Ухвала суду № 32213464, 26.06.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"26" червня 2013 р. Справа № Б8/030-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявою керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю. (надалі за текстом: «Заявник»/ «керуючий санацією Боржника»),

до відповідача, - Управління Держкомзему в Богуславському районі, місцезнаходження: 09700, Київська обл., м. Богуслав, вул. Миколаївська, буд. 60,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА-ЕКО», ідентифікаційний код юридичної особи: 36432055, місцезнаходження: 09712, Київська обл., Богуславський р-н, с. Мисайлівка, вул. Леніна, 42а,

про визнання недійсним одностороннього правочину,

в межах справи № Б8/030-12

за заявою публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ», ідентифікаційний код юридичної особи: 14371869, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 16-22 (Кредитор),

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА», ідентифікаційний код юридичної особи: 32167932, місцезнаходження: 09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1,

про банкрутство,

керуючий санацією Боржника: арбітражний керуючий Толчеєв О.Ю., який діє на підставі Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 600, виданого Міністерством юстиції України 18 березня 2013 року та ухвали господарського суду Київської області від 13 березня 2012 року у справі № Б8/030-12;

Кредитор 1 - Миронівська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби, ідентифікаційний код юридичної особи: 38164151; місцезнаходження: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 52;

Кредитор 2 - товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт», ідентифікаційний код юридичної особи: 32010004; місцезнаходження: 09200, Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Довженка, буд. 15/1,

за участю представників учасників провадження:

від Заявника/ керуючого санацією Боржника: Блащук Н.І., яка діє на підставі довіреності б/№ від 21 грудня 2012 року;

від Відповідача: Шевченко О.Б., яка діє на підставі довіреності від 24.05.2013 №134-03-05;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Нищій Б.О., який діє на підставі довіреності б/№ від 16 жовтня 2012 року;

інші учасники провадження: не з'явились, -

ВСТАНОВИВ:

в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/030-12 за заявою публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ» (ідентифікаційний код: 14371869, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 16-22) (далі за текстом: Кредитор) про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» (ідентифікаційний код: 32167932, місцезнаходження: 09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1) (далі за текстом: Боржник), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 03 березня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13 березня 2012 року визнано безспірні грошові вимоги Кредитора; введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю. розпорядником майна Боржника; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20 червня 2012 року у справі № Б8/030-12 затверджено реєстр вимог кредиторів, ухвалено провести перші збори кредиторів до 28 червня 2012 року та до 30 червня 2012 року подати клопотання щодо подальших процедур у справі; вирішено інші процедурні питання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09 липня 2012 року відкрито процедуру санації Боржника, призначено керуючим санацією Боржника арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю.; вирішено інші процедурні питання у справі.

28 січня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшла заява керуючого санацією Боржника - арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю. б/н, б/д (вх. № 1498 від 28 січня 2013 року) про визнання недійсним одностороннього правочину (далі за текстом: Заява), вчиненого Генеральним директором ТОВ «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» Смоляр В.Д. щодо припинення дії 291 Договорів оренди земельних ділянок на території Саварської сільської ради, який був вчинений 22.06.2012 року шляхом складання листа ТОВ «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» вих. №148 від 22.06.2011 року, направленого до Управління Держкомзему в Богуславському районі Київської області щодо договорів оренди на території Саварської сільської ради Богуславського району.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28 січня 2013 року заяву керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю. б/н б/д (вх. №1498 від 28.01.2013 року) про визнання недійсним правочину, прийнято до розгляду в межах справи №Б8/030-12; призначено розгляд заяви керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю. б/н б/д (вх. №1498 від 28.01.2013 року) про визнання недійсним правочину у судовому засіданні на 18 березня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18 березня 2013 року залучено товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА-ЕКО» (ідентифікаційний код: 36432055, місцезнаходження: 09713, Київська область, Богуславський район, с. Мисайлівка, вул. Леніна, буд. 42-а) (далі за текстом: Третя особа) до участі у розгляді заяви керуючого санацією Боржника арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю. б/н б/д (вх. № 1498 від 28 січня 2013 року) про визнання недійсним правочину в межах справи № Б8/030-12 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; відкладено судове засідання для розгляду заяви керуючого санацією Боржника арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю. б/н, б/д (вх. № 1498 від 28 січня 2013 року) про визнання недійсним правочину на 22 квітня 2013 року.

