Справа №337/2531/13-к
1-кп/337/163/2013
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04.07.2013 Хортицький районний суд м.Запоріжжя
у складі: головуючого судді - Салтан Л.Г.
суддів - Курбатової О.М., Котляр А.М.
при секретарі - Бойцевській Л.Д.
за участю прокурора - Черніченко І.М.
захисника підсудного - ОСОБА_1,
представника потерпілого - ОСОБА_2
підсудного - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в м. Запоріжжі, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працюючого різноробочим КП «ЕЛУАШ», що мешкає: АДРЕСА_1, раніше судимого:
1) 18.01.2010 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.309 КК України до позбавлення волі на 2 роки з іспитовим строком 2 роки;
2) 08.06.2011року Хортицьким районним судом с м. Запоріжжя за ч.2 ст. 186, 69, 71 КК України до позбавлення волі на 2 роки 1 місяць;
3) 26.11.2012р. Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.186 КК України, до позбавлення волі на 5 років з іспитовим строком 3 роки,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,
В С Т А Н О В И В:
12 березня 2013 року, близько 16 години 00 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись біля 5 під'їзду будинку 5 по проспекту Радянському в місті Запоріжжя, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині, на підґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до ОСОБА_4, наніс йому один удар ножем, який знаходився в його правій руці, в область шиї справа, чим завдав останньому згідно висновку судово-медичної експертизи №661 від 09.04.2013 поранення правої бокової поверхні шиї, проникаючого характеру з переломом дужки 5-го шийного хребця зі зміщенням кісткових фрагментів в просвіт хребетного каналу з пошкодженням спинного мозку, з розвитком правостороннього геміпарезу (обмеження рухів) і лівосторонньої геміплегії (відсутність рухів), з порушенням функції тазових органів по типу затримки, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя, чим виконав усі дії, які вважав необхідними для здійснення умисного вбивства, але злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, так як ОСОБА_4 своєчасно була надана медична допомога.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, суду пояснив, що 12 березня 2013 року він приблизно об 09-00 год. прийшов додому до потерпілого ОСОБА_4, з яким розпивав спиртні напої. В ході вживання спиртних напоїв між ними виникла сварка з приводу неповернення потерпілим йому грошових коштів. Приблизно об 13-00 год. він залишив квартиру потерпілого, повідомивши що, якщо останній не поверне йому борг, він його покарає. Приблизно об 16-00 год. він проходив біля будинку АДРЕСА_2, де зустрів потерпілого ОСОБА_4, який допомагав свідку ОСОБА_6 ремонтувати автомобіль. Він попросив у них цигарку, на його прохання останні відповіли відмовою. У той час він побачив у траві ніж, підняв його та наніс прямий удар з достатньою силою у шию потерпілого, бажаючи настання від своїх дій смерті потерпілого. При цьому пояснив, що потерпілий під час нанесення удару сидів, одягнений був у куртку та шапку, його шия була оголена, удар він наносив зверху донизу, позаду наперед, при цьому йому було відомо, що в області шиї розташовані життєво важливі органи, ушкодження яких приводить до смерті потерпілого. Крім того, на питання суду він пояснив, що ним фактично були виконані усі дії, які він вважав необхідним виконати щодо позбавлення життя потерпілого, оскільки удар наносив з достатньою силою та вважав, що смерть може настати саме від одного такого удару ножем. Коли від його дій потерпілий впав, тоді він усвідомив, що саме накоїв та наказав свідкові викликати «швидку допомогу». Свідок ОСОБА_6 під час нанесення ним удару ножем потерпілому сидів повернутим спиною та не міг бачити обставини вчиненого ним злочину, тому відсутня необхідність щодо його допиту у якості свідка у судовому засіданні. У скоєному щиро кається. Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_4 щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 2422,39 грн. обвинувачений ОСОБА_3 визнав у повному обсязі, позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000 грн. визнав частково, вважає, суму занадто завищеною. Заявлений прокурором позов не оспорює та визнає у повному обсязі
Крім повного визнання ОСОБА_3 своєї провини, його вина повністю підтверджується дослідженими безпосередньо у судовому засіданні доказами, а саме :
- показаннями потерпілого ОСОБА_4, допитаного на досудовому слідстві слідчим суддею Бредун Д.С. у виїзному засіданні , у відповідності до ст. 255 КПК України, які були досліджені у судовому засіданні, який пояснив , що 12 березня 2013 року він зі своїм знайомим ОСОБА_3 у себе вдома на протязі тривалого часу розпивав спиртні напої, під час вживання спиртних напоїв між ними виникла сварка, тому на його прохання ОСОБА_3 покинув його житло. Приблизно об 13-00 год. він вийшов на двір, де став спілкуватися із сусідом. Приблизно через 30 хвилин до них підійшов ОСОБА_3 та спросив цигарку. Сусід ОСОБА_6 йому нічого не відповів. Він допомагав сусіду ремонтувати автомобіль. Він нахилився з метою вбити кілок та відчув удар у шию з правого боку. Він не зрозумів хто та чим його вдарив. Від нанесеного удару він упав обличчям на землю, обернувшись він побачив ОСОБА_3 з ножем у руці, який сказав, щоб йому викликали «швидку допомогу», а сам пішов у сторону магазина. Свої заявлені позовні вимоги підтримав, просив призначити ОСОБА_3 покарання на розсуд суду.
