Ухвала суду № 3220545, 12.09.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-620/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Брайка А.І., Маринчак Н.Є.,Усенко Є.А.,Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Софт»

на постанову господарського суду Тернопільської області від 23 червня 2006 року

та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року

у справі № 12/164-2220

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стар Софт»

до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції

провизнання нечинними податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2006 року ТОВ «Стар Софт» звернулось до суду з позовом до Тернопільської ОДПІ про скасування податкових повідомлень рішень № 0000132306/025280 та № 0000022306/025279 від 27 квітня 2006 року.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 23 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року постанову господарського суду Тернопільської області від 23 червня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ «Стар Софт», посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Тернопільської області від 23 червня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Тернопільська ОДПІ провела виїзну позапланову перевірку ТОВ «Стар Софт» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01 січня 2006 року по 31 січня 2006 року, за результатами якої було складено акт № 9673/23-323/21133679 від 18 квітня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено, що в результаті порушення позивачем вимог підпункту 7.2.1, підпункту 7.2.3, підпункту 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 та підпункту 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість в розмірі 40777, 58 грн., на яку позивачу ТОВ «Тернопіль Онлайн» була виписана податкова накладна № 1406 від 01 грудня 2005 року, підлягає виключенню із податкового кредиту за грудень 2005 року, внаслідок чого позитивне значення податку на додану вартість за грудень 2005 року підлягає зменшенню на 2883, 00 грн., а бюджетне відшкодування з податку на додану вартість підлягає зменшенню на 18263, 00 грн.

27 квітня 2006 року Тернопільська ОДПІ на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0000132306/025280, яким ТОВ «Стар Софт» зменшила суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2005 року на 18263, 00 грн. та застосувала штрафні (фінансові) санкції в сумі 7305, 20 грн., і податкове повідомлення рішення № 0000022306/025279, яким визначила суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 4036, 20 грн., у тому числі 2883, 00 грн. основний платіж та 1153, 20 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Крім того, судами попередніх інстанцій було встановлено 01 грудня 2005 року ТОВ «Тернопіль Онлайн» виписало податкову накладну № 1406, згідно якої в графі 2 «дата відвантаження» вказана дата 01 грудня 2005 року та у графі 3 «номенклатура поставки товарів продавця» зазначено авансові платежі за приміщення у грудні, на загальну суму 244665, 48 грн., в тому числі 40777, 58 грн. податок на додану вартість.

Авансові платежі за приміщення позивачем не були сплачені 01 грудня 2005 року.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що податкова накладна № 1406 від 01 грудня 2005 року не відповідає вимогам підпункту «е» підпункту 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та в порушення вимог підпункту 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього ж Закону була виписана не в момент виникнення податкових зобовязань у продавця, що свідчить про правомірність оспорюваних податкових повідомлень рішень.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу першого підпункту 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 вищезазначеного Закону платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

В той же час, датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (підпункт 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 цього ж Закону).

Враховуючи те, що податкова накладна № 1406 від 01 грудня 2005 року, виписана ТОВ «Тернопіль Онлайн» на користь ТОВ «Стар Софт», не містить опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм), тобто не відповідає вимогам підпункту «е» підпункту 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а у ТОВ «Тернопіль Онлайн», як у продавця, відповідно до положень підпункту 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 цього ж Закону не виникли податкові зобовязання з податку на додану вартість з цієї операції, оскільки 01 грудня 2005 року будь-якої оплати за приміщення не відбувалось, а доказів укладення договору купівлі продажу приміщень та фактичної передачі приміщень позивачем під час розгляду справи представлено не було, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не мав право на віднесення сум податку на додану вартість в розмірі 40777, 58 грн. до податкового кредиту відповідно до вимог підпункту 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що свідчить про правомірність оспорюваних податкових повідомлень рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ «Стар Софт» підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Тернопільської області від 23 червня 2006 року та ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Софт» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Тернопільської області від 23 червня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: ________ Л.І. Бившева

Судді: ________ А.І. Брайко

________ Н.Є. Маринчак

________ Є.А. Усенко

________ Т.М. Шипуліна