Ухвала суду № 32209809, 05.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2013 року справа №805/5479/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

секретар судового засідання Куленко О.Д.,

за участю представника позивача Євланової Є.В.,

представника відповідача Дяченко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року по адміністративній справі №805/5479/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євлан Транс" до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.01.2013 за № 0000012300 та № 0000022300, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.01.2013 за № 0000012300 та № 0000022300.

В обґрунтування позову зазначив, що вони прийняті на підставі акта перевірки від 12.12.2012 року № 3489/22-1/25114704, за висновком якого позивачем зменшено податкові зобов'язання внаслідок укладення нікчемного правочину з ФО-П ОСОБА_1 Такий висновок є необґрунтованим, оскільки при вчиненні правочину дотримані вимоги закону, складені всі необхідні первинні документи та отримані податкові накладні, які дають право, відповідно, на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 04.01.2013 № 0000012300, яким ТОВ «Євлан Транс» донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 428грн., у тому числі за основним платежем - 342грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 89грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 04.01.2013 № 0000022300, яким ТОВ «Євлан Транс» донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 534грн., у тому числі за основним платежем - 534грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 107грн.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування зазначив, що правочин між позивачем та ФОП ОСОБА_1 вчинений за усною угодою в порушення вимог ст.ст.206, 547 ЦК України. Господарська операція має безтоварний характер, оскільки у контрагента позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарської операції, відсутні основні фонди, технічний персонал, складські приміщення, транспортні засоби. Тому документи, надані позивачем, на підтвердження здійснення правочину, не мають силу первинних документів.

Таким чином, позивачем не підтверджено факту придбання товару у СПД ФОП ОСОБА_1

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євлан Транс» зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Донецької області 22.10.1997р, включено до ЄДРПОУ за кодом 25114704 (а.с.56).

Позивач здійснює діяльність на підставі Статуту в новій редакції, затвердженого рішенням зборів учасників (протокол № 15/2009 від 08.09.2009) (а.с.42-54).

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва №100015967, серія НБ№067773 від 24.12.1997 (а.с.58).

ТОВ «Євлан Транс» перебуває на податковому обліку в ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби з 20.01.2007 за №616 (а.с.57).

З 04.12.2012р по 10.12.2012р ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Євлан Транс» з питань дотримання податкового законодавства в ході взаємовідносин із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.06.2010р по 30.09.2010р, за наслідками якої складено акт від 12.12.2012 № 3489/22-1/25114704 (а.с.7-15).

За висновками акту перевірки позивачем допущено такі порушення законодавства:

1. ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Євлан Транс» при придбанні запчастин у ФО-П ОСОБА_1;

2.п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого завищено валові витрати суму 1710грн., в т.ч. у ІІІ кварталі 2010 року у сумі 1710грн.;

3. п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 342грн., у т.ч. у серпні 2010р. на суму 342грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

від 04.01.2013 № 0000012300 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 428грн., у тому числі за основним платежем - 342грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 89грн. (а.с.17),

від 04.01.2013 № 0000022300 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 534грн., у тому числі за основним платежем - 534грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 107грн. (а.с.16).

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення від 04.01.2013 за № 0000012300 та № 0000022300 залишені без змін (а.с.22-24).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, що діяла на час вчинення господарської операції, валові витрати виробництва та обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підставі пп.5.2.1 п.5.2. ст.5 цього закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок про нікчемність правочину, укладеного позивачем з ФО-П ОСОБА_1, який обґрунтовано даними акту ДПІ у Залізничному районі м. Львова №3282/23-2/20799703 від 30.12.2010р. яким встановлено нікчемність правочину та безтоварність правочинів ТОВ .,Віктор Ко" з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість, яким встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) між ТОВ „Віктор Ко" та його контрагентами, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків та на підставі висновків акту Городоцької МДПІ Львівської області ДПС від 12.07.2012р. №279/17-2/2234605989 щодо перевірки ФО-П ОСОБА_1, яким встановлено, що у ФО-П ОСОБА_1 відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тобто зазначена угода має безтоварний характер, а операції по ланцюгу ФО-П ОСОБА_1- та подальші контрагенти не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) і придбання та продажу товарів.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у серпні 2010 року ТОВ „Євлан Транс" придбано у ФО-П ОСОБА_1 за усною угодою паливний насос без прокладки FH12D12A.

На підтвердження виконання правочину позивачем надано наступні документи:

- рахунок №43615 від 13.08.10р на суму 2051,48грн. разом з ПДВ, рахунок №43615 від 16.08.10р на суму 2051,48грн. разом з ПДВ (а.с.27,30);

- приходний ордер №206 від 16.08.2010р (а.с.31);

Оплата паливного насосу без прокладки FH12D12A підтверджена платіжними дорученнями №2470, 2495 (а.с.28,29).

