Ухвала суду № 32212012, 19.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2013 р. м. Київ К/9991/10601/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2012

у справі № 2а-8324/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «LEGIO»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про визнання дій протиправними та скасування наказу,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «LEGIO» (надалі - позивач, ТОВ «LEGIO») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (надалі - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова), у якому просило суд скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова у формі наказу від 16.03.2011 № 327 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «LEGIO», визнати протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «LEGIO», в результаті якої було складено акт від 28.03.2011 № 432/23-304/32947782; визнати відсутньою у ДПІ у Ленінському районі м. Харкова компетенції по визнанню неможливості реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «LEGIO» та ведення ним господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України за період з 01.12.2010 по 31.01.2011; визнати відсутньою у ДПІ у Ленінському районі м. Харкова компетенції на визнання правочинів укладених ТОВ «LEGIO» такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, та такими, що укладені з порушенням частин першої та п'ятої статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів; визнати протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо викладення в акті документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «LEGIO» від 28.03.2011 № 432/23-304/32947782 наведених в ньому висновків про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «LEGIO» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіреному періоді в зв'язку з тим, що у ланцюгу постачання ТОВ «LEGIO» наявні підприємства, у яких відсутні основні засоби (складські приміщення, виробничі потужності) для здійснення будь-якого виду діяльності, та які не декларують валові доходи та податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2012 адміністративний позов задоволено частково: скасовано рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова у формі наказу від 16.03.2011 № 327 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «LEGIO», визнано протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «LEGIO», в результаті якої було складено акт від 28.03.2011 № 432/23-304/32947782. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Письмових заперечень позивача на касаційну скаргу відповідача до Вищого адміністративного суду України не надходило.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі наказу ДПІ в Ленінському районі м. Харкова від 16.03.2011 № 327 проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «LEGIO» в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.01.2011 та в частині правомірності нарахування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток за період з 01.12.2010 по 31.01.2011, за результатами якої 28.03.2011 складено акт перевірки № 432/23-304/32947782 (надалі акт).

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення та дії суб'єкта владних повноважень щодо призначення та проведення перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства у відповідній частині.

Суд апеляційної інстанції погодився із такими висновками суду першої інстанції, посилаючись на те, що останній правильно встановив обставини справи, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (пункт 79.1 статті 79 Податкового кодексу України); документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (пункт 79.2 статті 79 Податкового кодексу України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій у тексті наказу від 16.03.2011 № 327 відсутні посилання на положення статей 78, 79 Податкового кодексу України.

Крім того, суди обґрунтовано зазначили, що фактичною підставою призначення спірної перевірки було ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, а юридичною підставою був підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Так, матеріалами справи підтверджується, що запит органу державної податкової служби, оформлений листом від 11.03.2011 № 1391/10/310, був направлений позивачу рекомендованим листом 14.03.2011 та вручений позивачу 18.03.2011. Тобто, позивачем запит був отриманий 18.03.2011 вже після прийняття наказу від 16.03.2011 на проведення спірної перевірки.

Окрім того, 29.03.2011 в межах десяти робочих днів, з дня отримання запиту ТОВ «LEGIO» було надано відповідь на запит податкового органу про неможливість подання документів. Кінцевий строк надання письмових пояснень та документального підтвердження по суті отриманого запиту 01.04.2011. Наказ від 16.03.2011 № 327 та повідомлення від 16.03.2011 № 9 про запрошення на перевірку надіслані на адресу позивача рекомендованим листом 18.03.2011 та вручені позивачу 21.03.2011, що підтверджується повідомленням про вручення.

Таким чином, наказ від 16.03.2011 № 327 про проведення перевірки було прийнято суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а саме: на момент призначення перевірки запит податкового органу позивачем не було отримано, не сплив десятиденний строк для надання письмових пояснень та документального підтвердження по суті отриманого запиту.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що наказ відповідача від 16.03.2011 № 327 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «LEGIO» та дії ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «LEGIO», в результаті якої було складено акт від 28.03.2011 № 432/23-304/32947782, - є такими, що не відповідають приписам чинного податкового законодавства України, а тому є протиправними.

Оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судового рішення не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2012 у справі № 2а-8324/11/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М.