22 квітня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Третьої особи надійшов відзив від 22 квітня 2013 року б/н (вх. №10182 від 22 квітня 2013 року), у якому Третя особа просить в задоволенні вимог Заявника відмовити у повному обсязі.

Ухвалами господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року, від 26 квітня 2013 року та від 27 травня 2013 року відкладено розгляд заяви керуючого санацією Боржника - арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю. б/н, б/д (вх. № 1498 від 28 січня 2013 року) про визнання недійсним одностороннього правочину на 26 квітня 2013 року, на 27 травня 2013 року та на 26 червня 2013 року відповідно.

В судове засідання 26 червня 2013 року з'явились уповноважені представники Заявника, Відповідача та Боржника, які надали свої пояснення у справі. Заявник свої вимоги підтримав, просив суд визнати недійсним односторонній правочин, вчинений генеральним директором ТОВ «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» Смоляр В.Д. щодо припинення дії 291 Договорів оренди земельних ділянок на території Саварської сільської ради, який був вчинений 22.06.2012 року шляхом складання листа ТОВ «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» вих. №148 від 22.06.2011 року, направленого до Управління Держкомзему в Богуславському районі Київської області щодо договорів оренди на території Саварської сільської ради Богуславського району. Відповідач проти задоволення заяви Заявника заперечував та просив в її задоволенні відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Детально дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників Заявника, Відповідача та Третьої особи, вивчивши подані ними докази, суд дійшов наступних висновків.

Свої вимоги, викладені у Заяві керуючий санацією Боржника мотивує положеннями норм ст. ст. 1, 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі за текстом: «Закон про банкрутство») та вказує, що на підставі листа товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» вих. №148 від 22 червня 2011 року, Відповідачем самостійно та в односторонньому порядку здійснено правочин, спрямований на розірвання та припинення цивільних прав та обов'язків, а саме відбулося розірвання та припинення дії договорів оренди земельних ділянок, укладених товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» з 291-ною фізичною особою на території Саварської сільської ради Богуславського району. Правочин Відповідача здійснений від імені Боржника по припиненню права оренди земельними ділянками в розумінні Закону про банкрутство є правочином, яким кредиторам завдано збитків.

Відповідно до ст. ст. 34, 35 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом: ГПК України), сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Провадження у справі про банкрутство № Б8/030-12 перебуває у процедурі банкрутства - санації боржника.

Пунктом 5 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що керуючий санацією має право подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними.

Відповідно до ч. 3 п. 11 ст. 17 Закону про банкрутство, розгляд заяв керуючого санацією про визнання угод недійсними і повернення всього отриманого за такою угодою здійснюється господарським судом у процедурі провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п. 11 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки. Все отримане за такою угодою повертається сторонам.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 п. 10.7. Рекомендацій Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №04-5/1193 від 04.06.2004 р., відповідно до частини 11 статті 17 Закону після введення процедури санації у межах справи про банкрутство господарським судом розглядаються заяви керуючого санацією про визнання недійсними угод (правочинів), укладених боржником до винесення ухвали про санацію, які мають ознаки, передбачені абзацами другим і третім частини 11 статті 17 Закону. Про визнання таких угод (правочинів) недійсними чи відмову у визнанні недійсними судом, що розглядає справу про банкрутство, виноситься ухвала. Розгляд заяв про визнання таких угод (правочинів) недійсними повинен здійснюватись з дотриманням загальних засад господарського судочинства та правил судового провадження, передбачених ГПК України, з обов'язковим залученням до розгляду заяви в судовому засіданні осіб, прав та обов'язків яких стосується ця угода (правочин).

