Ухвала суду № 32209778, 12.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2013 р. м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Пилипчук Н.Г., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Фомін А.Ю.,

за участю:

представника відповідача - Сетченко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2009 року

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року

у справі № 2а-9023/09/2570

за позовом Приватного підприємства «Каскад»

до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Каскад» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Чернігівської МДПІ Чернігівської області від 26 січня 2009 року № 0000032340/0 та № 0000022340/0 (в редакції заяви про збільшення позовних вимог -від 22 квітня 2009 року за вих. № 22).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2009 року позов задоволено. Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення Чернігівської МДПІ Чернігівської області № 0000032340/0 від 26 січня 2009 року та № 0000022340/0 від 26 січня 2009 року. Стягнуто за рахунок Державного бюджету України на користь ПП «Каскад» 3,40 грн. у відшкодування судових витрат.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2009 року в частині визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 січня 2009 року № 0000032340/0 скасовано та постановлено в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. В решті постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Чернігівська МДПІ Чернігівської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2009 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Чернігівська МДПІ Чернігівської області провела планову виїзну перевірку ПП «Каскад» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої був складений акт № 1/23/31423952 від 16 січня 2009 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», в результаті чого підприємством занижено єдиний податок на загальну суму 79534,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2005 року - 3145,00 грн., за 1 квартал 2006 року - 7496,00 грн., за 2 квартал 2006 року - 2274,00 грн., за 3 квартал 2006 року - 1477,00 грн., за 4 квартал 2006 року - 4151,00 грн., за 1 квартал 2007 року - 5573,00 грн., за 2 квартал 2007 року - 7758,00 грн., за 3 квартал 2007 року - 20702,00 грн., за 4 квартал 2007 року - 1262,00 грн., за 1 квартал 2008 року - 14968,00 грн., за 2 квартал 2008 року - 7671,00 грн., за 3 квартал 2008 року - 3056,00 грн.; порушення позивачем вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 59177,00 грн., у тому числі: за грудень 2006 року - 301,00 грн., за лютий 2007 року - 1166,00 грн., за червень 2007 року - 30626,00 грн., за лютий 2008 року - 292,00 грн., за березень 2008 року - 82,00 грн., за червень 2008 року - 1876,00 грн., за серпень 2008 року - 24834,00 грн., та зменшено розмір суми, що зарахована в рахунок погашення боргу попередніх податкових періодів, на 22921,00 грн.

26 січня 2009 року Чернігівська МДПІ Чернігівської області на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення - рішення № 0000032340/0, яким на підставі підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ПП «Каскад» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: єдиний податок у розмірі 1137820,20 грн., у тому числі: 79534,00 грн. - за основним платежем, 34246,20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

26 січня 2009 року Чернігівська МДПІ Чернігівської області на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення - рішення № 0000022340/0, яким на підставі підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ПП «Каскад» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 88765,50 грн., у тому числі: 59177,00 грн. - за основним платежем, 29588,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що поняття терміну «дохід» визначається виключно Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», тоді як поняття «поворотна фінансова допомога» не тотожне поняттю «дохід» у розумінні положень цього Закону, з урахуванням того, що перебування позивача на спрощеній системі оподаткування не створює для нього обов'язку обліковувати отриману поворотну фінансову допомогу як дохід та сплачувати з таких сум податки. Також суд виходив з того, що недоліки в заповненні реквізитів податкових накладних, виявлені податковим органом в результаті перевірки позивача, не роблять податкові накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів, з урахуванням того, що факт здійснення виконання у повному обсязі господарських операцій між позивачем та ТОВ «Нива», яке видало такі накладні, податковим органом не заперечувався.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 січня 2009 року № 0000032340/0 та відмовлючи у задоволенні позовних вимог в цій частині, виходив з того, що згідно з положенням пункту 4 статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» під виручкою розуміють суму, фактично отриману суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг), з огляду на що позивач повинен був обліковувати отриману поворотну фінансову допомогу як дохід та сплачувати з таких сум податки. В решті суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про те, що податкові накладні, перелік яких наведено на 10 аркуші акту перевірки, отримані позивачем від ТОВ «Нива», заповнені з недоліками, а саме - невірно вказаний індивідуальний податковий номер продавця з помилкою на одну цифру. При цьому, в акті перевірки також зазначено, що головним бухгалтером ПП «Каскад» було подано уточнюючу розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, у якій виправлено індивідуальний податковий номер ТОВ «Нива».

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)

Отже, незначні недоліки в заповненні податкових накладних, одержаних від постачальника, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту та про обґрунтованість рішення податкового органу щодо нарахування фінансових санкцій.

Згідно з абзацом 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

При цьому відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця, а на продавця товарів.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про безпідставність визначення позивачу податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість оспорюваним податковим повідомленням-рішенням від 26 січня 2009 року № 0000022340/0.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

З огляду на те, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Чернігівської МДПІ Чернігівської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Н.Г. Пилипчук

______ Т.М. Шипуліна