Рішення № 32213171, 03.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.13 р. справа № 914/1704/13

за позовом: публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів

до відповідача: львівського комунального підприємства "Львівсвітло", м. Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 126 872, 95 грн.

суддя Юркевич М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Свідрик Г.Р. - юрисконсульт, Шпак Р.А. - начальник служби приладу обліку

від відповідача: Стецик О.В. - юрисконсульт, Плюта Р.П. - начальник енергонагляду

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: на розгляд до господарського суду Львівської області поступила позовна заява публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" до львівського комунального підприємства "Львівсвітло" про стягнення 126 872, 95 грн. заборгованості за спожиту електроенергію.

07.05.2013р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 11.06.2013р.

Ухвалою господарського суду від 11.06.2013р. розгляд справи було відкладено на 02.07.2013р.

02.07.2013р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 03.07.2013р.

Представниками позивача в судових засіданнях було роз'яснено суть позовних вимог та подано докази в їх обґрунтування. Представники відповідача проти позовних вимог заперечили з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом з'ясовано:

Між сторонами по справі 16.05.2007р. було укладено договір №90539 про постачання електричної енергії, за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язався продавати електричну енергію споживачу (відповідачу), а останній оплачувати постачальнику вартість використаної електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору.

В додатку № 2 до договору сторони обумовили, що розрахунковим за отримані послуги вважається період з 10 числа попереднього місяця до 9 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Величина коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається постачальником як добуток обсягу електричної енергії, спожитої між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.

Відповідно до умов договору відповідачем кожен місяць подавались акти про використану електроенергію.

03.05.2012 р. відповідач листом № 01/415 повідомив позивача про те, що виявив несправність лічильника №0004536 на пр. Чорновола, 95, в зв'язку з чим, просив направити працівника для його перевірки.

В цьому ж листі відповідач клопотав перед ПАТ «Львівобленерго» про нарахування електроенергії в необлікований період за середньодобовим обсягом споживання.

03.09.2012 р. відповідач повторно звернувся до позивача з вимогою перевірки лічильника.

Як вбачається із поданих позивачем доказів, 29.10.2012 р. позивач здійснив заміну лічильника № 0004536 (а.с. 45).

Після встановлення нового лічильника на його дисплеї відобразився показник, як вважає позивач, фактично використаної електроенергії - 37332. Правильність висвітлених на дисплеї даних представники позивача та відповідача засвідчили своїми підписами на завданні по заміні лічильника (а.с.45).

За період з квітня по листопад 2012р. ЛКП «Львівсвітло» самостійно нараховувало та оплачувало електроенергію, про що свідчать акти про використану електроенергію. При цьому, розрахунок сум до оплати здійснювався відповідачем за фіксованим показником 600 кВт.год., який останній самостійно визначив, як середньодобовий обсяг споживання.

Враховуючи те, що спожитий обсяг електроенергії по лічильнику №0004536 є більший, ніж той який був нарахований та оплачений відповідачем згідно актів про використану електроенергію, позивач виставив відповідачу рахунок № 300301/17027-1 від 14.01.2013р. за фактично використану електроенергію в обсязі 111680 кВт.год на суму 126 872, 95 грн.

Оскільки відповідач добровільно не оплачував вказаний рахунок, ПАТ "Львівобленерго" просив його стягнути в судовому порядку.

Розглянувши доводи позовних вимог, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 126 872, 95 грн. заборгованості за спожиту електроенергію. При цьому, виходить із наступного:

Споживання електроенергії в силу приписів частини 1 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Договір про постачання електричної енергії, відповідно до пункту 6.1 ПКЕЕ, є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

У випадку виявлення несправностей в засобах обліку в п.3.28 ПКЕЕ передбачено, що споживач або постачальник електричної енергії має право звернутись до територіальних органів Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики або акредитованих метрологічних служб з метою позачергової повірки засобів обліку, а також до електропередавальної організації (оператора даних комерційного обліку) для позачергової технічної перевірки та/або перевірки програмування засобів обліку, схем їх підключення, правильності роботи, ремонту, заміни або експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 03.05.2012р. та 03.09.2012р. листами повідомляв позивача про несправність лічильника, в зв'язку з чим просив здійснити його заміну.

