Ухвала суду № 3220519, 06.03.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-32433/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Федорова М.О.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представника позивача Патяшина А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Харцизьку

на постановугосподарського суду Донецької області від 17 липня 2006 року

та ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 року

у справі№ 31/78а

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сілур»

до Державної податкової інспекції у місті Харцизьку

про скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2006 року ВАТ «Сілур» звернулось до суду з позовом до ДПІ у м. Харцизьку про скасування податкового повідомлення рішення № 0000422342/0 від 17 березня 2006 року.

Постановою господарського суду Донецької області від 17 липня 2006 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Харцизьку від 17 березня 2006 року № 00004223420/0.

Присуджено ВАТ «Сілур» з Державного бюджету України судовий збір в сумі 3, 40 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 року постанову господарського суду Донецької області від 17 липня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Харцизьку, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Донецької області від 17 липня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Сілур», посилаючись на те, що оскаржувані рішення винесені з додержанням норм матеріального та процесуального права, з встановленням всіх обставин по справі, просить касаційну скаргу ДПІ у м. Харцизьку залишити без задоволення, а постанову господарського суду Донецької області від 17 липня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 року без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

ТОВ «Сілур» подало до ДПІ у м. Харцизьку декларацію по податку на додану вартість за лютий 2003 року, в якій задекларувало відємне значення податку на додану вартість в сумі 247965, 00 грн., з яких 205236, 00 грн. - експортне відшкодування та 42729, 00 грн. - бюджетне відшкодування.

Правомірність заявленого до відшкодування податку на додану вартість за лютий 2003 року була предметом перевірки в червні 2003 року. За результатами документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Сілур» за період з 01 лютого 2003 року по 28 лютого 2003 року, з 01 квітня 2003 року по 30 квітня 2003 року було складено акт № 1148-23-4-15/112-001910465 від 25 червня 2003 року. В акті перевірки було встановлено порушення п. 1.7 ст. 1, підпункту 7.2.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпункту 12.4, підпункту 12.5 п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, що мало вираз в тому, що ТОВ «Сілур» віднесло до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 100000, 00 грн. по податковим накладним, які оформлені неналежним чином.

ДПІ у м. Харцизьку прийняла податкове повідомлення - рішення від 27 червня 2003 року № 0000012344/0, яким зменшила суму бюджетного відшкодування на суму 100000, 00 грн., в тому числі 57271, 00 грн. - експортне відшкодування та 42729, 00 грн. бюджетне відшкодування.

Залишок суми заявленого до відшкодування експортного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 147965, 00 грн. було фактично відшкодовано ТОВ «Сілур».

Після проведеної в червні 2003 року перевірки до ДПІ у м. Харцизьку надійшли результати зустрічних перевірок контрагентів позивача по операціям, за якими був сформований податковий кредит по податку на додану вартість за лютий 2003 року.

ДПІ у м. Харцизьку провела позапланову виїзну документальну перевірку ВАТ «Сілур» з питань взаємовідносин з ТОВ «ДМ проект», ТОВ «З і С», ТОВ «Тандем», ВАТ «Сталь Канат» за період з 01 лютого 2003 року по 28 лютого 2003 року, за результатами якої було складено акт перевірки № 418/23-3-00191046 від 17 березня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено, зокрема, порушення п. 1.8 ст. 1, підпункту 7.4.1 п. 7.4, підпункту 7.5.5 п. 7.5 ст. 7, підпункту 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було збільшено відємне значення суми податкових зобовязань по податку на додану вартість за лютий 2003 року на 147965, 00 грн. та занижена сума податку на додану вартість за лютий 2003 року на суму 169108, 00 грн.

17 березня 2006 року ДПІ у м. Харцизьку на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0000422342/0, яким ВАТ «Сілур» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 147965, 00 грн. за лютий 2003 року та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 73982, 50 грн.

За результатами перевірки відповідачем також було прийнято податкове повідомлення - рішення від 17 березня 2006 року № 0000432342/0 про нарахування позивачу податкових зобовязань по податку на додану вартість в сумі 169109, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 84554, 50 грн.

Матеріалами зустрічних перевірок ТОВ НВП «Сталь Канат» (довідка Гірницької МДПІ м. Макіївки від 15 жовтня 2003 року № 2501/23-2), ТОВ «Тандем» (довідка ДПІ у Київському районі м. Донецька від 02 грудня 2003 року № 750/23-2), ТОВ «З і С» (довідка Центрально - Міської МДПІ м. Макіївки від 16 липня 2003 року № 160/23-1), ТОВ «ДМ Проект» (довідка ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька від 28 серпня 2003 року № 1846/23-211-1/25102291) підтверджено постачання позивачу товарів по наявним у нього податковим накладним, формування податкових зобовязань контрагентами по операціям з позивачем за лютий 2003 року, відображення їх в документах податкового обліку та деклараціях, здійснення оплати товарів, як шляхом перерахування грошових коштів, так і шляхом проведенням заліків взаємної заборгованості та передачею простих векселів, які були погашені.