- показаннями свідка ОСОБА_8, яка пояснила суду, що вона безпосередньо свідком подій не була; 12 березня 2013 року вона від доньки дізналася, що її сину ОСОБА_4 ОСОБА_9 спричинив ножове поранення в області шиї та син у тяжкому стані доставлений до лікарні, де перебув тривалий час на лікуванні, у зв'язку з ушкодженням спинного мозку, був паралізований. На теперішній час стан здоров'я сина покращився, він має можливість самостійно пересуватися, але йому досить тяжко це робити без сторонньої допомоги, проходить реабілітаційний курс , але постійно потребує стороннього догляду.
- Показаннями свідка ОСОБА_10, яка пояснила суду, що вона є племінницею потерпілого ОСОБА_4 Свідком подій вона особисто не була, але 12.03.2013 року їй на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_11, від якої вона дізналася, що ОСОБА_9 заподіяв ОСОБА_4 ножове поранення в області шиї і тільки завдяки тому, що останньому була своєчасно надана медична допомога, він залишився живим. Коли приїхала додому, то вже на місці події були робітники міліції, які робили огляд місця події. ОСОБА_4 був доставлений у лікарню. На теперішній час його здоров'я незначно покращилося але він і досі пересувається за допомогою сторонніх осіб, самостійно пересуватися йому досить важко.
- протоколом огляду місця події від 12 березня 2013 року, згідно якого на ділянці місцевості, розташованої біля будинку АДРЕСА_2 виявлені плями речовини бурого кольору розміром 10х12 см у вигляді нашаровування на ґрунтовій поверхні, з яких були зроблені змиви
- - висновком судово-медичної експертизи №661, відповідно до якого поранення правої бокової поверхні шиї, проникаючого характеру з переломом дужки 5-го шийного хребця зі зміщенням кісткових фрагментів в просвіт хребетного каналу з пошкодженням спинного мозку, з розвитком правостороннього геміпарезу (обмеження рухів) і лівосторонньої геміплегії (відсутність рухів), з порушенням функції тазових органів по типу затримки кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя. Ушкодження заподіяно предметом, який містить ознаки колюче-ріжучих властивостей та є наслідком одного ударно-травматичного впливу.
- Висновком судово-медичної експертизи № 825-д, згідно якого поранення правої бокової поверхні шиї, проникаючого характеру з переломом дужки 5-го шийного хребця зі зміщенням кісткових фрагментів в просвіт хребетного каналу з пошкодженням спинного мозку, з розвитком правостороннього геміпарезу (обмеження рухів) і лівосторонньої геміплегії (відсутність рухів), з порушенням функції тазових органів по типу затримки могло бути отримане при обставинах, на які вказав ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту 16.04.2013 року
- Показаннями експерта ОСОБА_12, яка в судому засіданні роз'яснила висновки проведених нею судово-медичних експертиз №№ 661, 825-д та на питання суду пояснила, що наявне тілесне ушкодження у потерпілого було заподіяне одним прямим ударом, зверху вниз, спереду назад, дане тілесне ушкодження могло бути заподіяне при будь-якому розташуванні обвинуваченого та потерпілого при доступності зони пошкодження.
- Висновком судово-медичної експертизи змиву, вилученого з місця події № 239, згідно якого у змиві, вилученому з місця події виявлена наявність крові людини, яка не виключає належності до групи крові О, яким є потерпілий ОСОБА_4
- Протоколом проведення слідчого експерименту від 16.04.2013 року за участю підозрюваного ОСОБА_3, який на місці події пояснив обставини нанесення потерпілому ОСОБА_4 удар ножем в шию.
Інші докази на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом не досліджувалися, так як учасниками процесу не оспорювалися . При цьому суд з'ясував, що зазначені особи правильно розуміють ці обставини, сумніви у добровільності їхньої позиції відсутні, а також роз'яснив ним, що у випадку визнання судом недоцільним дослідження інших доказів, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає винуватість ОСОБА_3. у скоєні кримінального правопорушення доведеною і кваліфікує його дії за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі.
