Ухвала суду № 32204575, 20.06.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1018/6305/12 Головуючий у І інстанції МораПровадження № 11/780/625/13 Доповідач у 2 інстанції Рудніченко О.М.Категорія 33 20.06.2013

УХВАЛА

Іменем України

20 червня 2013 року м. Київ.

Колегія суддів судової палати з кримінальних

справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Левчука О.Д.,

суддів Рудніченко О.М., Черкасова В.М.,

з участю прокурора Красківського В.П.,

звільненого від

кримінальної

відповідальності ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_3 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 16 квітня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 16 квітня 2013 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Обухів Київської області; освіта вища; одруженого, працюючого головним спеціалістом з питань внутрішньої політики зв'язків з громадськістю, преси та інформації апарату адміністрації Обухівської РДА, зареєстрованого: та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України, в зв'язку з закінченням строків давності, а провадження у справі закрито.

Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд скасовано.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Відповідно до постанови, ОСОБА_3 4 грудня 2009 року, близько 20 години 00 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_4 у темний час доби, при сприятливих погодних умовах та сухому асфальтному покритті, за відсутності посвідчення водія відповідної категорії рухався по автодорозі Фастів-Обухів-Ржищів-Канів з міста Ржищів Кагарлицького району в напрямку міста Обухів Київської області. Проїжджаючи відрізок дороги на 81 км вищезезаначеної дороги, в селі Халеп'я Обухівського району Київської області порушив вимоги п.п. 1.5, 2.1,2.3.6); 11.2, 12.1 Правил дорожнього руху України, оскільки був неуважним до дорожньої обстановки, не врахував дорожні обставини і стан транспортного засобу, щоб постійно контролювати його рух, не рухався якнайближче до правого краю проїзної частини та не вибрав безпечної швидкості для руху керованого ним транспортного засобу, на заокругленні дороги вправо, втратив контроль над керуванням автомобілем, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, виїзд на яку відповідно до п.1.1 розділу Правил дорожнього руху України, заборонений та допустив виїзд автомобіля на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення з автомобілями Чері Тіго, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 та Міцубіші Паджеро, державний реєстраційний знак НОМЕР_3, під керуваннням ОСОБА_6, які рухались в зустрічному напрямі на підйом. Своїми діями ОСОБА_3 створив загрозу життю та здоров'ю пасажирів керованого ним автомобіля, водію та пасажиру автомобіля Чері Тіго, а також водію та пасажирам автомобіля Міцубіші Паджеро.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 141 від 11 червня 2010 року потерпіла ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забою м'яких тканин голови, шийного відділу хребта, забою правого плечового суглоба. Останнє відноситься до середнього ступеню тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров'я понад 21 день.

Порушення водієм ОСОБА_3 п.п. 1.5, 2.3 б), 11.2, 12.1 Правил дорожнього руху України лежить в прямому причинному зв'язку з вищевказаною дорожньо-транспортною пригодою наслідками, що настали - отримання потерпілою ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Такими своїми діями, що виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_7, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України.

В апеляції ОСОБА_3 просить постанову суду змінити, виключивши з мотивувальної частини постанови твердження про доведеність його вини та про визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

В обґрунтування апеляції зазначає, що зазначена постанова була ухвалена судом за наслідками розгляду клопотання захисника та підсудного про закриття кримінальної справи у зв'язку з закінченням строків давності, які були заявлені під час судового слідства по справі, тобто до початку судових дебатів і видалення суду до нарадчої кімнати для постановлення вироку. Тобто, питання про винність підсудного суд повинен був вирішувати лише постановляючи вирок, а не вирішуючи питання звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи в зв'язку з закінченням строків давності.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи звільненого від кримінальної відповідальності, який підтримав подану апеляцію, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч 1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набарання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.

Злочин передбачений ч.1 ст.286 КК України є саме таким злочином.

Статтею 11-1 КПК України 1960 року передбачено, що суд в судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч.1 ст.49 КК України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, що визначений ст.11-1 КПК України 1960 року, не передбачає постановлення судом обвинувального вироку.

З протоколу судового засідання і постанови суду, вбачається, що ОСОБА_3 вину свою у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України визнавав частково, клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності підтримав.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні , вчинений він одноособово чи у співучасті.

Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує, або настання певної події.

При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.

Тобто, приймаючи постанову про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України у зв'язку з закінченням строків давності, суд першої інстанції, у відповідності до вимог кримінального та кримінально - процесуального законодавства встановив, що діяння, яке поставлено ОСОБА_3 за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і останній винний в його вчиненні, а також що умови та підстави його звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України.

А тому доводи апеляції ОСОБА_3 є не обґрунтованими та такими що суперечать нормам діючого кримінального законодавства.

Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, а постанову Обухівського районного суду Київської області від 16 квітня 2013 року необхідно залишити без змін.

На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960р. колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляцію ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Постанову Обухівського районного суду Київської області від 16 квітня 2013 року щодо звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності в зв'язку з закінченням строків давності, залишити без зміни.

судді:

___ ____ ___