Рішення № 32213174, 03.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.13 р. Справа № 914/1810/13

За позовом: Львівське міське комунальне підприємство Львівської міської ради «Львівтеплоенерго» , м. Львів

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про: стягнення 5 824,12 грн. заборгованості за Договором № 582/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2011 р.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Олійник Л.В. (довіреність б/н від 17.03.2013 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 03.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Львівського міського комунального підприємства Львівської міської ради «Львівтеплоенерго», м. Львів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 5 824,12 грн. заборгованості за Договором № 582/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору № 582/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2011 р., внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 5 824,12 грн., з яких: 5 631,90 грн. - основний борг, 148,07 грн. - пеня, 34,97 грн. - 3 % річних, 9,18 грн. - інфляційні нарахування.

Перед початком судового засідання представником позивача через канцелярію суду подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд зменшити позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 9,18 грн. З даної заяви вбачається, що вона по суті є відмовою від позову в частині стягнення інфляційних нарахувань, не суперечать законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а відтак, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 18.05.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 11.06.2013 року. Ухвалою суду від 11.06.2013 року розгляд справи відкладено на 03.07.2013 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, через канцелярію суду подав клопотання за вх.№26047/13 про долучення до матеріалів справи доказів, просив позов задоволити з підстав, наведених у позовній заяві, та з урахувань поданої через канцелярію суду заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, проти позову у встановленому законом порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час і місце судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901408204316.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01.10.2011 року між ФОП ОСОБА_1 (надалі - Споживач) та ЛМКП «Львітеплоенерго» (надалі - Теплопостачальна організація) укладено Договір № 582/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір), відповідно до пункту 1 якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.2.1 Договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року відповідно до графіка, затвердженого органами місцевої влади.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що до 15 числа місяця, наступного за звітним споживач повинен сплатити вартість фактично спожитої теплової енергії.

Як зазначає позивач, всупереч умовам укладеного договору, станом на 31.03.2013 року відповідачем не здійснено в повному обсязі оплату за використану теплову енергію на загальну суму 5 631,90 грн.

Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку позовних вимог з урахуванням відмови позивача від позову в частині стягнення інфляційних нарахувань, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 631,90 грн. основного боргу, 148,07 грн. пені та 34,97 грн. 3 % річних.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2.3 Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі зазначеного, позивач здійснив нарахування відповідачу пені в сумі 148,07 грн., а також трьох відсотків річних в сумі 34,97 грн..

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав, доказів погашення заборгованості не надав. Із долученого позивачем до матеріалів справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія НОМЕР_2 станом на 19.06.2013 року (запис 2) вбачається, що місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1. Відтак, відповідач належно повідомлений про час та місце судового засідання.

З урахуванням зазначеного та відмови позивача від позову в частині стягнення інфляційних нарахувань, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 814,94 грн. заборгованості за Договором № 582/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2011 р., з яких: 5 631,90 грн. - основний борг, 148,07 грн. - пеня, 34,97 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 1720,50 грн. слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) на користь Львівського міського комунального підприємства Львівської міської ради «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1; р/р 26000130262 Львівське ЦРВ ПАТ «Мегабанк», МФО 351629; код ЄДРПОУ 05506460) заборгованість за Договором № 582/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2011 р., а саме: 5 631,90 грн. основного боргу, 34,97 грн. 3 % річних, 148,07 грн. пені та 1720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.07.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А