29.10.2012р. працівники ПАТ «Львівобленерго» здійснили заміну даного лічильника. При заміні лічильника виявилось, що сам лічильник був в справному стані, однак дисплей не відображав інформації по обліку яка зберігалась в пам'яті самого лічильника, з чим погодився і представник відповідача, про що свідчить його підпис на завданні №3-2670.(а.с.45). По заміні дисплея показники лічильника - 37332 зафіксовано підписами представників позивача та відповідача на завданні (а.с.45). Крім того, встановлений у ЛКП «Львівсвітло» прилад обліку №0004536 типу NP06TD MME містив наступні елементи: електролічильник, зовнішній дисплей (служить для відображення облікової інформації), мережевий вузол. За допомогою мережевого вузла здійснюється збір інформації з лічильника та її передача по мережі на маршрутизатор, який в свою чергу, по каналам GSM, передає дані на сервер бази даних енергопостачальника. З огляду на це, останній показник - 37332 відобразився як на нововстановленому лічильнику, так і в базі даних ПАТ «Львівобленерго».

У разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії, відповідно до п.6.20 ПКЕЕ, не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду.

Відповідно до п.6.39. у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Так, відповідач скористався своїм правом передбаченим п.3.28, п.6.20 п.6.39 та повідомив позивача про несправність засобів обліку електроенергії, однак не узгодив з останнім нарахування середньодобового обсягу споживання, чим допустив порушення приписів п.6.20 ПКЕЕ. Тому, пояснення представника відповідача про усне таке узгодження не може братися до уваги судом за відсутності належних та допустимих доказів, які б це підтверджували.

В актах про використану електроенергію за спірний період відповідач самостійно без погодження з постачальником електроенергії подавав середньодобовий показник обсягу використаної електричної енергії (по точці обліку за адресою пр. В.Чорновола, 95) в обсязі 600 кВт.

Позивач в судових засіданнях звертав увагу суду на те, що обрахований відповідачем середньодобовий обсяг використаної електроенергії не відповідає дійсності, та не погоджений з ним. Зокрема, показники попередніх розрахункових періодів є значно вищими за вказаний відповідачем (а.с. 90).

Доводи відповідача стосовно того, що покази лічильника після заміни дисплея не відповідають дійсним показам лічильника спростовуються наявними матеріалами справи. Згідно протоколу калібрування від 08.11.2012р. та протоколу повірки від 26.12.2012р. даний лічильник визнано придатним до експлуатації.

З огляду на те, що відповідач не погодив у встановленому порядку з позивачем середньодобовий обсяг споживання електроенергії, то останній правомірно донарахував відповідачеві 126 872,95 грн. заборгованості за фактично спожиту електроенергію.

Господарський суд також звертає увагу на те, що дії позивача по несвоєчасній заміні лічильника №0004536 не можуть розцінюватись як підстава втрати останнім права на стягнення коштів за спожиту відповідачем електроенергію.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем по справі не надано жодних документально підтверджених доказів, які б свідчили про підстави відстрочки або розстрочки виконання рішення.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем не подано доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43 ,33,34,44,49,75,82,82-1,84,85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» задоволити в повному обсязі.

2. Стягнути з львівського комунального підприємства «Львівсвітло», м. Львів, вул. Лінкольна,8 (ідентифікаційний код 03348577) на користь публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», вул. Козельницька, 3, м. Львів (код ЄДРПОУ 00131587) 126 872,95 грн. та 2 537,45 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.116 та 117 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 03.07.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.07.2013р.

Суддя Юркевич М. В.