Рішення № 32213030, 04.07.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 липня 2013 р.

Справа № 902/858/13

Провадження № 12/902/71/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Львівський хімічний завод" (вул. Рахівська, 16, м. Львів, 79070, код ЄДРПОУ 05761873)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод" (вул. Острозького, 3, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 34964131)

про стягнення 23054,53 грн.

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Матущак О.В.

Представники

позивача : Стадник А.М. - за дорученням

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду Вінницької області звернулось Публічне акціонерне товариство "Львівський хімічний завод" (далі - ПАТ "Львівський хімічний завод") з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод" (далі - ТОВ "Вінницький агрегатний завод") 23054,53 грн. (21015 грн. боргу, 1698,67 грн. пені, 340,26 грн. - 3% річних), у зв"язку з порушенням відповідачем зобов"язань за договором № 159 "РТ" на поставку промислової продукції-азоту жидкого.

Ухвалою від 12.06.2013р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 04.07.2013р.

В судове засідання 04.07.2013р. з'явився представник позивача. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву на позов та витребуваних документів не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується поштовим повідомленням про вручення йому рекомендованої кореспонденції 21.06.2013 р. за № 2200145944661.

Відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

03 січня 2012 року між ПАТ "Львівський хімічний завод" (постачальник) та ТОВ "Вінницький агрегатний завод" (покупець) укладено договір № 159 "РТ" (а.с. 8), відповідно до якого Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає в 2012 році продукцію та сплачує її на умовах даного договору.

Пунктом 2 договору визначено, що загальна (остаточна) вартість договору визначається, виходячи з кількості та вартості продукції, фактично прийнятої Покупцем від Постачальника потягом терміну дії даного договору.

Відповідно до п. 3 Договору, продукція відповідає ГОСТу, передається Постачальником та приймається покупцем згідно з договірною ціною: найменування продукції - азот рідкий; ГОСТ, ТУ - 9293-74; ціна, грн. за тонну (без ПДВ) - 1800,00; ціна, грн. доставки за тн (без ПДВ) 300,00; вартість, грн.., за тн з доставкою (з ПДВ) 2520,00.

Розрахунки за цим договором проводяться шляхом попередньої оплати грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, за готівку в касу підприємства або у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству України. У випадку прострочення платежу за отриману без попередньої оплати продукцію, після закінчення семи календарних днів з моменту одержання продукції Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу (п. 5 Договору).

На виконання умов Договору № 159 "РТ" від 03 січня 2012 р., згідно накладної № н1616/09 від 28.09.2012р. постачальник поставив, а покупець через представника, що діяв за довіреністю № 988 від 26.09.2012р., отримав продукцію-азот рідкий на суму 20554,8 грн., що разом з вартістю доставки становить 24015,6 грн..

Отримана продукція оплачена відповідачем частково 11.01.2013 р. в сумі 3000,00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача (а.с. 11).

ПАТ "Львівський хімічний завод" надіслано на адресу ТОВ "Вінницький агрегатний завод" претензію №452 з вимогою сплатити позивачу суму заборгованості з врахуванням пені та 3% річних на загальну суму 22299,41 грн. Дана претензія залишена відповідачем без розгляду та задоволення, відповіді на дану претензію позивач не отримав.

Відтак, станом на день подачі позову та розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем за отриману продукцію становить 21015,60 грн.

Наведене стверджується матеріалами справи та відсутністю заперечень відповідача на позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як випливає з Договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки.

Частинами 1,2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного та змісту п. 5 Договору, відповідач мав оплатити отриману без попередньої оплати продукцію на протязі 7-ми днів після її отримання.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 21015,60 грн. боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань пред'явлено до стягнення з відповідача 1689,10 грн. пені, 337,82 грн. - три відсотки річних.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання в обумовлений сторонами строк, він є боржником, що прострочив.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5 Договору передбачено, що у випадку прострочення платежу за отриману без попередньої оплати продукцію, послуги після закінчення семи календарних днів з моменту одержання продукції, послуг Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.

Розрахунок пені здійснений з урахуванням положень Закону "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Статтею 625 (ч. 1) ЦК України втсановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок позивача заявлених до стягнення з 1689,10 грн. - пені та 337, 82 грн. - 3% річних, суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, так як позивач при здійсненні розрахунку річних та пені не врахував положення статтей 252,253 ЦПК України, а також припустився арифметичних помилок.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України .

Керуючись ст. ст. 4-3, 22, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод" (вул. Острозького, 3, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 34964131, р/р26006010096582 в ПАТ "ВТБ БАНК", МФО 321767) на користь Публічного акціонерного товариства "Львівський хімічний завод" (вул. Рахівська, 16, м. Львів, 79070, код ЄДРПОУ 05761873, р/р 2600630453601 в ПАТ "БАНК "Кредит Дніпро", МФО 305749, 21015,60 грн. (двадцять одну тисячу п'ятнадцять грн. 60 коп.) боргу, 1689,10 грн. (одну тисячу шістсот вісімдесят дев'ять грн.10 коп.) пені, 337,82 грн. (триста тридцять сім грн. 82 коп.) річних та 1719,60 грн. (одну тисячу сімсот дев'ятнадцять грн. 60 коп.) у відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити в позові в частині стягнення з відповідача 9,57 грн. пені та 2,44 річних.

Повне рішення складено 05 липня 2013 р.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу Публічному акціонерному товариству "Львівський хімічний завод" (вул. Рахівська, 16, м. Львів, 79070, код ЄДРПОУ 05761873)

3 - відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод" (вул. Острозького, 3, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 34964131)