Постанова № 32209041, 05.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2013 року Справа № 812/4263/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Агевича К.В.

при секретарі судового засідання Чуванову А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Первомайського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг у сумі 4168,84 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2013 року Первомайський міський центр зайнятості звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг у сумі 4168,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрований в Первомайському міському центру зайнятості як шукаючий роботу 03.09.2012, у статусі безробітного перебував з 10.09.2012. Згідно з отриманням даних інформаційного обміну Державного центру зайнятості та Державної податкової адміністрації, яка надійшла 28.11.2012 встановлений факт, що у момент перебування на обліку у центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю громадянин ОСОБА_1 одночасно являвся студентом Первомайського індустріально - педагогічного технікуму з 01.09.2011 по 01.10.2012 на денній формі навчання, що підтверджується даними з Первомайського індустріально - педагогічного технікуму.

Позивач зазначив, що громадянин ОСОБА_1 на дату реєстрації як такий, що шукає роботу 03.09.2012 відносився до категорії зайнятого населення і не мав права на реєстрацію та отримання статусу безробітного. Він отримав статус безробітного та право на виплату матеріального забезпечення на підставі недостовірних даних. Стосовно ОСОБА_1 було прийнято рішення про повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг на загальну суму 4168,84 грн. 21.03.2013 громадянину ОСОБА_1 був надісланий лист за № 9/02-550 про необхідність повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення та витрати на професійне навчання, однак кошти відповідачем не повернуті.

На підставі наведеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Первомайського міського центру зайнятості отримане матеріальне забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у сумі 4168,84 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги про стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг у сумі 4168,84 грн. визнав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Відповідно до п. 7 ч. 1ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" № 5067-VI від 05.07.2012 (далі-Закон № 5067-VI ), зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Згідно ст. 4 Закону № 5067-VI визначено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 (далі - Закон № 1533-III) зазначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до ст. 21 Закону № 5067-VI передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Відповідно до положень статті 22 Закону № 5067-VI, встановлено, що одними із основних завдань центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є, зокрема, реалізація державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції та здійснення контролю за використанням роботодавцями та безробітними коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Так, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" , управління майном.

03.09.2012 ОСОБА_1 був зареєстрований у Первомайському районному центрі зайнятості. 10.09.2012 відповідач на підставі особистої заяви отримав статус безробітного та перебував на обліку у Первомайському районному центрі зайнятості як безробітний з 10.09.2012 по 08.03.2013, отримуючи допомогу по безробіттю як незастрахованим особам без урахування страхового стажу відповідно до п. 4 ст. 32, п. 1 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п. 4.3, 4.4 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності».

Пункт 18 ч. 2 ст. 22 Закону № 5067-VI визначається, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері соціальної політики, державної податкової політики та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, а в разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Так, при проведенні інформаційного обміну Державного центру зайнятості та Державної податкової адміністрації, встановлено факт, що на момент перебування на обліку у центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, громадянин ОСОБА_1, одночасно навчався у Первомайському індустріально - педагогічному технікуму з 01.09.2011 по 01.10.2012 на денній формі навчання.

Актом №52 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Наказом про зарахування на навчання №55-кс від 08.08.2011 підтверджується, що відповідач зарахований до навчання до Первомайського індустріально - педагогічного технікуму з 01.09.2011 та відрахований з 01.10.2012 зі складу студентів технікуму, за власним бажанням, відповідно до витягу з наказу № 60-кс від 01.10.2012.

Згідно пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 № 60/62 постанова Управління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року за № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 березня 2009 року за № 232/16248 (далі - Порядок №60/62) у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 Порядку №60/62, а саме рішення про повернення коштів особою оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Наказом директора Первомайського міського центру зайнятості № 23 від 18.03.2013 про повернення коштів, визначено обов'язок громадянину ОСОБА_1 у строк до 30.03.2013 повернути незаконно отримане матеріальне забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг у сумі 4168,84 грн.

Пунктом 9 Порядку № 60/62 передбачено, що рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пп. 1 п. 5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 20.11.2000 №307 (далі-Порядок №307), виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного. Таким чином, громадяни, які зареєстровані у Центрі зайнятості як такі, що шукають роботу та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, згідно пп. 1 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007р. № 219.

У статті 36 Закону № 1533-III встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Незастраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, виконують обов'язки та несуть відповідальність, так як і застраховані особи (Частина 4 ст.36 Закону України №1533-III).

Пункт 6.14. Порядку №307 передбачає, що у разі якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Зазначеною нормою також встановлено, що у випадку відмови безробітного добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Станом на момент розгляду і вирішення справи, доказів щодо оскарження або сплати відповідачем матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг у сумі 4168,84 грн. суду не надано.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг у сумі 4168,84 грн., але зазначена сума на дату розгляду справи не сплачена.

Відповідно до ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного у суду не має підстав для неприйняття визнання адміністративного позову, так як дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Первомайського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг у сумі 4168,84 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Первомайського міського центру зайнятості кошти матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг у сумі 4168,84 грн. (чотири тисячі сто шістдесят вісім гривень 84 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд у порядок і строки, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 10 червня 2013 року.

Суддя К.В. Агевич