Рішення № 32199728, 06.06.2013, Центральний районний суд м. Сімферополя

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/1440/13-ц

06.06.2013 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.,

при секретарі - Кульневій С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, моральної шкоди.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач отримала від нього за договором позики шляхом складання розписки 01.09.2012 року - 65 тисяч гривень, які зобов'язалася повернути в строк до 01.12.2012 року. Однак, у встановлений розпискою строк відповідачем кошти повернуті позивачу не були, у зв'язку з чим, він був змушений звернутися з позовом до суду: просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу у розмірі 65 тисяч грн., а також 3% річних за прострочку виконання грошового зобов'язання у розмірі 916,36 грн. і моральну шкоду у розмірі 20 тисяч грн., а також судові витрати у справі.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, наполягав на їх повному задоволенні, погодився на розгляд справи у заочному порядку. Додатково пояснив, що спричинена йому неправомірними діями відповідача моральна шкода полягає у тому, що на ці повернуті кошти позивач планував лікування, оскільки має низку захворювань. Він пройшов консультації у медичному закладі, але, у зв'язку з відсутністю коштів досі не може пройти лікування. На звернення позивача відповідач не реагує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи сповіщений належним чином через органи преси та за останнім відомим місцем проживання, що підтверджується документально доказами (в матеріалах справи).

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу з ухваленням у справі заочного рішення в порядку ст. ст. 169, 224 ЦПК України, на підставі даних та доказів, що є в матеріалах справи.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні по справі докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Судом встановлено, що між сторонами, шляхом складання 01.09.2012 року письмової розписки, укладений договір позики: відповідачем отримано від позивача у позику гроші у розмірі 65.000 грн., які ОСОБА_2 зобов'язалася повернути в строк до 01.12.2012 року.

Згідно зі ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві борг у строк та порядок, встановлений договором.

Згідно зі ст. ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України).

Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений розпискою строк та до теперішнього часу відповідачем кошти повернуті позивачу не були: ні повністю, ні частково.

Таким чином, оскільки відповідач не повернув суму боргу у встановлений строк, то вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу за договором позики підлягають задоволенню.

Підстав, передбачених статтею 617 ЦК України, для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання - судом не встановлено.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, а зі змісту укладеної розписки не вбачається виплата процентів за користування грошима, то, відповідно до ст. 625 ЦК України, відповідач зобов'язаний виплатити позивачу 3% річних від простроченої суми.

Прострочення виконання зобов'язання по договору станом на 22.02.2013р., як заявлено позивачем станом на момент звернення до суду, становить 172 дні. Тобто, виходячи з розрахунку суми загальної позики в 65 000 грн. сума 3% річних становить 916, 39 грн. (( 65000грн./365 днів х 172 дні х 3% річних/100) = 916 грн. 39 коп.).

Суду не надано доказів, що спростовують правомірність, обґрунтованість і розмір пред'явлених в цій частині позовних вимог.

Таким чином, оскільки відповідач своєчасно не повернула суму боргу у встановлений строк, продовжує користуватися грошима позивача, то вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми боргу - також підлягають задоволенню.

Задовольняючи частково позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на стягнення моральної шкоди, яка заподіяна йому внаслідок порушення його прав.

Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з пунктами 4, 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди» від 31.03.1995 р. №4, під час вирішення питання про відшкодування моральної шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доведенню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення по справі і щодо яких у сторін і інших осіб, які беруть у справі, виникає спір.

Заслухавши позивача, вивчивши надані ним медичні документи, суд прийшов до однозначного висновку про те, що неправомірними діями відповідача з неповернення відповідачу боргу до теперішнього часу дійсно позивачу завдано душевних страждань з приводу відсутності можливості медичного лікування. Так, як пояснив позивач та підтвердив належними та достовірними документами медичних установ, він страждає на низку захворювань, пройшов у 2012 році медичну діагностику, за якою він потребує обов'язкового медичного лікування. При цьому, як пояснив позивач, він віддав позивачу всі свої заощадження. Так, маючи перед пенсійний вік, що перешкоджає йому влаштуватися на роботу на ринку праці на сьогодні, позивач, з метою забезпечення свого майбутнього існування шляхом участі у розвитку бізнесу відповідача з метою отримання у подальшому якогось доходу, віддав їй всі свої заощадження. Сподіваючись на добропорядність відповідача, він, будучи обізнаний про поганий стан свого здоров'я, розраховував на своєчасне повернення йому відповідачем позики, щоб поправити своє здоров'я, забезпечення свого існування на свої заощадження. Однак, позивач був залишений відповідачем фактично без джерел для існування.

Разом з цим, з огляду на викладені та встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про те, що достатнім і розумним відшкодуванням позивачу спричинення моральної шкоди є розмір відшкодування у сумі однієї тисячі грн.

Відповідно ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір за звернення до суду у розмірі 859 грн. 16 коп.

На підставі викладеного, ст.ст. 23, 526, 527, 530, 612, 617, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди» від 31.03.1995 р., ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики у розмірі 65000 (шістдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 916 (дев'ятсот шістнадцять) грн. 39 коп., моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп., а усього стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 грошову суму у загальному розмірі 66916 (шістдесят шість тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 39 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 859 (вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя: Н. В. Кучеренко