При цьому суд вважає, що наносячи прямий удар кухонним ножем з достатньою силою потерпілому ОСОБА_4 в область оголеної шиї, де розташовані життєво важливі органи, ОСОБА_9 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілого та бажав їх настання, при цьому замах на вчинення зазначеного кримінального правопорушення є закінченим, так як ОСОБА_3 виконав усі дії, необхідні для доведення злочину до кінця, оскільки вважав достатнім нанесення саме такого удару для позбавлення життя потерпілого, але смерть потерпілого ОСОБА_4 не наступила з причин, які не залежали від його волі, бо потерпілому своєчасно була надана медична допомога. На умисел обвинуваченого також свідчить ступінь інтенсивності ударно-травматичного впливу, локалізація ушкоджень, виявлених при проведенні судово-медичних експертиз, механізм заподіяння яких не суперечить показанням обвинуваченого та потерпілого.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Судом вивчалась особа обвинуваченого ОСОБА_3 та встановлено, що останній раніше був неодноразово засуджений, відбував покарання у місцях позбавлення волі, за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно, не перебуває на обліку в КУ «Обласна клінична психіатрична лікарня» та в Запорізькому обласному наркологічному диспансері, однак скоїв тяжкий злочин в період іспитового строку, у якому провину визнав у повному обсязі, у скоєному щиро розкаявся, заподіяну шкоду не відшкодував.
Згідно акту № 219 амбулаторної первинної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 08.04.2013 року «ОСОБА_3 хронічним психічним захворюванням не страждав і не страждає по теперішній час. Під час скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а перебував у стані простого алкогольного сп'яніння . У стані фізіологічного афекту не перебував. Тобто, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує»
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного відповідно до ст.66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, що обтяжують покарання підсудного в порядку ст.67 КК України є вчинення правопорушення у стані алкогольного сп'яніння .
Таким чином, суд вважає, що для виправлення та ресоціалізації ОСОБА_3, налагодження процесу позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідомого відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві, як того потребує ст. 6 Кримінально виконавчого кодексу України потрібне його ізолювання від суспільства в закладах виконання покарань.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ст.115 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, за які кваліфіковані його дії, із застосуванням положень ст. 68 КК України. Крім того, враховуючи ті обставини, що зазначене кримінальне правопорушення було вчинено ОСОБА_3 протягом іспитового строку, суд вважає за необхідне до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання, призначене за вироком Хортицького райсуду м. Запоріжжя від 26.11.2012 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України.
Позовні вимоги, заявлені прокурором щодо відшкодування витрат, пов'язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_4, підтверджуються довідками розміру фактичних витрат, що містяться в матеріалах кримінального провадження, обвинуваченим ОСОБА_3 не оспорюються, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі на підставі ст.1206 ЦК України.
Позовні вимоги, заявлені потерпілим ОСОБА_4 щодо відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 2422,39 грн, що становлять витрати, пов'язані із придбанням ліків та медичних препаратів, підтверджуються копіями фіскальних чеків та довідкою призначень лікаря, обвинуваченим ОСОБА_3 не оспорюються, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі на підставі ст. 1166 ЦК України
Позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню. Виходячи із характеру вчиненого злочину, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого ОСОБА_4 та позбавлення останнього тривалий час самостійно реалізовувати свої можливості, ступеня вини ОСОБА_3, який своїми протиправними діями заподіяв потерпілому моральну шкоду, що яка полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, які зазнав потерпілий у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок протиправної поведінки щодо нього самого, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, зокрема відсутність у обвинуваченого утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність у нього нерухомого майна та враховуючи вимоги розумності та справедливості суд оцінює її у 70000 грн., вважаючи таку суму достатньою та справедливою сатисфакцією за заподіяне.
Витрати, пов'язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування по справі не є процесуальними витратами та стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст.368, 373, 374, суд, -
З А С У Д И В :
Визнати ОСОБА_3 винуватим у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України та призначити покарання у вигляді семи років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання, призначене за вироком Хортицького райсуду м. Запоріжжя від 26.11.2012 року у вигляді трьох місяців позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків у вигляді семи років трьох місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.
Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту фактичного затримання 22 березня 2013 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 2422 грн.39 коп в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 70000 грн в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь «Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя» (р/р 354280020011613 в ГУДКУ в Запорізькій області МФО 813015, ЄДРПОУ 05498677) кошти, витрачені на стаціонарне лікування ОСОБА_4 у розмірі 11486,88 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунальної установи « Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня №9» (р/р 35425004001454 в ГУДКУ в Запорізькій області МФО 813015, ЄДРПОУ 05498694) кошти, витрачені на стаціонарне лікування ОСОБА_4 у розмірі 158,64 грн.
Речові докази - змиви речовини бурого кольору, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Хортицького РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області -знищити.
Речові докази - ножі в кількості 3 шт., які знаходяться в камері зберігання речових доказів Хортицького РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області -знищити.
Речові докази - речі потерпілого ОСОБА_4 , а саме: кофту чорного кольору, брюки джинсові синього кольору, шапку чорного кольору, куртку чорного кольору які знаходяться в камері зберігання речових доказів Хортицького РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області --знищити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілому ОСОБА_4, який не брав участі у судовому засіданні .
Головуючий суддя: Л.Г. Салтан
Судді: О.М. Курбатова
А.М. Котляр
Судове рішення № 32210744, Хортицький районний суд м. Запоріжжя було прийнято 04.07.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 337/2531/13-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: