Рішення № 32208952, 17.06.2013, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2015/2-709/11 р.

2/622/26/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2013 року смт. Золочів

Головуючого - судді Юхименко О. М.,

при секретарях Тимофєєвої О.В., Попової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП "Івашківський спиртзавод" про скасування наказу про поновлення на роботі, про стягнення заборгованості про заробітній платі за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги, просить скасувати наказ №175-к від 07.10.2011 року про його звільнення з посади інженера з охорони праці по закінченню трудового договору згідно п.2 ст.38 КЗпП України, поновити його на посаді заступника директора по постачанню та збуту зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 50 220,40 грн., а також просить зобов"язати ДП "Івашківський спиртзавод" відшкодувати моральну шкоду в сумі 7000 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 900 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 12.06.2008 року його прийнято на посаду заступника директора по постачанню та збуту. 01.06.2011 року його переведено на посаду тимчасово виконуючого обов"язки інженера з охорони раці. 07.10.2011 року його звільнено посади по закінченню трудового договору згідно п.2 ст.38 КЗпП України. При цьому заяви про звільнення до адміністрації підприємства він не подавав, з наказом не ознайомлений, хоча трудову книжку отримав 07.10.2011 року, розрахунок з ним проведено не було. Вважає, що його звільнення незаконне та необгрунтоване з тих підстав, що його було прийнято на посаду заступника директора по постачанню та збуту безстроково, але його змусили написати заяву про переведення, тому вважає наказ про переведення незаконним. Окрім того, переведення на посаду тимчасово виконуючого обов"язки інженера з охорони праці також не може вважатися укладенням строкового договору у розумінні ч.2 ст.23 КЗпП. Розмір компенсації за час вимушеного прогулу - з 08.10.2011 року по 11.06.2013 р.р. склав 50 220,40 грн. Також незаконним звільненням позивачеві спричинено моральну шкоду, яка полагяє в тому, що він переніс моральні страждання, нервове потрясіння, що порушило його нормальний перебіг життя та вимагало додаткових зусиль для його організації, змушує затрачувати зусилля та час для поноволення на роботі, тимчасово позбавило постійного заробітку та засобів для нормального існування. В зв"язку з відсутністю постійного місця роботи за фахом він втрачає свою професійну працездатність та навики. З огляду на викладене ОСОБА_1 оцінює спричинену йому моральну шкоду в розмірі 7000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача за дорученням Беркута Н.М. та Захаренко М.І. в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували в повному обсязі, наполягаючи на тому, що звільнення ОСОБА_1 проведено правомірно, оскільки позивач написав заяву про його переведення на посаду тимчасово виконуючого інженера з охорони праці. 01.07.2011 року ОСОБА_1 виявив бажання подовжити термін тимчасового виконання обов"язків на даній посаді, внаслідок чого наказом №90-к від 01.07.2011 р. внесено зміни до попереднього наказу в частині подовження терміну тимчасового виконання обов"язків до 07.10.2011 року. В даному випадку відбулоя фактичне переведення працівника на іншу роботу, яка має тимчасовий характер. На час звернення позивача з заявою про переведення на посаду тимчасово виконуючого обов"язку інженера з охорони праці, завод простоював більше трьох років, на виробництві люди не працювали, продукція не вироблялася, заробітна плата не виплачувалася. Шляхом видачі наказу №175-к від 07.10.2011 року директор ДП "Івашківський спиртзавод" здійснив вимогу щодо припинення трудових відносин ОСОБА_1, які тривали на умовах тимчасового трудового договору. З огляду на законність звільнення позивача його вимоги в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, а вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 900 грн. є завищеними.

Розглянувши маеріали справи, вислухавши сторони, їх представників, судом встановлено наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

12.06.2008 року на підставі наказу № 211-к від 12.06.2008 року ОСОБА_1 прийнято до ДП "Івашківський спиртзавод" на посаду заступника директора з постачання та збуту. 01.06.2011 року за наказом № 45-к від 01.06.2011 року його переведено тимчасово виконуючим обов"язки інженера з охорони праці. 07.10.2011 року згідно наказу №175-к від 07.10.2011 року ОСОБА_1 звільнено в зв"язку із закінченням трудового договору у відповідності до п.2 ст.36 КЗпП України (а.с.7).

Статтею 23 КЗпП України визначено поняття строкового трудового договору, яким є договір, укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до ст.ст.32, 33 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Так, 12.06.2008 року ОСОБА_1 був прийнятий до ДП "Івашківський спиртзавод" на посаду заступника директора по постачанню та збуту безстроково. 01.06.2011 року ОСОБА_1 на ім"я в.о. директора ДП "Івашківський спиртзавод" написано заяву про переведення його на посаду т.в.о інженера з охорони праці з цього ж дня (а.с.8). На підставі його заяви 01.06.2013 року видано наказ №45-к про його переведення зі строком роботи з 01.06.2011 по 01.07.2011 р. (а.с.9). 01.07.2011 року позивачем написано заяву про подовження строку перебування на даній посаді до 01.09.2011 року, на підставі якої т.в.о. директора заводу 01.07.2011 року видано наказ №90-к про внесення змін до наказу в частині подовження терміну тимчасового виконання обов"язків ОСОБА_1 - по 01.09.2011 р. (а.с.20, 21). 02.09.2011 р. позивач знову звернувся із заявою про подовження терміну виконання обов"язків інженера з охорони праці до 01.10.2011 р., з чим директор заводу погодився та 02.09.2011 року видав відповідний наказ №149-к (а.с.22, 23). На заяву ОСОБА_1 від 03.10.2011 року щодо подовження виконання обов"язків інженера з ОП до 01.11.2011 р. шляхом внесення відповідних змін до наказу, 03.10.2011 року т.в.о. директора видано наказ №171-к про внесення змін до наказу №149-к від 02.09.2011 р., в якому зазначено про подовження терімну тимчасового виконання обов"язків до 07.10.2011 р. 07.10.2011 р. наказом №175-к позивача звільнено з посади т.в.о. інженера з ОП на підставі ст.36 п.2 КЗпП України, т.т. в зв"язку з закінченням трудового договору, з виплатою компенсації за невикористані відпустки загальним терміном 51 день (а.с.26). З вищенаведеними наказами ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчать його відповідні підписи.

