Рішення № 32207905, 01.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2013 р. Справа № 911/2263/13

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз", м. Боярка

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Княжицьке", Київська область, Броварський район, с. Княжичі

про стягнення 39 776,16 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: Литвин В.С. - довіреність №1-255 від 26.12.2012 р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У червні 2013 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (далі - позивач) звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Княжицьке" (далі - відповідач) про стягнення 39 776,16 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів № 05010032277523-60023 від 29.12.2012 р. з оплати природного газу, переданого відповідачу у період з січня по березень 2013 року. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 39776,16 грн боргу, з яких: 38171,52 - основного боргу; 1342,66 грн - пені та 261,98 грн - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.06.2013 р. порушено провадження у справі № 911/2263/13 та призначено її до розгляду на 25.06.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.06.2013 р. повідомлено сторін про перенесення розгляду справи на 01.07.2013 р., оскільки судове засідання відкладене на 25.06.2013 р. не відбулося, у зв'язку із виробничою необхідністю.

25.06.2013 р. відповідачем подано лист, в якому він зазначив, що отриману від позивача претензію про сплату заборгованості з постачання природного газу у сумі 38171,50 грн не визнає, оскільки вона є значно нижчою.

Присутній в судовому засіданні 01.07.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання 01.07.2013 р. не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судового засідання.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, так як його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

29.12.2012 р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (постачальник, позивач у справі) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Княжицьке" (споживач, відповідач у справі) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів № 05010032277523-60023 (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1. договору) постачальник протягом 2013 року здійснює споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

За умовами договору сума до сплати за 1000 куб. м. природного газу складає 4708,176 грн.

Обов'язок з оплати вартості послуг з постачання природного газу узгоджено сторонами у п. 4.6.3. договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ за період з січня по березень 2013 року включно в об'мі 9397 куб. м. загальною вартістю 44242,73 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями підписаних та скріплених печатками обох сторін актами прийому-передачі природного газу: за січень 2013 року від 31.01.2013 р., за лютий 2013 року від 28.02.2013 р. та за березень 2013 року від 31.03.2013 р.

Із зазначених актів вбачається, що сторонами спору підписано акти на загальну суму 44242,73 грн без зауважень та за відсутності з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору, тобто, відповідач не заперечував щодо обсягів, сум, якості поставленого газу та строків поставки за підписаним актом.

Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки природного газу у відповідності до умов договору.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку постачальника за договором поставити природний газ відповідає обов'язок споживача оплатити вартість газу і наданих послуг.

Відповідно до п. 4.6.3. договору остаточний розрахунок за отриманий природний газ не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Проте, в порушення свого грошового зобов'язання вартість послуг з постачання природного газу відповідач сплатив частково, а саме в сумі 6071,21 грн.

Доказів на підтвердження проведеної відповідачем повної оплати по договору, яким позивач обґрунтовує позов в матеріалах справи не міститься та сторонами подано не було.

Заперечення відповідача проти стягнення з нього 38171,50 грн основного боргу, викладені у листі № 100 від 18.06.2013 р., є необґрунтованими, оскільки доказів на підтвердження своїх заперечень відповідач суду не надав, як і не вказав доказів якими може бути спростована заявлена до стягнення сума боргу.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повної оплати відповідачем вартості послуг з постачання природного газу, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді борг відповідача перед позивачем за договором становить - 38171,52 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу відповідача перед позивачем в розмірі 38171,52 грн., а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Окрім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором позивачем заявлено до стягнення з відповідача 261,98 грн 3% річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, господарський суд встановив, що він відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 261,98 грн. 3 % річних підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором позивачем заявлена до стягнення з відповідача пеня за період з 06.02.2013 р. по 03.06.2013 р., що складає 1342,66 грн.

Пунктом 6.2.2. договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача пені, враховуючи строки виникнення зобов'язання за договором, часткову оплату, період нарахування пені, заявлений позивачем, п. 6.2.2. договору, господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1342,66 грн. пені підлягає задоволенню.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Княжицьке" (07455, Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, вул. Лагунової, 107, код ЄДРПОУ 32277523) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код ЄДРПОУ 20578072) 38171 (тридцять вісім тисяч сто сімдесят одну) грн. 52 коп. основного боргу, 1342 (одну тисячу триста сорок дві) грн. 66 коп. пені, 261 (двісті шістдесят одну) грн. 98 коп. 3 % річних та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Наріжний С.Ю.

Дата виготовлення та підписання рішення 03.07.2013 р.