Вирок № 32206151, 13.06.2013, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 1910/1328/2012

Провадження № 1/602/7/2013

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р.

Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Сенюх М. З.

при секретарі Головатюк О.І., Домчук В.І.

з участю прокурорів Спіженко О.І., Сипень В.М.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ланівці справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, громадянина України, раніше не судимого,

за ч.2 ст..289 КК України -

В С Т А Н О В И В :

26 листопада 2011 року приблизно о 00 год. ОСОБА_3, маючи прямий умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, з корисливих мотивів, перебуваючи на АДРЕСА_2, скориставшись незамкненими задніми дверима, проник до салону припаркованого там автомобіля НОМЕР_1 білого кольору, 1977 року випуску, вартістю 8628,88 грн., не маючи дозволу на його керування, всупереч волі власника ОСОБА_4, шляхом з'єднання проводів запалювання завів двигун, після чого з місця події на вказаному автомобілі зник, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальні збитки на суму 8628,88 грн.

Далі, діючи з корисливих мотивів та реалізовуючи свій злочинний умисел, він у лісосмузі поблизу м.Полонне Хмельницької області розібрав на запчастини вказаний автомобіль, деталі якого переставив на власний автомобіль марки ВАЗ-21011, а решту запчастин із викраденого автомобіля здав до пункту прийому металобрухту.

Крім цього, 11 вересня 2012 року приблизно о 1 год. ОСОБА_3, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом прибув у м.Ланівці на вул..Незалежності, де між будинками № 16 та № 18 підійшов до автомобіля ВАЗ 21104 зеленого кольору 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 43481,92 грн., що перебуває у володінні ОСОБА_5 на основі довіреності та не маючи дозволу на його керування, всупереч волі власника, з допомогою наявної в нього викрутки, відкрив водійські двері, проник в салон транспортного засобу, з'єднав дроти замка запалення, завів автомобіль та з місця вчинення злочину зник, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальні збитки на суму 43481,92 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину визнав та пояснив суду про те, що в листопаді 2011 року за пропозицію товариша ОСОБА_6 він погодився скоїти викрадення автомобіля. Перебуваючи в м.Боярка Київської області вони викрали автомобіль марки ВАЗ 21011, з якого знали номерний знак і поставили номерний знак з автомобіля ОСОБА_6 В подальшому викрадений автомобіль вони розібрали на запчастини і продали їх, розділивши одержані гроші між собою.

Підсудний ОСОБА_3 також пояснив суду, що у вересні 2012 року на автомашині ОСОБА_6 вони приїхали в м.Ланівці Тернопільської області, де біля будинків побачили автомобіль марки ВАЗ 211014, який вирішили викрасти. За допомогою ножа та викрутки вони відкрили водійські двері та, з'єднавши проводи коробки запалювання, завели двигун і викрали даний автомобіль, яким поїхали в м.Полонне Хмельницької області.

Підсудний ОСОБА_3 розкаюється у вчиненому, усвідомив наслідки, просить його суворо не карати, вказуючи, що злочин вчинив у зв'язку з необхідністю коштів.

Вина ОСОБА_3 в незаконному заволодінні транспортними засобами стверджується доказами, зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_5 дав суду пояснення про те, що 10 вересня 2012 року він припаркував автомобіль ВАЗ 211014 біля будинку за місцем свого проживання, а наступного дня автомобіль був відсутній і він звернувся з відповідною заявою в органи міліції.

Потерпілий ОСОБА_5 не наполягає на суворому покаранні підсудного, вказує, що матеріальні та моральні збитки йому відшкодовано.

Потерпілий ОСОБА_4 дав суду пояснення про те, що в його користуванні знаходився автомобіль ВАЗ-21011, який знаходився біля будинку за його місцем проживання. Даний автомобіль хтось викрав у листопаді 2011 року, про що він написав заяву в органи міліції.

Потерпілий ОСОБА_4 не наполягає на суворому покаранні підсудного, вказує, що підсудний ОСОБА_3 частково відшкодував завдані йому збитки.

З показів свідка ОСОБА_7, оголошених в судовому засіданні, вбачається, що в березні 2011 року на прохання ОСОБА_3 вона надала йому в користування належний їй гараж. У вересні 2012 року в присутності працівників міліції вона виявила в гаражі автомобіль ВАЗ 21104.

Свідок ОСОБА_8 пояснила суду про те, що її син ОСОБА_6 дружив з ОСОБА_3 В користуванні сина є автомобіль червоного кольору. В даний час син за місцем проживання відсутній і автомобілем не користується.

Вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України доводиться письмовими матеріалами справи, які судом не досліджувались, але підсудний не заперечує їх фактичні обставини.

Аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про доведеність злочину, вчиненого підсудним ОСОБА_3 і його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, вчинене повторно.

При призначенні покарання підсудному суд відповідно до вимог ст.ст. 50,65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, як пом'якшуючі покарання обставини визнання вини та розкаяння у вчиненому, добровільне відшкодування завданих збитків, думку потерпілих, які не наполягають на суворому покаранні підсудного та особу винного, який є особою молодого віку, вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання.

Наведені обставини пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. На підставі наведеного суд прийшов до висновку, що покарання слід призначити згідно статті звинувачення у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті звинувачення.

Судові витрати слід покласти на підсудного ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України (1960 року), суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, за якою призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишити без змін - тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з дня затримання - 15 вересня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області 441,36 грн. - вартість проведення автотоварознавчої експертизи № 7-89/12 від 20 вересня 2012 року, 117,60 грн. - вартість дактилоскопічної експертизи № 08/39/12 від 29 вересня 2012 року, 235,20 грн. вартість дактилоскопічної експертизи № 08/38/12 від 29 вересня 2012 року; 470,40 грн. вартість трасологічної експертизи № 1-1358/12 від 20 вересня 2012 року; 84,42 грн. вартість авто товарознавчої експертизи № 4-1622/12 від 7 листопада 2012 року. (код ЕДРПОУ 24524727 Банк одержувача: ГУ ДКУ в Тернопільській області; МФО 838012, р/р 31256272210463).

Речові докази по справі: аркуші паперу з слідами папілярних узорів пальців рук, талон про проходження державного технічного огляду, талон обов'язкового страхування, що знаходяться при матеріалах справи, залишити в справі; полімерний хомут, гіпсовий зліпок сліду протектора шин, державні реєстраційні номерні знаки в кількості двох штук «НОМЕР_1», які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Лановецького РВ УМВС України в Тернопільській області - знищити; автомобіль ВАЗ 21014, номерний знак НОМЕР_2, що знаходиться на зберіганні в ОСОБА_5, повернути йому як законному володільцю; ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні в ОСОБА_4, повернути йому.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя: М. З. Сенюх