн. На підтвердження часткового стягнення заборгованості з Боржника в ході примусового виконання рішення господарського суду Київської області від 10 листопада 2011 року у справі № 26/154-11, Заявником 5 долучено копії платіжних доручень №№: U117952 від 02 лютого 2012 року на суму 32,54 грн., U1187666 від 25 липня 2012 року на суму 482,05 грн., U1452576 від 14 вересня 2012 року на суму 24,93 грн., U1858236 від 23 листопада 2012 року на суму 88,61 грн.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують оплату Боржником заборгованості перед Заявником 5 в сумі 162 648,65 грн.
Крім того, судом встановлено, що за подання до господарського суду Київської області заяви № 41 від 20 лютого 2013 року про визнання кредитором у справі № Б8/134-12 Заявником 5 сплачено судовий збір в сумі 1 147,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 145 від 20 лютого 2013 року.
На підставі викладеного, з врахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що вимоги Заявника 5 є обґрунтованими та визнаються судом у повному обсязі в сумі 162 648,65 грн., які підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів та складаються з 137 601,87 грн. основного боргу, 17 549,96 грн. інфляційної складової боргу, 5 646,55 грн. 3% річних, 1 614,27 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; витрати на оплату судового збору в справі № Б8/134-12 в сумі 1 147,00 грн., що підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів.
Розглядаючи вимоги Заявника 7, суд дійшов наступних висновків.
В заяві № Аі- 248-03-13 від 11 березня 2013 року (вх. № 4646 від 15 березня 2013 року) про визнання кредитором Заявник 7 просить визнати його вимоги до Боржника, в сумі 1 015 820,28 грн., які складаються з: 824 398,05 грн. основного боргу; 63 643,52 грн. інфляційного збільшення основного боргу; 21 329,97 грн. 3% річних від простроченої суми; 95 923,79 грн. пені; 10 052,95 грн. суми державного мита; 472,00 грн. суми сплачених витрат на ІТЗ судового процесу, - та включити їх до реєстру вимог кредиторів Боржника. Свої вимоги Заявник 7 мотивує невиконанням Боржником вимог ухвали господарського суду Київської області від 31 серпня 2011 року у справі № 21/109-11, якою затверджено мирову угоду, згідно якої Боржником визнано заборгованість перед Заявником 7 в сумі 254 366,30 грн., з яких: 206 337,60 грн. основного боргу, 15 929,26 грн. інфляційного збільшення основного боргу, 5 338,65 грн. 3% річних від простроченої суми, 24 008,65 грн. пені, 2 516,14 грн. суми державного мита, 236,00 грн. суми сплачених витрат на ІТЗ судового процесу; ухвали господарського суду Київської області від 31 серпня 2011 року у справі № 25/096-11, якою затверджено мирову угоду, відповідно до якої Боржником визнано заборгованість перед Заявником 7 в сумі 761 453,98 грн., з яких: 618 060,45 грн. основного боргу, 47 714,26 грн. інфляційного збільшення основного боргу, 15 991,32 грн. 3% річних від простроченої суми, 71 915,14 грн. пені, 7 536,81 грн. суми державного мита, 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
В ході дослідження заявлених вимог Заявника 7, на підставі поданих Заявником 7 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, та наявних матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до абз.абз. 1- 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Заборгованість Боржника перед Заявником 7 в сумі 1 015 820,28 грн. підтверджена копіями: ухвали господарського суду Київської області від 31 серпня 2011 року у справі № 21/109-11, якою затверджено мирову угоду від 31 серпня 2011 року у справі № 21/109-11, яка укладена між Заявником 7 та Боржником та відповідно до п.п 4, 5 якої Боржником визнано, що його заборгованість перед Заявником 7 на момент укладення цієї мирової угоди становить 251 614,16 грн., з яких 206 337,60 грн. основного боргу, 15 929,26 грн. інфляційного збільшення основного боргу, 5 338,65 грн. 3% річних від простроченої суми та 24 008,65 грн. пені.; Заявник 7 та Боржник домовились, що сума судових витрат у сумі 2 752,14 грн., які складаються із суми державного мита 2 516,14 грн. - суму сплаченого державного мита, 236,00 грн. суму сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачується Боржником Заявнику 7; постанови заступника начальника органу ДВС Кагарлицького РУЮ Туркіної С.