В зазначених довідках також вказано, зокрема, те, що контрагенти позивача не є виробниками реалізованої продукції, а придбали її у субєктів господарювання: ТОВ «Аверс Компані», ПП «Танол», ТОВ «Стройресурс», ТОВ «Краусінтел», статутні документи яких визнані недійсними в судовому порядку, свідоцтва платників податку на додану вартість анульовані, за юридичною адресою вказані субєкти не знаходяться або ліквідовані.

Крім того, судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі договору від 22 травня 2002 року № 804-03-2-04-4201 ВАТ «Сілур» (покупець) одержало від ТОВ НПП «Сталь-Канат» (продавець) товарно матеріальні цінності (алмазні волоки) на загальну суму 140000, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 233333, 33 грн. та отримало податкову накладну від 10 лютого 2003 року №132 на суму 1400 000, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 233333, 33 грн.

Позивачем була сплачена сума за поставлений товар, що підтверджується копією платіжного доручення від 10 лютого 2003 року № 1514 на суму 1 400000, 00 грн.

Відповідно до акту перевірки суми податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній були включені до податкового кредиту позивачем відповідного періоду, відображеного у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), та відповідають даним податкових декларацій по податку на додану вартість за лютий 2003 року.

Згідно довідки Гірницької МДПІ від 15 жовтня 2003 року № 2501/23-2 суми податку на додану вартість по вищезазначеній податковій накладній ТОВ НПП «Сталь-Канат» включені до податкових зобовязань відповідного періоду, відображені у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкової декларації по податку на додану вартість за лютий 2003 року.

В акті зазначено, що ТОВ «Сталь-Канат» не є виробником відвантаженої ВАТ «Сілур» продукції, а постачальником продукції ТОВ «Сталь-Канат» є ТОВ «Аверс Компанія».

Згідно відповіді ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька провести зустрічну перевірку та підтвердити сплату податку на додану вартість до бюджету ТОВ «Аверс Компанія» немає можливості, оскільки скасована його реєстрація рішенням господарського суду Донецької області від 29 грудня 2003 року у справі № 33/1866. Товариство знято з обліку в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька 11 лютого 2004 року. Свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано з 29 грудня 2003 року згідно акту про анулювання свідоцтва від 26 січня 2004 року № 272.

Крім того, судами було встановлено, що постановою господарського суду Донецької області від 04 листопада 2003 року у справі № 33/1866 ТОВ «Аверс Компані» було визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура.

Ухвалою від 29 грудня 2003 року господарський суд Донецької області затвердив звіт та ліквідаційний баланс ТОВ «Аверс Компані», ліквідував ТОВ «Аверс Компані», як юридичну особу, та провадження у справі припинив.

Між ТОВ «Тандем» та позивачем була укладена угода купівлі-продажу труби Д42*5, 108мм, лист 1,5х/к, 0,1 х/к

На підставі укладеної угоди ВАТ «Сілур» одержало труби Д42*5, 108мм, лист 1,5х/к, 0,1 х/к від ТОВ «Тандем».

Продавцем були виписані податкові накладні від 07 лютого 2003 року № 341 на загальну суму 70560, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 141760, 00 грн., від 13 лютого 2003 року № 390 на суму 90729, 12 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 15 121, 52 грн.

Розрахунки за труби Д42*5, 108мм, лист 1,5х/к, 0,1 х/к проводились шляхом заліку взаємної заборгованості згідно актів від 26 березня 2003 року № 43 на суму 102311, 31 грн., від 26 березня 2003 року № 44 на суму 47663, 13 грн., від 26 лютого 2003 року № 58 на суму 86006, 51 грн., від 26 лютого 2003 року № 61 на суму 17 571, 93 грн.

Згідно довідки ДПІ у Київському районі м. Донецька про результати позапланової перевірки ТОВ «Тандем» з питань взаємовідносин з ВАТ «Сілур» від 02 грудня 2003 року № 750/23-2 суми податку на додану вартість по вищезазначеним податковим накладним відображені ТОВ «Тандем» у книзі продажу товарів (робіт, послуг) та включені у податковій декларації за період, що перевірявся.

Згідно відповіді ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова реалізована ТОВ «Тандем» продукція придбана у ТОВ «Краус-Інтел», зустрічну перевірку якого провести не має можливості, оскільки воно за юридичною адресою не знаходиться, останній звіт був поданий за березень 2003 року про відсутність діяльності, тобто зобовязання товариством не задекларовані і податок на додану вартість не сплачувався.

ВАТ «Сілур» одержало товарно матеріальні цінності (вугілля АШ ОБ ) від ТОВ «З і С» за податковою накладною від 27 лютого 2003 року № 2023-19 на загальну суму 188483, 16 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 31 413, 86 грн.

Розрахунки за вугілля проводились у вексельній формі - простий вексель № 643349691482 на суму 1 015730, 36 грн.

