Ухвала суду № 3220997, 06.11.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-38900/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2008 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представників позивача Горінецького В.Й., Теклюка Я.В.,

представника відповідача 1 Рущака І.В.,

представника Генеральної прокуратури України Зарудяної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області

та касаційну скаргуГоловного управління Державного казначейства України у Закарпатській області

на постановугосподарського суду Закарпатської області від 19 липня 2006 року

та ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року

у справі№ 5/99-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіо-К»

до 1. Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області,

2.Відділення Державного казначейства у Великоберезнянському районі Закарпатської області,

за участюпрокуратури, -

простягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Сіо-К» було заявлено позов до Ужгородської МДПІ у Закарпатській області, ВДК у Великоберезнянському районі Закарпатської області про зобовязання ВДК у Великоберезнянському районі Закарпатської області повернути з Державного бюджету України 410055, 83 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 19 липня 2006 року позов задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Сіо-К» бюджетну заборгованість (суму бюджетного відшкодування) по податку на додану вартість в сумі 410055, 83 грн., з яких сума 65946, 82 грн. бюджетне відшкодування по податку на додану вартість за січень 2004 року, сума 219301, 83 грн. бюджетне відшкодування по податку на додану вартість за лютий 2004 року, сума 11158, 83 грн. бюджетне відшкодування по податку на додану вартість за березень 2004 року, сума 25517, 48 грн.,

Зобовязано Ужгородську МДПІ видати відповідний висновок до ВДК у Великоберезнянському районі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року постанову господарського суду Закарпатської області від 19 липня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі, доповненнях до касаційної скарги та додаткових поясненнях до касаційної скарги, поданих в судовому засіданні, Ужгородська МДПІ у Закарпатській області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Закарпатської області від 19 липня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В своїй касаційній скарзі ВДК у Великоберезнянському районі Закарпатської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Закарпатської області від 19 липня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу Ужгородської МДПІ у Закарпатській області ТОВ «Сіо-К», посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а касаційна скарга є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, просить відмовити в задоволені касаційної скарги, а постанову господарського суду Закарпатської області від 19 липня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, представника Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

На підставі акту перевірки від 23 липня 2004 року № 22/23-2/22101670 «Про результати документальної позапланової перевірки з питань відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Сіо-К» за період з 01 січня 2004 року по 01 травня 2004 року» Ужгородська МДПІ у Закарпатській області прийняла податкове повідомлення рішення № 772-23-2-22101670/6732 від 23 липня 2004 року, яким зменшила ТОВ «Сіо-К» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 424991, 25 грн.

ТОВ «Сіо-К» звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 772-23-2-22101670/6732 від 23 липня 2004 року.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 11 квітня 2005 року у справі № 14/32 позов задоволено частково.

Визнано частково недійсним податкове повідомлення рішення Ужгородської МДПІ у Закарпатській області № 772-23-2-22101670/6732 від 23 липня 2004 року в частині зменшення ТОВ «Сіо-К» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 410055, 83 грн. (в тому числі за січень 2004 року на 65946, 82 грн., лютий 2004 року на 219301, 83 грн., березень 2004 року на 11158, 83 грн., за квітень 2004 року на 27517, 48 грн.).

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03 серпня 2005 року рішення господарського суду Закарпатської області від 11 квітня 2005 року залишено без змін.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що внаслідок набрання чинності рішенням господарського суду Закарпатської області від 11 квітня 2005 року позивачу було відновлено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 410055, 83 грн., у звязку з чим Ужгородська МДПІ у Закарпатській області відповідно до вимог підпункту 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» мала подати висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, що не було виконано податковим органом і порушило права позивача, які підлягають поновленню.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 11 квітня 2005 року у справі № 14/32, яке набрало законної сили, була встановлена правомірність заявлення позивачем до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 410055, 83 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішення в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, ця сума податку на додану вартість, як сума бюджетного відшкодування, підлягає поверненню платнику податку з бюджету.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про правомірність позовних вимог та стягнув з Державного бюджету України на користь ТОВ «Сіо-К» бюджетну заборгованість (суму бюджетного відшкодування) по податку на додану вартість в сумі 410055, 83 грн.

При цьому колегія суддів відхиляє посилання відповідачів на порушення позивачем порядку визначення суми, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету, оскільки обставини щодо визначення позивачем суми, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету, були встановлені в рішенні, що набрало законної сили, і не потребують доведенню в цій справі.

В той же час, позивачем було заявлено лише позовні вимоги про зобовязання ВДК у Великоберезнянському районі Закарпатської області повернути з Державного бюджету України 410055, 83 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість і вони не містили вимогу про зобовязання Ужгородської МДПІ видати відповідний висновок до ВДК у Великоберезнянському районі.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

В порушення цих вимог суд першої інстанції, рішення якого було залишено без змін судом апеляційної інстанції, задовольнив вимогу, яка не була заявлена позивачем.

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Враховуючи вищевикладене, постанова господарського суду Закарпатської області від 19 липня 2006 року та ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року підлягають зміні в частині зобовязання Ужгородської МДПІ видати відповідний висновок до ВДК у Великоберезнянському районі, в решті рішення відповідно ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 225, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області та касаційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Закарпатській області залишити без задоволення.

Змінити постанову господарського суду Закарпатської області від 19 липня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року, виключивши із резолютивної частини постанови господарського суду Закарпатської області від 19 липня 2006 року зобовязання Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області видати відповідний висновок до Відділення Державного казначейства у Великоберезнянському районі Закарпатської області.

В іншій частині постанову господарського суду Закарпатської області від 19 липня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: ________ Л.І. Бившева

Судді: ________ М.І. Костенко

________ Н.Є. Маринчак

________ Є.А. Усенко

________ Т.М. Шипуліна