М. про відкриття виконавчого провадження ВП № 31333884 від 20 лютого 2012 року про примусове виконання ухвали господарського суду Київської області від 31 серпня 2011 року у справі № 21/109-11 про стягнення з Боржника на користь Заявника 7, 254 366,30 грн.; постанови начальника органу ДВС Кагарлицького РУЮ Родіни Т.О. про зупинення виконавчого провадження ВП № 31333884 від 25 грудня 2012 року про примусове виконання ухвали господарського суду Київської області від 31 серпня 2011 року у справі № 21/109-11; ухвали господарського суду Київської області від 31 серпня 2011 року у справі № 25/096-11, якою затверджено мирову угоду від 31 серпня 2011 року у справі № 25/096-11, яка укладена між Заявником 7 та Боржником та відповідно до п.п. 3, 4 якої Боржник визнає, що його заборгованість перед Заявником 7 на момент укладення цієї мирової угоди становить 753 681,17 грн., з яких 618 060,45 грн. основного боргу, 47 714,26 грн. інфляційного збільшення основного боргу, 15 991,32 грн. 3% річних від простроченої суми та 71 915,14 грн. пені; Заявник 7 та Боржник домовились, що сума судових витрат у сумі 7 772,81 грн., яка складається із суми державного мита у сумі 7 536,81 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. сплачується Боржником Заявнику 7 у повному обсязі; постанови заступника начальника органу ДВС Кагарлицького РУЮ Туркіної С.М. про відкриття виконавчого провадження ВП № 31334124 від 20 лютого 2012 року про примусове виконання ухвали господарського суду Київської області № 25/096 від 31 серпня 2011 року про стягнення з Боржника на користь Заявника 7 761 453,98 грн.; постанови начальника органу ДВС Кагарлицького РУЮ Родіни Т.О. про зупинення виконавчого провадження ВП № 31334124 від 25 грудня 2012 року про примусове виконання ухвали господарського суду Київської області № 25/096 від 31 серпня 2011 року.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, відсутність доказів, що підтверджують оплату Боржником заборгованості перед Заявником 7 в сумі 1 015 820,28 грн.
Судом встановлено, що за подання до господарського суду Київської області заяви № Аі- 248-03-13 від 11 березня 2013 року про визнання кредитором Заявником 7 сплачено судовий збір в сумі 1 147,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 4705 від 07 березня 2013 року.
На підставі викладеного, з врахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що вимоги Заявника 7 є обґрунтованими та визнаються судом у повному обсязі в сумі 1 015 820,28 грн., що складаються: в сумі 824 398,05 грн. основного боргу, що підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів, в сумі 63 643,52 грн. інфляційного збільшення основного боргу, що підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів, в сумі 21 329,97 грн. 3% річних від простроченої суми, що підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів, в сумі 95 923,79 грн. пені, що підлягають задоволенню в шосту чергу задоволення вимог кредиторів, в сумі 10 526,95 грн. судових витрат, що підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів та які складаються з 10 052,95 грн. державного мита та в сумі 472,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; витрати на оплату судового збору в справі № Б8/134-12 в сумі 1 147,00 грн., що підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів.
Розглядаючи вимоги Заявника 9, суд дійшов наступних висновків.
В заяві № 07-1/34 від 22 березня 2013 року (вх. № 8538 від 01 квітня 2013 року) про грошові вимоги до боржника Заявник 9 просить: включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Заявника 9 в сумі 2 455 381,09 грн., в тому числі 2 079 362,96 грн. без ПДВ на рахунок Державної казначейської служби України та 376 018,13 грн. з ПДВ на рахунок Українського державного концерну «Украгротехсервіс». Свої вимоги Заявник 9 в сумі 2 455 381,09 грн. мотивує невиконанням Боржником зобов'язань за додатковою угодою № 2 від 05 травня 2010 року по договору про поставку від 15 січня 2007 року № 07-07-02, згідно якої Боржник має заборгованість по платежах за товар з урахуванням відсотків по обслуговуванню кредитів - 2 079 362,96 грн. без ПДВ, що за курсом НБУ на день подання заяви про грошові вимоги (7,993 грн. за 1 дол. США) становить 260 148,00 дол. США без ПДВ); заборгованість по агентській винагороді у відповідності до розрахунку 376 018,13 грн. з ПДВ.
В ході дослідження заявлених вимог Заявника 9, на підставі поданих Заявником 9 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, та наявних матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.
Рішенням господарського суду Київської області від 26 червня 2012 року у справі № 9/015-12 встановлено, що 15 січня 2007 року між УК "Украгротехсервіс" (Заявник 9) та ТОВ "Чигиринзерно" укладено договір № 07-07-02 про поставку концерном "Украгротехсервіс" державним машинно-технологічним станціям, сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання усіх форм власності тракторів, сільськогосподарської техніки фірми «Дір енд Компані», запасних частин і технічних рідин та проведення розрахунків за них (надалі за текстом: «Договір поставки»); на підставі додаткової угоди № 2 від 05 травня 2010 року між УК "Украгротехсервіс" (Заяіник 9), ТОВ "Чигиринзерно" (первісний покупець) та ПСП "Росава" (новий покупець, Боржник у справі № Б8/134-12) первісним покупцем у повному обсязі на користь нового покупця відступлено усі права та переведено усі обов'язки за договором поставки, внаслідок чого відбулася заміна сторони покупця у зазначеному договорі; Заявник 9 належним чином виконав зобов'язання за договором № 07-07-02 від 15 січня 2007 року щодо поставки Боржнику сільськогосподарської техніки; Боржник не виконав належним чином своїх зобов'язань щодо сплати платежів за отриману техніку, в зв'язку з чим, станом на 18 січня 2012 року, заборгованість Боржника за вказаними платежами складає 183 480,38 дол. США, з яких 156 090,00 дол. США заборгованості за отриманий товар з урахуванням сплати відсотків та витрат по обслуговуванню кредитів та 27 390,38 дол. США агентської винагороди за надання постачальником послуг за договором; Боржник є таким, що порушив зобов'язання відповідно до договору про поставку сільськогосподарської техніки № 07-07-02 щодо оплати отриманого товару.
Згідно ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 5 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Відповідно до п.п. 6.2., 7.4. договору про поставку концерном «Украгротехсервіс» державним машинно-технологічним станціям, сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання усіх форм власності тракторів, сільськогосподарської техніки фірми «Дір енд Компані», запасних частин і технічних рідин та проведення розрахунків за них № 07-07-02 від 15 січня 2007 року, у випадку дострокового припинення дії цього договору, покупець (Боржник) зобов'язаний протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення Заявника 9 перерахувати на рахунок Державного казначейства України суму належних до сплати станом на дату вилучення техніки платежів за товар та пеню, передбачену цим договором. У випадку вилучення товару Боржник не звільняється від зобов'язання сплатити заборгованості за період перебування товару у розпорядженні Боржника.
Відповідно до додатку № 1 до додаткової угоди № 3 до Договору поставки «Графік платежів за Товар», Боржник зобов'язується повністю розрахуватися за товар до 15 грудня 2012 року у відповідності до визначеного сторонами графіку: 52 030,00 дол. США до 15 грудня 2010 року, 52 030,00 дол. США до 15 липня 2011 року, 52 030,00 дол. США до 15 грудня 2011 року, 52 030,00 дол. США до 15 липня 2012 року та 52 028,00 дол. США до 15 грудня 2012 року.
Згідно наданого Заявником 9 розрахунку заборгованості по агентській винагороді за додатковою угодою № 3 від 05 травня 2010 року між концерном «Украгротехсервіс» та Боржником по Договору поставки від 15 січня 2007 року № 07-07-02 (а.з. 64), Заявником 9 розраховано заборгованість по агентській винагороді по 01 лютого 2013 року включно.
Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону про банкрутство, конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.
Згідно матеріалів справи, провадження у даній справі про банкрутство порушено ухвалою господарського суду Київської області від 10 грудня 2012 року. Виходячи з того, що Заявником 9 заявлено вимоги по платі за товар право вимоги за якою настає після 15 грудня 2012 року, по агентській винагороді в тому числі з 10 грудня 2012 року по 01 лютого 2013 року, - вказані вимоги є вимогами поточного кредитора, виходячи з чого, такі вимоги не підлягають задоволенню. Проте, суд звертає увагу Заявника 9 на те, що відповідно до п.п. 11. 5 Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року, з моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації), зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури. Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів.
Як зазначено, справа про банкрутство Боржника порушена ухвалою господарського суду Київської області від 10 грудня 2012 року, а отже конкурсними є вимоги, право вимоги за якими настало до 09 грудня 2012 року включно.
Врахувавши вище викладене, перевіривши подані Заявником 9 розрахунки, судом встановлено, що вони є вірними, обґрунтованими та відповідають вимогами Договору поставки, чинному законодавству та визнаються судом в сумі, право вимоги за якими настало до 09 грудня 2012 року, а саме: в сумі 1 663 503,16 дол. США заборгованості по платі за товар, що станом на дату подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та станом на 10 червня 2013 року за офіційним курсом Національного банку України (курс НБУ за 1 дол. США станом на 04 грудня 2012 року, станом на 10 червня 2013 року становить 7,9930 грн.) складає 1 663 503,16 грн. та в сумі 339 629,28 дол. США агентської винагороди, що станом на дату подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та станом на 10 червня 2013 року за офіційним курсом Національного банку України (курс НБУ за 1 дол. США станом на 04 грудня 2012 року, станом на 10 червня 2013 року становить 7,9930 грн.) складає 339 629,28 грн.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено відсутність доказів, що підтверджують оплату Боржником заборгованості перед Заявником 9 в сумі 2 003 132,44 грн.
