Постанова № 32207767, 02.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Справа № 5009/4871/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В. (доповідач), Алєєвої І.В., Владимиренко С.В.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Сервіс", м. Запоріжжяна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 27.03.2013 рокуу справі№ 5009/4871/12 господарського суду Запорізької областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Сервіс", м. ЗапоріжжядоВідкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжяпро стягнення 60 000 000, 00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Овчинніков М.Б. (дов.№1 від 02.01.2013 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.01.2013 року по справі №5009/4871/12 (суддя: Гончаренко С.А.) позов задоволено; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо - Сервіс", 60 000 000,00 грн. основного боргу та судові витрати.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року по справі №5009/4871/12 (судді: Малашкевич С.А., Азарова З.П., Ломовцева Н.В.) апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" задоволено; рішення господарського суду Запорізької області від 29.01.2013 року у справі №5009/4871/12 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо - Сервіс" до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про стягнення 60 000 000,00 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Сервіс", м. Запоріжжя звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року та залишити без змін рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2013 року.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Від Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просили залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року у справі №5009/4871/12 без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Представник відповідача, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.

Заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 червня 2006 року між ВАТ "Запоріжжяобленерго" (первісний боржник), АТ НЕК "Енергетика та паливо України" (новий боржник) та Державним підприємством "Енергоринок" (кредитор) укладено договір про переведення боргу № 3487/01, відповідно до п. 1.1 якого сторони погодили, що первісний боржник, зі згоди кредитора, переводить свій грошовий борг (зобов'язання по оплаті вартості електроенергії) в розмірі 60 000 000,00 грн. (шістдесят мільйонів грн. 00 коп.) по рішенню суду № 25/68 від 12.02.2004р., та № 21/25 від 07.04.2004р. та до договору № 54/01-ЕР від 04.08.1999р., укладеним між первісним боржником і кредитором, та зобов'язується сплатити новому боржникові за прийняття боргу визначену цим договором плату, а новий боржник заміняє первісного боржника у зобов'язанні, що виникає із зазначеного вище договору, і приймає на себе обов'язки первісного боржника за основним договором оплатити кредитору заборгованість за куповану електроенергію, яка підтверджується протоколом погодження суми заборгованості за електроенергію по договору переводу боргу від 30 червня 2006 року № 3487/01.

АТ "НЕК "Енергетика і паливо України" перерахувало на рахунок ДП "Енергоринок" 60 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 23 від 30.06.2006р.

05 липня 2006 року між Акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Енергетика та паливо України" (Кредитор) в особі керуючого санацією Золотаря В.П., діючого на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 27.03.2006р. у справі № 15/311-б та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укренерговосток-1" (Новий кредитор) в особі директора Іващенко Р.С., діючого на підставі Статуту, укладено Договір № 03/03-143 про відступлення права вимоги, відповідно до п. 1 якого Кредитор відступив Новому кредитору право вимоги до Боржника - Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в сумі 60 000 000,00 грн., яке виникло з обов'язку Боржника сплатити на користь Кредитора вказану суму, відповідно до умов Договору про переведення боргу № 3487/01 від 30.06.2006р., у зв'язку з неповною сплатою за придбану у січні 2001р. на оптовому ринку електроенергію за договором №24/01-ЕР від 04.08.1999р., який рішенням Господарського суду м. Києва від 05 жовтня 2009 року у справі №32/509 визнано недійсним; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укренерговосток-1" повернути Акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Енергетика та паливо України" все отримане за Договором уступки права вимоги №03/03-143 від 05.07.2006р.

29 липня 2011 року між АТ НЕК "Енергетика та паливо України" (Первісний кредитор) та ТОВ "Фірма Флекс" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 29/07-11, відповідно до п. 1.1 якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором переведення боргу № 3487/01 від 30.06.2006р., укладений між Первісним кредитором та ВАТ "Запоріжжяобленерго".

10 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Флекс" (Первісний кредитор) та Компанією "Геллард Трейд Інк." (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 10/08-11, відповідно до п. 1.1 якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором переведення боргу № 3487/01 від 30.06.2006р., та договором про відступлення права вимоги № 29/07-11 від 29.07.2011р. Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором. (п.1.2. Договору).

26 жовтня 2012 року між Компанією "Геллард Трейд Інк." (Первісний кредитор) та ТОВ "Ельдорадо-Сервіс" (Новий кредитор - позивач по справі) укладено договір про відступлення права вимоги № 26/10-12, відповідно до п. 1.1 якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором № 3487/01 від 30.06.2006р., договором про відступлення права вимоги № 29/07-11 від 29.07.2011р. та договором про відступлення права вимоги № 10/08-11 від 10.08.2011р. З моменту набуття чинності цим договором Первісний кредитор вважається таким, що передав своє право вимоги (дебіторську заборгованість) в сумі 60 000 000,00 гривень, а Новий кредитор - таким, що прийняв право вимоги. (п.1.2. договору).

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що договір відступлення права вимоги №26/10-12 від 26.10.2012 року не суперечить ні Цивільному кодексу України та іншим актам законодавства України, ні моральним засадам суспільства, оскільки спрямований на реальне настання правових наслідків - предметом договору є передача (відступлення) права вимоги АТ НЕК "Енергетика та Паливо України", яке виникло за рішенням суду №25/68 від 12.02.2004 р., №21/25 від 07.04.2004 року та за договором №54/01-ЕР від 04.08.1999 по ланцюгу укладення договорів відступлення права вимоги до ТОВ "Ельдорадо-Сервіс". Судом першої інстанції визнано безпідставними та необґрунтованими посилання відповідача щодо пропуску позивачем позовної давності, оскільки позивач отримавши право вимоги на підставі договору №26/10-12 від 26.10.2012 року, скористався своїм правом та 29.10.2012 року направив відповідачеві вимогу про сплату 60 000 000 грн. Відповідач у семиденний строк з дня отримання вимоги зобов'язання не виконав, чим порушив права позивача. Саме з цього моменту 07.12.2012 року у ТОВ "Ельдорадо-Сервіс" виникло право на позов і почався перебіг строку позовної давності, який має сплинути 07.12.2015 року.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції вважає, що договір відступлення права вимоги №26/10-12 від 26.10.2012 року не є доказом, оскільки після набрання рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2009 року по справі №32/509 законної сили, сторони повернулися до первісного стану, який був до укладення недійсної угоди, зокрема до АТ НЕК "Енергетика та паливо України" повернулись усі права за договором № 3487/01 від 30.06.2006р., а саме право вимоги до ВАТ "Запоріжжяобленерго" сплатити заборгованість у розмірі 60 000 000, 00грн., а у останнього сплатити таку заборгованість цьому кредитору. Строк виконання зобов'язання відповідачем за договором № 3487/01, виходячи з умов додаткової угоди до нього №1 від 05.07.2006 року, спливав 30.12.2006р. Отже, саме з часу набрання рішенням суду законної сили (17.10.2009 р.), АТ НЕК "Енергетика та паливо України", представник якого був присутній в судовому засіданні при оголошенні рішення, стало відомо про порушення відповідачем його права щодо сплати заборгованості за договором № 3487/01 від 30.06.2006р. З 18.10.2009р., почався перебіг строку позовної давності для звернення з позовом про стягнення заборгованості з відповідача за договором № 3487/01 від 30.06.2006р., оскільки заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. (ст.262 Цивільного кодексу України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що пропуск строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем у справі, є підставою для відмови у позові.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду апеляційної інстанції такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки апеляційний господарський суд в порядку ст. ст.43, 47, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив та належним чином оцінив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин апеляційний господарський суд з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятої постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Сервіс", м. Запоріжжя.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 ,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Сервіс", м.Запоріжжя залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року у справі №5009/4871/12 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.В. Акулова

Судді: І.В. Алєєва

С.В. Владимиренко