Ухвала суду № 3220548, 13.03.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-34734/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Брайка А.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представника відповідача Писаренка О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області

на постановугосподарського суду Харківської області від 13 липня 2006 року

та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2006 року

у справі№ АС-03/166-06

за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут»

до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області

проскасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2006 року СТОВ «Добробут» звернулось до суду з позовом до Ізюмської ОДПІ Харківської області про скасування податкового повідомлення рішення № 0000022310/0 від 12 січня 2006 року.

Постановою господарського суду Харківської області від 13 липня 2006 року позов задоволено.

Скасовано повністю податкове повідомлення рішення № 0000022310/0 від 12 січня 2006 року Ізюмської ОДПІ Харківської області.

Стягнуто з Державного бюджету на користь СТОВ «Добробут» 3, 40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2006 року постанову господарського суду Харківської області від 13 липня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Ізюмська ОДПІ Харківської області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 13 липня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2006 року, провадження у справі припинити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Ізюмська ОДПІ Харківської області провела планову виїзну документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів) СТОВ «Добробут» за період з 01 квітня 2004 року по 30 вересня 2005 року, за результатами якої було складено № 1533/231/31936096 від 28 грудня 2005 року.

Перевіркою було встановлено, що позивач занизив валовий дохід на 202 306, 00 грн. по господарській операції згідно договору купівлі - продажу № 2701-8 від 26 липня 2005 року, укладеного між СТОВ «Добробут» (продавець) та ВСАТ АК «Слобожанський» (покупець), що є порушенням підпункту 4.1.1. п 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в розмірі 48 664, 00 грн. та зменшено відємне значення по податку на прибуток в сумі 7 600, 00 грн.

12 січня 2006 року Ізюмська ОДПІ Харківської області на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0000022310/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 58397, 00 грн., у тому числі 48664, 00 грн. основний платіж та 9733, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Позивач оскаржив це податкове повідомлення рішення в порядку адміністративного оскарження, за результатами якого Ізюмська ОДПІ Харківської області прийняла рішення за результатами первинної скарги від 22 березня 2006 року № 2242/7/25-010, яким скаргу позивача залишила без задоволення, а податкове повідомлення рішення без змін.

Крім того, судами було встановлено, що позивач з ВСАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» уклав договір купівлі - продажу № 2701-8 від 26 липня 2005 року, відповідно до пунктів 1.3, 2.3, 2.4 якого на рахунок позивача була перерахована відповідачем попередня оплата за фуражне зерно та кормові добавки в розмірі 3 000 000, 00 грн. частками 18 серпня 2005 року в розмірі 1000 000, 00 грн., 19 серпня 2005 року 2 000 000, 00 грн.

Сума попередньої оплати в розмірі 2500000, 00 грн. була включена до валового доходу за 9 місяців 2005 року.

В рахунок попередньої оплати позивачем був відвантажений товар - дріжджі кормові в кількості 2,2 т на суму 5 148,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 858, 00 грн.

01 вересня 2005 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору № 2701-8 від 26 липня 2005 року, відповідно до якої був частково змінений асортимент товарів, що підлягають поставці та складена специфікація № 2, а також врегульовані відносини сторін з оплати за товари, що поставляються в межах даного договору.

Згідно з п. 3 додаткової угоди № 1 здійснена покупцем попередня оплата за товар вважається попередньою оплатою за товар, асортимент якого наведений в специфікації № 2.

Згідно додаткової угоди № 1 та специфікації № 2 від 01 вересня 2005 року позивачем була здійснена поставка товарів на суму 242767, 25 грн., в тому числі податок на додану вартість - 40 461, 20 грн., що підтверджується видатковими накладними № 012.09 від 01 вересня 2005 року на суму 120 750, 47 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 24 150, 09 грн., № 022.09 від 02 вересня 2005 року на суму 39 656, 52 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 7 931, 30 грн., № 063.09 від 06 вересня 2005 року на суму 41 899, 06 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 8 379, 81 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що висновки акту перевірки про заниження валового доходу на 202 306, 00 грн. є безпідставними, а донарахування позивачу податку на прибуток спірним податковим повідомленням рішенням є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій, було встановлено, що позивач відповідно до вимог підпункту 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включив до складу валового доходу суму попередньої оплати в розмірі 2500000, 00 грн. згідно договору купівлі - продажу № 2701-8 від 26 липня 2005 року.

01 вересня 2005 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору № 2701-8 від 26 липня 2005 року, відповідно до якої був частково змінений асортимент товарів, що підлягають поставці та складена специфікація № 2, а також врегульовані відносини сторін з оплати за товари, що поставляються в межах даного договору.

Згідно з п. 3 додаткової угоди № 1 здійснена покупцем попередня оплата за товар вважається попередньою оплатою за товар, асортимент якого наведений в специфікації № 2.

Згідно додаткової угоди № 1 та специфікації № 2 від 01 вересня 2005 року позивачем була здійснена поставка товарів на суму 242767, 25 грн., в тому числі податок на додану вартість - 40 461, 20 грн.

Враховуючи те, що поставка позивачем товару на 202 306, 00 грн. здійснювалась згідно специфікації № 2 від 01 вересня 2005 року в рамках договору купівлі - продажу № 2701-8 від 26 липня 2005 року з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 01 вересня 2005 року, а також те, що відповідно до додаткової угоди № 1 від 01 вересня 2005 року здійснена покупцем попередня оплата за товар вважається попередньою оплатою за товар, асортимент якого наведений в специфікації № 2, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ця поставка товару на 202 306, 00 грн. здійснювалась в рахунок раніше отриманої попередньої оплати в розмірі 2500000, 00 грн., яка була включена до складу валового доходу за першою подією, а тому висновки акту перевірки про заниження позивачем валового доходу на 202 306, 00 грн. є безпідставними.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про протиправність спірного податкового повідомлення рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Ізюмської ОДПІ Харківської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Харківської області від 13 липня 2006 року та ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2006 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 13 липня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: ________ Л.І. Бившева

Судді: ________ А.І. Брайко

________ М.І. Костенко

________ Н.Є. Маринчак

________Т.М. Шипуліна