За наслідками господарської операції видано позивачу податкові накладні №42950 від 05.08.2010 на суму 1540,43грн. у т.ч. ПДВ 256,67грн. /а.с.32/, №43615 від 16.08.2010 на суму 511,45грн. у т.ч. ПДВ 85,24грн. (а.с.33).

Податкові накладні позивач включив до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних № 8/2010 за серпень 2010 року (а.с.79).

Суму витрат на оплату паливного насосу без прокладки FH12D12A позивач відніс до складу валових витрат по декларації за ІІІ квартал 2010 рік. Суму податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту серпня 2010 року, що відобразив у відповідній податковій декларації.

Положеннями ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За ч.ч. 1, 2 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем документи на підтвердження здійснення господарської операцій за договором із ФО-П ОСОБА_1 відповідають наведеним вище вимогам до первинних документів згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги надані відповідачем акт ДПІ у Залізничному районі м. Львова №3282/23-2/20799703 від 30.12.2010р.т а акт Городоцької МДПІ Львівської області ДПС від 12.07.2012р. №279/17-2/2234605989, оскільки ці акти не можуть вважатися доказами нікчемності укладеного договору з огляду на приведені вище положення законодавства. Крім того, акт ДПІ у Залізничному районі м. Львова №3282/23-2/20799703 від 30.12.2010р. стосуються перевірки взаємовідносин між ТОВ «Віктор Ко» та ФО-П ОСОБА_1, а позивач не мав безпосередніх договірних відносин з ТОВ «Віктор Ко».

Статтею 205 ЦКУ визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦКУ усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент іх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Частиною 2 ст. 206 ЦК України передбачено, юридичній особі, що сплатила за товари ті послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Тобто для підтвердження вчинення правочину у даному випадку не обов'язково наявність письмової форми, оскільки даний правочин не підлягає нотаріальному посвідченню і для нього не встановлена обов'язковість укладення в письмовій формі.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів обставин, які б свідчили про нікчемність правочину укладеного між ТОВ «Євлан Транс» та ФО-П ОСОБА_1

Позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат позивача по придбанню паливного насосу без прокладки FH12D12A за вказаним договором із його господарською діяльністю та фактичне використання придбаних запчастин у його власній господарській діяльності. Зокрема, використання придбаного паливного насосу без прокладки FH12D12A у власній господарській діяльності підприємства підтверджено документами:

- актом виконаних робіт по ремонту транспортних засобів №189 від 30.08.2010р (а.с.80);

- інвентарною карткою обліку основних засобів №88 (а.с.125);

- копією технічного паспортну на транспортний засіб марки Volvo FH12 (а.с.126);

- актом огляду транспортного засобу від 15.08.2010р (а.с.127);

- витягом з бухгалтерських рахунків №№103,104,105,106 (а.с.128);

- свідоцтвом учасника асоціації міжнародних перевізників України (а.с.136);

- витягом з журналу автостоянки (а.с.137-138);

- витягом з журналу руху шляхових листів за формою №1 (а.с.139-140);

- витягом з журналу реєстрації посвідчень про відрядження (а.с.141);

- відомостями з нарахування заробітної плати працівникам ТОВ «Євлан Транс» за серпень 2010 року (а.с.142);

- табелем обліку робочого часу працівників підприємства за серпень 2010р (а.с.143);

- штатним розкладом ТОВ «Євлан Транс» на 2010 рік (а.с.144);

- податковим розрахунком по формі 1ДФ за ІІІ квартал 2010р (а.с.145);

-відомостю матеріалів на складі за серпень 2010 року по рахунку №207 бухгалтерського обліку (а.с.146-147);

-витягом з бухгалтерського обліку №209 «Інші матеріали/зношені запчастини» за серпень 2010р (а.с.148).

Тобто, позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат оплаті вартості придбаних запчастин, у ФО-П ОСОБА_1 із господарською діяльністю ТОВ «Євлан Транс», та, як наслідок, їх правомірне віднесення до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2010р.

На підставі п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст.7 цього Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виникнення у ТОВ «Євлан Транс» права на формування податкового кредиту у серпні 2010р., за наслідками господарських операцій з ФО-П ОСОБА_1 підтверджено податковими накладними 42950 від 05.08.2010 на суму 1540,43грн. у т.ч. ПДВ 256,67грн. (а.с.32), №43615 від 16.08.2010 на суму 511,45грн. у т.ч. ПДВ 85,24грн. (а.с.33).

Податкові накладні позивач включив до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних №8/2010 за серпень 2010 року (а.с.79).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість» та ЦК України є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим є необґрунтованим у даному випадку донарахування податковим органом позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року по адміністративній справі №805/5479/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року по адміністративній справі №805/5479/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 05 липня 2013 року

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді В.А. Шальєва

М.В. Бишов