Ухвала суду № 32199979, 04.07.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/2503/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"04" липня 2013 р. м. Чернігів

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Д'яков В.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

03.07.2013 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області, третя особа - ОСОБА_2, в якому просить суд: визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області С.В.Петренко, щодо винесення постанови про порушення виконавчого провадження від 13.06.2013 протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.06.2013, винесену на підставі виконавчого документа № 2-630/10 від 11.06.2013.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-630/10, виданого 11.06.2013 Деснянським районним судом м. Чернігова по цивільній справі.

Процесуальні відносини, пов'язані з оскарженням рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, одночасно регулюються процесуальним законодавством різних судових юрисдикцій, зокрема, нормами Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною четвертою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Тобто, розгляду адміністративним судом підлягають такі рішення, дії чи бездіяльність, які можуть бути прийняті (вчинені, допущені) при виконанні будь-яких виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший порядок їх судового оскарження.

Саме такий інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби передбачений статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України. Так, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно зі статтею 384 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Аналогічні висновки містяться і в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13.12.2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» (зі змінами). Зокрема, у постанові йдеться, що розділом VII Цивільного процесуального кодексу України визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, тому такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.

Як вбачається з матеріалів позову, виконавчий документ виданий на виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова.

Таким чином, у даному випадку законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень органів державної виконавчої служби відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи вищезазначене, позивачу необхідно звернутися до суду, який видав виконавчий документ, для оскарження рішень органів державної виконавчої служби, оскільки процес виконання судового рішення нерозривно пов'язаний зі справою, у якій суд надав захист.

Відповідно до вимог частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами необхідно надіслати позивачу.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011року № 3674, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 1 ч.1 ст. 109, ст. 165, ч. 1 ст. 181 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування постанови, - відмовити.

Повернути з Державного бюджету (р/р 31216206784002 в ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, отримувач платежу УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ 22030001) на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 34,41 грн., згідно квитанції №ПН 7681 від 02.07.2013 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Роз'яснити позивачу, що вона може звернутися з даним позовом до Деснянського районного суду м. Чернігова.

Попередити позивача, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя підпис В.І. Д'яков

Згідно з оригіналом

Суддя В.І. Д'яков