Рішення № 32208119, 02.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.13 р. Справа № 914/2071/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРІВСЬКИЙ КАР'ЄР», с. Гранітне, Сарненський район, Рівненська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНІТ - ТК», м. Львів

про: стягнення 470 814,01 грн.,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

позивач: Тишкун П.В. - дов. №1 від 08.04.2013 р.,

відповідача: Калістратов С.Є. - №2 від 01.07.2013 р.

Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРІВСЬКИЙ КАР'ЄР» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНІТ - ТК» про стягнення 470 814,01 грн. Ухвалою від 29.05.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.06.2013р.

Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу №55-2012/Р-UA від 07.09.2012 р. не оплатив в повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла основна заборгованість в сумі 470 814,01 грн.

В судове засідання 02.07.2013 р. представник позивача з'явився, подав клопотання, яке суд розцінює, як заяву про зменшення позовних вимог де просить стягнути з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 399 914,01 грн., в зв'язку з частковим погашення відповідачем суми боргу в розмірі 70 900,00 грн.

В судове засідання 02.07.2013 р. представник відповідача з'явився, подав копію платіжних доручень про часткову сплату заборгованості перед позивачем та акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2013 р., підписаний з його сторони, де визнав основну заборгованість по договору перед позивачем в сумі 399 914,01 грн.

В судовому засіданні 02.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив.

07.09.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРІВСЬКИЙ КАР'ЄР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНІТ - ТК укладено Договір купівлі-продажу №55-2012/Р-UA (надалі - Договір). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю, чи вказаному ним Вантажоодержувачу, щебеневу продукцію (в подальшому Товар), а покупець (відповідач у справі) прийняти та оплатити її у відповідності з умовами цього Договору, в асортименті, кількості і за ціною, вказаними у Специфікації, додатку до цього Договору, що є невід'ємною його частиною.

Пунктом 3.5. Договору, передбачено, що при передачі товар повинен мати наступні супроводжувальні документи: - залізнична накладна (при поставці залізничним транспортом)/накладна, - паспорт якості.

Згідно пунктів 3.7. - 3.8. Приймання товару по якості проводиться на підставі паспорта якості на Товар в строк не пізніше 10 (десяти) діб від дати поставки. Датою отримання вважається дата, вказана на штампі залізничної накладної станції призначення або ж видаткової накладної (у разі поставки автомобільним транспортом).

Відповідно до п. 4.3. Договору, розрахунки покупця з постачальником за Товар, що поставляється за цим Договором, здійснюється шляхом безготівкового зарахування 100% попередньої оплати на банківський рахунок Постачальника.

Сторонами по договору підписувались специфікації, що визначали ціну товару: №1 від 07.09.2012 р., №2 від 14.11.2012 р. та №3 від 21.11.2012 р.

На виконання умов даного Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3 436 540,41 грн. з ПДВ, що підтверджується накладними, які знаходяться в матеріалах справи і перелічені в позовній заяві. Відповідач зобов'язувався оплатити товар, однак, свої договірні зобов'язання не виконав своєчасно і в повному обсязі.

Так, відповідачем оплату за поставлений товар здійснено частково, в сумі 2 965 726,40 до подачі позову в суд, що підтверджуються банківськими виписками та в сумі 70 900,00 грн. платіжним дорученням № 393 від 31.05.2013 р. на суму 50 000,00 грн. та платіжним дорученням №472 від 01.07.2013 р. на суму 20 900,00 грн., які подані в судовому засіданні представником відповідача та з врахуванням клопотання поданого представником позивача в судовому засіданні 02.07.203 р.

Отже заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття судом рішення за з врахуванням клопотання поданого в судовому засіданні 02.07.2013 р. становить 399 914,01 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків поданого представником відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору купівлі-продажу №55-2012/Р-UA від 07.09.2012 р. відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 3 436 540,41 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.3. Договору, розрахунки покупця з постачальником за Товар, що поставляється за цим Договором, здійснюється шляхом безготівкового зарахування 100% попередньої оплати на банківський рахунок Постачальника.

Однак відповідач свої договірні зобов'язання не виконав в повній мірі, а лише здійснив оплату частково в сумі 3 036 626,40 грн. внаслідок чого виникла у нього заборгованість перед позивачем по Договору в сумі 399 914,01 грн..

Станом на день розгляду справи основна заборгованість відповідача по договору перед позивачем в сумі 399 914,01 грн. існує, що підтверджується клопотанням позивача, поданим в судовому засіданні 02.07.2013 р. та поданим представником відповідача актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2013 р. Доказів погашення такої на час прийняття судом рішення сторони не подали.

А відтак, суд прийшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а сума основної заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи в розмірі 399 914,01 грн., підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Виходячи з п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України» суд зазначає, що частиною 2 ст. 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи являється відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялась від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася, то судовий збір також покладається на відповідача.

Таким чином судовий збір в сумі 9 416,28 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНІТ - ТК» (адреса: вул. Кульпарківська, 93, м. Львів79021; код ЄДРПОУ 38287207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРІВСЬКИЙ КАР'ЄР» (адреса: вул. Заводська, 15, с. Гранітне, Сарненського району, Рівненської область, 34551, ідентифікаційний код 00290239) - 399 914,01 грн. та 9 416,28 грн. витрат понесених на сплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст виготовлено і підписано 04.07.2013 р.

Суддя Долінська О.З.