Ухвала суду № 32213037, 04.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

04.07.13 Справа № 910/12606/13.

Суддя Курдельчук І.Д., розглянувши матеріали

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Завод Агромаш"

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про визнання недійсним розпорядження Державної комісії з цінних паперів та Фондового ринку №8-КІ-С.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Завод Агромаш" до Національної комісії з цінних паперів та Фондового ринку про скасування розпорядження №8-КІ-С в частині скасування реєстрації випуску акцій ВАТ "Завод Агромаш".

Позов вмотивований тим, що оскаржуване рішення, прийняте ДКЦПФР, перешкоджає виконанню судових рішень та проведенню загальних зборів акціонерів товариства .

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 12 червня 1995 року N 446 "Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку" утворено Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку та затверджено відповідне Положення про комісію.

Указом Президента України від 14 лютого 1997 року N 142/97 "Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку" визнано такими , що втратили чинність Укази щодо ДКЦПФР в т.ч. і зазначений , а також затверджено нове Положення про комісію. В подальшому до Указу вносились зміни.

Відповідно до Указу Президента України від 25 вересня 2002 року № 861/2002 "Про додаткові заходи щодо вдосконалення діяльності Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку" внесено зміни до положення про Комісію, тобто станом на 16.05.2003 року - час постановлення спірного розпорядження Комісія була центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України.

Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1061/2011 "Про ліквідацію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку" ліквідовано Комісію.

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»в редакції, чинній станом на 06 серпня 2011 року, державне регулювання ринку цінних паперів здійснює ДКЦПФР. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Законом України від 07 липня 2011 року № 3610-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, у сфері зв'язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг», який набрав чинності з 07 серпня 2011 року, внесено зміни до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», зокрема, змінено редакцію статті 6, відповідно до якої Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Крім того, у тексті цього ж Закону слова «Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку» в усіх відмінках замінено відповідно словами «Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку»у відповідному відмінку.

Відтак, Комісія з прийняттям спірного розпорядження реалізувала владні повноваження.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 4-1 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: - участь у спорі суб'єкта господарювання; - наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; - наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; - відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Згідно п.п. а, п. 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:

а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність.

Таким чином, згідно із вимогами статей 1, 4-1, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими та, відповідно, спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 вказаного Кодексу.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що Відкрите акціонерне товариство "Завод Агромаш" просить скасувати розпорядження №8-КІ-С в частині скасування реєстрації випуску акцій ВАТ "Завод Агромаш", тобто саме те розпорядження, яке Державна комісія з цінних паперів та Фондового ринку прийняла як орган державної влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень, та зазначене розпорядження являється актом індивідуальної дії і зобов'язує суб'єкта господарювання утриматись від вчинення певних дій.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема зазначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті позовної заяви.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, зважаючи на суб'єктний склад та характер правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підвідомчі суду, до компетенції якого належить розгляд адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

За таких обставин суд відмовляє Відкритому акціонерному товаристві "Завод Агромаш" у прийнятті вказаної позовної заяви, оскільки заявник звернувся із адміністративним позовом і всі процесуальні питання повинні вирішуватися відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, що регулюють звернення до адміністративного суду із позовною заявою, на які саме і посилається позивач в поданій позовній заяві.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Відкритому акціонерному товаристві "Завод Агромаш" у прийнятті позовної заяви.

2. Позовні матеріали повернути заявнику.

3. Примірники даної ухвали направити сторонам.

Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Курдельчук І.Д.