Згідно довідки Центрально - Міської МДПІ м. Макіївки про результати позапланової перевірки ТОВ «З і С» з ВАТ «Сілур» в лютому 2003 року № 160/23-1 суми податку на додану вартість по вищезазначеним податковим накладним ТОВ «З і С» відображені у книзі продажу товарів (робіт, послуг) та включені у податкову декларацію за період, що перевірявся, реалізована ТОВ «Тандем» продукція придбана у ПП «Танол», яке ліквідовано у 2005 році. Провести зустрічну перевірку та підтвердити сплату податку на додану вартість до бюджету не представляється можливим, оскільки державна реєстрація ТОВ «Танол» припинена згідно ухвали господарського суду від 06 грудня 2005 року у справі № 4/429пн, свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано.

Крім того, між позивачем та ТОВ «ДМ проект» був укладений договір №8 04-13-3-04-0418 46-1712 без дати. За цією угодою позивачем згідно податкової накладної від 10 лютого 2003 року № 4 отримані черевики, рукавиці, валянки на суму 28812, 60 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 4802, 10 грн., за податковою накладною від 21 лютого 2003 року № 10 отримані черевики, валянки на суму 21546, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 3591, 00 грн., за податковою накладною від 24 лютого 2003 року № 12 отримані рукавички на суму 18000, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 3000, 00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до податкового зобовязання відповідного періоду, відображені у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкових декларацій по податку на додану вартість за лютий 2003 року.

За результатами отриманих відповідей про результати зустрічних перевірок з питання взаємовідносин ВАТ «Сілур» з ТОВ «ДМ проект» встановлено, що ТОВ «ДМ проект» не є виробником відвантаженої ВАТ «Сілур» продукції, постачальником продукції ТОВ «ДМ-проект» є ПП «Стройресурс».

Згідно листа МДПІ у м. Дніпропетровську ПП «Стройресурс» ліквідовано згідно рішення суду.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що правовими підставами для прийняття спірного податкового повідомлення рішення були, зокрема, підпункт «б» підпункту 7.7.7, підпункт 7.4.1, підпункт 7.5.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Суди попередніх інстанцій посилались на те, що посилання на підпункт «б» підпункту 7.7.7 та на підпункту 7.5.5 ст. 7 є безпідставними, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не містить підпункт 7.5.5 в ст. 7, а на момент подання позивачем декларації за лютий 2003 рік Закон України «Про податок на додану вартість» не містив в собі підпункт «б» підпункту 7.7.7 ст. 7, а зміни щодо механізму податкового кредиту та порядку бюджетного відшкодування, які були внесені в ст. 7, набрали чинності лише з 01 червня 2005 року.

При цьому суди попередніх інстанцій посилались на те, що сума завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яка визначена в спірному податковому повідомленні рішенні, є сумою експортного відшкодування, а перевіркою, проведеною в березні 2006 року, порушень, повязаних з експортними операціями за лютий 2003 року, не встановлено, як не встановлено і фактів порушення формування податкового кредиту згідно з нормами Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла в лютому 2003 року).

Крім того, суди попередніх інстанцій посилались на те, що відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» контрагенти позивача (ТОВ НВП «Сталь Канат», ТОВ «Тандем», ТОВ «З і С», ТОВ «ДМ Проект») видали позивачу податкові накладні, суми податку на додану вартість включили до податкових зобовязань відповідного періоду, відобразили їх у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та ці дані відповідають даним податкової декларації по податку на додану вартість за відповідні періоди. На думку судів першої та апеляційної інстанцій, Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не ставить право платника податку покупця на податковий кредит в залежність від перевірки всіх постачальників по всьому ланцюгу і не встановлює обовязку покупця сплачувати податок на додану вартість до бюджету у випадку, коли такий податок не був сплачений продавцем або іншою особою, оскільки сума податку на додану вартість, включена в ціну товару, є податковим зобовязанням продавця товару і саме продавець товару несе обовязок по сплаті цього податку до бюджету.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що спірним податковим повідомленням рішенням визначена сума експортного відшкодування в розмірі 147965, 00 грн.

Документальною перевіркою дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Сілур» за період з 01 лютого 2003 року по 28 лютого 2003 року та з 01 квітня 2003 року по 30 квітня 2003 року, яка була проведена ДПІ у м. Харцизьку (акт № 1148-23-4-15/112-001910465 від 25 червня 2003 року), порушень вимог податкового законодавства по заявленій сумі експортного відшкодування за лютий 2003 року не встановлено.

Крім того, сума експортного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 147965, 00 грн. фактично була відшкодована ТОВ «Сілур».

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи не було доведено те, що позивач неправомірно заявив до відшкодування суму експортного відшкодування в розмірі 147965, 00 грн., суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про протиправність спірного податкового повідомлення рішення.

При цьому колегія суддів враховує те, що Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право на отримання експортного відшкодування з податку на додану вартість в залежність від податкового обліку (стану) контрагентів (продавців) і фактичної сплати ними податку до бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Харцизьку підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Донецької області від 17 липня 2006 року та ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Харцизьку залишити без задоволення, а постанову господарського суду Донецької області від 17 липня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: ________ Л.І. Бившева

Судді: ________ Г.К. Голубєва

________ М.І. Костенко

________ Н.Є. Маринчак

________ М.О. Федоров