Судом встановлено, що за подання до господарського суду Київської області заяви № 07-1/34 від 22 березня 2013 року про грошові вимоги до боржника Заявником 9 сплачено судовий збір в сумі 1 176,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 30 від 21 березня 2013 року.
На підставі викладеного, з врахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що конкурсні вимоги Заявника 9 є обґрунтованими та визнаються судом у сумі 1 663 503,16 дол. США заборгованості по платі за товар, що станом на дату подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та станом на 10 червня 2013 року за офіційним курсом Національного банку України (курс НБУ за 1 дол. США станом на 04 грудня 2012 року, станом на 10 червня 2013 року становить 7,9930 грн.) складає 1 663 503,16 грн. та в сумі 339 629,28 дол. США агентської винагороди, що станом на дату подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та станом на 10 червня 2013 року за офіційним курсом Національного банку України (курс НБУ за 1 дол. США станом на 04 грудня 2012 року, станом на 10 червня 2013 року становить 7,9930 грн.) складає 339 629,28 грн.; витрати на оплату судового збору в справі № Б8/134-12 в сумі 1 176,00 грн. (одна тисяча сто сімдесят шість гривень 00 коп.), що підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів.
Розглядаючи вимоги Заявника 10, суд дійшов наступних висновків.
В заяві б/№ від 09 квітня 2013 року (вх. № 9545 від 15 квітня 2013 року) про визнання конкурсним кредитором Заявник 10 просить: 1) визнати його конкурсним кредитором з грошовими вимогами до Боржника в сумі 62 336,80 грн.; 2) зобов'язати розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Мальцеву А.В. включити до реєстру майнових вимог кредиторів вимоги Заявника 10 в повному об'ємі на суму 62 336,80 грн. Свої вимоги Заявник 10 обґрунтовує наявністю несплаченої заборгованості Боржника в сумі 62 336,80 грн. за договором про надання послуг № 10/1, за договором про надання послуг № 07/07, за договором № 14/09 про надання послуг. Для підтвердження заборгованості Боржника, Заявником 10 до своєї заяви долучено копії: договору № 10/01 на надання послуг; актів № 7 від 10 вересня 2009 року, № 9 від 19 вересня 2009 року, № 10 від 29 вересня 2009 року; договору № 7/07.2011р. на надання послуг; акту № 10 здачі-приймання виконаних робіт від 02 серпня 2011 року; договору № 14/09 на надання послуг; акту здачі-приймання виконаних робіт № 15 від 09 вересня 2011 року.
В ході дослідження заявлених вимог Заявника 10, на підставі поданих Заявником 10 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, та наявних матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
У ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що між Заявником 10 та Боржником укладено договори на надання послуг: № 10/01, № 7/07.2011р., № 14/09 (надалі за текстом разом: «Договори»).
Предметом договору на надання послуг № 10/01 є комбайни Кейс в кількості 2 штук; предметом договору на надання послуг № 7/07.2011р. є комбайни Д.Дір в кількості 2 штук; предметом договору на надання послуг № 14/09 є комбайн Кейс в кількості 1 штуки. Інші умови перелічених Договорів є аналогічними, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про доцільність розглядати їх разом.
Відповідно до п.п. 1.1. Договорів замовник (Боржник - згідно договорів про надання послуг № 10/01, № 7/07.2011р., № 14/09) доручає, а виконавець (Заявник 10 - згідно договорів про надання послуг № 10/01, № 7/07.2011р., № 14/09) зобов'язується надати зернозбиральні комбайни та виробничий персонал для виконання робіт по збору врожаю зернових культур з оплатою згідно даних договорів, а Боржник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її на умовах даних договорів. Загальна вартість робіт за переліченими договорами визначається сторонами в акті виконаних робіт, який підписується повноважними представниками сторін після закінчення робіт.
Згідно п.п. 2.2.4. Договорів, Боржник зобов'язаний за виконані по даному договору роботи розрахуватися з Заявником 10 в повному обсязі на умовах, передбачених Договорами, але не пізніше 10 днів після підписання Акту виконаних робіт.
Відповідно до акту № 7 від 10 вересня 2009 року, Заявником 10 виконані роботи по договору № 10/01 на загальну суму 44 100,00 грн.; акту № 9 від 19 вересня 2009 року - на загальну суму 64 750,00 грн.; акту № 10 від 29 вересня 2009 року - 124 250,00 грн. Згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 02 серпня 2011 року по договору № 7/07.2011р. Заявником 10 виконано роботи по вказаному договору у загальній сумі 123 090,00 грн. Відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт № 15 від 09 вересня 2011 року Заявником 10 виконано роботи по договору № 14/09 в сумі 18 000,00 грн.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підтвердження заборгованості Боржника перед Заявником 10 останнім до своєї заяви долучено акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01 січня 2011 року по 15 грудня 2011 року проведеного між Боржником та Заявником 10, згідно якої заборгованість Боржника по відношенню до Заявника 10 становить 62 336,80 грн.
Судом встановлено, що Заявник 10 своєчасно та належним чином виконав умови договорів.
Боржником не надано суду заперечень, доказів оплати вищезазначеної заборгованості перед Заявником 10.
Крім того судом встановлено, що Заявник 10 при поданні заяви б/№ від 09 квітня 2013 року про визнання конкурсним кредитором поніс витрати по оплаті судового збору в сумі 1 147,00 грн., що підтверджено квитанцією № 067В46185 дата здійснення операції 09 квітня 2013 року.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, суд визнає вимоги Заявника 10 в сумі 62 336,80 грн. основного боргу, що підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів та в сумі 1 147,00 грн. судового збору, сплаченого у справі № Б8/134-12.
В ході детального дослідження вимог Заявника 11, викладених в заяві б/№ від 09 квітня 2013 року (вх. № 9546 від 15 квітня 2013 року) про визнання конкурсним кредитором на підставі поданих Заявником 11 до господарського суду Київської області заяви з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, суд дійшов наступних висновків.
В своїй заяві б/№ від 09 квітня 2013 року про визнання конкурсним кредитором, Заявник 11 просить: 1) визнати його конкурсним кредитором з грошовими вимогами до Боржника в повному об'ємі на суму 58 720,00 грн.; 2) зобов'язати розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Мальцеву А.В. включити до реєстру майнових вимог кредиторів вимоги Заявника 11 в повному об'ємі на суму 58 720,00 грн. Свої вимоги Заявник 11 обґрунтовує наявністю несплаченої Боржником заборгованості по договору про наданню послуг № 15/09 в сумі 58 720,00 грн.
Дослідивши подані Заявником 11 заяву з вимогами до Боржника та долучені документи, судом встановлено наступне.
Між Заявником 11 та Боржником укладено договір про надання послуг № 15/09, згідно п.п. якого замовник (Боржник - згідно договору про надання послуг № 15/09) доручає, а виконавець (Заявник 11 - згідно договору про надання послуг № 15/09) зобов'язується надати зернозбиральні комбайни Кейс в кількості 2 штук та виробничий персонал для виконання робіт по збору врожаю зернових культур на термін 10 календарних днів з оплатою згідно даного договору. Боржник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її на умовах даного договору.
Відповідно до п.п. 2.2.4. договору про надання послуг № 15/09, Боржник зобов'язується за виконані по даному договору роботи розрахуватися з Заявником 11 в повному обсязі на умовах передбачених даним договором, але не пізніше 10 банківських днів після підписання акту виконаних робіт та отримання рахунку.
Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 17 від 17 жовтня 2011 року Заявником 11 виконано роботи по договору про надання послуг № 15/09 в сумі 111 360,00 грн.; відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 19 від 26 жовтня 2011 року - 32 640,00 грн.; відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 22 від 02 листопада 2011 року - 28 480,00 грн.; відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 23 від 13 грудня 2011 року - 77 440,00 грн.
На підтвердження заборгованості Боржника перед Заявником 11 останнім до своєї заяви долучено акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01 січня 2011 року по 15 грудня 2011 року проведеного між Боржником та Заявником 11, згідно якої заборгованість Боржника по відношенню до Заявника 11 становить 249 920,00 грн. Як зазначає Заявник 11 у своїй заяві, Боржником погашено заборгованість перед Заявником 11 в сумі 191 200,00 грн. та станом на 30 жовтня 2012 року Боржником не сплачено 58 720,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Заявником 11 своєчасно та належним чином виконано умови договору про надання послуг № 15/09.
Боржником не надано суду заперечень, доказів оплати вищезазначеної заборгованості перед Заявником 11.
Крім того судом встановлено, що Заявник 11 при поданні заяви б/№ від 09 квітня 2013 року про визнання конкурсним кредитором поніс витрати на оплату судового збору в сумі 1 147,00 грн., що підтверджено квитанцією № 067В46360 дата здійснення операції 09 квітня 2013 року.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд визнає вимоги Заявника 11 в сумі 58 720,00 грн. основного боргу, що підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів та в сумі 1 147,00 грн. судового збору, сплаченого у справі № Б8/134-12.
В ході дослідження вимог Заявника 13, викладених в заяві № 18-4/13 від 18 квітня 2013 року (вх. № 10224 від 18 квітня 2013 року) про визнання кредитором, на підставі поданих Заявником 13 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, суд дійшов наступних висновків.
В своїй заяві № 18-4/13 від 18 квітня 2013 року про визнання кредитором Заявник 13 просить: 1) прийняти заяву про визнання кредитором до розгляду; 2) визнати Заявника 13 кредитором у справі № Б8/134-12 про банкрутство Боржника на загальну суму 99 687,77 грн., а саме: 80 000,00 грн. основного боргу, 6 183,01 грн. пені, 7 544,57 грн. індексу інфляції, 4 813,19 грн. 3% річних, 1147,00 грн. судового збору. Свої вимоги Заявник 13 обґрунтовує наявністю заборгованості у Боржника в сумі 99 687,77 грн., що виникла внаслідок невиконання останнім договору про надання юридичних послуг № 01/07-10 від 01 липня 2010 року. Як зазначає у своїй заяві Заявник 13 заборгованість у сумі 99 687,77 грн. складається з 80 000,00 грн. основної заборгованості, 6 183,01 грн. штрафних санкцій (пені), 7 544,57 грн. індексу інфляції, 4 813,19 грн. три проценти річних, 1 147,00 грн. судового збору.
Дослідивши докази заборгованості Боржника перед Заявником 13, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що 01 липня 2010 року між Заявником 13 та Боржником укладено договір про надання юридичних послуг № 01/07-10, згідно п.п. 1.1. якого замовник (Боржник відповідно до договору про надання юридичних послуг № 01/07-10 від 01 липня 2010 року) в порядку та на умовах, визначених цим договором, доручає, а виконавець (Заявник 13 відповідно до договору про надання юридичних послуг № 01/07-10 від 01 липня 2010 року) бере на себе зобов'язання надавати Боржнику юридичні послуги в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 4 договору про надання юридичних послуг № 01/07-10 від 01 липня 2010 року, вартість послуг фіксується в актах про надані послуги. Акт про надані послуги фіксується в актах про надані послуги. Акт про надані послуги підписується сторонами в місяці, в якому фактично надавались послуги. Замовник зобов'язаний перерахувати суму зазначену в акті про надані послуги протягом 3 днів з моменту підписання такого акту.
Згідно п.п. 5.1., 5.1.1. договору про надання юридичних послуг № 01/07-10 від 01 липня 2010 року, у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та або чинним в Україні законодавством. Порушення договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Заявником 13 виконано належним чином та своєчасно умови договору про надання юридичних послуг № 01/07-10 від 01 липня 2010 року, що підтверджено актом приймання-передачі виконаних робіт від 14 вересня 2010 року по договору про надання юридичних послуг № 01/07-10 від 01 липня 2010 року, згідно якого Заявником 13 надано Боржнику юридичні послуги в сумі 80 000,00 грн.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Заявником 13 нараховано на суму основного боргу Боржнику штрафні санкції (пеню) у сумі 6 183,01 грн., індекс інфляції у сумі 7 544,57 грн., три проценти річних у сумі 4 813,19 грн.
Перевіривши правильність наданого Заявником 13 розрахунку нарахування штрафних санкцій (пені), індексу інфляції, три проценти річних на загальну суму 18 540,77 грн., судом встановлено що останній є обґрунтованим та вірним, відповідає чинному законодавству та вимогам договору про надання юридичних послуг № 01/07-10 від 01 липня 2010 року.
Окрім того, судом встановлено, що при поданні заяви № 18-4/13 від 18 квітня 2013 року про визнання кредитором, Заявником 13 сплачено судовий збір в сумі 1 147,00 грн., що підтверджено квитанцією № 7216.44.2 від 18 квітня 2013 року.
В зв'язку із вище викладеним, керуючись ст.ст. 173, 193, 229 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд визнає вимоги Заявника 13 на загальну суму 99 687,77 грн., що складаються з: 80 000,00 грн. основної заборгованості, які підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів; 6 183,01 грн. штрафних санкцій (пені), які підлягають задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів; 7 544,57 грн. індексу інфляції, які підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів; 4 813,19 грн. три проценти річних, які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів; витрати на оплату судового збору в справі № Б8/134-12 в сумі 1 147,00 грн., що підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, заслухавши Кредитора, розпорядника майна Боржника в судових засіданнях під час яких розглядались заяви з вимогами до Боржника Заявників-Кредиторів 2, 3, 5, 7, 9-11, 13, суд приходить до висновку, що наявних в справі доказів, документів достатньо для прийняття рішення у даному судовому засіданні про визнання чи відхилення вимог Заявників-Кредиторів 2, 3, 5, 7, 9-11, 13.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1, 5, 11, 13, 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 4?, 4?, 33- 35, 43, 49, 75, 78, 82, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 173, 193, 229 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 629, 653, 901, 903 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року № 15, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 04 червня 2004 року №05-5/1193, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СОМ» (ідентифікаційний код: 35960845) б/№ від 25 січня 2013 року (вх. № 1521 від 28 січня 2013 року) про визнання конкурсним кредитором, - задовольнити.
Визнати вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СОМ» (ідентифікаційний код: 35960845, місцезнаходження: 19424, Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район, с. Сахнівка, вул. Леніна, буд. 212) в сумі 689 945,96 грн. (шістсот вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять гривень 96 коп.), що підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів та складаються: в сумі 609 707,33 грн. (шістсот дев'ять тисяч сімсот сім гривень 33 коп.) боргу, в сумі 38 418,82 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста вісімнадцять гривень 82 коп.) - витрат від інфляції, в сумі 28 282,04 грн. (двадцять вісім тисяч двісті вісімдесят дві гривні 04 коп.) - річних, в сумі 13 537,77 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять сім гривень 77 коп.) - витрат по сплаті судового збору; витрати на оплату судового збору в справі № Б8/134-12 в сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), що підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів.
2. Заяву Білоцерківського районного заготівельно-виробничого підприємства «Хутровик» Київського обласного товариства кролівників і звірівників-любителів (ідентифікаційний код: 00443594) б/№ від 30 січня 2013 року (вх. № 1736 від 30 січня 2013 року) про кредиторські вимоги, - задовольнити.
Визнати вимоги Білоцерківського районного заготівельно-виробничого підприємства «Хутровик» Київського обласного товариства кролівників і звірівників-любителів (ідентифікаційний код: 00443594, місцезнаходження: Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Б.Хмельницького, буд. 2-Б) в сумі 106 289,50 грн. (сто шість тисяч двісті вісімдесят дев'ять гривень 50 коп.), що складаються: в сумі 84 002,77 грн. (вісімдесят чотири тисячі дві гривні 77 коп.) вартості недопоставленого товару, які підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів, в сумі 21 000,69 грн. (двадцять одна тисяча гривень 69 коп.) штрафу, які підлягають задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів, в сумі 1 050,04 грн. (одна тисяча п'ятдесят гривень 04 коп.) державного мита, що підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів, та в сумі 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів; витрати на оплату судового збору в справі № Б8/134-12 в сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), що підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів.
3. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський науковий виробничий центр по біологічному захисту рослин» (ідентифікаційний код: 00717867) № 41 від 20 лютого 2013 року (вх. № 3343 від 22 лютого 2013 року) про визнання кредитором у справі № Б8/134-12 - задовольнити.
Визнати вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський науковий виробничий центр по біологічному захисту рослин» (ідентифікаційний код: 00717867, місцезнаходження: 19601,Черкаська область, Черкаський район, с. Геронимівка, вул. Геронимівська, буд. 3) в сумі 162 648,65 грн. (сто шістдесят дві тисячі шістсот сорок вісім гривень 65 коп.), які підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів та складаються: в сумі 137 601,87 грн. (сто тридцять сім тисяч шістсот одна гривня 87 коп.) основного боргу, в сумі 17 549,96 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот сорок дев'ять гривень 96 коп.) інфляційної складової боргу, в сумі 5 646,55 грн. (п'ять тисяч шістсот сорок шість гривень 55 коп.) 3% річних, в сумі 1 614,27 грн. (одна тисяча шістсот чотирнадцять гривень 27 коп.) державного мита та в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; витрати на оплату судового збору в справі № Б8/134-12 в сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), що підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів.
4. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ХХІ» (ідентифікаційний код: 34438102) № Аі- 248-03-13 від 11 березня 2013 року (вх. № 4646 від 15 березня 2013 року) про визнання кредитором, - задовольнити.
Визнати вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ХХІ» (ідентифікаційний код: 34438102, місцезнаходження: 35431, Рівненька обл., Гощанський р-н, с. Бабин, вул. Заводська, буд. 1; адреса для листування (згідно заяви): 33018, м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 62 А) в сумі 1 015 820,28 грн. (один мільйон п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять гривень 28 коп.), що складаються: в сумі 824 398,05 грн. (вісімсот двадцять чотири тисячі триста дев'яносто вісім гривень 05 коп.) основного боргу, що підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів, в сумі 63 643,52 грн. (шістдесят три тисячі шістсот сорок три гривні 52 коп.) інфляційного збільшення основного боргу, що підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів, в сумі 21 329,97 грн. (двадцять одна тисяча триста двадцять дев'ять гривень 97 коп.) 3% річних від простроченої суми, що підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів, в сумі 95 923,79 грн. (дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот двадцять три гривні 79 коп.) пені, що підлягають задоволенню в шосту чергу задоволення вимог кредиторів, в сумі 10 526,95 грн. (десять тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 95 коп.) судових витрат, що підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів та які складаються з 10 052,95 грн. (десять тисяч п'ятдесят дві гривні 95 коп.) державного мита та в сумі 472,00 грн. (чотириста сімдесят дві гривні 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; витрати на оплату судового збору в справі № Б8/134-12 в сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), що підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів.