Відповідно до п. 81 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року, розгляд господарським судом заяв про визнання таких угод недійсними має здійснюватися з дотриманням загальних засад господарського судочинства, передбачених ГПК, з обов'язковим залученням до розгляду заяви в судовому засіданні осіб, прав та обов'язків яких стосується ця угода.

Як встановлено судом, Заявник в обґрунтування заявлених вимог посилається на лист товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» від 22 червня 2011 року №148, копію якого додано до заяви Заявника б/н, б/д про визнання недійсним правочину, згідно якого, на думку Заявника, Відповідач самостійно та в односторонньому порядку здійснив правочин, спрямований на розірвання та припинення цивільних прав та обов'язків, а саме розірвав та припинив дії договорів оренди земельних ділянок, укладених товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» з 291-ною фізичною особою на території Саварської сільської ради Богуславського району.

Детально дослідивши матеріали справи, зокрема копію листа товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» від 22 червня 2011 року №148, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Абзацом 2 п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18, копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року за №55 (далі за текстом: ДСТУ 4163-2003), відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Детально дослідивши матеріали справи, зокрема копію листа товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» від 22 червня 2011 року №148, на який посилається Заявник як на підставу для задоволення вимог про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого генеральним директором товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» Смоляр В.Д. щодо припинення дії 291 Договорів оренди земельних ділянок на території Саварської сільської ради, який був вчинений 22 червня 2012 року шляхом складання листа ТОВ «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» вих. №148 від 22.06.2011 року, направленого до Управління Держкомзему в Богуславському районі Київської області щодо договорів оренди на території Саварської сільської ради Богуславського району, судом встановлено, що копія листа товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» від 22 червня 2011 року №148 не засвідчена належним чином, оскільки не відповідає вимогам, встановленим п. 5.27 ДСТУ 4163-2003.

Згідно абз. 4 п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18, у разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що копія листа товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» від 22 червня 2011 року №148, на який посилається Заявник як на підставу для задоволення вимог, викладених у заяви б/н, б/д про визнання недійсним правочину не засвідчена належним чином відповідно до вимог п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, а отже не відповідає положенням ст. 36 Господарського процесуального кодексу України та не є належним доказам у справі, у зв'язку з чим вказана копія листа товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» від 22 червня 2011 року №148 не береться до уваги судом у вирішенні даного спору.

За таких обставин, вимоги Заявника про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого генеральним директором товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» Смоляр В.Д. щодо припинення дії 291 Договорів оренди земельних ділянок на території Саварської сільської ради, який був вчинений 22 червня 2012 року шляхом складання листа ТОВ «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» вих. №148 від 22.06.2011 року, направленого до Управління Держкомзему в Богуславському районі Київської області щодо договорів оренди на території Саварської сільської ради Богуславського району є недоведеними суду за допомогою належних і допустимих письмових доказів, внаслідок чого є безпідставними та необґрунтованими, в зв'язку з чим в їх задоволенні суд відмовляє в повному обсязі.

Судом встановлено, що за подання заяви б/н, б/д про визнання недійсним правочину, Заявником сплачено судовий збір у розмірі 1 200,00 грн.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв'язку з відмовою в задоволенні заявлених вимог в повному обсязі, судовий збір у сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.) покладається на товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1, 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 43, 22, 28, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 124 Конституції України, Постановою Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18, Постановою Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року № 15, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 04 червня 2004 року №05-5/1193, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю. б/н, б/д (вх. № 1498 від 28 січня 2013 року) про визнання недійсним правочину, - відмовити повністю.

2. Господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.) за заявою б/н, б/д про визнання недійсним правочину покласти на товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА», ідентифікаційний код юридичної особи: 32167932, місцезнаходження: 09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1.

3. Повернути з Державного бюджету України внесені Заявником 53,00 грн. (п'ятдесят три гривні 00 коп.) судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, квитанцією від 25 січня 2013 року №345842, Заявнику - товариству з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА», ідентифікаційний код юридичної особи: 32167932, місцезнаходження: 09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1. Підставою для повернення судового збору є дана ухвала.

4. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Суддя Скутельник П.Ф.