Аналізуючи вищенаведене та беручи до уваги твердження ОСОБА_1 щодо примусу до написання заяви про переведення, суд приходить до висновку, що такі обставини мали місце, оскільки маючи постійну роботу з належною оплатою та умовами праці позивач за власною волею не змінював би на тимчасову роботу.

В судовому засіданні шляхом огляду штатного розпису ДП "Івашківський спиртзавод" встановлено, що посада інженера з охорони праці передбачена штатним розписом. Після звільнення ОСОБА_1 на цю посаду прийнято іншу особу, т.т. характер виконуваної на зазначеній посаді роботи є незмінним, але відповідачем не запропоновано позивачеві подальше перебування на даній посаді, хоча умови роботи не змінилися.

Таким чином, суд вважає, що наказ №175-к від 07.10.2011 року про звільнення ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а позивач - поновленюю на посаді заступника директора по постачанню та збуту ДП "Івашківський спиртзавод".

Статтею 47 КЗпП України передбачено обов"язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником в день його звільнення у строки, передбачені ст.116 цього кодексу, а також видати йього ж дня трудову книжку.

Трудову книжку ОСОБА_1 отримано 07.10.2011 р., т.т. в день його звільнення, про що свідчить виналежним чином завірений витяг з книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них по ДП "івашківський спиртзавод" (а.с.69).

Згідно довідки ДП "Івашківський спиртзавод" за вих.№14 від 16.03.2012 р. станом на 01.03.2012 р. перед звільненим ОСОБА_1 рахується кредиторська заборгованість у сумі 9198,55 грн.: за липень 2011 р. - 2286,47 грн., за серпень - 2055,90 грн., за вересень 2011 р. - 2031,30 грн., за жовтень - 576,32 грн., компенсація за невикористану відпустку - 2248,56 грн. Середньомісячна заробітна плата позивача складала 2494,02 грн. (а.с.32).

Згідно довідки №457 від 04.10.2012 р. станом на 04.10.2012 року заборгованість по заробітній платі за 2011 р. ОСОБА_1 сплачено в повному обсязі, що підтверджується видатковим касовим ордером №218 від 17.09.2012 року (а.с.63, 64). Та не зважаючи на дану обставину відповідачем в порушення ст.47 КЗпП України не проведено розрахунок з ОСОБА_1 в день його звільнення.

Відповідно до ст. 117 ч.1 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Так, розмір середнього заробітку позивача становив 2494,02 грн., вимушений прогул 20 місяців 3 дні, тому розмір среднього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню, складає 50 220,40 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивач як на підставу відшкодування моральної шкоди посилається на нервове потрясіння, пов"язане з його незаконним звільненням та переведенням, а також порушення нормального перебігу життя, що вимагало додаткових зусиль для його організації. Суд погоджується з розміром оціненої позивачем моральної шкоди в розмірі 7000 грн.

Окрім того, відповідно до ст.88 ЦПК України на користь позивача необхідно стягнути судові витрати на правову допомогу в розмірі 900 грн., а також судові витрати на сплату судового збору.

Відповідно до ч.5 ст. 235 КЗпП України та п. 2, 4 ч.1 ст.367 ЦПК України рiшення про поновлення на роботi незаконно звiльненого або переведеного на iншу роботу працiвника, прийняте органом, який розглядає трудовий спiр, пiдлягає негайному виконанню. Рішення в частині стягнення за заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 213, 214, 215, 224, 367 ЦПК України, ст.ст.22, , 23, 32, 116, 117 КЗпП України, Закону України „Про оплату праці", -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

1. Скасувати наказ ДП "Івашківський спиртзавод" №175-К від 07.10.2011 року про звільнення ОСОБА_1 з посади інженера з охорони праці по закінченню трудового договору згідно п.2 ст. 38 КЗпП України;

2. Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора по постачанню та збуту ДП "Івашківський спиртзавод";

3.Стягнути з ДП "Івашківський спиртзавод" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 50 220,40 грн(п'ятдесят тисяч двісті двадцять гривень сорок копійок);

4.Стягнути з ДП "Івашківський спиртзавод"на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 7000(сім тисяч)грн.;

5.Стягнути з ДП "Івашківський спиртзавод" на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 900(дев'ятсот) грн.;

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення

Повний текст рішення виготовлено 17.06.2013 року.

Головуючий: Юхименко О. М.,

.