5. Заяву Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу «Украгротехсервіс» (ідентифікаційний код: 14278466) № 07-1/34 від 22 березня 2013 року (вх. № 8538 від 01 квітня 2013 року) про грошові вимоги до боржника - задовольнити частково, а саме в частині визнання вимог конкурсної заборгованості.
Визнати вимоги Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу «Украгротехсервіс» (ідентифікаційний код: 14278466, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16) у сумі 1 663 503,16 дол. США заборгованості, що станом на дату подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та станом на 10 червня 2013 року за офіційним курсом Національного банку України (курс НБУ за 1 дол. США станом на 04 грудня 2012 року, станом на 10 червня 2013 року становить 7,9930 грн.) складає 1 663 503,16 грн. в сумі 339 629,28 дол. США агентської винагороди, , що станом на дату подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та станом на 10 червня 2013 року за офіційним курсом Національного банку України (курс НБУ за 1 дол. США станом на 04 грудня 2012 року, станом на 10 червня 2013 року становить 7,9930 грн.) складає 339 629,28 грн.; витрати на оплату судового збору в справі № Б8/134-12 в сумі 1 176,00 грн. (одна тисяча сто сімдесят шість гривень 00 коп.), що підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до п.п. 11. 5 Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року, з моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації), зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури. Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів.
6. Заяву суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Теличка Володимира Васильовича (ідентифікаційний код: 2254316499) б/№ від 09 квітня 2013 року (вх. № 9545 від 15 квітня 2013 року) про визнання конкурсним кредитором, - задовольнити.
Визнати вимоги суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Теличка Володимира Васильовича (ідентифікаційний код: 2254316499, місце проживання: 09622, Київська обл., Рокитнянський район, с. Телешівка, вул. Шевченка, буд. 67) в сумі 62 336,80 грн. (шістдесят дві тисячі триста тридцять шість гривень 80 коп.) основного боргу, що підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів; в сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.) судового збору, сплаченого у справі № Б8/134-12, що підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів.
7. Заяву суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Теличка Віталія Володимировича (ідентифікаційний код: 3245914973) б/№ від 09 квітня 2013 року (вх. № 9546 від 15 квітня 2013 року) про визнання конкурсним кредитором, - задовольнити.
Визнати вимоги суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Теличка Віталія Володимировича (ідентифікаційний код: 3245914973, місце проживання: 09622, Київська обл., Рокитнянський район, с. Телешівка, вул. Шевченка, буд. 67) в сумі 58 720,00 грн. основного боргу, що підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів; в сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.) судового збору, сплаченого у справі № Б8/134-12.
8. Заяву фізичної особи-підприємця Агафонова Олега Юрійовича (ідентифікаційний код: 3013914359) № 18-4/13 від 18 квітня 2013 року (вх. № 10224 від 18 квітня 2013 року) про визнання кредитором, - задовольнити.
Визнати вимоги фізичної особи-підприємця Агафонова Олега Юрійовича (ідентифікаційний код: 3013914359, місце проживання: 01024, м. Київ, пров. Чекістів, буд. 4, кв. 17; поштова адреса (згідно заяви): 01024, м. Київ, а/с 88) на загальну суму 99 687,77 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят сім гривень 77 коп.), що складаються з: 80 000,00 грн. (вісімдесят тисяч гривень 00 коп.) основної заборгованості, які підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів; 6 183,01 грн. (шість тисяч сто вісімдесят три гривні 01 коп.) штрафних санкцій (пені), які підлягають задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів; 7 544,57 грн. (сім тисяч п'ятсот сорок чотири гривні 57 коп.) індексу інфляції, які підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів; 4 813,19 грн. (чотири тисячі вісімсот тринадцять гривень 19 коп.) три проценти річних, які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів; витрати на оплату судового збору в справі № Б8/134-12 в сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), що підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів.
9. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.
Суддя Скутельник П.Ф.
Судове рішення № 32213473, Господарський суд Київської області було прийнято 10.06.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № б8/134-12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:
YouScore
API для автоматизації перевірок контрагентів
YC.Market
Пошук клієнтів, партнерів та постачальників
YC World
Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків
YC Academy
Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів
Консультативний висновок
Письмовий висновок по компанії або ФОП
Розширення
Firefox, Google Chrome
YouScore
API для автоматизації перевірок контрагентів
YC.Market
Пошук клієнтів, партнерів та постачальників
YC World
Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків
YC Academy
Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів
Консультативний висновок
Письмовий висновок по компанії або ФОП
Розширення
Firefox, Google Chrome