Рішення № 32195867, 25.06.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/4458/13-ц

2/639/1676/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова

У складі : головуючого судді Шиянової Л.О.

При секретарі Шевченко А.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 Кадичі Сибгатулівни про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення, суд ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач у травні 2013 року звернулася до суду зі вказаним позовом та просить ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 Кадичу Сибгатулівну такими , що втратила право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 та висилити з указаного житлового приміщення ОСОБА_3 Кадичу Сибгатулівну з усіма належними їй речами.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірна квартира належить їй на праві власності на підставі договору купівлі - продажу , посвідченого 05 квітня 2013 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, ОСОБА_4, р.№1706, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 49224063101. Але, після продажу квартири, відповідачі залишилися зареєстрованими у вказаній квартирі, добровільно знятися з реєстраційного обліку не бажають, а відповідач ОСОБА_3 Кадича Сибгатулівна залишилась проживати у квартирі, де проживає і на цей час. Фактично ОСОБА_2, ОСОБА_3 не проживають у вказаній квартирі з 2007 року. Крім того, відповідачі не сплачують за послуги по утриманню житла та прибудинкової території. Вищезазначені дії порушують права позивача, як власника квартири. Позивач неодноразово намагалася вирішити ці питання мирним шляхом, але до квартирі її не пускають , у звязку з чим вона вимушена звернутися до суду зі вказаним позовом.

У судове засідання позивач зявилась, але надала суду заяву з проханням слухати справу за її відсутність, позов підтримала у повному обсязі, просила задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачі у судове засідання не зявились, повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення повітки ( а. с. 14). Але, причини неявки до суду не повідомили, заяв про перенесення слухання справи або розгляд справи за їх відсутність не надали .

Тому суд розглядає справу у їх відсутність за наявними матеріалами та постановляє, на підставі ч.4 ст.169 ЦПК України, заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено наступне.

Квартира №1, що знаходиться в будинку №5 по провул. 1-й Радіотехнічний у м. Харкові, належить на праві власності позивачу, ОСОБА_1, на підставі договору купівлі - продажу , посвідченого 05 квітня 2013 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, ОСОБА_4, р.№1706, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності реєстраційний номер 49224063101 ( а.с.8-9). Але, після продажу квартири, відповідачі залишилися зареєстрованими у вказаній квартирі, добровільно знятися з реєстраційного обліку не бажають, а відповідач ОСОБА_3 Кадича Сибгатулівна залишилась проживати у квартирі, де проживає і на цей час. Фактично ОСОБА_2, ОСОБА_3 не проживають у вказаній квартирі з 2007 року. Вказані факти підтверджуються копією форм Б,А (а.с.4,6,7) та довідкою про осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні, дільниці №43 Комунального підприємства «Жилкомсервіс» від 25 червня 2013 року №314 ( а.с.17).

Відповідно ч.1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи відвідачі в судове засідання не з'явились, доказів, які б спростовували· доводи позивача, що є їх обов'язком відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, суду не надали.

В порушення статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 не знялися з паспортної реєстрації , хоча тривалий час не проживають у кв.№1, будинку №5 по провул. 1-й Радіотехнічний у м. Харкові. Відповідач, ОСОБА_5, після продажу квартири залишилась проживати в ній, не зважаючи на те, що відповідно до п.4.4. Договору купівлі продажу на момент укладення договору, судового спору щодо проданої квартири а також прав у третіх осіб не має.

Згідно з вимогами ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання членів їх сімей і мають право розпоряджуватися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати,закладати,укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ст.156 ЖК України право членів сімї ( в тому числі колишніх) власника на користування житловим приміщенням є похідним від прав самого власника. З припинення для власника права власності на жиле приміщення члени його сімї втрачають право користування цим житловим приміщенням.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідачі не є членами сімї позивача, а тому не мають ніяких прав щодо вказаної квартири.

Крім того, відповідач - ОСОБА_5 Кадича Сибгатулівна не звільнила спірну квартиру, також в неї знаходиться належне їй майно, тому суд вважає, що є підстави для її виселення зі спірної квартири з усіма належними їй речами.

Згідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє,користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку ,квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сімї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснення права власності та розпорядження своїм майном , зокрема шляхом усунення перешкод у здійсненні користування майном особами,у яких відпали законні підстави для такого користування.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачі перешкоджають позивачу належним чином користуватися та розпоряджуватися належної їй на праві власності спірною квартирою.

Поважних причин відсутності відповідачів судом не встановлено, факти, яки доведені позивачем нашли своє підтвердження та не спростовані у судовому засіданні, а тому у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 7, 10,11,57, 59, 60, 61, 169, 208,209, 212- 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст.18,150,156 ЖК України; ст.ст.16,319,383,391 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 Кадичі Сибгатулівни про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_3 Кадичу Сибгатулівну, ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_2.

Виселити ОСОБА_3 Кадичу Сибгатулівну, ІНФОРМАЦІЯ_3, з усіма належними їй речами з житлового приміщення - квартирі АДРЕСА_3 № у м. Харкові.

Заочне рішення може бути переглянути судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може буди подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області шляхом подання через районний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.О. Шиянова