ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2013 року Справа № 904/872/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючого),
Гончарука П.А. (доповідача),
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 березня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 травня 2013 року у справі № 904/872/13-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення суми, -
Встановив:
У січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 145800 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № Мк25-04-2012/1 від 25 квітня 2012 року, пені в розмірі 5452,52 грн., 10905,04 грн. 30 % річних, 29160 грн. 20 % штрафу, 5800 грн. витрат на адвокатські послуги.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18 березня 2013 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 травня 2013 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 191302,66 грн., з яких: 145800 грн. - заборгованість, 5437,62 грн. - пеня, 29160 грн. - 20 % штрафу, 10905,04 грн. - 30 % річних, 5800 грн. витрат на послуги адвоката та судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, 25 квітня 2012 року сторонами укладено договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № Мк25-04-2012/1, на виконання умов якого та додатку № 1 від 25 квітня 2012 року до нього позивач поставив відповідачу товар - насіння соняшнику на загальну суму 162000 грн., що підтверджується видатковою накладною № ТЕ-0000234 від 7 травня 2012 року, підписаною сторонами.
В зв'язку з тим, що відповідачем здійснено часткову оплату товару, в сумі 16200 грн., за ним утворилася заборгованість в розмірі 145800 грн., доказів погашення якої матеріали справи не містять.
Встановивши зазначене, місцевий господарський суд, керуючись нормами ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 652, 655 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення суми основного боргу та необхідність його задоволення.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до п.п. 8.2, 8.4 договору за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період прострочення), від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. У випадку порушення умов оплати вартості товару, покупець сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару.
Зважаючи на викладені умови договору, норми ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 548, 549, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд задовольнив вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 20% штрафу в повному обсязі, стягнувши 29160 грн., а вимоги щодо пені - частково, в сумі 5437,62 грн. за період з 16 жовтня 2012 року по 14 січня 2013 року, зважаючи на помилковість відповідного розрахунку позивача.
Крім того, враховуючи умови п. 8.6 договору, яким передбачено, що у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця покупець сплачує 30 % річних, норми ст. 625 Цивільного кодексу України, суд визнав обґрунтованими й вимоги позивача щодо стягнення 30 % річних в розмірі 10905,04 грн., задовольнивши їх в повному обсязі.
Зважаючи на доведеність матеріалами справи факту оплати позивачем послуг адвоката в сумі 5800 грн., норми ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судом задоволено й вимогу щодо покладення даних витрат на відповідача.
З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний господарський суд, залишивши його без змін.
Викладені висновки попередніх судових інстанцій щодо наявності правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з сумою штрафу та пені, які присудженні до стягнення попередніми судовими рішеннями, та вважає за необхідне зменшити їх розмір, з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Таким чином, беручи до уваги викладене, наявні у матеріалах справи дані про стан посівів соняшнику, насіння якого відповідач придбав у позивача, та те, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою вищевикладені обставини та законодавчі вимоги щодо необхідних умов, за яких господарський суд має право в порядку ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 233 процесуального кодексу України зменшити розмір штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, рішення та постанова в частині стягнення штрафу та пені підлягають зміні.
Виходячи з викладених підстав та обставин справи, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з 29 160,00 грн. до 6 000,00 грн. та пені з 5 452, 52 грн. до 2 000,00 грн.
Підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень в частині стягнення 145 800 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № Мк25-04-2012/1 від 25 квітня 2012 року, 10905,04 грн. 30 % річних, 5800 грн. витрат на адвокатські послуги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 березня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 травня 2013 року у справі № 904/872/13-г - змінити, зменшивши суму штрафу, яка підлягає стягненню з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" з 29 160,00 грн. до 6 000,00 грн. та пені з 5 452, 52 грн. до 2 000,00 грн.
В решті судові рішення залишити без змін.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ, а виконання судового рішення поновити.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко
Судове рішення № 32207765, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 03.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/872/13-г. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: