Рішення № 32198011, 04.07.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22ц/796/546/13 Головуючий у 1 інстанції -Голік Н.О.

Доповідач - Панченко М.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 липня 2013року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

головуючого - Панченка М.М.

суддів - Кирилюк Г.М., Вербової І.М.

при секретарі - Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк «Хрещатик» на заочне рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 9 жовтня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк «Хрещатик» до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012 року позивач Публічне акціонерне товариство »Комерційний банк «Хрещатик» (далі - «ПАТ «КБ«Хрещатик») звернувся з позовом до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і просив винести рішення, яким звернути стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка на час розгляду справи перебуває у власності відповідача заставодавця ОСОБА_1 і заставлену в забезпечення кредитних зобов»язань третьої особи ОСОБА_3, шляхом надання права позивачу на продаж від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу предмета іпотеки.

Послався на те, що, оскільки позичальник за кредитним договором ОСОБА_3, не виконує зобов»язань з погашення кредиту, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у загальній сумі 168.873,69 дол.США, просив на підставі ст.ст.23,33,38,39 Закону України «Про іпотеку» задовольнити позов.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 9 жовтня 2012 року у позові відмовлено з тих підстав, що позивач не дотримався вимог ст.12 Закону України «Про іпотеку», згідно якої, кредитор зобов»язаний попередньо пред»явити вимогу до позичальника про дострокове виконання основного зобов»язання і лише після невиконання цієї вимоги кредитор може вимагати задоволення своїх вимог за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, суд першої інстанції послався на те, що позивачем не надано оцінки майна у відповідності до п.1.2 договору іпотеки, згідно якого у випадку задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета застави його вартість буде визначатись за цінами, що реально склалися на ринку на момент задоволення на аналогічне предмету застави майно.

Також, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано суду доказів переходу права власності на предмет іпотеки від заставодавця ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1.

В поданій апеляційній скарзі ПАТ»КБ»Хрещатик», пославшись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення яким задовольнити позов.

Заслухавши доповідь по справі, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Рішення належить скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставинах, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам рішення суду не відповідає, оскільки його постановлено з порушенням вимог чинного законодавства.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції неповно з»ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам та неправильно застосовані норми матеріального права.

Як слідує із матеріалів справи, 27.09.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк »Хрещатик», правонаступником якого є ПАТ»КБ»Хрещатик», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №101/ФВ/07, згідно якого позичальник ОСОБА_3 отримав у банку кредит у сумі 95.000 дол.США під 14 % річних на термін до 25.09.2010 року.

Відповідно до п.3.1. Кредитного договору забезпечення погашення кредиту передбачено договором іпотеки двокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною оціночною вартістю 630.000 грн.

У відповідності до вимог Кредитної угоди у випадку невиконання Позичальником своїх зобов»язань з погашення кредиту та відсотків сторонами передбачено, що кредитор має право достокового стягнення з позичальника суму боргу, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, між ПАТ»КБ»Хрещатик» та ОСОБА_3 виникли відносини договору кредиту, які, відповідно до ст.1054 ЦК України полягають в тому, що банк (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

В забезпечення даної угоди, відповідно до нотаріально посвідченого Договору іпотеки від 27.09.2007 року, ОСОБА_2, на виконання кредитних зобов»язань позичальника ОСОБА_3, заставила Банку в іпотеку належну їй на праві власності вище зазначену квартиру АДРЕСА_1 /а.с.14-16/.

Згідно п.1.2 Договору іпотеки, сторони домовились, що ринкова вартість предмету іпотеки становить 630.000 грн.

Крім того, сторонами за договором іпотеки обумовлено, що у випадку задоволення вимог Іпотекодержателя за рахунок предмета застави його вартість буде визначатися за цінами, що реально склалися на ринку на момент задоволення на аналогічне предмету застави майно.

Отже, між ПАТ»КБ»Хрещатик», як Іпотекодержателем, та ОСОБА_2, як майновим поручителем (Іпотекодавцем), виникли відносини договору іпотеки, які, врегульовані ст.ст.572, 575 ЦК України і в силу яких кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов»язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов»язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки позичальник ОСОБА_3 не виконував свої договірні зобов"язання з погашення кредиту та сплаті відсотків, станом на 5.03.2012 року за ним утворилась заборгованість у розмірі 168.873,69 дол.США, що за офіційним курсом НБУ складає 1.349.003 грн. /а.с.7-9/.

Указаний розрахунок позивачем виконаний правильно, відповідає дійсним обставинам справи і не заперечується відповідачами.

Колегія суддів, дійшовши висновку про задоволення позову, враховує співмірність суми заборгованості за кредитом (1.349.003 грн.) та вартості іпотечної квартири (630.000 грн.).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов"язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

А, відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що 20.12.2010 року первісний іпотекодавець ОСОБА_2 продала заставлену квартиру ОСОБА_5, а та в свою чергу, продала предмет іпотеки відповідачу ОСОБА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим №5761 від 30.12.2010 року /а.с.17-18/.

Колегія суддів вважає, що указана обставина не впливає на обсяг прав та обов»язків іпотекодавця ОСОБА_1, щодо звернення стягнення на належну йому квартиру АДРЕСА_1, як на предмет іпотеки.

Так, згідно ст.23 Закону «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавцядо іншоїособи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва,іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна,навіть утому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

В силу ч.1ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов»язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов»язань, вимога про виконання порушеного зобов»язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Між тим, відповідно до п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов»язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає статті 124 Конституції України.

Ухвалюючи рішення, колегія суддів також вважає за правомірне керуватись вимогами п.42 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року, згідно якого резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов»язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб»єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції, як ухвалене всупереч дійним обставинам справи, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ПАТ «КБ»Хрещатик» щодо стягнення на його користь кредитного боргу ОСОБА_3 в сумі 1.349.003 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартири АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_1, з застосуванням процедури продажу шляхом надання банку права продажу предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі, за початковою ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб»єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, в порядку розподілу судових витрат, стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ»КБ»Хрещатик» сплачений судовий збір у сумі 1.609 грн.50 коп.

Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства»Комерційний Банк»Хрещатик» задовольнити.

Скасувати рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 9 жовтня 2012 року та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства »Комерційний Банк »Хрещатик» задовольнити.

На виконання кредитного боргу у сумі 1.349.003 (один мільйон триста сорок дев»ять тис. і три) грн., який рахується за ОСОБА_3 перед Публічним акціонерним товариством »Комерційний Банк»Хрещатик» звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, шляхом надання права Публічному акціонерному товариству »Комерційний Банк »Хрещатик» (рахунок №3739900205 у ПАТ»КБ»Хрещатик», МФО300670, код.ЄДРПОУ 19364259) на продаж від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу предмета іпотеки в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною предмета іпотеки встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеною суб»єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, отримання дублікату правовстановлюючого документа, витягів з реєстру прав власності для відчуження та всіх необхідних документів для оформлення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства »Комерційний Банк»Хрещатик» судові витрати у розмірі 1.609(одна тис. шістсот дев»ять) грн.50 коп.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання чинності шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді